№ 120/11836/21-а - Судова практика України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2023 року

м. Київ

справа №120/11836/21-а

адміністративне провадження №К/990/16774/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Стрелець Т.Г., Берназюка Я.О., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 до Бершадської міської ради Гайсинського району Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Бершадської міської ради Гайсинського району Вінницької області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду у складі судді Томчука А.В. від 09.11.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Ватаманюка Р.В., Капустинського М.М., Сапальової Т.В. від 17.03.2022,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У вересні 2021 року позивачі звернулися до суду з позовом до Бершадської міської ради Гайсинського району Вінницької області (далі також Міськрада, відповідач), у якому просили:

- визнати протиправним та скасувати рішення 13 сесії 8 скликання Бершадської міської ради Гайсинського району Вінницької області від 28.08.2021, яким кожному із позивачів відмовлено у наданні дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність орієнтовними площею по 2,00 га кожному окремо на території Маньківської сільської ради;

- зобов`язати прийняти рішення, яким надати дозвіл кожному із позивачів на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею по 2 га для кожного окремо на території Маньківської сільської ради (Бершадської міської ради) Гайсинського (Бершадського) району Вінницької області.

2. В обґрунтуванні позовних вимог зазначалось, що відповідач всупереч вимог частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України не прийняв жодного передбаченого законом рішення за результатом розгляду заяв про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, чим, на думку позивачів, порушив їх права.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 09.11.2022, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2022, позов задоволено частково, а саме:

визнано протиправною бездіяльність Бершадської міської ради щодо не розгляду та не прийняття по суті рішення за клопотаннями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 від 13.07.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства по 2,0 га для кожного окремо на території Маньківської сільської ради (Бершадської міської ради) Гайсинського (Бершадського) району Вінницької області;

зобов`язано Бершадську міську раду прийняти рішення, якими надати громадянам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства по 2,0 га для кожного окремо на території Маньківської сільської ради (Бершадської міської ради) Гайсинського (Бершадського) району Вінницької області. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

4. Ухвалюючи таке судове рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що підставою для неприйняття відповідного рішення за результатом розгляду відповідних заяв позивачів слугували результати поіменного голосування депутатів Бершадської міської ради, з яких вбачається, що із загальної кількості присутніх депутатів (загалом 27) 21 депутат утримався від голосування по вказаному питанню.

5. За висновками судів попередніх інстанцій це не узгоджується із нормативно - правовим регулюванням спірних відносин та суперечить частині сьомій статті 118 Земельного кодексу України.

6. Суди попередніх інстанцій вважали, що дії Бершадської міської ради спрямовані на створення штучних перешкод у реалізації права позивачів на отримання земельної ділянки, а тому ефективним способом захисту їх порушених прав буде зобов`язати відповідача прийняти рішення, яким надати дозвіл на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність.

7. У оскаржуваних судових рішеннях суди першої та апеляційної інстанцій констатували, що позивачами дотримано усіх умов, визначених чинним законодавством України, для отримання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, проте відповідачем у спосіб, визначений законом, так і не було прийнято рішення про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність або відмову у його наданні.

8. Враховуючи, що між позивачами та відповідачем немає спору щодо форми, змісту, повноти та достовірності наданих документів, а докази на підтвердження наявності передбачених законом підстав для відмови в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою відповідачем не надано, беручи до уваги поведінку Міськради, яка, на переконання судів, свідчить про створення штучних перешкод в реалізації конституційних прав фізичних осіб на землю, суди вважали за можливе застосувати найбільш ефективний спосіб захисту порушених прав позивачів, а саме: зобов`язати відповідача прийняти рішення, яким надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2, 0 га, яка розташована на території Маньківської сільської ради.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

9. Не погоджуючись із вищевказаними судовими рішеннями, Бершадська міська рада Гайсинського району Вінницької області подала касаційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову повністю.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

10. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 13.07.2021 позивачі звернулись до відповідача з клопотаннями про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га на території Маньківської сільської ради (Бершадської міської ради) Гайсинського (Бершадського) району Вінницької області.

11. 28.08.2021 на розгляд 13 сесії Бершадської міської ради 8 скликання винесено проекти рішення ради «Про надання дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність за межами населених пунктів», що підтверджується відповідним витягом з протоколу сесії ради.

12. За результатами голосування, з присутніх 27 депутатів, (із загальної чисельності 34 депутатів) за вказаний проект проголосували "за" - 2 депутати, "проти" - 4, "утримались" - 21. Рішення не прийнято.

13. Листами від 09.09.2021 №01- 14/3144, 01-14/3143, 01-14/3142, 01-14/3141, 01-14/3140, 01-14/3139, 01-14/3138, 01-14/3137, 01-14/3130, 01-14/3136, 01-14/3132, 01-14/3133, 01-14/3131, 01-14/3135 позивачів повідомлено, що відділом земельних відносин міської ради підготовлено проект рішення, яке було розглянуто на пленарному засіданні 13 сесії Бершадської міської ради 8 скликання 28.08.2021. За результатами голосування рішення з даного питання не прийнято.

14. Вважаючи, що відповідач допустив протиправні дії й всупереч положень частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України не прийняв жодного із визначених законом рішень, позивачі звернулись з цим позовом до суду.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

15. Підставами касаційного оскарження, з урахуванням уточненої касаційної скарги, скаржник зазначає підпункти «а», «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

16. Відповідач вважає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для скаржника.

17. Також скаржник посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 04.05.2022 у справі №802/1446/17-а, від 07.04.2021 у справі №0640/4182/18 та від 09.02.2022 у справі №120/611/19-а, які, на думку відповідача, не враховані судом апеляційної інстанції під час апеляційного перегляду цієї справи.

18. Зокрема, Міськрада стверджує, що земельні ділянки, які бажали отримати у власність позивачі, перебували у межах вже сформованих земельних ділянок, а тому, на думку відповідача, зацікавлені особи повинні були звертатись до нього не із заявами щодо надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення цих ділянок, а з заявами про надання дозволу на виготовлення технічної документації щодо поділу (об`єднання) земельної ділянки.

19. До того ж, відповідач наголошує, що земельні ділянки з видом цільового призначення «для ведення особистого селянського господарства», який був заявлений позивачами у їх клопотаннях, відсутні у межах вже сформованої земельної ділянки з присвоєним їй кадастровим номером і видом цільового призначення «для сінокосіння і випасання худоби». При цьому, Міськрада наполягає, що такі земельні ділянки в силу вимог статті 34 Земельного кодексу України можуть бути передані лише у користування або в оренду і не підлягають відведенню у власність, а позивачі не є суб`єктом, який уповноважений відповідно до законодавства ініціювати питання щодо зміни цільового призначення та/або виду використання земель сільськогосподарського призначення комунальної власності.

20. Отже, відповідач вважає, що внаслідок неврахування судами попередніх інстанцій наявної правозастосовчої практики Верховного Суду і неправильного застосування норм матеріального права, ухвалено судові рішення, які протиправно позбавляють територіальну громаду можливості користуватись відповідними землями для випасання худоби і спонукають Міськраду до порушення вимог законодавства, зокрема, приписів статті 34 Земельного кодексу України, яка не передбачає права органу місцевого самоврядування передавати такі землі у власність.

21. У встановлений судом строк відзиву на касаційну скаргу не подано, що, однак, відповідно до положень частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

22. За правилами частин шостої, сьомої, десятої, одинадцятої статті 118 Земельного кодексу України в редакції, чинній станом на дату розгляду відповідачем поданих позивачами заяв, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

23. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

24. Згідно з частинами першою, другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази

25. Перевіряючи у межах повноважень, встановлених процесуальним законом, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і дотримання ними норм процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам, висловленим у касаційній скарзі, Верховний Суд виходить з такого.

26. Спір у цій справі виник у правовідносинах, пов`язаних з реалізацією громадянами права, регламентованого частиною шостою статті 118 Земельного кодексу України, щодо одержання безоплатно у власність земельних ділянок із земель комунальної власності для ведення фермерського господарства.

27. Беручи до уваги висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду від 17.03.2021 у справі №1.380.2019.000976, від 21.04.2021 у справі №826/26998/15, від 19.08.2021 у справі №509/396/17 та від 13.09.2021 у справі №718/1574/16-а, суди попередніх інстанцій зауважили, що частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України наведено два альтернативні варіанти правомірної поведінки органу виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою: а) надати дозвіл; б) надати мотивовану відмову у наданні дозволу.

28. З огляду на це, суди першої та апеляційної інстанцій констатували, що у спірних правовідносинах суб`єкт владних повноважень не може утриматись від прийняття рішення, що входить до його виключної компетенції. Неприйняття у встановлений законом строк відповідного рішення за результатом розгляду заяв, які у спірних правовідносинах подавались позивачами, судами попередніх інстанцій кваліфіковано як протиправну бездіяльність, яка порушує права заявників на отримання безоплатно у власність земельних ділянок із земель комунальної власності для ведення фермерського господарства.

29. При цьому, суди попередніх інстанцій, зважаючи на правову позицію, викладену в постановах Верховного Суду від 22.10.2020 у справі №823/105/18 та від 31.03.2021 у справі № 823/104/18, дійшли висновку, що належним способом захисту прав позивачів у спірних правовідносинах є зобов`язання Бершадської міської ради прийняти рішення, якими надати позивачам дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства по 2,0 га для кожного окремо на території Маньківської сільської ради (Бершадської міської ради) Гайсинського (Бершадського) району Вінницької області.

30. Однак, колегія суддів підкреслює, що у вищевказаних постановах Верховного Суду наведено висновки про те, що належним способом захисту прав особи є зобов`язання органу виконавчої влади або орган місцевого самоврядування прийняти відповідне рішення за заявою, тобто, рішення про надання або про відмову у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за результатом перевірки виконання заявником усіх визначених законом умов, необхідних для одержання дозволу на розробку проєкту землеустрою.

31. Тобто, для правильного вирішення цього спору судам попередніх інстанцій належало встановити:

чи мають право позивачі на отримання вказаних ними у клопотаннях земельних ділянок у власність на підставі проектів землеустрою та, відповідно, чи виник у відповідача передбачений законом обов`язок надати дозвіл на виготовлення такого виду землевпорядної документації;

чи допустила Міськрада протиправну бездіяльність щодо прийняття рішення за клопотаннями позивачів та чи мала така бездіяльність негативний вплив на права позивачів, які передбачені статтею 118 Земельного кодексу України;

чи виконано заявниками усі визначені законом умови для отримання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення їм у власність земельних ділянок, вказаних ними у поданих Міськраді клопотаннях, й чи мав відповідач альтернативу у прийнятті рішення за такими клопотаннями, або ж не мав іншого варіанту поведінки окрім як прийняти рішення про надання відповідного дозволу позивачам.

32. Так, у постанові Верховного Суду від 07.04.2021 у справі №0640/4182/18, викладені у якій висновки, на думку відповідача, не враховано судом апеляційної інстанції під час апеляційного перегляду цієї справи, наведено такі правові позиції.

Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та технічна документація із землеустрою щодо їх поділу та об`єднання є різними за своєю суттю документами із землеустрою, не є тотожними за процедурою виконання цієї документації.

Надання дозволу на розробку проекту землеустрою має на меті лише формування земельної ділянки як окремого об`єкта.

Натомість, коли йдеться про формування земельної ділянки з частини вже сформованого земельного масиву, що має кадастровий номер, її відведення відбувається на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки.

За загальним правилом, визначеним положеннями статті 50 Закону України від 22.05.2003 №858-IV «Про землеустрій» проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.

Поділ та об`єднання земельних ділянок за своєю суттю фактично є формуванням нової чи нових земельних ділянок, що передбачає певну процедуру щодо надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, його погодження та затвердження в порядку, встановленому ЗК України, який визначає вичерпний перелік підстав для відмови у наданні такого дозволу.

33. У постанові Верховного Суду від 04.05.2022 у справі №802/1446/17-а, на яку як на приклад неоднакового правозастосування посилається скаржник, головним питанням спору була правомірність відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в приватну власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га на сформованій земельній ділянці державної власності сільськогосподарського призначення.

34. У вищевказаній справі суди встановили, що земельна ділянка, бажана позивачем до відведення у власність, розташована у межах сформованої земельної ділянки, яка відноситься до земель сільськогосподарського призначення.

35. Подібні обставини встановлено судами й у справі, яка розглядається.

36. Верховний Суд у постанові від 04.05.2022 у справі №802/1446/17-а зауважив, що надання дозволу на розробку проекту землеустрою має на меті лише формування земельної ділянки як окремого об`єкта. Натомість, коли йдеться про формування земельної ділянки з частини вже сформованого земельного масиву, що має кадастровий номер, її відведення відбувається на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки.

37. Крім того, Верховний Суд не погодився з висновком суду апеляційної інстанції про те, що оскільки відведення земельної ділянки передбачає зміну її цільового призначення, її відведення відповідно до статті 20 Земельного кодексу України повинно здійснюватися саме за проектом землеустрою.

38. З цього приводу Верховний Суд зазначив, що позивачка у справі №802/1446/17-а, як і у справі, що розглядається, просила відвести їй у власність земельну ділянку площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, яка згідно з інформацією з Державного земельного кадастру мала цільове призначення - землі сільськогосподарського призначення. При цьому, Суд підкреслював, що згідно з частиною п`ятою статті 20 Земельного кодексу України земельні ділянки для особистого селянського господарства є не окремою категорією цільового призначення земель, а лише видом використання земель в межах цільового призначення.

39. За таких підстав Верховний Суд дійшов висновку про те, що проект землеустрою та подальша відповідна процедура необхідні лише у разі: переведення земельної ділянки з однієї категорії, визначеної статтею 19 ЗК України, в іншу; зміни виду використання земельної ділянки в межах земель оборони; зміни виду використання земельної ділянки в межах земель сільськогосподарського призначення (окрім наданих для ведення ОСГ, які можуть використовуватись також для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства без зміни цільового призначення).

40. Аналогічну правову позицію висловлено й у постановах Верховного Суду від 16.07.2020 у справі №802/1447/17-а, від 31.07.2019 у справі №806/5308/15 та від 04.05.2020 у справі за №802/1539/17-а.

41. З урахуванням вищевикладеного, Верховний Суд визнав помилковим і таким, що не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, висновок суду апеляційної інстанції про те, що у спірних правовідносинах позивачка правомірно просила надати їй дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки державної форми власності у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 гектари на території відповідної сільської ради.

42. При цьому, за висновком щодо застосування норм права, викладеним у постанові Верховного Суду від 09.02.2022 у справі №120/611/19-а, на яку також наявні посилання у касаційній скарзі в обґрунтуванні підстав касаційного оскарження судових рішень, ухвалених у справі, що розглядається, земельні ділянки, які відносяться до земель сільськогосподарського призначення з цільовим призначенням для сінокосіння і випасання худоби, у відповідності до вимог статті 34 Земельного кодексу України, можуть передаватися виключно у користування (оренду), а тому в такому випадку відмова уповноваженого органу в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою стосовно таких ділянок відповідає вимогам статті 118 Земельного кодексу України.

43. Беручи до уваги вищевикладені правові позиції Верховного Суду, на які посилається відповідач у своїй касаційній скарзі, колегія суддів констатує, що відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які є сформованими і яким присвоєно кадастровий номер, для ведення особистого селянського господарства здійснюється не за проєктами землеустрою, а на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки.

44. Окрім цього, земельні ділянки, які відносяться до земель сільськогосподарського призначення з цільовим призначенням для сінокосіння і випасання худоби, у відповідності до вимог статті 34 Земельного кодексу України, можуть передаватися виключно у користування (оренду). Відведення таких земельних ділянок у власність громадянам законом не передбачено.

45. З обставин, встановлених судами попередніх інстанцій у справі, яка розглядається, вбачається, що станом на час розгляду Міськрадою на сесії клопотань позивачів, земельні ділянки, щодо яких останніми заявлено намір про отримання їх у власність, розташовані у межах сформованої земельної ділянки, якій вже присвоєно кадастровий номер і яка віднесена до категорії земель сільськогосподарського призначення з цільовим призначенням для сінокосіння і випасання худоби.

46. За таких обставин, враховуючи правове регулюванні спірних відносин і вищенаведені висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, колегія суддів вважає, що вказані позивачами у клопотаннях земельні ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення для сінокосіння і випасання худоби, які є сформованими і яким присвоєно кадастровий номер, можуть бути відведені лише у користування (оренду), а не у власність, і відповідно до технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, а не на підставі відповідних проектів землеустрою.

47. Тому, колегія суддів переконана, що висновки судів попередніх інстанцій про те, що позивачі, на підставі поданих ними клопотань, набули право на отримання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення їм у власність земельних ділянок і дотримались усіх передбачених законом вимог для цього, а у відповідача виник обов`язок стосовно надання такого дозволу шляхом прийняття відповідного рішення, не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права і суперечить нормам законодавства та висновкам Верховного Суду, на які слушно посилається відповідач у поданій ним касаційній скарзі.

48. Колегія суддів не погоджується й з висновками судів попередніх інстанцій про те, що Міськрада у спірних правовідносинах допустила протиправну бездіяльність.

49. З цього приводу колегія суддів зазначає, що відповідно до частин першої - третьої статті 59 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід`ємною частиною протоколу сесії ради.

50. За правилами частин першої, чотирнадцятої, п`ятнадцятої статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» у редакції спірних правовідносин сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Не пізніш як на другій сесії затверджується регламент роботи відповідної ради, а також положення про постійні комісії ради.

Порядок проведення першої сесії ради, порядок обрання голови та заступника (заступників) голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». До прийняття регламенту ради чергового скликання застосовується регламент ради, що діяв у попередньому скликанні.

51. На виконання вищевказаних норм Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішенням 2 сесії Бершадської міської ради 8 скликання від 22.12.2020 №44 затверджено Регламент Бершадської міської ради 8 скликання, оприлюднений на офіційному сайті Бершадської міської ради за посиланням: https://radabershad.gov.ua/doc/reglament.html.

52. Частинами першою, другою статті 23 цього Регламенту встановлено, що підготовку питань, що вносяться на розгляд ради організовує секретар Ради.

Пропозиція щодо кожного питання, яке пропонується включити до проєкту порядку денного сесії Ради або до затвердженого порядку денного сесії Ради, для реєстрації подається у формі проекту рішення із супровідним листом та пояснювальною запискою в загальний відділ апарату Ради суб`єктом подання (Автор проєкту), що має на це право відповідно до чинного законодавства та Регламенту.

53. За змістом частин першої - третьої статті 24 Регламенту Бершадської міської ради 8 скликання секретар Ради через відділ організаційної та інформаційної роботи апарату Ради забезпечує оприлюднення, попереднє обговорення постійними комісіями, громадськістю проєктів рішень, що виносяться на розгляд Ради шляхом розміщення їх на сайті Ради та розсилання інформації про нові надходження в базі проєктів рішень депутатам Ради.

Узагальнення зауважень і пропозицій до проєкту рішення, вироблення кінцевої редакції покладається на ініціаторів (авторів) проєкту і можуть бути додатково розглянуті на засіданнях постійних комісій Ради. Зауваження, та пропозиції до проєктів рішень подаються у письмовій формі.

За результатами розгляду проєктів рішень та зауважень і пропозицій до них постійні комісії Ради приймають висновки та рекомендацій, що заносяться до протоколу засідання комісії.

54. Відповідно до частини другої статті 25 вищевказаного Регламенту пленарне засідання Ради відбувається в наступному порядку: реєстрація депутатів та повідомлення про відсутність; вступне слово головуючого про відкриття сесії Ради; затвердження порядку денного сесії; вирішення процедурних питань проведення сесії; обговорення питань порядку денного та голосування по них; розгляд питання порядку денного «Різне»; закриття сесії Ради.

55. Згідно з положеннями частин першої, другої, сьомої, восьмої статті 34 Регламенту Бершадської міської ради 8 скликання рішення Ради приймаються відкритим поіменним, відкритим або таємним голосуванням у порядку, визначеному цим Регламентом.

Відкритим поіменним голосуванням приймаються нормативні та інші акти Ради у формі рішень.

Відкрите поіменне голосування здійснюється за допомогою електронної системи поіменного голосування (ЕСПГ) з фіксацією результатів голосування та можливістю роздрукування результатів голосування, а в разі відсутності технічної можливості або прийняття процедурного рішення Радою про незастосування при голосуванні цієї системи - лічильною комісією. Один із членів лічильної комісії оголошує питання, що ставиться на голосування, та в алфавітному порядку називає прізвища депутатів. Названий депутат піднімає руку (або встає) та оголошує своє волевиявлення (ЗА, ПРОТИ, УТРИМАВСЯ), що заноситься до відомості результатів поіменного голосування.

До відомості результатів відкритого поіменного голосування заносяться:

1) питання, що ставиться на голосування, та його порядковий номер (при голосуванні питання порядку денного);

2) загальний список депутатів та волевиявлення по кожному депутату (ЗА, ПРОТИ, УТРИМАВСЯ, НЕ ГОЛОСУВАВ);

3) Підсумки голосування, в тому числі загальна кількість: (ЗА, ПРОТИ, УТРИМАВСЯ, НЕ ГОЛОСУВАВ);

4) Результат голосування - рішення прийнято (не прийнято).

56. Частиною другою статті 37 Регламенту Бершадської міської ради 8 скликання передбачено, що рішення Ради приймається на її пленарному засіданні. Рішення вважається прийнятим, якщо за таке рішення проголосувало більше половини депутатів від загального складу Ради або не менш як половини депутатів від загального складу Ради і голова. Депутат, що був відсутній під час голосування, не може подати свій голос після завершення голосування. Також депутат не має права відкликати свій голос (За, Проти або Утримався)) після голосування, за виключенням випадку оголошення про це до початку оголошення наступного питання порядку денного.

57. Відповідно до першого речення частини дванадцятої статті 36 цього ж Регламенту проєкт рішення або пропозиція, які не отримали необхідної більшості голосів на підтримку, вважаються відхиленими.

58. Згідно ж з обставинами, встановленими у справі, яка розглядається, та відображеними у оскаржуваних судових рішеннях, за наслідками розгляду клопотання позивачів було підготовлено проекти рішень про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, який проходив попереднє обговорення на засіданні комісії з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури, благоустрою, житлово-комунального господарства, транспорту та комунальної власності.

59. 28.08.2021 на розгляд 13 сесії Бершадської міської ради 8 скликання винесено проекти рішення ради «Про надання дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність за межами населених пунктів», що підтверджується відповідним витягом з протоколу сесії ради.

60. За результатами голосування, з присутніх 27 депутатів, (із загальної чисельності 34 депутатів) за вказаний проект проголосували «за» - 2 депутати, «проти» - 4, «утримались» - 21. Рішення не прийнято.

61. Листами від 09.09.2021 №01- 14/3144, 01-14/3143, 01-14/3142, 01-14/3141, 01-14/3140, 01-14/3139, 01-14/3138, 01-14/3137, 01-14/3130, 01-14/3136, 01-14/3132, 01-14/3133, 01-14/3131, 01-14/3135 позивачів повідомлено, що відділом земельних відносин міської ради підготовлено проект рішення, яке було розглянуто на пленарному засіданні 13 сесії Бершадської міської ради 8 скликання 28.08.2021. За результатами голосування рішення з даного питання не прийнято.

62. Колегія суддів звертає увагу й на висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.02.2020 у справі №800/304/17, згідно з якими протиправну бездіяльністю суб`єкта владних повноважень слід розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

63. Констатуючи бездіяльність відповідача, суди попередніх інстанцій також посилались на вищевказану правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

64. Однак, суди не врахували, що у спірних правовідносинах Міськрадою було вчинено визначені законом та Регламентом ради обов`язкові дії стосовно підготовки, попереднього обговорення, винесення на пленарне засідання сесії ради та голосування з питань, які порушувались позивачами у клопотаннях про надання дозволу на розроблення проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок їм у власність.

65. Ці обставини підтверджуються наявними у справі доказами, про що вказано й у оскаржуваних судових рішеннях.

66. Беручи до уваги те, що відповідачем вчинялись визначені законом і Регламентом ради дії з розгляду питання про відведення у власність заявникам вказаних ними у клопотаннях земельних ділянок за проєктами землеустрою, однак такої можливості законодавством не передбачено, то колегія суддів вважає, що у Міськради не виникло підстав для розгляду таких клопотань, у зв`язку з чим остання, не прийнявши за наслідками обговорення на пленарному засіданні рішення з цього питання й повідомивши про такі результати позивачів листами, діяла правомірно і їх прав не порушила, не допустила протиправної бездіяльності у спірних правовідносинах.

67. Зважаючи на обставини цієї справи та приписи законодавства, якими врегульовано порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, колегія суддів також відзначає, що у спірних правовідносинах вчинені відповідачем дії щодо розгляду клопотань і неприйняття ним рішення, передбаченого частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України, не зумовили порушення права позивачів на отримання земельних ділянок у власність, яке, з огляду на вказані у їх клопотаннях умови для цього, заявники не набули.

68. Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення цього позову є помилковими і не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального та дотриманні норм процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

69. За правилами частини першої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

70. Верховний Суд, провівши касаційний розгляд справи у межах доводів та вимог касаційної скарги, які слугували підставою для відкриття касаційного провадження у справі, повноважень касаційного суду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов висновку про те, що суди попередніх інстанцій задовольнили цей позов помилково і неправильно застосували норми матеріального, порушили норми процесуального права, у зв`язку з чим ухвалили судові рішення, які не відповідають закону та підлягають скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позову.

71. Керуючись статтями 340 341 343 349 351 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Бершадської міської ради Гайсинського району Вінницької області задовольнити.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09.11.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2022 скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 до Бершадської міської ради Гайсинського району Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Судді: Т.Г. Стрелець

Я.О. Берназюк