ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 квітня 2023 року
м. Київ
справа №120/126/22-а
адміністративне провадження № К/990/2455/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Рибачука А.І.,
суддів: Мороз Л.Л., Тацій Л.В.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 120/126/22-а
за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 до Літинської селищної ради Літинського району Вінницької області (далі - Літинська селищна рада), Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (далі - ГУ Держгеокадастру), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , про визнання протиправними та скасування рішень, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_10
на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.01.2023, ухвалену судом у складі колегії суддів: головуючого судді: Сторчака В. Ю., суддів Полотнянка Ю.П. Граб Л.С.,
УСТАНОВИВ:
РУХ СПРАВИ:
1. 14.01.2022 ОСОБА_10 та інші звернулись до суду з позовом, у якому просили визнати протиправним та скасувати рішення Літинської селищної ради від 23.12.2021 №3197, №3185, №3186, №3188, №3189, №3190, №3198, №3201, №3210, №3207, №3209, №3208, №3211, №3206, №3205, №3204, №3203, №3202, №3200, №3199, №3184, №3196, №3195, №3194, №3193, №3192, №3191 «Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою безоплатної її передачі у власність», згідно із якими третім особам, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів, було надано дозволи на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства за межами с. Громадське Літинської селищної ради;
зобов`язати ГУ Держгеокадастру скасувати записи у Поземельних книгах про державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами: 0522481800:01:000:0292, 0522481800:01:000:0297, 0522481800:01:000:0309, 0522481800:01:000:0318, 0522481800:01:000:0314, 0522481800:01:000:0311, 0522481800:01:000:0317, 0522481800:01:000:0300, 0522481800:01:000:0299, 0522481800:01:000:0294, 0522481800:01:000:0316, 0522481800:01:000:0302, 0522481800:01:000:0320, 0522481800:01:000:0301, 0522481800:01:000:0312, 0522481800:01:000:0322, 0522481800:01:000:0321, 0522481800:01:000:0307, 0522481800:01:000:0303, 0522481800:01:000:0298, 0522481800:01:000:0310, 0522481800:01:000:0308, 0522481800:01:000:0315, 0522481800:01:000:0305, 0522481800:01:000:0319, 0522481800:01:000:0313, 0522481800:01:000:0295, 0522481800:01:000:0296 та перенести відомості щодо них до архівного шару Національної кадастрової системи України.
В обґрунтування позовних вимог позивачі вказали на протиправність рішень відповідача від 23.12.2021 №3197, №3185, №3186, №3188, №3189, №3190, №3198, №3201, №3210, №3207, №3209, №3208, №3211, №3206, №3205, №3204, №3203, №3202, №3200, №3199, №3184, №3196, №3195, №3194, №3193, №3192, № 3191, оскільки в цей же день Літинська селищна рада рішеннями від 23.12.2021 №3322, №3323, №3324, №3325, №3326, №3327, №3332, №3333, №3334, №3335, №3336, №3337, №3338, №3339, №3343, №3344, №3345, №3346, №3347, №3348, №3349, №3350, №3351, №3352, №3353, №3355, №3356, №3357 надала їм дозволи на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок площами 2,0000 га з метою передачі у власність для ведення особистого селянського господарства, які розташовані за межами с. Громадське Літинської селищної ради, що створює перешкоди у реалізації їх прав та законних інтересів на отримання бажаних земельних ділянок.
2. Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 15.08.2022 задовольнив позовні вимоги:
визнав протиправним та скасував рішення Літинської селищної ради від 23.12.2021 №3197, №3185, №3186, №3188, №3189, №3190, №3198, №3201, №3210, №3207, №3209, №3208, №3211, №3206, №3205, №3204, №3203, №3202, №3200, №3199, №3184, №3196, №3195, №3194, №3193, №3192, №3191, згідно із якими 27 громадянам, а саме: ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_29 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 було надано дозволи на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства за межами села Громадське Літинської селищної ради;
зобов`язав ГУ Держгеокадастру скасувати записи у Поземельних книгах про державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами: 0522481800:01:000:0292, 0522481800:01:000:0297, 0522481800:01:000:0309, 0522481800:01:000:0318, 0522481800:01:000:0314, 0522481800:01:000:0311, 0522481800:01:000:0317, 0522481800:01:000:0300, 0522481800:01:000:0299, 0522481800:01:000:0294, 0522481800:01:000:0316, 0522481800:01:000:0302, 0522481800:01:000:0320, 0522481800:01:000:0301, 0522481800:01:000:0312, 0522481800:01:000:0322, 0522481800:01:000:0321, 0522481800:01:000:0307, 0522481800:01:000:0303, 0522481800:01:000:0298, 0522481800:01:000:0310, 0522481800:01:000:0308, 0522481800:01:000:0315, 0522481800:01:000:0305, 0522481800:01:000:0319, 0522481800:01:000:0313, 0522481800:01:000:0295, 0522481800:01:000:0296;
зобов`язав ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області перенести відомості щодо земельних ділянок з кадастровими номерами: 0522481800:01:000:0292, 0522481800:01:000:0297, 0522481800:01:000:0309, 0522481800:01:000:0318, 0522481800:01:000:0314, 0522481800:01:000:0311, 0522481800:01:000:0317, 0522481800:01:000:0300, 0522481800:01:000:0299, 0522481800:01:000:0294, 0522481800:01:000:0316, 0522481800:01:000:0302, 0522481800:01:000:0320, 0522481800:01:000:0301, 0522481800:01:000:0312, 0522481800:01:000:0322, 0522481800:01:000:0321, 0522481800:01:000:0307, 0522481800:01:000:0303, 0522481800:01:000:0298, 0522481800:01:000:0310, 0522481800:01:000:0308, 0522481800:01:000:0315, 0522481800:01:000:0305, 0522481800:01:000:0319, 0522481800:01:000:0313, 0522481800:01:000:0295, 0522481800:01:000:0296 до архівного шару Національної кадастрової системи України.
3. Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 03.01.2023 скасував рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15.08.2022, ухвалити нове - про відмову у задоволенні позовних вимог.
4. 17.01.2023 ОСОБА_10 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на зазначені вище рішення та постанову судів першої та апеляційної інстанцій, відповідно, з підстави, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, ухвалити нове рішення, яким змінити мотивувальну частину рішення суду першої інстанції.
5. Верховний Суд ухвалою від 30.01.2023 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. У справі, яка розглядається суди встановили, у березні 2021 позивачі через свого представника звернулись до відповідача із клопотанням в порядку статтей 118 121 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), у якому просили надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтовною площею 2,00 га, розташованих за межами населених пунктів Літинської селищної територіальної громади з метою передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, кадастровий номер суміжної земельної ділянки 0522481800:01:000:0275.
Рішеннями Літинської селищної ради від 09.04.2021 позивачам було відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.
Не погоджуючись з рішеннями Літинської селищної ради від 09.04.2021, позивачі оскаржили їх до суду.
На виконання рішень Вінницького окружного адміністративного суду від 18.06.2021 у справах №120/4475/21-а, № 120/4477/21-а та від 16.06.2021 №120/4469/21, які набрали законної сили, та якими було зобов`язано Літинську селищну раду надати позивачам дозволи на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтовною площею 2,00 га, розташованих за межами населених пунктів Літинської селищної територіальної громади з метою передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, кадастровий номер суміжної земельної ділянки 0522481800:01:000:0275, рішеннями відповідача від 23.12.2021 №3322, №3323, №3324, №3325, №3326, №3327, №3332, №3333, №3334, №3335, №3336, №3337, №3338, №3339, №3343, №3344, №3345, №3346, №3347, №3348, №3349, №3350, №3351, №3352, №3353, №3355, №3356, №3357 позивачам надано відповідні дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Разом з тим, 23.12.2021 Літинська селищна рада також надала 27 особам, які є третіми особами без самостійних вимог на предмет спору у цій справі, дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2, 0000 га, за рахунок земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 0522481800:01:000:0260, яка розташована за межами села Громадське Літинської селищної ради, за основним цільовим призначенням належить до земель сільськогосподарського призначення, землі запасу.
Вважаючи протиправними вказані рішення відповідача від 23.12.2021 №3197, №3185, №3186, №3188, №3189, №3190, №3198, №3201, №3210, №3207, №3209, №3208, №3211, №3206, №3205, №3204, №3203, №3202, №3200, №3199, №3184, №3196, №3195, №3194, №3193, №3192, №3191, згідно із якими 27 громадянам, а саме: ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_29 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 було надано дозволи на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства за межами села Громадське Літинської селищної ради, ОСОБА_10 та інші звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із протиправності оспорюваних рішень відповідача, оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 0522481800:01:000:0260, з частин якої третім особам цими рішеннями надано дозволи на розроблення проектів землеустрою, є сформованою, тому таку ділянку можливо отримати у власність на підставі розробленої та затвердженої технічної документації із землеустрою щодо поділу ділянки з кадастровим номером 0522481800:01:000:0260, а не за розробленим та затвердженим проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
8. Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходив із того, що надання відповідачем дозволу на розроблення проекту землеустрою певним особам не позбавляє інших осіб права на самостійне звернення до органу виконавчої влади для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою.
При цьому суд апеляційної інстанції вказав на те, що надання дозволу на розробку проекту землеустрою, а не технічної документації із землеустрою не може бути самостійною підставою для скасування рішень селищної ради, якими третім особам надано дозоли на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, оскільки право отримати згоду на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі має її користувач, а у спірному випадку, ні позивачі, а ні треті особи не є користувачами бажаної ними земельної ділянки.
9. Касаційна скарга ОСОБА_10 обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій застосовано положення статті 118 ЗК України без урахування висновків щодо її застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 545/808/17, від 11.04.2018 у справі № 806/2208/17, від 27.06.2018 у справі № 904/8186/17, від 25.09.2019 у справі № 145/693/16-ц, від 29.04.2020 у справі № 814/1164/17, від 27.02.2018 у справі № 545/808/17, від 18.05.2022 у справі № 154/3345/16, за змістом яких надання дозволу на розробку проекту землеустрою не гарантує особі прийняття відповідним органом рішення про надання земельної ділянки у власність; дозвіл і проект землеустрою, розроблений на його підставі, є лише стадіями єдиного процесу надання земельної ділянки у власність; визначений частиною сьомою статті 118 ЗК України перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є вичерпним; одночасне надання дозволу на розробку проекту землеустрою більше ніж одній особі щодо однієї і тієї ж земельної ділянки, є незаконним.
Також скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції неправильно застосували положення статті 79-1 ЗК України (без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 04.05.2020 у справі № 802/1539/17-а та від 04.06.2020 у справі № 495/6080/17).
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
10. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів виходить із такого.
11. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
12. Земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами (стаття 3 ЗК України).
13. Згідно із частиною другою статті 4 ЗК України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.
14. Відповідно до пункту «а» частини третьої статті 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.
15. За змістом пункту «б» частини першої статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2,0 гектара.
16. Згідно із частиною четвертою статті 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
17. Частинами шостою та сьомою статті 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
18. Зміст статті 118 ЗК України свідчить про те, що порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянами передбачає реалізацію таких послідовних етапів:
звернення громадянина з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
надання дозволу відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування;
розробка суб`єктами господарювання за замовленням громадянина проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в порядку, передбаченому статтею 186-1 Земельного кодексу України;
затвердження відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
19. Тобто отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є одним з початкових етапів визначеної законом процедури безоплатної приватизації земельних ділянок.
20. Колегія суддів наголошує на тому, що стаття 118 ЗК України встановлює вичерпний перелік таких підстав, серед яких відсутня така підстав, як надання дозволу на розробку проекту землеустрою іншій особі на ту ж саму земельну ділянку.
21. Отже, аналіз статей 116 118 ЗК України вказує на те, що місцева рада не має права визначати пріоритетність того чи іншого заявника на стадії надання дозволу на розробку проекту землеустрою на одну й ту ж саму земельну ділянку. У даному випадку надання такого дозволу вказує про відсутність обтяжень щодо бажаної земельної ділянки і ще не означає позитивного рішення місцевої ради про передачу у власність цієї земельної ділянки після виготовлення проекту землеустрою.
22. Так, у постанові від 27.02.2018 у справі № 545/808/17 Верховний Суд погодився з тим, що «чинним законодавством не передбачено право сільської ради відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України, в тому числі не передбачено й прийняття сільською радою рішення про відмову у задоволенні вимоги, порушеної в заяві про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, у зв`язку з відведенням земельної ділянки іншій особі».
23. Згодом цей висновок було застосовано в багатьох інших справах. Узагальнено його суть зводиться до того, що дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки треба надавати усім, хто звернувся. Як наслідок, проект можуть розробляти одночасно декілька замовників, а хто з них отримає ділянку, - визначатиметься на стадії затвердження проекту та надання її у власність .
24. Аналогічного правового висновку дійшов Верховний у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 18.05.2022 у справі №154/3345/16, зазначивши, що застосуванню підлягає правовий висновок про вичерпність переліку підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, передбачених частиною сьомою статті 118 ЗК України, та правовий висновок про незаконність відмови у наданні дозволу у зв`язку з відведенням земельної ділянки іншій особі.
25. Таким чином, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про необґрунтованість доводів позивачів про створення Літинською селищною радою перешкоди у реалізації їх прав та законних інтересів, приймаючи рішення щодо надання 27 особам (у цій справі треті особи) дозволів на розроблення проекту землеустрою щодо відведення тих же земельних ділянок, що і позивачам, оскільки надання таких дозволів позивачам на виконання судових рішень не є підставою для відмови у наданні відповідних дозволів на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок третім особам.
26. Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що дозвіл і проект землеустрою, розроблений на його підставі, є стадіями єдиного процесу надання земельної ділянки у власність чи користування. Передача (надання) земельної ділянки у власність відповідно до статті 118 ЗК України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок.
27. При цьому, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність. Таку правову позицію висловлено у постанові Верховного Суду України від 13.12.2016 у справі №815/5987/14 та постановах Верховного Суду від 27.02.2018 у справі №545/808/17, від 22.02.2019 у справі №813/1631/14.
28. Аналіз статей 116 118 ЗК України вказує на те, що орган виконавчої влади або місцевого самоврядування не має права визначати пріоритетність того чи іншого заявника на стадії надання дозволу на розробку проекту землеустрою на одну й ту ж саму земельну ділянку. У цьому випадку надання такого дозволу вказує про відсутність обтяжень щодо бажаної земельної ділянки і ще не означає позитивного рішення про передачу у власність цієї земельної ділянки після виготовлення проекту землеустрою.
29. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.03.2018 №463/3375/15-а та від 27.02.2020 у справі №120/1491/19-а.
30. При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, є індивідуальним актом, який може оскаржити особа, прав або інтересів якої він стосується, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк. При цьому, інша особа може в судовому порядку оскаржити індивідуальний акт лише у випадку, коли вказаним рішенням було порушено її права, свободи та інтереси.
31. Як слідує з приписів статті 79-1 ЗК України метою надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок є формування земельної ділянки, яке полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
32. Отже, надання дозволу на розробку проекту землеустрою має на меті лише формування земельної ділянки як окремого об`єкта. При цьому, не суттєво за чиїм замовленням такий проект буде розроблено. Закон не виключає ситуації, коли проекти одночасно розробляються різними замовниками.
33. Під час розробки проекту, серед іншого, визначаються (узгоджуються) її межі та з`ясовується наявність правових та фактичних перешкод для надання її у власність, зокрема спірність прав щодо ділянки. Ці обставини повинні враховуватися органом, що розпоряджається землями, під час затвердження проекту та надання земельної ділянки у власність, а не на стадії надання дозволу на розробку проекту землеустрою.
34. Надання дозволу на розробку проекту відведення не свідчить, що проект компетентним органом буде затверджено. Якщо буде виявлено обставини, що за законом є підставами для відмови у затвердженні проекту, орган місцевого самоврядування може відмовити.
35. Таким чином, надання відповідачем оспорюваними рішеннями дозволів на розроблення проекту землеустрою іншим особам не позбавляє інших осіб, у тому числі позивачів у цій справі, права на завершення розпочатої ними відповідно до вимог чинного законодавства процедури отримання у власність відповідної земельної ділянки, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних рішень Літинської селищної ради від 23.12.2021 №3197, №3185, №3186, №3188, №3189, №3190, №3198. №3201, №3210, №3207, №3209, №3208, №3211, №3206, №3205, №3204, №3203, №3202, №3200, №3199, №3184, №3196, №3195, №3194, №3193, №3192, №3191. Відповідно інші позовні вимоги позивачів, які є похідними, не можуть бути задоволені судом через відсутність порушення їх прав.
36. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права при ухваленні оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції і погоджується з його висновками про відмову у задоволенні позовних вимог.
37. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,.
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_10 залишити без задоволення.
Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2022 у справі № 120/815/22-а - залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
СуддіА.І. Рибачук Л.Л. Мороз Л.В. Тацій