№ 120/15853/23 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2025 року

м. Київ

справа № 120/15853/23

адміністративне провадження № К/990/39968/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єресько Л.О.,

суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №120/15853/23

за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Військової частини НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, порушеної

за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Павенський Борис Володимирович,

на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2024 року, ухвалену колегією суддів у складі головуючого судді Сушка О.О., суддів: Мацького Є.М. Залімського І. Г.

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. У жовтні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діяв адвокат Павенський Б.В., звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України (далі - В/ч НОМЕР_1 ) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Військової частини НОМЕР_2 (далі - В/ч НОМЕР_2 ), в якому просив:

1.1. визнати протиправною бездіяльність В/ч НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168) за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей за період з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 25.06.2022 в розрахунку до 100 000 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;

1.2. зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу вищевказану додаткову винагороду за період з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 25.06.2022 розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах з урахуванням проведених виплат за цей період на загальну суму 186 640 грн.

2. На обґрунтування позовних вимог позивач указував, що його як військовослужбовця В/ч НОМЕР_1 разом з іншими військовослужбовцями його підрозділу на підставі бойового розпорядження Адміністрації Держприкордонслужби від 02.04.2022 № 56/гриф відправлено у службове відрядження до В/ч НОМЕР_2 Держприкордонслужби, у складі якої він приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей у вищевказаний період, про що командиром В/ч НОМЕР_2 Держприкордонслужби полковником ОСОБА_2 позивачу видано довідку від 05.08.2022 № 1327 про участь у бойових діях.

2.1. Позивач наголосив на тому, що його участь у бойових діях та заходах не заперечується відповідачем, на нього не може бути покладений тягар відповідальності за неналежно організований документообіг між військовою частиною, до якої відряджено військовослужбовця, та військовою частиною, на фінансовому забезпечення якої він залишається.

Установлені судами фактичні обставини справи

3. ОСОБА_1 призваний на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період на підставі Указу Президента України № 69/22 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022, у 2022 році проходив військову службу у В/ч НОМЕР_1 .

4. Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (В/ч НОМЕР_1 ) від 07.04.2022 № 5-вв молодшого сержанта ОСОБА_1 інспектора прикордонної служби 3 категорії 2 відділення інспекторів прикордонної служби 4 прикордонної застави відділу прикордонної служби (тим С) прикордонної комендатури швидкого реагування направлено у службове відрядження до оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » з 07.04.2022, з метою прийняття участі у заходах. Підстава: бойове розпорядження Адміністрації Держприкордонслужби від 02.04.2022 № 56-Т.

5. Наказом начальника НОМЕР_3 прикордонного загону від 28.06.2022 № 38-вв позивача направлено у службове відрядження до НОМЕР_4 прикордонного загону, який перебував в оперативному угрупуванні військ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » з 28.06.2022, з метою прийняття участі у заходах. Підстава: бойовий наказ Адміністрації Держприкордонслужби від 20.06.2022 № 99/гриф.

6. У період з 07.04.2022 по 27.06.2022 позивач перебував у службовому відрядженні в оперативному підпорядкуванні НОМЕР_5 прикордонного загону (В/ч НОМЕР_2 ), залишаючись на фінансовому забезпеченні військової частини В/ч НОМЕР_1 , у якої існував обов`язок здійснювати нарахування та виплату позивачу грошове забезпечення.

7. Згідно з довідкою військової частини В/ч НОМЕР_2 від 05.08.2022 № 1327 молодший сержант ОСОБА_1 проходить військову службу у В/ч НОМЕР_1 та приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 25.06.2022. Підстава: бойове розпорядження Адміністрації Держприкордонслужби від 02.04.2022 № 56 гриф.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

8. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 26.04.2024, позовну заяву задоволено та визнано протиправною бездіяльність В/ч НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати позивачу збільшеної до 100 000 грн додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168, пропорційно часу участі у бойових діях та заходах за періоди з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 25.06.2022 та зобов?язано відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу означеної додаткової винагород за вказані періоди.

8.1. Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що право позивача на вищевказану додаткову винагороду підтверджується довідкою від 05.08.2022 № 1327, виданою В/ч НОМЕР_2 , в тому, що позивач приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей у період з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 25.06.2022 (підстава: бойове розпорядження Адміністрації Держприкордонслужби від 02.04.2022 № 56/гриф), а відповідач не ставить під сумнів безпосередню участь позивача у бойових діях або заходах в межах періодів, які визначені в довідці від 05.08.2023 № 1327. Відомості цієї довідки підтверджуються рапортами про виплату доплати до додаткової винагороди у розмірі 70 000 грн пропорційно із розрахунку на місяць військовослужбовцям прикордонної комендатури швидкого реагування за квітень - червень 2022 року за підписом заступника начальника загону - коменданта ОСОБА_3 .

8.2. Суд цієї інстанції не погодився із аргументами відповідача, що підставою для нарахування додаткової винагороди є виключно списки за формою, затвердженою додатком 2 до наказу Адміністрації Держприкордонслужби від 31.03.2022 № 164-АГ «Про реалізацію постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168» (далі - Наказ № 164-АГ), які мали направлятись військовою частиною, у відрядженні якої перебував позивач, зауваживши, що надіслання цих списків є елементом процедури виплати додаткової винагороди, тоді як право позивача на отримання спірних сум підтверджується довідкою від 05.08.2023 № 1327. Отже, враховуючи, що позивач зі свого боку набув право та дотримався усіх умов для виплати йому додаткової винагороди, однак реалізація цього права обмежена власними діями В/ч НОМЕР_1 та В/ч НОМЕР_2 в частині дотримання ними формальних процедур для прийняття остаточного рішення про виплату, цей суд дійшов висновку, що у такому випадку на позивача не може бути покладено тягар негативних наслідків за недотримання однією із військових частин встановленого Держприкордонслужбою порядку, позаяк цим порушуватиметься суть гарантованого законом права позивача на отримання належного йому грошового забезпечення у повному обсязі.

9. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2024 рішення суду першої інстанції скасовано з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

9.1. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи позивачу у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що згідно з відомостями В/ч НОМЕР_1 в журналах обліку бойових дій за період з 07.04.2022 по 26.06.2022, відсутні відомості про безпосередню участь позивача у бойових діях, а тому дійшов висновку про відсутність належного документального підтвердження участі позивача у бойових діях за періоди з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 25.06.2022, що свідчить про відсутність підстав для виплати позивачу встановленої пунктом 1 Постанови № 168 додаткової винагороди у збільшеному розмірі за вказані періоди та про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції

10. Не погодившись з постановою апеляційного суду, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Павенський Б.В., звернувся до Верховного Суду (далі - Суд) із касаційною скаргою на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2024, у якій просив скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

10.1. Ця касаційна скарга подана з підстав передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України з посиланням у касаційній скарзі на неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених, зокрема, у постановах від 23.05.2024 у справі №120/4387/23, від 24.05.2024 у справі № 120/4967/23, від 28.05.2024 у справі №120/5170/23.

10.2. На переконання касатора, суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення пункту 3 Наказу № 164-АГ, витлумачивши його таким чином, що підставою для нарахування військовослужбовцям Держприкордонслужби додаткової винагороди за пунктом 1 Постанови 168 є виключно списки за формою згідно додатку 2 до Наказу № 164-АГ.

10.3. Касатор вважає, що суд першої інстанції правильно розтлумачив пункт 3 Наказу № 164-АГ, указавши, що положення цього пункту не передбачають серед переліку документів, які підтверджують безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях, списків за встановленою формою згідно з додатком 2 до цього Наказу, натомість визначають, що документальне підтвердження такої участі здійснюється на підставі одного із документів: бойового наказу (розпорядження), журналу бойових дій або рапорту начальника (командира). Підкреслив, що зі свого боку надав суду довідку В/ч НОМЕР_2 від 05.08.2022 № 1327, а недотримання органами Держприкордонслужби вимог законодавства в частині обміну інформацією про участь військовослужбовця у бойових діях або заходах не може мати негативні наслідки для такого військовослужбовця та впливати на його право щодо отримання додаткової винагороди.

11. Ухвалою Суду від 20.11.2024 відкрито касаційне провадження за цією касаційною скаргою.

12. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 20.06.2025 закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.

Позиція інших учасників справи

13. Не погодившись із доводами касаційної скарги НОМЕР_3 прикордонний загін (В/ч НОМЕР_1 ) подав Суду письмовий відзив, за змістом якого просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

13.1. У цьому відзиві відповідач наполягав на тому, що системний аналіз пунктів 3-5 Наказу № 164-АГ дозволяє дійти висновку про те, що саме списки військовослужбовців у формі, передбаченій додатком 2 до Наказу № 164-АГ, являються належним підтвердженням, яке надається прикордонним загоном, у складі якого відряджені військовослужбовці беруть (брали) участь у бойових діях або заходах, прикордонному загону, в якому такі військовослужбовці перебувають на фінансовому забезпеченні, та є безпосередньою підставою для виплати додаткової винагороди у збільшеному розмірі, передбаченому Постановою № 168.

13.2. Підкреслюючи, що жодних листів, до яких додатком був би список із підтвердженням безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах за квітень-червень 2022 року у складі В/ч НОМЕР_2 у формі, визначеній додатком 2 до Наказу № 164-АГ на адресу В/ч НОМЕР_1 не надходило, відповідач доводив, що участь позивача у бойових діях або заходах в повній мірі не підтверджена у порядку, який визначався Наказом № 164-АГ, а тому В/ч НОМЕР_1 не мала правових підстав для здійснення нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди у збільшеному розмірі за спірний період.

13.3. На переконання відповідача, довідка В/ч НОМЕР_2 від 05.08.2022 № 1327, на яку позивач спирається як на беззаперечний доказ наявності в нього права на додаткову винагороду у збільшеному розмірі, сама по собі не може слугувати належним доказом на підтвердження факту безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в районах ведення воєнних (бойових) дій, оскільки вона не відповідає формі встановленій додатком № 1 до Наказу № 164-АГ, не містить конкретних дат, місць та видів залучення до безпосередньої участі у бойових діях та заходах, що передбачені пунктом 1 Постанови № 168, а лише підтверджує період часу, під час якого військовослужбовець перебував у відрядженні, та являється тільки персональним підтвердженням для окремого військовослужбовця його участі у бойових діях, оскільки вона видається виключно на руки військовослужбовцю і не дублюється для прикордонного загону, в якому такий військовослужбовець проходить військову службу.

13.4. В/ч НОМЕР_1 просила врахувати, що Наказ № 164-АГ передбачає активні дії одного суб`єкта владних повноважень - органу Держприкордонслужби, у складі якого направлені у службові відрядження військовослужбовці приймають участь у бойових діях або заходах, по направленню у встановлені терміни до іншого суб`єкта владних повноважень - органу Держприкордонслужби, в якому вказані відряджені військовослужбовці проходять службу і перебувають на фінансовому забезпеченні, документів визначеної форми - списки за формою додатку 2 до Наказу № 164-АГ, якою має бути підтверджено факт участі відряджених військовослужбовців у вказаних заходах. Тож, саме бездіяльність В/ч НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), яка виразилася у нездійснені підтвердження участі позивача у бойових діях або заходах перешкоджала відповідачу належним чином встановити стосовно позивача в повному обсязі факт прийняття ним участі в бойових діях або заходах, терміни прийняття такої участі, що в подальшому перешкодило здійсненню нарахування та виплати останньому додаткової винагороди у збільшеному розмірі з дотриманням вимог вказаних нормативно - правових актів. Тому, на переконання В/ч НОМЕР_1 , розгляд обґрунтованості позовних вимог про зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу збільшеного розміру додаткової винагороди не може бути відокремленим від вивчення правомірності дій В/ч НОМЕР_2 щодо належного оформлення факту участі позивача у бойових діях або заходах шляхом відпрацювання документів.

Висновки Верховного Суду, оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

14. З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом належить застосовувати правила статті 341 КАС України, відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Одночасно суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

15. Частиною третьою статті 341 КАС України визначено, що суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, зокрема, у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

16. Надаючи оцінку оскаржуваним судовим рішенням у межах доводів касаційної скарги за правилами статті 341 КАС України, Верховний Суд виходить із такого.

17. Спір у цій справі виник у зв`язку з невиплатою військовослужбовцю, який проходить службу в Держприкордонслужбі, «збільшеної» до 100 000,00 грн додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168.

18. Частиною другою статті 2 Закону України «Про державний кордон» від 04.11.1991 №1777-XII передбачено, що захист державного кордону України є невід`ємною частиною загальнодержавної системи забезпечення національної безпеки і полягає у скоординованій діяльності військових формувань та правоохоронних органів держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.

19. За змістом частини першої статті 6, частини першої статті 14 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» від 03.04.2003 № 661-IV (у редакції, чинні на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 661-IV) Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, до особового складу якої входять військовослужбовці та працівники Держприкордонслужби.

20. Згідно зі статтею 16 цього Закону умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Держприкордонслужби визначаються законодавством.

21. Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

22. У частині другій статті 9 цього Закону установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

23. Відповідно абзацу першого частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

24. Абзацом другим частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

25. Держприкордонслужба входить до структури Міністерства внутрішніх справ України.

26. Порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, які проходять військову службу в органах Держприкордонслужби, визначаються Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Держприкордонслужби, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 № 558, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 23.07.2018 за № 854/32306.

27. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України постановлено ввести в Україні воєнний стан.

28. Цього ж дня (24.02.2022) Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

29. Відповідно до пункту 4 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» Кабінет Міністрів України [зобов`язаний] невідкладно: 2) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.

30. Згідно з пунктом 6 Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» Кабінету Міністрів України [доручено] забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.

31. На виконання цих указів Кабінет Міністрів України видав постанову «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168, якою, серед іншого, передбачив на період дії воєнного стану виплату для військовослужбовців додаткової винагороди.

32. Відповідно до пункту 1 Постанови № 168 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів , - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

33. У цій постанові Кабінет Міністрів України визначив перелік військовослужбовців за видами військових формувань, на яких поширено дію цієї постанови, підстави та розмір вищевказаної додаткової винагороди.

34. Водночас реалізація цитованих приписів указаної постанови вимагала визначення порядку та умов виплати такої додаткової винагороди, виходячи з того, що формулювання «а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах» є нечітким та породжує істотні труднощі у його правозастосуванні, що, насамперед, пов`язано із застосуванням сполучника «або», який має розділовий характер.

35. Конкретизація умов, визначених цитованим положенням пункту 1 Постанови №168, залежить від типу військового формування (роду військ), в якому проходить службу військовослужбовець, у зв`язку з чим подальшими змінами, внесеними постановою від 07.07.2022 № 793 (застосовується з 24.02.2022), Постанова № 168 доповнена пунктом 2-1, яким установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

36. З 01.02.2023 ці питання врегульовані Порядком та умовами виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.01.2023 № 36, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.01.2023 за № 196/39252 (втратив чинність на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ від 01.09.2023 № 726, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04.09.2023 за № 1543/40599, яким замість нього затверджені Особливості виплати додаткової винагороди, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) та порядок і умови виплати одноразової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби, що із змінами та доповненнями діють і дотепер).

37. А до того означені порядок та умови визначалися, зокрема, наказами Адміністрації Держприкордонслужби «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168» від 31.03.2022 № 164-АГ, від 30.07.2022 №392-/0/81-22-АГ та від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ, прийняті на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану» на виконання пункту 2-1 Постанови № 168.

38. Роль і значення вищезгаданих наказів Адміністрації Держприкордонслужби, які визначили порядок нарахування і виплати військовослужбовцям Держприкордонслужби додаткової винагороди та необхідні документи як умови для виплати підвищеної винагороди, проаналізовані у багатьох постановах Верховного Суду у справах з подібними правовідносинами (зокрема, постанови Верховного Суду від 21.12.2023 у справі №200/193/23, від 26.06.2024 у справі №200/216/23, від 30.09.2024 у справах № 200/232/23 та № 200/440/23 та багатьох інших). У вказаних справах Суд сформував правові висновки щодо застосовності у подібних правовідносинах зазначених наказів Адміністрації Держприкордонслужби з урахуванням фактів відсутності їх реєстрації у Міністерстві юстиції України та наслідків для правозастосування в умовах першого року війни. Правові висновки, сформовані Судом у вищевказаних справах, є релевантними до обставин цієї справи, підстав для відступу від них у цій справі Суд не вбачає та надалі зауважує таке.

39. Протягом періоду, за який позивач просить стягнути підвищену додаткову винагороду [з 07.04.2022 по 25.06.2022] діяв наказ Адміністрації Держприкордонслужби від 31.03.2022 №164-АГ «Про реалізацію постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168» (далі - Наказ № 164-АГ), який уведено в дію з 24.02.2022.

40. Відповідно до пункту 2 Наказу № 164-АГ під терміном «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» слід розуміти виконання військовослужбовцем, зокрема:

- бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде воєнні (бойові) дії у складі створених (діючих) угрупувань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій;

- бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення створених (діючих) угрупувань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення бойових дій згідно з бойовим розпорядженням та інших.

41. Пунктом 3 Наказу № 164-АГ передбачено, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі одного з таких документів:

- бойового наказу (бойового розпорядження);

- журналу бойових дій (вахтового журналу) або журналу ведення оперативної обстановки або бойового донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постових відомостей (під час охорони об`єкту, на який було здійснено збройний напад, або артилерійський ракетний обстріл);

- рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, КрМО, КаМО, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по-батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.

42. Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах, начальникам регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, які ведуть (вели) бойові дії та до яких відряджені військовослужбовці, надавати останнім довідку про участь у вказаних заходах із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі (останній абзац пункту 3 Наказу № 164-АГ).

43. Пунктом 4 Наказу № 164-АГ визначено, що начальники регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, до яких відряджені військовослужбовці, щомісячно до 5 числа поточного місяця повідомляють органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах (додаток 2).

44. Пунктом 5 цього Наказу визначено, що виплату додаткової винагороди здійснюють на підставі наказу начальника (командира) Держприкордонслужби з обов`язковим зазначенням підстав для його видання.

45. Пунктом 10 цього ж Наказу облік військовослужбовців, які беруть безпосередню участь в бойових діях або заходах під час безпосереднього перебування в районах ведення воєнних (бойових) дій та підготовку проекту наказу про виплату винагороди в розмірі 100 000 грн або 30 000 грн в органах Держприкордонслужби покладено на штаб органу Держприкордонслужби, а у випадку відсутності штабу - на підрозділ (посадову особу), який веде облік бойових дій. Надання військовослужбовцям довідок про участь у зазначених заходах здійснює підрозділ, який веде облік особового складу.

46. З обсягу встановлених у цій справі обставин слідує, що у період з 07.04.2022 по 25.06.2022 позивач, на підставі бойового розпорядження Адміністрації Держприкордонслужби від 02.04.2022 № 56/гриф, перебував на виконані бойових завдань в оперативному підпорядкуванні ІНФОРМАЦІЯ_2 (В/ч НОМЕР_2 ) у переліку особового складу прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_1 (В/ч НОМЕР_1 ).

47. Задовольняючи позов у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що право позивача на вищевказану додаткову винагороду підтверджується довідкою від 05.08.2022 № 1327, виданою В/ч НОМЕР_2 , в тому, що позивач приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей у період з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 25.06.2022 (підстава: бойове розпорядження Адміністрації Держприкордонслужби від 02.04.2022 № 56/гриф), відомості якої підтверджуються також рапортами про виплату доплати до додаткової винагороди у розмірі 70000 грн пропорційно із розрахунку на місяць військовослужбовцям прикордонної комендатури швидкого реагування за квітень - червень 2022 року за підписом заступника начальника загону коменданта ОСОБА_3 .

48. Суд першої інстанції визнав ці докази належними та достатніми, оскільки жодна сторона не заперечувала сам факт участі позивача у бойових діях, а єдиною підставою для невиплати додаткової винагороди за вказані у довідці періоди, було ненадіслання військовою частиною В/ч НОМЕР_2 інформації - списків військовослужбовців у формі за додатком № 2 до Наказу № 164-АГ.

49. Суд апеляційної інстанції дійшов протилежного висновку та не знайшов підстав для задоволення позовних вимог, вказуючи, що довідка В/ч НОМЕР_2 від 05.08.2022 № 1327 не є підставою для виплати додаткової винагороди позивачу, позаяк механізм реалізації права відряджених військовослужбовців Держприкордонслужби на отримання додаткової винагороди у збільшеному до 100000 грн розмірі, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168 за положеннями Наказу № 164-АГ поставлено у залежність від вчинення начальниками органів Держприкордонслужби, до яких відряджені військовослужбовці з інших органів та підрозділів, дій у формі щомісячного повідомлення органів в яких ці військовослужбовці перебувають на фінансовому забезпеченні про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах у спосіб надсилання документів (списків) згідно додатку 2 до Наказу № 164-АГ. Отже, за висновком апеляційного суду, підставою для прийняття наказу про виплату військовослужбовцю додаткової винагороди у збільшеному розмірі у розумінні пункту 3 Наказу № 164-АГ є саме списки військовослужбовців, до яких позивача не включено.

50. Надаючи оцінку доводам касатора, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, слід зазначити, що після відкриття провадження за цією касаційною скаргою Верховним Судом сформовані висновки щодо застосування положень Наказу № 164-АГ у подібних правовідносинах, які в силу частини третьої статті 341 КАС України підлягають врахуванню під час касаційного перегляду цієї справи.

51. Верховний Суд у постановах від 05.12.2024 у справі № 120/4135/23, від 23.01.2025 у справі № 120/6981/23, від 30.01.2025 у справі № 120/7088/23 висновував, що процедура підтвердження участі у бойових діях або заходах відряджених військовослужбовців Держприкордонслужби за пунктом 3 Наказу №164-АГ, здійснюється шляхом видачі останнім довідки (додаток № 1) на підставі одного з визначених документів: бойового наказу (розпорядження); журналу бойових дій; рапорту начальника, без вимоги надання додаткових документів або сукупності інформації.

52. Тож ураховуючи положення Наказу № 164-АГ, які дозволяють підтвердження участі у бойових діях або заходах на підставі одного з визначених документів, Верховний Суд дійшов висновку, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або заходах не повинно бути надмірно обмеженим. Навіть якщо надані військовослужбовцем документи не повністю відповідають вимогам Наказу № 164-АГ через формальні недоліки у документальному підтвердженні, вони можуть бути достатніми для підтвердження його права на додаткову винагороду.

53. У постановах від 28.05.2024 у справі № 120/5170/23, від 08.08.2024 у справі № 280/2754/23, від 17.01.2025 у справі № 120/7513/23, від 30.01.2025 у справі №120/7088/23 Верховний Суд наголосив на тому, що надсилання списків за формою згідно з додатком 2 (пункт 4 Наказу № 164-АГ) є елементом процедури виплати додаткової винагороди, зокрема механізмом повідомлення органів, в яких військовослужбовці проходять службу про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах за попередній місяць, тоді як підтвердження такого факту здійснюється на підставі конкретно визначених документів, таких як довідка, бойовий наказ (розпорядження); журнал бойових дій; рапорт начальника, а відсутність окремих списків або порушення порядку передачі документів між військовими частинами не можуть автоматично позбавляти позивача права на винагороду, якщо інші докази свідчать про фактичну участь цього військовослужбовця у бойових діях або заходах. Отже, відсутність згадки позивача в таких списках не може виключати можливість підтвердження його участі в бойових діях іншими доказами.

54. Держава не може відмовити особі у виплатах, якщо існують чинні законодавчі норми, які передбачають такі виплати, а особа відповідає умовам, що висуваються цими нормами для проведення таких виплат. Для цього суди мають перевірити чи існують норми, які передбачають виплату, а також чи відповідає особа умовам для проведення таких виплат.

55. За правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2024 у справі № 560/12539/22, від 28.05.2024 у справі № 560/1200/23, від 06.06.2024 у справі № 200/706/23, 12.12.2024 у справі № 120/10649/23 підтвердженням безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах може бути довідка командира військової частини (установи), до якої відряджений військовослужбовець. За зміст таких довідок відповідальність несе уповноважений командир (начальник), який її видав.

56. Втім у постановах від 05.08.2024 у справі № 200/4100/23, від 17.01.2025 у справі №120/7513/23 та інших Верховний Суд зауважив, що розглядаючи дану категорію справ суди повинні перевіряти, чи підтверджує видана довідка участь військовослужбовця у бойових діях у визначений період, розглядаючи її разом з іншими доказами.

57. У постановах від 21.12.2023 у справі № 200/193/23, від 26.06.2024 у справі №200/216/23, від 31.07.2024 у справі № 200/625/23, від 05.08.2024 у справі №200/4100/23, від 28.08.2024 у справі № 200/1310/23, від 04.09.2024 у справі №280/2228/23, від 30.09.2024 у справах №200/232/23 та № 200/440/23, від 05.12.2024 у справі №120/4135/23 та від 17.12.2024 у справі №120/5140/23 на підставі аналізу положень Наказу № 164-АГ Верховний Суд зазначив, що для відповідача підставою для виплати додаткової винагороди відповідно до пункту 1 Постанови № 168 є саме документальне підтвердження участі позивача як військовослужбовця у бойових діях (заходах) у розумінні пункту 3 цього Наказу (бойовий наказ, журнал бойових дій чи рапорт) та навіть якщо підтверджуючі докази містять формальні недоліки, але засвідчують фактичну участь у заходах, це може бути достатньо для нарахування означеної додаткової винагороди.

58. Регламентація умов і порядку виплати додаткової винагороди (про необхідність якої [регламентації] зазначено в пункті 2-1 Постанови № 168) з боку Адміністрації Держприкордонслужби шляхом видання того чи іншого наказу не може інтерпретуватися як спосіб позбавлення чи обмеження права військовослужбовців Держприкордонслужби на отримання додаткової винагороди у розмірі до 100 000,00 грн (постанова Верховного Суду від 12.12.2024 у справі № 120/10649/23).

59. Застосовуючи наведені підходи Верховного Суду у подібних правовідносинах до обставин цієї справи, колегія суддів констатує, що суд першої інстанції правильно звернув увагу на те, що в межах цієї справи відповідачем не заперечується, що позивач брав безпосередню участь у бойових діях або заходах впродовж періодів з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 25.06.2022.

60. Матеріалами цієї справи [120/15853/23] підтверджується, що перший заступник начальник загону - комендант прикордонного комендатури прикордонного загону полковник ОСОБА_3 відповідно до Постанови № 168 та Наказу № 164-АГ клопотав перед начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 про виплату додаткової винагороди у розмірі 70 000,00 грн військовослужбовцям прикордонного комендатури швидкого реагування, які забезпечували здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії, серед інших, молодшому сержанту ОСОБА_1 :

рапортом від 28.05.2022 (направлений 15.06.2022 за № 469 начальнику НОМЕР_5 прикордонного загону та копію начальнику НОМЕР_3 прикордонного загону), де позивач указаний за порядковим номером 597, за період з 09.04.2022 по 30.04.2022 за 22 дні (підстава: БР ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » №942Т/окп від 07.04.2022; журнал ОСД № 92, с. 18-21);

рапортом від 10.06.2022 (направлений 11.06.2022 за № 455 начальнику НОМЕР_5 прикордонного загону та копію начальнику НОМЕР_3 прикордонного загону), де позивач указаний за порядковим номером 587, за період з 01.05.2022 по 31.05.2022 за 31 день (підстава: БР ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » №942Т/окп від 07.04.2022; журнал ОСД № 92, с. 23-53, БР-225/ОУВС/дск/окп від 25.05.2022);

рапортом від 26.07.2022 (направлений 28.07.2022 начальнику НОМЕР_3 прикордонного загону), де позивач указаний за порядковим номером 590, за період з 01.06.2022 по 26.06.2022 за 26 днів (підстава: БР ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » № 942Т/окп від 07.04.2022).

61. Отже, вказана довідка видана на підставі одного із підтверджуючих документів, передбачених пунктом 3 Наказу № 164-АГ. Невідповідність цієї довідки критеріям належності, достовірності та допустимості, визначених статтями 73-75 КАС України, суди не встановили.

62. З огляду на вказане Верховний Суд вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що сукупність таких документів, як довідка від 05.08.2022 № 1327 та рапорти про виплату позивачу доплати додаткової винагороди за квітень, травень, червень 2022 року, підтверджують безпосередню участь останнього в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії протягом періоду з 07.04.2022 по 19.06.2022.

63. Принагідно нагадати, що за правилами частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

64. Суд першої інстанції обґрунтовано відхилив доводи відповідача про те, що підставою для нарахування додаткової винагороди є виключно списки за формою згідно з додатком № 2 до Наказу № 164-АГ, які мали направлятись військовою частиною, у відрядженні якої перебував позивач, оскільки позивач не може бути позбавлений права на отримання додаткової винагороди у збільшеному розмірі, у зв`язку з невиконанням військовою частиною формальних процедур реалізації такого права, адже в іншому випадку на позивача буде покладено тягар негативних наслідків за недотримання однією із військових частин встановленого Держприкордонслужбою порядку.

65. Аналогічних висновків Верховний Суд дійшов, зокрема, у постановах від 10.10.2024 у справі № 120/14641/23, від 23.09.2024 у справі № 120/4138/23, від 14.11.2024 у справі № 120/4383/23 та № 120/4858/23, від 12.12.2024 у справі № 120/10649/23, від 23.01.2025 у справі №120/6981/23 та інших.

66. На підставі наведеного Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права, оскільки неправильно застосував до спірних правовідносин положення Наказу № 164-АГ, зокрема пункт 3, унаслідок чого дійшов помилкового висновку про відсутність документального підтвердження безпосередньої участі позивача в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період з 07.04.2022 по 19.06.2022.

67. З урахуванням вказаного Верховний Суд зазначає про те, що суд апеляційної інстанції помилково скасував законне рішення суду першої інстанції, який дійшов правильного висновку по суті спору в цій справі.

68. З огляду на викладене та, зважаючи на приписи статті 352 КАС України, постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2024 року підлягає скасуванню, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26.04.2024 - залишенню в силі.

69. З огляду на результат касаційного розгляду, витрати понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.

Керуючись статтями 341 343 349 352 355 356 359 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Павенський Борис Володимирович, задовольнити.

2. Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2024 року скасувати, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2024 року у справі № 120/15853/23 залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіЛ.О. Єресько А.Г. Загороднюк В.М. Соколов