ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 серпня 2024 року
м. Київ
справа №120/2721/23
адміністративне провадження № К/990/1294/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Радишевської О.Р., Соколова В.М.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 120/2721/23
за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1
на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року, постановлену в складі колегії суддів: судді-доповідача - Сушка О.О., суддів: Мацького Є.М., Залімського І. Г.,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та суть спору
1. У березні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), у якій просив:
1.1. визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок № 1078) при нарахуванні і виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 12.11.2020;
1.2. зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок і виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 12.11.2020 із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078.
2. В обґрунтування позовних позивач зазначив, що відповідач безпідставно оминув норми абзацу 3, 4, 6 п.5 Порядку № 1078 в частині вирішення питання про наявність/відсутність підстав для виплати позивачу індексації його грошового забезпечення у місяці підвищення доходу (березень 2018 року), не встановивши чи перевищує розмір підвищення грошового доходу позивача суму індексації, що склалася у місяці підвищення такого доходу, у зв`язку з чим дійшов необґрунтованого висновку про відсутність підстав для виплати позивачу індексації грошового забезпечення.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 09.06.2023 позов задоволено:
3.1. визнано протиправними дій військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування вимог абзаців четвертого-шостого пункту 5 Порядку №1078, при нарахуванні індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 12.11.2020;
3.2. зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 12.11.2020 з урахуванням положень абзаців четвертого-шостого пункту 5 Порядку №1078.
4. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач 03.07.2023 оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі апелянт, серед іншого, просив суд розстрочити сплату судового збору, оскільки відповідач є розпорядником коштів третього рівня.
5. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2023 відмовлено у задоволенні клопотання про розстрочення сплати судового збору та залишено апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 без руху, запропоновано в п`ятиденний строк з моменту отримання ухвали суду усунути недоліки апеляційної скарги.
6. Ця ухвала не була виконана, судовий збір військовою частиною не сплачений, натомість повідомлено суду, що військова частина НОМЕР_1 зверталася до фінансово-забезпечувального органу - фінансово-економічного управління КПСЗС України, однак кошти для сплати судового збору не були виділені. Скаржник просив урахувати, що на даний час в Україні оголошений воєнний стан і військова частина НОМЕР_1 , яка приймає безпосередню участь у бойових діях, здійснила всі можливі від неї заходи з метою отримання коштів для сплати судового збору, але ці кошти не виділені з незалежних від неї причин, у зв`язку з чим просив звільнити, відстрочити або розстрочити військовій частині сплату судового збору.
7. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2023 апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09.06.2023 повернуто особі, яка її подала на підставі частини другої статті 298 КАС України.
8. 19.09.2023 військова частина НОМЕР_1 повторно подала до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09.06.2023 у справі № 120/2721/23, до якої додано платіжне доручення від 13.09.2023 № 5579 про сплату судового збору в розмірі 1610,40 грн та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
9. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2023 визнано неповажними причини пропуску військової частини НОМЕР_1 строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції; у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження цього рішення відмовлено.
9.1. Відмовляючи у поновленні строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції зазначив, що з моменту постановлення ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2023 про повернення апеляційної скарги, до моменту повторного звернення з апеляційною скаргою 19.09.2023 пройшло більше ніж 1,5 місяці, а загалом з моменту закінчення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції пройшло понад два місяці, що не може вважатись незначним строком пропуску на звернення до суду.
10. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2023 апеляційна скарга залишена без руху, оскільки вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, запропоновано апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
11. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2023 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09.06.2023 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, оскільки станом на 30.10.2023 вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху відповідачем не виконані, заяв (клопотань) на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом не надано.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
12. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції військова частина НОМЕР_1 звернулася до Верховного Суду (далі - Суд) із касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2023 та направити справу для продовження розгляду в суді апеляційної інстанції.
12.1. Ця касаційна скарга подана на підставі частини третьої статті 328 КАС України, яка визначає перелік ухвал суду апеляційної інстанції, які підлягають касаційному оскарженню, серед яких, зокрема ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження.
12.2. На обґрунтування вказаної підстави скаржник посилається на порушення судом норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, що відповідно до частини першої статті 353 КАС України є підставою для її скасування.
12.3. У касаційній скарзі скаржник зауважує, що відповідач постійно вживав заходи із реалізації свого права на апеляційне оскарження, а саме: первинну апеляційну скаргу було подав у строки, визначені законодавством. Водночас апеляційну скаргу ухвалою від 27.07.2023 суд повернув скаржнику, оскільки військова частина НОМЕР_1 не дотрималася форми звернення із апеляційною скаргою, а саме апелянт не виконав вимоги ухвали щодо сплати судового збору у встановлений судом строк. У вказаній ухвалі суд роз`яснив, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду апеляційної інстанції в порядку встановленому законом.
12.4. Вдруге із касаційною скаргою апелянт звернувся до суду апеляційної інстанції 19.09.2023 до якої додав платіжне доручення від 13.09.2023 № 5579 в розмірі 1610,40 грн, одночасно заявивши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтоване відсутністю коштів на вчасну сплату судового збору.
12.5. Зазначене, на переконання касатора, свідчить, що в діях військової частини НОМЕР_1 вбачається сумлінне добросовісне ставлення до процесуальних прав і обов`язків з урахуванням об`єктивності причин (надання клопотання про поновлення строку, сплата судового збору у визначений судом строк), що, в свою чергу, може свідчити про незловживання нею своїм процесуальним правом на звернення з апеляційною скаргою.
13. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02.02.2024 відкрито касаційне провадження за вищевказаною касаційною скаргою.
14. Ухвалу Верховного Суду від 02.02.2024 про відкриття касаційного провадження отримано позивачем 14.02.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за штрих-кодовим ідентифікатором установи поштового зв`язку 0600247809810. Водночас правом подати відзив на касаційну скаргу позивач не скористався, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції в касаційному порядку.
15. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 28.08.2024 закінчено підготовчі дії та призначено справу до розгляду у порядку письмового провадження без виклику учасників за наявними у справі матеріалами.
Позиція Верховного Суду
Оцінка висновків суду апеляційної інстанції, ухвала якого переглядається, та аргументів учасників справи
16. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.
17. Відповідно до ухвали Верховного Суду від 02.02.2024 касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, статті 299 КАС України, що є підставою касаційного оскарження згідно з частиною третьою статті 328 КАС України.
18. Надаючи оцінку доводам касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали, колегія суддів виходить із такого.
19. Пунктами 1, 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
20. Право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним та за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Це право може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.
21. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.
22. Частиною першою статті 293 КАС України передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
23. Право на апеляційне оскарження реалізується у спосіб подання в установленому порядку апеляційної скарги, форма та зміст якої також визначається процесуальним законом.
24. Умовою прийнятності апеляційної скарги до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 293 КАС України, а також дотриманні термінів її подачі, обов`язковому поданні переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, в тому числі і в частині сплати судового збору та, у разі пропуску строку на апеляційне оскарження, подання відповідного клопотання про його поновлення.
25. Строк на апеляційне оскарження регламентований статтею 295 КАС України, частиною першої якої визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
26. Частиною другою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
27. Частиною третьою статті 295 КАС України обумовлено, що строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
28. Згідно із частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
29. Процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
30. Приписи частини третьої статті 298 КАС України встановлюють обов`язок особи, яка звертається до суду із апеляційною скаргою з пропуском строку на апеляційне оскарження подати клопотання про його поновлення із зазначенням поважності причин такого пропуску.
31. Статтею 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу (частина друга).
32. Положеннями статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, встановлюється спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
33. Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку (частина третя статті 298 КАС України).
34. Таким чином процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків, зокрема, апеляційної скарги. Як у випадку невиконання вимог статті 296 КАС щодо форми та змісту скарги, так і вимог щодо дотримання строку апеляційного оскарження, зокрема, відсутності відповідного клопотання чи визнання вказаних у ньому підстав неповажними, - апеляційна скарга залишається без руху.
35. Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).
36. Отже, пункт 4 частини 1 статті 299 КАС України встановлює, що апеляційний суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за двох обставин:
- скаржник не подав заяву про поновлення строку.
- суд визнав підстави для поновлення строку неповажними.
37. Колегія суддів зазначає, що поновлення строку (у випадках, що не віднесені до регламентованих частини другої статті 295 КАС України) не є обов`язком суду, а є предметом його оцінки (розсуду) залежно від встановлених обставин, доводів і доказів сторін.
38. Приписи пункту 4 частини першої статті 299 КАС є імперативними та зобов`язують суд, у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.
39. Такий підхід обумовлений тим, що право на оскарження судового рішення обмежене встановленим у законі строком на апеляційне оскарження, покликаним на дотримання принципу правової визначеності як одного з елементів верховенства права, та має дисциплінувати суб`єктів адміністративного судочинства.
40. Суд зауважує, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права. У зв`язку з цим обмеження права на звернення до суду певним строком не є порушенням права на доступ до суду, яке не є абсолютним та потребує регулювання з боку держави.
41. У постанові від 24.07.2023 у справі № 200/3692/21 Верховний Суд сформував висновок, згідно якого строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:
41.1. первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
41.2. повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
41.3. скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;
41.4. доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;
41.5. наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
42. У разі подання апелянтом клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження суд повинен надати йому оцінку та вирішити шляхом визнання/невизнання причин пропуску такого строку поважними/неповажними.
43. Матеріалами справи підтверджується, що вперше до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09.06.2023 заявник звернувся 03.07.2023 (зареєстровано в суді 04.07.2023). Проте ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2023 відмовлено у задоволенні клопотання про розстрочення сплати судового збору та залишено апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 без руху із наданням п`ятиденного строку для усунення її недоліків шляхом сплати судового збору.
44. Оскільки в установлений судом строк військовою частиною НОМЕР_1 вимоги ухвали про залишення без руху не виконані, а судовий збір не сплачено, то ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2023 апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09.06.2023 повернуто особі, яка її подала. Ця ухвала не була оскаржена військовою частиною в касаційному порядку.
45. Колегія суддів зауважує, що необхідність сплати судового збору при поданні апеляційної скарги встановлена законом, а тому відповідач, подаючи вперше апеляційну скаргу без надання документа про сплату судового збору, достеменно розумів про допущення ним порушення норм процесуального права.
46. У постанові від 28.04.2021 у справі №640/3393/19 Велика Палата зазначила про те, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
47. Варто зауважити, що відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не може впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.
48. Такі висновки суду узгоджуються з усталеною практикою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 15.05.2018 у справі № 804/2979/17, від 07.06.2018 у справі № 822/276/17, від 30.09.2021 у справі № 826/16458/18, від 04.11.2021 у справі № 520/15397/2020, від 21.07.2022 у справі № П/320/1014/20, від 19.10.2022 у справі № 640/6479/20, від 22.12.2022 у справі №380/17770/21 та багатьох інш.
49. Також, не вважається безумовною підставою для поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження й повторна подача апеляційної скарги у зв`язку з поверненням апеляційної скарги, про що зазначено Верховним Судом у постановах від 21.12.2020 у справі № 580/1020/19 та від 04.03.2021 у справі №160/2538/19.
50. Колегія суддів враховує, що право на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення не є абсолютним й окрім його реалізації без зайвих зволікань, скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які об`єктивно не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
51. Та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього.
52. Повторно апеляційну скаргу на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09.06.2023 військова частина НОМЕР_1 подала 19.09.2023, до якої додано платіжне доручення від 13.09.2023 № 5579 про сплату судового збору в розмірі 1610,40 грн та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
53. На обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження військова частина НОМЕР_1 вказувала, що першого разу нею апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції була подана у встановлений процесуальним законом строк, яка повернута їй з незалежних від неї поважних причин, а саме не виділення коштів для сплати судового збору, а на момент звернення з повторною апеляційною скаргою судовий збір сплачений в повному обсязі, то, на думку цієї військової частини, наявні поважні причини для поновлення строку на апеляційне оскарження вищевказаного рішення суду першої інстанції.
54. Визнаючи причини пропуску строку на апеляційне оскарження неповажними та відмовляючи у поновленні цього строку суд апеляційної інстанції в ухвалі від 22.09.2023 виходив з того, що державні органи є рівними перед законом і судом, поряд з іншими учасниками справи, та зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі при оскаржені судових рішень в апеляційному порядку, та не можуть зловживати наданими їм процесуальними правами, та взяв до уваги, що з моменту постановлення ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2023 про повернення апеляційної скарги, до моменту повторного звернення з апеляційною скаргою 19.09.2023 пройшло більше ніж 1,5 місяці, а загалом з моменту закінчення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції пройшло понад два місяці, що не може вважатись незначним строком пропуску на звернення до суду.
55. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2023 апеляційна скарга залишена без руху, оскільки вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, запропоновано апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
56. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2023 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09.06.2023 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, оскільки станом на 30.10.2023 вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху відповідачем не виконані, заяв (клопотань) на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом не надано.
57. Суд касаційної інстанції враховує, що попереднє звернення з апеляційною скаргою та її повернення, а також несплата судового збору, що підлягав сплаті за подання апеляційної скарги, не є об`єктивно непереборними обставинами, такими, що не залежать від волевиявлення особи та не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою і в жодному разі не дають право державному органу у будь-який необмежений час після спливу строку на апеляційне оскарження реалізувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
58. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження з підстав не подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження скаржником у строк, визначений судом, правильно застосував положення пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
59. За таких умов, колегія суддів, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, приходить до висновку, що суд апеляційної інстанції, ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.
60. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
61. Таким чином, оскільки при ухваленні судового рішення суд апеляційної інстанції порушень норм процесуального права не допустив, то колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
62. З огляду на результат касаційного розгляду справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року у справі № 200/3047/23 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіЛ.О. Єресько О.Р. Радишевська В.М. Соколов