ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2022 року

м. Київ

справа № 120/2911/19-а

адміністративне провадження № К/9901/9327/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Теплицької районної ради Вінницької області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2019 року (суддя Віятик Н. В.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року (судді: Гонтарук В. М., Курко О. П., Біла Л.М.) за позовом ОСОБА_1 до Теплицької районної ради Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

12 вересня 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Теплицької районної ради Вінницької області (далі - відповідач), у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Теплицької районної ради 51 позачергової сесії 7 скликання від 12 серпня 2019 року №563 «Про звільнення з посади голови Теплицької районної ради ОСОБА_1 » від 12 серпня 2019 року, поновити на посаді голови Теплицької районної ради та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Теплицької районної ради середній заробіток за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 24 листопада 2015 року його обрано головою Теплицької районної ради.

14 березня 2017 року Теплицькою районною радою прийнято рішення про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади.

Після його звільнення, рішенням Теплицької районної ради Вінницької області 7 скликання № 277 від 28 квітня 2017 року, головою ради обрано ОСОБА_2 .

В подальшому, 21 червня 2018 року рішенням Гайсинського районного суду Вінницької області в адміністративній справі №144/307/17, яке набрало законної сили 29 листопада 2018 року, ОСОБА_1 поновлено на посаді голови Теплицької районної ради Вінницької області.

Рішенням Гайсинського районного суду Вінницької області у адміністративній справі № 144/1447/17 від 18 травня 2018 року, яке набрало законної сили 29 листопада 2018 року, визнано протиправними дії Теплицької районної ради 7 скликання під час скликання та проведення 20 позачергової сесії Теплицької районної ради відповідно до розпорядження № 100 від 25 квітня 2017 року, виданого тимчасово виконуючим обов`язки голови Теплицької районної ради Вінницької області ОСОБА_2 та визнано протиправним та скасовано рішення Теплицької районної ради Вінницької області 7 скликання № 277 від 28 квітня 2017 року про обрання ОСОБА_2 головою Теплицької районної ради Вінницької області 7 скликання.

Не виконуючи рішення суддів, які набрали законної сили, в зв`язку із зверненнями депутатів Теплицької районної ради, заступник голови Теплицької районної ради Барановський В.В. 08 серпня 2019 року видав розпорядження № 32, яким вирішив скликати 51 позачергову сесію 7 скликання на 12 серпня 2019 року. На розгляд сесії депутатом вирішено винести питання «Про звільнення з посади голови Теплицької районної ради ОСОБА_1 ».

Рішенням Теплицької районної ради від 12 серпня 2019 року №563 вирішено звільнити ОСОБА_1 з посади голови Теплицької районної ради 7 скликання. Доручити депутату Теплицької районної ради Токарчуку В.М. провести всі необхідні реєстраційні дії.

Вважаючи рішення Теплицької районної ради № 563 від 12 серпня 2019 року протиправним, з метою його скасування, ОСОБА_1 звернувся з цим позовом до суду.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2019 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Теплицької районної ради Вінницької області 51 позачергової сесії 7 скликання від 12 серпня 2019 року № 563 «Про звільнення з посади голови Теплицької районної ради ОСОБА_1 ». В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи адміністративний позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що приймаючи оскаржуване рішення відповідач діяв всупереч вимогам чинного законодавства, у зв`язку з чим дійшов висновку, що рішення Теплицької районної ради 51 позачергової сесії 7 скликання №563 від 12 серпня 2019 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Водночас, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про поновлення його на посаді голови Теплицької районної ради не підлягають задоволенню, оскільки це питання вже вирішено рішенням Гайсинського районного суду Вінницької області у справі №144/307/17, що набрало законної сили 29 листопада 2018 року, а тому право позивача в цій частині є захищеним і не потребує повторного вирішення.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року скасовано рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Теплицької районної ради Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення в частині відмови в задоволенні позову щодо поновлення на посаді голови Теплицької районної ради Вінницької області та стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Теплицької районної ради Вінницької області середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Прийнято в цій частині нову постанову, якою позов задоволено.

Поновлено ОСОБА_1 з 12 серпня 2019 року на посаді голови Теплицької районної ради Вінницької області.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Теплицької районної ради Вінницької області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 13 серпня 2019 року по 25 лютого 2020 року в сумі 224 тисячі 705 гривень (двісті двадцять чотири тисячі сімсот п`ять гривень).

Допущено до негайного виконання постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року в частині поновлення на посаді голови Теплицької районної ради Вінницької області ОСОБА_1 та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу.

В іншій частині рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2019 року залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що під час скликання позачергової сесії Теплицької районної ради сесії та розгляду питання "Про звільнення з посади голови Теплицької районної ради ОСОБА_1 " відповідачем порушено норми законодавства України "Про місцеве самоврядування", а тому спірне рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд апеляційної інстанції вказав на те, що всупереч вимогам КАС України судом першої інстанції не досліджено докази, які мають пряме відношення до цієї адміністративної справи та надання їм оцінки, з метою встановлення дійсних обставин справи.

При цьому, суд першої інстанції, при достатній кількості належних доказів, визнав лише протиправним та скасував рішення Теплицької районної ради Вінницької області № 563 від 12 серпня 2019 року, водночас взагалі не аргументував щодо не можливості поновлення ОСОБА_1 на посаді голови Теплицької районної ради, обмежившись лише констатацією факту, що попередніми рішеннями судів уже зобов`язано поновити на посаді голови Теплицької районної ради ОСОБА_1 .

Судова колегія зауважила, що судом першої інстанції не було вжито будь-яких заходів для встановлення обставин щодо реального виконання рішення Гайсинського районного суду від 21 червня 2018 року, яке згідно з постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2018 року набуло законної сили щодо поновлення позивача на посаді голови Теплицької районної ради Вінницької області, а також не надано вказаному факту належної оцінки.

Таким чином, з урахуванням вищенаведених обставин та правових норм, з урахуванням достатньої кількості належних доказів, колегія суддів вважала, що ОСОБА_1 з 30 листопада 2018 року був поновлений на посаді голови Теплицької районної ради Вінницької області, а тому вважати, що рішення попередніх судів не були виконані є помилковим висновком суду першої інстанції, у зв`язку з чим колегія суддів дійшла висновку, що правильним захистом порушених прав позивача при визнанні протиправним та скасуванні рішення Теплицької районної ради Вінницької області від 12 серпня 2019 року № 51 буде саме поновлення ОСОБА_1 на посаді голови Теплицької районної ради Вінницької області.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги.

У касаційній скарзі відповідач вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Підстава касаційного оскарження на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року відповідає вимогам пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Обґрунтовуючи пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, як підставу касаційного оскарження позивач вказує на те, що на цей час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме щодо застосування вимог статтей 24, 43, 47, 55, 56 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», частини другої статті 7 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», частини другої статті 19, статті 55 Конституції України, та порушення норм процесуального права частини четвертої статті 9 КАС України. Відповідач, указує на те, що ця справа становить значний суспільний інтерес, так як стосується діяльності Теплицької районної ради, яка представляє спільні інтереси територіальної громади, забезпечує життєво важливі потреби та законні інтереси населення району. Відсутність чи оспорювання легітимності керівника ради, чи наявність і після цього рішення двох керівників районної ради перешкоджає належній діяльності районної ради.

Скаржник не погоджуються з рішеннями судів попередніх інстанцій в частині поновлення позивача за рішенням суду на виборчій посаді, оскільки уважає, що у питанні обрання (поновлення) та звільнення голови відповідної ради існує спеціальний порядок, який передбачає внесення таких питань на розгляд сесії та прийняття відповідного колегіального рішення шляхом таємного голосування. Іншого порядку не передбачено.

Позиція інших учасників справи.

Від позивача до суду надійшов відзив на касаційну скаргу відповідача, в якому він просить залишити без задоволення касаційну скаргу відповідача, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Також позивач разом із відзивом на касаційну скаргу у справі №120/2911/19-а подав клопотання про закриття касаційного провадження у зв`язку з тим, що зазначена касаційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати.

Верховний Суд ухвалою від 01 червня 2020 року встановив десятиденний строк з моменту отримання копії цієї ухвали для подання учасниками справи своїх міркувань або заперечень щодо поданого ОСОБА_1 клопотання про закриття касаційного провадження.

22 червня 2020 року від відповідача до Верховного Суду надійшли пояснення, в яких відповідач просить відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про закриття касаційного провадження. Відповідач вказує на те, що позивач маючи штамп та печать районної ради, які він виготовив самостійно (по цьому питанню є відповідне кримінальне провадження в Теплицькому відділенні поліції), постійно надає судам недостовірну інформацію, в цьому випадку надав її Верховному Суду. Теплицька районна рада вважає, що підстав для задоволення клопотання не має.

Документом, який надає право представляти районну раду у відносинах з державними органами, як керівнику районної ради, є рішення ради про обрання цієї особи головою районної ради, та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Рішенням 51 позачергової сесії Теплицької районної ради 7 скликання № 553 від 12 серпня 2019 року головою Теплицької районної ради обрано ОСОБА_2 . Вказане рішення на цей час діюче, не визнано недійсним та не скасоване.

Правомірність цього рішення підтверджена постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року по справі №120/2888/19-а у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Теплицької районної ради про визнання протиправним та скасування рішення Теплицької районної ради № 553 від 06 серпня 2019 року, «Про обрання голови Теплицької районної ради 7 скликання», якою у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Належним чином завірена копія цього рішення надана суду разом з касаційною скаргою.

В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, керівником та підписантом значиться ОСОБА_2 . Витяг з реєстру від 25 березня 2020 року наданий Суду разом із касаційною скаргою.

Касаційна скарга до Верховного Суду подана Теплицькою районною радою 26 березня 2020 року.

Тому районна рада не погоджується з думкою позивача, що діюча голова Теплицької районної рада ОСОБА_2 не мала повноважень посадової особи органу місцевого самоврядування, та не мала повноважень на підписання касаційної скарги, так як з часу прийняття Теплицькою районною радою 7 скликання рішення № 553 від 06 серпня 2019 року головою Теплицької районної ради обрано ОСОБА_2, з 06 серпня 2019 року виконувала посадові обов`язки керівника районної ради та відповідно до закону не потребує довіреності від Теплицької районної ради на представництво районної ради.

Рух касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 28 квітня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Теплицької районної ради Вінницької області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 26 січня 2022 року зазначену адміністративну справу призначив до розгляду.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи.

24 листопада 2015 року ОСОБА_1 обрано головою Теплицької районної ради Вінницької області.

14 березня 2017 року на другому пленарному засіданні 17 позачергової сесії, Теплицькою районною радою прийнято рішення про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади.

28 квітня 2017 року на 20 позачерговій сесії прийнято рішення №277 «Про обрання голови Теплицької районної ради", яким головою Теплицької районної ради 7 скликання обрано ОСОБА_2 .

Рішенням Гайсинського районного суду Вінницької області від 18 травня 2018 року у справі №144/1447/17 (залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2018 року та набрало законної сили) визнано протиправним та скасовано рішення Теплицької районної ради 7 скликання від 28 квітня 2017 року №277, "Про обрання ОСОБА_2 головою Теплицької районної ради Вінницької області 7 скликання".

Рішенням Гайсинського районного суду Вінницької області від 21 червня 2018 року у справі №144/307/17 (залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2018 року та набрало законної сили) скасовано рішення про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади та поновлено його на посаді голови Теплицької районної ради. Рішення в частині поновлення на посаді звернуто до негайного виконання.

03 липня 2018 року на 35 позачерговій сесії Теплицької районної ради 7 скликання, винесено питання «Про поновлення ОСОБА_1 на посаді голови Теплицької районної ради» на підставі рішення Гайсинського районного суду від 21 червня 2018 року №144/307/17. За результатами таємного голосування депутати проголосували проти поновлення ОСОБА_1 на посаді голови.

В подальшому питання про виконання судового рішення, яким поновлено позивача на посаді голови Теплицької районної ради Вінницької області стало предметом розгляду на сесії ради.

За результатом розгляду вказаного питання рішенням Теплицької районної ради Вінницької області від 29 січня 2019 року №527 на 43 позачерговій сесії 7 скликання, на виконання рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 21 червня 2018 року у справі №144/307/17 та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2018 року, вирішено не поновлювати на посаді голови Теплицької районної ради 7 скликання ОСОБА_1 .

Питання про виконання судового рішення, яким скасовано рішення від 28 квітня 2017 року № 277 "Про обрання голови Теплицької районної ради", щодо обрання головою Теплицької районної ради 7 скликання ОСОБА_2 , також розглядалося на сесії Теплицької районної ради Вінницької області.

За результатом розгляду вказаного питання, рішенням Теплицької районної ради Вінницької області від 29 січня 2019 року № 528 на 43 позачерговій сесії 7 скликання на виконання рішення Гайсинського районного суду від 18 травня 2018 року у справі №144/1447/17 та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2018 року, вирішено не звільняти ОСОБА_2 з посади голови Теплицької районної ради 7 скликання.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2019 року в адміністративній справі №120/383/19 за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора Теплицької районної державної адміністрації Вінницької області Яковенко Л.П., третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Теплицька районна рада про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, визнано протиправною бездіяльність державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Теплицької районної державної адміністрації Вінницької області Яковенко Людмили Петрівни та зобов`язано державного реєстратора Теплицької районної державної адміністрації Вінницької області здійснити реєстраційні дії шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань зміни, якими зазначити ОСОБА_1 керівником (підписантом) Теплицької районної ради Вінницької області 7 скликання, та особою якій надано право представляти раду у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об`єднаннями громадян, трудовими колективами, адміністрацією підприємств, установ, організацій і громадянами, а також у зовнішніх відносинах відповідно до законодавства, на підставі рішень судів, які набрали законної сили у справах №144/307/17 та №144/1447/17.

Заступник голови Теплицької районної ради Барановський В.В. 08 серпня 2019 року видав розпорядження № 32, яким вирішив скликати 51 позачергову сесію 7 скликання на 12 серпня 2019 року. На розгляд сесії вирішено винести питання «Про звільнення з посади Голови Теплицької районної ради ОСОБА_1 ».

Підставою для скликання 51 позачергової сесії стало звернення ініціативної групи депутатів Теплицької районної ради 7 скликання від 08 серпня 2019 року (дата звернення із з виправленнями), яке підписано п`ятьма депутатами і зареєстровано 07 серпня 2019 року за №107-06-324 та додано підписний лист із підписами 13 депутатів вказаної ради.

Згідно з протоколом №41 від 12 серпня 2019 року засідання комісії з питань регламенту, депутатської етики, гласності, адміністративно-територіального устрою, взаємодії з органами місцевого самоврядування, зміцнення законності та правопорядку Теплицької районної ради вирішено скликати позачергову сесію районної ради та внести на її розгляд проект рішення «Про звільнення з посади голови Теплицької районної ради 7 скликання ОСОБА_1 ».

Згідно з протоколом №51 від 12 серпня 2019 року 51 позачергової сесії Теплицької районної ради 7 скликання під час розгляду питання порядку денного щодо звільнення з посади голови Теплицької районної ради ОСОБА_1 слухали ОСОБА_2 , яка проінформувала присутніх, що рішенням Гайсинського районного суду Вінницької області від 21 червня 2018 року в адміністративній справі №144/307/17, яке залишено в силі постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2018 року ОСОБА_1 поновлено на посаді та постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2019 року у справі №120/838/19-а зобов`язано державного реєстратора Теплицької РДА здійснити реєстраційні дії шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань змін, якими зазначити ОСОБА_1 керівником Теплицької районної ради.

Також виступив депутат Токарчук В.М. та заявив, що ОСОБА_1 , будучи головою Теплицької районної ради неодноразово порушував Конституцію та закони України, процедура звільнення голови районної ради передбачає його звіт перед радою, але оскільки ОСОБА_1 не з`явився на сесію, тому немає кому звітувати. Вніс пропозицію звільнити ОСОБА_1 з посади голови Теплицької районної ради.

Всього, як зазначено в протоколі №51, на засіданні ради були присутні 18 депутатів із 34 депутатів загального складу. Кількість депутатів, які приймали участь у таємному голосуванні 18, кількість голосів поданих за звільнення ОСОБА_1 з посади голови Теплицької районної ради 18.

Рішенням Теплицької районної ради 51 позачергової сесії 7 скликання №563 від 12 серпня 2019 року вирішено звільнити ОСОБА_1 з посади голови Теплицької районної ради 7 скликання. Доручити депутату Теплицької районної ради Токарчуку В.М. провести всі необхідні реєстраційні дії.

Вважаючи рішення Теплицької районної ради № 563 від 12 серпня 2019 року протиправним, позивач звернувся до суду для його скасування.

Релевантні джерела права та акти їхнього застосування

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішення бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваженн надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття і (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з доти принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто розумного строку.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Частина шоста статті 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення. Утвердження правової держави відповідно до приписів статті 1, частини третьої статті 8, статті 55 Конституції України полягає, зокрема, у гарантуванні кожному захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту. Конституційний Суд України у своїх рішеннях послідовно підкреслював значущість положень статті Конституції України щодо захисту кожним у судовому порядку своїх прав і свобод відбудь яких рішень, дій чи бездіяльності органів влади, посадових і службових осіб, а також стосовно неможливості відмови у правосудді.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності і правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Конституція України та Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Водночас, правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування визначає Закон України "Про службу в органах місцевого самоврядування".

Положеннями статті 3 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" визначено, що посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються територіальною громадою; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.

Відповідно до частини першої статті 20 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Відповідно до частини першої статті 55 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" голова районної ради обирається відповідною радою шляхом таємного голосування з числа її депутатів на строк повноважень ради. За приписами частини другої статті 55 цього ж Закону голова ради здійснює свої повноваження до припинення ним повноважень депутата ради відповідного скликання, крім випадків, передбачених частинами четвертою та п`ятою цієї статті. Голова ради вважається звільненим з посади з дня припинення ним депутатських повноважень або повноважень голови.

Відповідно до частини четвертої статті 55 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, у своїй діяльності голова ради є підзвітним раді та може бути звільнений з посади радою шляхом таємного голосування. Питання про звільнення голови ради може бути внесено на розгляд ради на вимогу не менш як третини депутатів від загального складу ради.

Відповідно до частини п`ятої статті 55 цього ж Закону, в чинній на час виникнення спірних правовідносин редакції, повноваження голови районної ради також вважаються достроково припиненими без припинення повноважень депутата ради в разі звернення з особистою заявою до відповідної ради про складання ним повноважень голови ради.

Враховуючи положення наведених вище норм права, голова районної ради обирається відповідною радою в межах строку її повноважень з числа депутатів цієї ради та здійснює свої повноваження до припинення ним повноважень депутата ради відповідного скликання або до звільнення з посади.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються питання, в тому числі, щодо обрання на посаду та звільнення з посади голови ради.

Згідно з частиною першою статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Відповідно до частини четвертої статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", наступні сесії ради скликаються: сільської, селищної, міської - відповідно сільським, селищним, міським головою; районної у місті, районної, обласної - головою відповідної ради.

Згідно з частиною шостою статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" у разі немотивованої відмови сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті, районної, обласної ради або неможливості його скликати сесію ради сесія скликається: сільської, селищної, міської ради - секретарем сільської, селищної, міської ради; районної у місті, районної, обласної ради - відповідно заступником голови районної у місті, районної ради чи першим заступником, заступником голови обласної ради. У цих випадках сесія скликається:

1)якщо сесія не скликається сільським, селищним, міським головою (головою районної у місті, районної, обласної ради) у строки, передбачені цим Законом;

2)якщо сільський, селищний, міський голова (голова районної у місті, районної, обласної ради) без поважних причин не скликав сесію у двотижневий строк після настання умов, передбачених частиною сьомою цієї статті.

Частиною сьомою статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що сесія сільської, селищної, міської, районної у місті ради повинна бути також скликана за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради, а сесія районної, обласної ради - також за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради або голови відповідної місцевої державної адміністрації.

Згідно з частиною дев`ятою статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" у разі якщо посадові особи, зазначені у частинах четвертій та шостій цієї статті, у двотижневий строк не скликають сесію на вимогу суб`єктів, зазначених у частині сьомій цієї статті, або у разі якщо такі посади є вакантними сесія може бути скликана депутатами відповідної ради, які становлять не менш як одну третину складу ради, або постійною комісією ради.

Відповідно до частини десятої статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рішення про скликання сесії ради відповідно до частин четвертої, шостої та восьмої цієї статті доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради.

Частиною п`ятнадцятою статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин передбачено, що порядок проведення першої сесії ради, порядок обрання голови та заступника (заступників) голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради.

Регламент Теплицької районної ради Вінницької області сьомого скликання затверджений рішенням ради від 08 грудня 2015 №5, оприлюднений в газеті "Вісті Тепличини».

За приписами ч.ч. 1-3 статті 10 Регламенту позачергові сесії районної ради у виняткових випадках, а також у випадках, передбачених частиною сьомою статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та пункту 7 статті 17 цього Регламенту, скликаються головою районної ради із зазначенням порядку денного сесії. Вмотивовані вимоги про скликання позачергової сесії районної ради, підписані їх ініціаторами, разом із проектами документів, які пропонуються до розгляду, надсилаються голові районної ради. При цьому підписи ініціаторів не відкликаються після прийняття рішення про скликання сесії.

Позачергова сесія районної ради скликається не пізніш як у двотижневий строк після дня надходження вимоги про її скликання, поданої відповідно до частини сьомої статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Розпорядження голови районної ради про скликання позачергової сесії районної ради доводиться до відома депутатів та населення в порядку, визначеному пунктом 2 статті 9 цього Регламенту.

Документи, які пропонується розглянути на позачерговій сесії районної ради, надаються депутатам не пізніш як за один день до відкриття позачергової сесії, а у виняткових випадках - у день проведення сесії.

Відповідно до пункту 2 статті 9 Регламенту Теплицької районної ради - розпорядження голови районної ради про скликання сесії із зазначенням в ньому дати, місця і часу початку сесії, питання, які передбачаються внести на розгляд ради не пізніш як за 10 днів до сесії доводиться до відома населення через публікацію в газеті районної ради «Вісті Тепличчини», а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії може доводити до відома населення та депутатів через офіційний сайт мережі інтернет та/або районного радіомовлення, розміщення на інформаційних стендах.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

Предметом судового контролю у цій справі є рішення Теплицької районної ради 51 позачергової сесії 7 скликання № 563 «Про звільнення з посади голови Теплицької районної ради ОСОБА_1 »; поновлення ОСОБА_1 на посаді голови Теплицької районної ради та стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Теплицької районної ради середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за рішенням суду у справі №144/307/17, яке набрало законної сили, ОСОБА_1 поновлено на посаді голови Теплицької районної ради Вінницької області.

На виконання рішення суду у справі №144/307/17 заступником голови Теплицької районної ради Барановським В.В. 08 серпня 2019 року видано розпорядження №32, яким вирішено скликати 51 позачергову сесію 7 скликання на 12 серпня 2019 року. На розгляд сесії депутатом вирішено винести питання «Про звільнення з посади голови Теплицької районної ради ОСОБА_1 ». Рішенням Теплицької районної ради 51 позачергової сесії 7 скликання №563 від 12 серпня 2019 року вирішено звільнити ОСОБА_1 з посади голови Теплицької районної ради 7 скликання. Доручити депутату Теплицької районної ради Токарчуку В.М. провести всі необхідні реєстраційні дії.

На переконання скаржника поновити позивача на посаді голови ради за рішенням суду неможливо, тому що ця посада є виборною, а тому врегульована спеціальним порядком розгляду на сесії шляхом таємного голосування, Верховний Суд не погоджується із такими твердженнями скаржника, з огляду на таке.

Статтею 1291 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку, а контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За статтями 2 та 14 КАС України судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.

У статті 370 КАС України закріплено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення зумовлює відповідальність, встановлену законом.

На важливості належного виконання судового рішення неодноразово наголошував у своїх рішеннях і Конституційний Суд України.

Так, у пункті 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 (справа щодо конституційності окремих положень Кримінально-процесуального кодексу України) Конституційний Суд України зазначив, що відповідно до положень Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання; обов`язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства, яка гарантує ефективне здійснення правосуддя; виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової. З огляду на це посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції є заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист.

У Рішенні від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013 (справа щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 частини другої статті 17, пункту 8 частини першої статті 26, частини першої статті 50 Закону України «Про виконавче провадження») Конституційний Суд України зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист (абзац п`ятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013); набрання судовим рішенням законної сили є юридичною подією, з настанням якої виникають, змінюються чи припиняються певні правовідносини, а таке рішення набуває нових властивостей; основною з цих властивостей є обов`язковість - сутнісна ознака судового рішення як акта правосуддя (підпункт 2.4 мотивувальної частини Рішення від 23 листопада 2018 року № 10-р/2018); невід`ємною складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику ЄСПЛ, який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 1291 Конституції України та статтями 2 14 370 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 65 Закону України "Про виконавче провадження" рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону.

Приписами частини другої статті 65 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Верховний Суд зазначає, що повноваження районної ради щодо прийняття рішення виключно на пленарних засіданнях імперативно визначені статтею 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та не підлягають розширеному тлумаченню.

Указані повноваження не передбачають прийняття радою рішень щодо трудових спорів, у тому числі і рішення про поновлення голови ради на посаді за рішенням судів.

Верховний Суд в черговий раз наголошує на тому, що судове рішення, що набрало законної сили має силу закону і підлягає безумовному виконанню. Будь-яка інша посадова особа, орган, у тому числі колегіальний не наділений повноваженнями ставити під сумнів, переглядати або надавати оцінку рішенню суду в поза процесуальний порядок.

За своєю суттю рішення суду, у цьому випадку, підмінює будь-яке інше рішення органу та підлягає виконанню.

Тобто рішення суду, що набрало законної сили підлягає безумовному виконанню незалежно від рішення ради з приводу його виконання.

Посилання скаржника про те, що поновити позивача на посаді голови ради за рішенням суду неможливо, тому що ця посада є виборною, а тому врегульована спеціальним порядком розгляду на сесії шляхом таємного голосування, є недоречними, оскільки набрав чинності КАС України завданням якого, відповідно до частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Водночас частиною третьою статті 245 КАС України визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З урахуванням викладеного Верховний Суд дійшов висновку про те, що у момент набрання законної сили рішенням суду про скасування рішення про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади та поновлення його на посаді голови Теплицької районної ради припинило своє існування рішення Теплицької районної ради про звільнення позивача з посади голови.

Судове рішення про поновлення на роботі керівника замінює собою відповідне рішення уповноваженого органу управління юридичної особи. Отже, в разі ухвалення судового рішення про поновлення на роботі керівника таке судове рішення є підставою для видання відповідного наказу та приступлення незаконно звільненої особи до виконання її посадових обов`язків.

Верховний Суд указує на те, що для виконання судового рішення жодних інших рішень будь-яких органів не потрібно, а тому внесення на розгляд сесії районної ради питання про виконання рішення суду не ґрунтується на законі і є способом уникнення від відповідальності за невиконання рішення суду.

З урахуванням обставин справи, Верховний Суд дійшов висновку, що відповідач підійшов формально до виконання рішення суду про поновлення позивача на посаді голови Теплицької ради та чинив перешкоди для виконання рішення суду.

Верховний Суд зазначає, що відповідачем не було вчинено дій спрямованих на відновлення становища позивача, що існувало до порушення його права на зайняття посади голови Теплицької ради. Відновлення ж становища, яке існувало до порушення, є поверненням особи у ті фактичний і юридичний стани правовідносин, які існували до порушення чи невизнання суб`єктивного права, ніби цього порушення чи невизнання не відбувалось взагалі, що своєю чергою призводить до повернення особі можливості здійснювати своє право, що існували до його порушення.

Тобто у цьому випадку позивачу не було повернуто його становища, посади та можливості здійснювати посадові обов`язки.

Відповідно до частини четвертої статті 55 Закону України «Про місцеве самоврядування» у своїй діяльності голова ради є підзвітним раді та може бути звільнений з посади радою шляхом таємного голосування. Питання про звільнення голови ради може бути внесено на розгляд ради на вимогу не менш як третини депутатів від загального складу ради.

Верховний Суд зазначає, що звільненою з посади може бути особа, яка була призначена на цю посаду. Тобто відповідач повинен був поновити позивача на посаді і у разі незгоди з його кандидатурою, на вимогу не менш як третини депутатів від загального складу ради, винести на розгляд сесії питання про його звільнення, з дотриманням усіх процедур передбачених Законом України «Про місцеве самоврядування».

За таких обставин Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про протиправність рішення Теплицької районної ради 51 позачергової сесії 7 скликання від 12 серпня 2019 року №563 «Про звільнення з посади голови Теплицької районної ради ОСОБА_1 » від 12 серпня 2019 року.

Також Верховний Суд зазначає, що суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про поновлення ОСОБА_1 на посаді голови Теплицької районної ради.

Щодо поданого клопотання позивача про закриття касаційного провадження у цій справі, Верховний Суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 339 КАС України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що касаційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати.

Відповідно до частин першої та третьої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Згідно із частиною четвертою статті 55 КАС України держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Верховний Суд звертає увагу на те, що з урахуванням положень статті 55 КАС України для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.

Відповідно до матеріалів справи, касаційна скарга подана суб`єктом владних повноважень Теплицькою районною радою Вінницької області за підписом: «Голова Теплицької районної ради ОСОБА_2».

На підтвердження повноважень ОСОБА_2, як голови ради, Теплицька районна рада долучила до матеріалів справи витяг від 25 березня 2020 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до матеріалів справи, 25 лютого 2020 року Сьомий апеляційний адміністративний суд розглянувши адміністративну справу №120/2911/19-а ухвалив судове рішення яким поновив на посаді голови Теплицької районної ради Вінницької області ОСОБА_1 .

Вказане судове рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді голови Теплицької районної ради Вінницької області набрало законної сили та допущено до негайного виконання.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року у справі №120/1143/20-а (постанова набрала законної сили 09 листопада 2020 року, до Верховного Суду не оскаржувалась) встановлено, що 03 березня 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, шляхом внесення змін про керівника або відомостей про керівника Теплицької районної ради. Заява скріплена мокрою печаткою Теплицької районної ради.

До заяви долучено розпорядження №1-К від 25 лютого 2020 року "Про повноваження голови Теплицької районної ради 7 скликання" та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду про поновлення ОСОБА_1 з 12 серпня 2019 року на посаді голови Теплицької районної ради Вінницької області.

04 березня 2020 року державний реєстратор юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Яковенко Л.П. листом №1/9 повідомила позивача про залишення його заяви без розгляду, як такої що подана особою, що немає на це повноважень.

У справі №120/1143/20-а суди визнали протиправною бездіяльність державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Теплицької районної державної адміністрації Вінницької області Яковенко Людмили Петрівни.

Зобов`язали державного реєстратора Теплицької районної державної адміністрації Вінницької області здійснити реєстраційні дії шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань зміни, якими зазначити ОСОБА_1 керівником (підписантом) Теплицької районної ради Вінницької області 7 скликання, та особою якій надано право представляти раду у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об`єднаннями громадян, трудовими колективами, адміністрацією підприємств, установ, організацій і громадянами, а також у зовнішніх відносинах відповідно до законодавства, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили у справі №120/2911/19-а.

Таким чином, позивачем не доведено, що ОСОБА_2 не мала права підписувати касаційну скаргу, оскільки у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань містився запис про те, що ОСОБА_2 займала посаду голови Теплицької районної ради, а тому у задоволенні клопотання про закриття касаційного провадження слід відмовити.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Висновки щодо розподілу судових витрат.

З огляду на результат касаційного розгляду, витрати понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.

Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про закриття касаційного провадження №К/9901/9327/20 у справі №120/2911/19-а.

2. Касаційну скаргу Теплицької районної ради Вінницької області залишити без задоволення.

3. Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року залишити без змін.

4. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: А.Г. Загороднюк

Судді: Л.О. Єресько

В.М. Соколов