ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2022 року

м. Київ

справа №120/3350/21-а

адміністративне провадження № К/990/4743/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №120/3350/21-а за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2021 (головуючий суддя Залімський І. Г., судді: Сушко О.О. Гонтарук В. М.),

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Вінницькій області звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 13.07.2021 адміністративний позов задоволено повністю.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2021 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13.07.2021 у справі №120/3350/21-а.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 через свого адвоката - Грушко Жанну Вячеславівну, звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить суд скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2021 у справі №120/3350/21-а, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Верховного Суду від 11.05.2022 відкрито касаційне провадження у справі №120/3350/21-а та встановлено десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду від 22.09.2022 закінчено підготовку цієї справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач вказує, що суд апеляційної інстанції формально поставився до доказів, неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі. Як наголошує скаржник, строк звернення до суду апеляційної інстанції пропущено з поважних причин, об`єктивні обставини не повинні обмежувати права учасників судового процесу. Додає, що суд не врахував висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 09.08.2019 справа №804/2795/18. Просить скасувати оскаржуване судове рішення, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Письмового відзиву на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає касаційному розгляду справи.

Верховний Суд, переглянувши ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 13.07.2021 адміністративний позов задоволено.

11.10.2021, ОСОБА_1 , через свого представника звернувся з апеляційною скаргою на вищезазначене рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2021 відмовлено у поновленні процесуального строку, з підстав, що відповідач жодним чином не обґрунтовує неможливості подання апеляційної скарги з 26.08.2021 по 08.09.2021 та з 23.09.2021 по 25.09.2021. Апеляційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час постановлення оскаржуваної ухвали, далі - КАС України) та встановлено строк для усунення недоліків в межах десяти днів з дати отримання копії ухвали, для надання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вказати інші підстави для поновлення строку.

Додатково суд апеляційної інстанції роз`яснив, що за наслідками невиконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху відповідно до статті 299 КАС України, судом буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

05.11.2021 до Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшла заява від представника відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування вказаного клопотання зазначено, що відповідачу копію рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13.07.2021 вручено 25.08.2021. 30.08.2021 відповідач звернувся за допомогою до адвоката та сподівався, що останній здійснить необхідні дії для оскарження вказаного судового рішення. З 08.09.2021 по 22.09.2021 відповідач перебував на амбулаторному лікуванні, а після одужання 24.09.2021 уклав договір з адвокатом, яка з 27.09.2021 по 01.10.2021 перебувала у відпустці у зв`язку із захистом дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук, ознайомилася із матеріалами справи 05.10.2021, та подала апеляційну скаргу невчасно у зв`язку із великим обсягом роботи.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2021 відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13.07.2021у справі №120/3350/21-а.

Постановляючи ухвалу, суд апеляційної інстанції вказав, що у клопотанні про поновлення строку відповідач жодним чином не обґрунтовує неможливості подання апеляційної скарги з 26.08.2021 по 30.08.2021 та 23.09.2021. При цьому, апеляційний суд не вважає такими, що доводять наявність поважних причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження доводи відповідача про: не вчинення його попереднім представником дій щодо скарження вказаного судового рішення з 30.08.2021; перебування відповідача на амбулаторному лікуванні з 08.09.2021 по 22.09.2021; перебування нового представника відповідача у відпустці у зв`язку із захистом дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук з 27.09.2021 по 01.10.2021; завантаженість нового представника відповідача у період з 02.10.2021 по 11.10.2021.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Положення частини першої статті 295 КАС України встановлюють, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини четвертої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

З врахуванням вказаного вище, Суд зазначає, що право на судовий захист не є абсолютним. Особа, яка звертається з позовом до суду, має дотримуватись певної процедури, встановленої законом. Таким чином, апелянт, маючи намір добросовісно реалізувати належне йому право на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, як особа, яка зацікавлена у її поданні, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Чинним законодавством передбачена можливість поновлення процесуального строку подання апеляційної скарги за наявності поважних причин, які унеможливлювали її подання у строк, встановлений законом. Разом з тим, при відсутності такої поважності, суд апеляційної інстанції може відмовити у відкритті апеляційного провадження, якщо наведені стороною підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнаються не поважними.

Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що вказані представником відповідача обставини щодо перебуванням відповідача на амбулаторному лікуванні, а також перебуванням представника відповідача у відпустці у зв`язку із захистом дисертації та завантаженістю іншими справами не є такими, що об`єктивно унеможливили подання апеляційної скарги у встановлений законодавством процесуальний строк.

За наведених обставин, з урахуванням норм права, що підлягають застосуванню, суд касаційної інстанції вважає, що висновки суду апеляційної інстанції відповідають вимогам законодавства, підтверджуються встановленими у справі обставинами та не спростовуються доводами касаційної скарги.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку судового оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги. Тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку судового оскарження з поважних причин.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Доводи скаржника про те, що оскаржуване судове рішення ухвалене без врахування висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 09.08.2019 справа №804/2795/18, Суд не бере до уваги, оскільки у справі №804/2795/18 зазначені інші обставини пропуску строку, а саме скаржник перебувала на стаціонарному лікуванні, пов`язаному з вагітністю та необхідністю збереження майбутньої дитини, що було фактичною перешкодою для належної підготовки та подання апеляційної скарги. Натомість у даній справі поважність причин пропуску строку обґрунтовується перебуванням відповідача на амбулаторному лікуванні, а також перебуванням представника відповідача у відпустці у зв`язку із захистом дисертації та завантаженістю іншими справами.

Верховний Суд вважає, що судом апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

За правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2021 у справі №120/3350/21-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіВ.В. Хохуляк І.Я.Олендер Р.Ф. Ханова