ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 травня 2023 року
м. Київ
справа № 120/3749/19-а
адміністративне провадження № К/9901/16140/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Чиркіна С.М.,
суддів: Стародуба О.П., Шарапи В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної служби геології та надр України на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06.02.2020 (головуючий суддя: Воробйова І.А.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2020 (головуючий суддя: Іваненко Т.В., судді: Граб Л.С., Сторчак В.Ю.) у справі №120/3749/19-а за позовом Державної служби геології та надр України до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛВН ЛІМІТЕД» про припинення права користування надрами,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У листопаді 2019 року Державна служба геології та надр України (далі - Держгеонадра України або позивач) звернулася до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛВН ЛІМІТЕД» (далі - ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» або відповідач), в якому просила припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами №6091 від 17.12.2015, наданого відповідачу.
Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 06.02.2020, яке залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2020, у задоволенні позову відмовив.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нову постанову про задоволення позову.
IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду від 06.07.2020 відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 03.05.2023 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» в цілях видобування питних підземних вод для господарсько-питних та технологічних потреб, ділянка Скіфська Немирівського родовища (свердловини № 1/12, 2, 3, 5/2069, 6/2040, 8/2039), було видано спеціальний дозвіл на користування надрами № 6091 від 17.12.2015, строком на 20 років. Невід`ємною частиною спеціального дозволу на користування надрами є Угода №6091 про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин (далі - Угода).
На підставі наказів Держгеонадра України № 523 від 28.11.2017, № 389 від 08.10.2018 посадовими особами позивача у період з 08.11.2018 по 09.11.2018 проведено планову перевірку дотримання ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин (води, грязі лікувальні), за результатами якої складено акт від 09.11.2018 № 06-03/26/2018-98/п (261).
У акті перевірки зафіксовані наступні порушення:
- не виконується пункти 3, 5 особливих умов спеціального дозволу на користування надрами № 6091 від 17.12.2015, а також не виконуються умови протоколу ТКЗ України від 22.06.1978 № 3882, а саме: не розроблено та не затверджено Проект зон санітарної охорони ділянки Скіфська Немирівського родовища питних підземних вод (свердловини №№ 1/12, 2, 3, 5/2069, 6/2040, 8/2039);
- не виконується пункт 5 угоди про умови користування надрами від 30.11.2016 № 6091, в частині проведення робіт у терміни та в межах, зазначених у Програмі робіт та пункту 2 Програми робіт з видобування питних підземних вод Немирівського родовища ділянка Скіфська (свердловина №1/12,2,3, 5/2069, 6/2040, 8/2039) «Складання та погодження проекту розробки родовища (технологічна схема) (термін виконання IV квартал 2015 року - І квартал 2016 р.)»;
- робочий проект (Технологічна схема) розробки Немирівського родовища питних підземних вод (Скіфська ділянка, свердловини №№ 1/12, 2, 3, 5/2069, 6/2040, 8/2039) ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» у м. Немирів, Вінницької області, розроблено ФОП ОСОБА_1 (далі - Робочий проект (Технологічна схема)), не погоджений з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, в частині додержання вимог законодавства про надра.
У зв`язку із встановленими в ході проведеної перевірки порушеннями, позивачем винесено припис від 09.11.2018 №1282-14/06, яким від надрокористувача вимагалося у строк до 14.12.2018 усунути встановлені актом перевірки порушення та подати в письмовій формі до Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр України матеріали, які підтверджують факт усунення порушень.
Наказом Держгеонадра України від 11.03.2019 №76 дію спеціального дозволу на користування надрами від 17.12.2015 №6091 зупинено та надано надрокористувачу 30 календарних днів для усунення порушень. Про зупинення дії дозвільного документу відповідача повідомлено листом Держгеонадр від 21.03.2019 №5443/03/14-19.
Згодом позивач направив на адресу ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» листа від 29.07.2019 №13913/01/14-19, у якому просив надати до Держгеонадр у 15 денний строк власну позицію (згоду/незгоду) на припинення права користування надрами, згідно із спеціальним дозволом на користування надрами № 6091 від 17.12.2015.
У відповідь на зазначену пропозицію, відповідач направив лист-повідомлення від 12.08.2019 №17-29/1237, у якому висловив незгоду щодо припинення права користування надрами. Зазначив, що припис від 09.11.2018 №1282-14/06 та наказ Держгеонадра України від 11.03.2019 №76 про зупинення дії спеціального дозволу визнані протиправними та скасовані в судовому порядку (справа №120/1265/19-а). Зазначив, що в судовому порядку встановлено факт відсутності у діях ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» порушень вимог законодавства у сфері надрокористування.
Зважаючи на висловлену надрокористувачем незгоду щодо припинення права користування надрами за рішенням Держгеонадра, позивач звернувся із цим позовом до суду.
ІV. АРГУМЕНТИ СТОРІН
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем не виконуються вимоги особливих умов спеціального дозволу на користування надрами, а саме: проводиться видобування питних підземних вод без встановлення зон санітарної охорони (ЗСО). Незважаючи на законну вимогу позивача усунути виявлені у ході проведеної перевірки порушення вимог законодавства у сфері надрокористування, відповідачем вимоги припису від 09.11.2018 №1282-14/06 не виконані. За таких обставин, з урахуванням висловленої ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» позиції щодо припинення права користування надрами за рішенням Держгеонадра, наявні підстави для анулювання спеціального дозволу на користування надрами відповідно до пункту 5 частини першої статті 26 Кодексу України про надра в судовому порядку.
Відповідач позов не визнав. Стверджує, що відсутні підстави для припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами №6091 від 17.12.2015, оскільки ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» не допущено порушень вимог законодавства у сфері надрокористування, що встановлено судовими рішеннями у справі №120/1265/19-а про оскарження припису №1282-14/06 від 09.11.2018 і наказу Держгеонадра України від 11.03.2019 №76 про зупинення дії спеціального дозволу
V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що наявність правових підстав для анулювання спеціального дозволу на користування надрами позивач пов`язує із недодержанням ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» вимог законодавства у сфері надрокористування.
Водночас, за результатами розгляду справи № 120/1265/19-а, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 18.07.2019, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2019, позов ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» до Держгеонадра України задоволено: визнано протиправним і скасовано припис № 1282-14/06 від 09.11.2018; визнано протиправним і скасовано наказ № 76 від 11.03.2019 про поновлення, зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень та внесення змін до наказів, в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №6091 від 17.12.2015, виданого ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД».
Суди констатували, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи №120/1265/19-а надавалася правова оцінка встановленим у ході проведеної перевірки порушенням вимог законодавства у сфері надрокористування. За висновками судів у справі № 120/1265/19-а, порушення, зазначені у акті перевірки № 06-03/26/2018-98/п (261) від 09.11.2018 та приписі № 1282-14/06 від 09.11.2018, відсутні.
Зважаючи на преюдиційне значення встановлених при розгляді справи №120/1265/19-а обставин, суди обох інстанцій дійшли висновку про відсутність законних підстав для припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами №6091 від 17.12.2015.
Касаційна скарга обґрунтована неповним з`ясуванням судами попередніх інстанцій обставин справи, що призвело до неправильного вирішення спору. Скаржник стверджує, що видобування корисних копалин питних підземних вод для господарсько-питних та технологічних потреб здійснюється ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» із порушенням вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр (не розроблено та не затверджено проект ЗСО), що є безумовною підставою для припинення права користування надрами відповідно до пункту 5 частини першої статті 26 Кодексу України про надра. Зміст касаційної скарги, за виключенням обґрунтування права на касаційне оскарження, фактично дублює аргументи, наведені у позовній заяві.
Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, у якому з посиланням на законність та обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального права та дійшов таких висновків.
Під час розгляду касаційної скарги колегія суддів враховує приписи частин 1-2 статті 341 КАС України, згідно з якими, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, врегульовані Кодексом України про надра, завданням якого є регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян.
Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян є завданням Кодексу України про надра, про що вказано у його статті 2.
За приписами статті 4 Кодексу України про надра вони є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними. Український народ здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради. Окремі повноваження щодо розпорядження надрами законодавством України можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади.
Частиною другої статті 24 Кодексу України про надра встановлено, що користувачі надр зобов`язані: 1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; 2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; 3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; 4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; 4-1) надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України; 5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.
Статтею 60 цього Кодексу визначено, що державний контроль і нагляд за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною спрямовані на забезпечення додержання всіма державними органами, підприємствами, установами, організаціями та громадянами встановленого порядку користування надрами, виконання інших обов`язків щодо охорони надр, встановлених законодавством України.
Повноваження органу державного геологічного контролю щодо здійснення контролю за геологічним вивченням надр встановлює стаття 62 Кодексу України про надра.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 №1174 (далі -Положення №1174) державна служба геології та надр України (Держгеонадра) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
Держгеонадра у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства (пункт 2 Положення №1174).
Згідно із пунктом 4 Положення №1174 Держгеонадра відповідно до покладених на неї завдань, з поміж інших, видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами, зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), поновлює їх дію у разі зупинення, продовжує строк дії спеціальних дозволів на користування надрами.
Пунктом 7 Положення №1174 встановлено, що Держгеонадра здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Згідно із пунктом 9 цього Положення, Держгеонадра у межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України і постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України і наказів Мінприроди видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.
Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також процедура продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін врегульовано Порядком №615.
Згідно із пунктом 1 Порядку №615 видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу здійснюється відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».
Відповідно до пункту 22 Порядку №615 дія дозволу зупиняється органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням Мінприроди, центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері здійснення державного гірничого нагляду, епідеміологічного нагляду (спостереження), державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, органів місцевого самоврядування, органів ДФС у разі: порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр; виникнення внаслідок проведення робіт, пов`язаних з користуванням ділянкою надр, безпосередньої загрози життю чи здоров`ю працівників або населення; невиконання в установлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування або охорони навколишнього природного середовища; наявності підстав, передбачених Законом України «Про санкції»; невиконання умов висновків з оцінки впливу на довкілля та/або висновків державної екологічної експертизи; відсутності висновку з оцінки впливу на довкілля та/або висновку державної екологічної експертизи діяльності з видобування корисних копалин, геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ).
Отже, законодавцем визначено, що однією з підстав для зупинення дії спеціального дозволу є невиконання надрокористувачем в установлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що дію спеціального дозволу на користування надрами №6091 від 17.12.2015 було зупинено на підставі наказу Держгеонадра України від 11.03.2019 №76 у зв`язку із невиконанням вимог припису від 09.11.2018 №1282-14/06.
Пунктом 23 Порядку №615 визначено, що право користування надрами припиняється з підстав та у порядку, передбаченому Кодексом України про надра та Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».
Частиною сьомою статті 4-1 Закону «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» визначено, що дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру за наявності хоча б однієї з таких підстав:
1) встановлення факту надання в заяві про видачу документа дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації;
2) здійснення суб`єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення. Законом можуть передбачатися інші підстави для анулювання документа дозвільного характеру.
Відповідно до частин першої, другої статті 26 Кодексу України про надра право користування надрами припиняється у разі: 1) якщо відпала потреба у користуванні надрами; 2) закінчення встановленого строку користування надрами;
3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування;
4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров`я населення;
5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр;
6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами;
7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр. Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктах 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому, питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.
Системний зміст наведених норм права дає підстави дійти висновку про те, що анулювання раніше зупиненого спеціального дозволу можливе, зокрема, у разі, порушення надрокористувачем інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» оскаржило в судовому порядку припис № 1282-14/06 від 09.11.2018 та наказ № 76 від 11.03.2019.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 18.07.2019 у справі №120/1265/19-а, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2019, позов ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» до Держгеонадра України задоволено:
визнано протиправним і скасовано припис № 1282-14/06 від 09.11.2018;
визнано протиправним і скасовано наказ № 76 від 11.03.2019 року про поновлення, зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень та внесення змін до наказів, в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 6091 від 17.12.2015, виданого ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД».
Ухвалою Верховного Суду від 24.02.2020 касаційну скаргу Держгеонадра України повернуто скаржнику.
Задовольняючи позов у справі № 120/1265/19-а, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про відсутність порушень ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» вимог законодавства, які були зафіксовані Держгеонадра в акті перевірки від 09.11.2018 та на усунення яких видано оскаржуваний припис від 09.11.2018.
Зокрема, судами першої та апеляційної інстанцій у справі № 120/1265/19-а встановлені наступні обставини.
Так, Рішенням 15 сесії 5 скликання Вінницької обласної ради № 478 від 16.01.2008 затверджено проект зон санітарної охорони артезіанських свердловин №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, згідно із додатком, розташованих на Скіфській ділянці Немирівського родовища підземних вод для водопостачання заводу по виробництву та розливу алкогольних напоїв ДП «Алко Інвест Україна».
04.10.2015 ДП «Алко Інвест Україна» припинило свою діяльність шляхом приєднання до ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД», що підтверджується витягом з ЄДР.
Отже, оскільки відповідний дозвіл був виданий ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» 17.12.2015, тобто до дати приєднання ДП «Алко Інвест Україна», а 04.10.2016 у ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» стало правонаступником ДП «Алко Інвест Україна», яке мало затверджений проект зон санітарної охорони, то ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» виконало вимоги пунктів 3 та 5 дозволу.
Крім того, у листі № 4675/03/10-19 від 13.03.2019 Держгеонадра вказує на можливість затвердження зон санітарної охорони лише після введення в дію Протоколу ДКЗ України № 4668 від 17.01.2019 та внесення змін до дозволу, що узгоджується із пунктом 1.13 Порядку № 2640-82, який передбачає, що встановлені межі зон санітарної охорони і складових її поясів можуть бути переглянуті в разі виникнення або майбутніх змін умов експлуатації джерел.
Протоколом ДКЗ України № 4668 від 17.01.2019 затверджено матеріали геолого-економічної оцінки запасів підземних вод по ділянці Скіфська Немирівського родовища, які відповідно до пункту 1 особливих умов дозволу ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» мало опрацювати та подати на державну експертизу до ДКЗ України протягом трьох років з часу отримання спеціального дозволу на користування надрами, тобто з 17.12.2015 по 17.12.2018.
В свою чергу, припис датований 09.11.2018, тобто у ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» не закінчився строк для виконання пункту 1 особливих умов дозволу, що свідчить про відсутність порушень пунктів 3, 5 дозволу на момент проведення перевірки та винесення оскаржуваного припису.
За таких обставин, суди обох інстанцій у справі № 120/1265/19-а дійшли висновку, що у ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» наявний проект зон санітарної охорони ділянки Скіфська Немирівського родовища, а тому, є помилковими доводи відповідача про наявність порушення зі сторони позивача щодо нерозроблення проекту зон санітарної охорони.
Також суди першої та апеляційної інстанцій у справі № 120/1265/19-а констатували факт погодження ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» робочого проекту (технологічної схеми) Головним управлінням Держпраці у Вінницькій області.
Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Верховний Суд зазначає, що преюдиція - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню.
При цьому, звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов`язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.
Тобто, учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи.
Водночас, для спростування преюдиційних обставин учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами визначеними процесуальним законодавством.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 06.02.2020 №161/4497/16-а, від 24.12.2019 у справі №360/403/19, від 13.10.2020 у справі №809/1185/16, від 21.05.2020 у справі №819/1699/16, від 23.06.2022 у справі №813/2265/17 та від 12.12.2022 у справі №820/1767/18.
Разом з цим, Держгеонадра преюдиційні обставини, встановлені у справі №120/1265/19-а, не спростовані.
Отже, обставини, встановлені судовим рішенням у справі № 120/1265/19-а, що набрало законної сили, не підлягають доказуванню при розгляді цієї справи, у якій беруть участь ті самі особи.
За наведеного правового регулювання та встановлених обставин, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для припинення в судовому порядку права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами від 17.12.2015 №6091, виданого ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД».
Вищевикладеним спростовуються доводи касаційної скарги Держгеонадра України.
VІІІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Статтею 350 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 345 349 350 355 356 359 КАС України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної служби геології та надр України залишити без задоволення.
Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06.02.2020 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2020 у справі №120/3749/19-а залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін
О. П. Стародуб
В. М. Шарапа