ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2023 року
м. Київ
справа №120/4113/20-а
адміністративне провадження № К/9901/29952/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шарапи В.М.,
суддів Стародуба О.П., Кравчука В.М.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргою ОСОБА_1
на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2021 (головуючий суддя ОСОБА_2., судді ОСОБА_3., ОСОБА_4.)
у справі №120/4113/20-а
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. В серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - ГУ ПФУ у Вінницькій області), в якому просив:
1.1. визнати протиправним і скасувати рішення ГУ ПФУ у Вінницькій області від 28.02.2020 №905010161931 про відмову позивачу в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 06.02.2016;
1.2. зобов`язати ГУ ПФУ у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок призначеного йому щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2020 відповідно до заяви від 21.02.2020 і довідки ТУ ДСА у Вінницькій області №4-35/0346 від 19.02.2020, з розрахунку 82% від заробітної плати (грошового утримання, суддівської винагороди) працюючого судді Козятинського міськрайонного суду та виплатити недоплачені кошти щомісячного довічного грошового утримання протягом одного місяця з дня набрання законної сили рішенням суду.
2. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 06.10.2020 позов задоволено частково.
2.1. Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ у Вінницькій області від 28.02.2020 №905010161931 про відмову у перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
2.2. Зобов`язано ГУ ПФУ у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою ТУ ДСА у Вінницькій області від 19.02.2020 №4-35/0346, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.
2.3. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
3. 27.01.2021 до Вінницького окружного адміністративного суду надійшла заява позивача про ухвалення додаткового рішення. Зазначена заява мотивована тим, що в резолютивній частині рішення у справі №120/4113/20-а судом не вказано відсоток щомісячного довічного грошового утримання від суддівської винагороди працюючого судді, який має бути врахований при здійсненні перерахунку, як було визначено в прохальній частині позову. Позивач вказує, що це призвело до того, що відповідач здійснив перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, при цьому самовільно змінив в сторону зменшення відсоток щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, а саме замість 82% провів перерахунок виходячи з 50% від суддівської винагороди працюючого судді.
3.1. В зазначеній заяві ОСОБА_1 просив суд ухвалити додаткове рішення у справі №120/4113/20-а, яким підтвердити відсоток належного йому щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від суддівської винагороди працюючого судді, що зазначений в абзаці 2 мотивувальної частини цього рішення, який має бути врахований в ході такого перерахунку. А саме, доповнити абзац 3 резолютивної частини рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06.10.2020 в справі №120/4113/20-а реченням такого змісту: "Такий перерахунок здійснити з розрахунку 82% від суддівської винагороди працюючого судді Козятинського міськрайонного суду, зазначеної в довідці ТУ ДСА у Вінницькій області від 19.02.2020 №4-35/0346".
4. Додатковим рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 05.02.2021 заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення задоволено.
4.1. Зобов`язано ГУ ПФУ у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою ТУ ДСА у Вінницькій області від 19.02.2020 №4-35/0346, виходячи з розміру 82% заробітку працюючого судді Козятинського міськрайонного суду, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020 року.
4.2. Також зазначено, що у зв`язку з постановленням додаткового судового рішення, абзац 3 резолютивної частини рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06.10.2020 року вважати нечинним.
5. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2021 скасовано додаткове рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05.02.2021 та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення відмовлено.
6. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено, що:
6.1. Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Вінницькій області та отримує довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 82% суддівської винагороди працюючого судді.
6.2. Рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним), положення пункту 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» відповідно до яких судді України, які перебувають у відставці, мають право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання лише за умови проходження кваліфікаційного оцінювання або призначення судді за результатами конкурсу.
6.3. У зв`язку з цим позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці.
6.4. Рішенням від 28.02.2020 року №905010161931 відповідач відмовив позивачу, посилаючись на те, що у наданій довідці відображена суддівська винагорода станом на 01.01.2020, тоді як після прийняття Конституційним Судом України рішення (після 18.02.2020) будь-яких змін розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, не відбувалося та вказав, що позивач не пройшов кваліфікаційне оцінювання.
6.5. Вважаючи протиправною відмову відповідача в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, позивач звернувся до суду з цим позовом.
7. Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 № 2-р/2020 Закон № 1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці. На цій підставі, суд першої інстанції дійшов висновку, що з 19.02.2020, наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020, у позивача виникло право (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону № 1402-VIII.
8. Ухвалюючи додаткове судове рішення, суд першої інстанції зазначив, що на час звернення позивача до пенсійного органу з заявою про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці, змінилася лише одна з підстав у призначеному раніше позивачу щомісячному довічному грошовому утриманні судді у відставці, а саме збільшився розмір складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді (з 01.01.2020 базовий оклад судді місцевого суду склав 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб), тоді як інші складові (стаж роботи на посаді судді та відсотковий розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці) залишилися незмінними. Суд враховав, що постановою Калинівського районного суду Вінницької області від 02.03.2016 у справі № 133/17/16-а зобов`язано призначити та виплачувати ОСОБА_1 з 28.11.2015 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 82 % заробітку працюючого судді, без обмеження граничного розміру.
9. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи додаткове рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення, дійшов висновку, що судом першої інстанції при ухваленні основного судового рішення вирішено питання розміру заробітку працюючого судді, з якого вираховується грошове утримання судді, не дивлячись на те, що мотивувальна частина судового рішення не містить правової оцінки цієї обставини справи. Суд додатково мотивував своє рішення й тим, що фактично позов пов`язаний із відмовою проведення перерахунку та виплати щомісячного довічного грошового утримання судді на підставі поданої позивачем довідки, а відтак були відсутні підстави для зобов`язання відповідача провести перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 82% грошового утримання судді.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
10. ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2021, а додаткове рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05.02.2021 залишити в силі.
10.1. Вважає, що суд попередньої інстанції порушив норми процесуального права. Позивач зазначає, що ні в описовій, ні в мотивувальній частинах рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06.10.2020 не було зазначено про частину позовних вимог щодо відсоткового розміру грошового утримання судді, які заявлялись у позовній заяві. У зв`язку з цим, позивач вважає, що ця частина вимог фактично не була розглянута судом першої інстанції під час ухвалення основного рішення. Скаржник вказує на відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування норм процесуального права у подібних правовідносинах.
10.2. Позивач заперечив проти висновків суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для зобов`язання відповідача провести перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у бажаному відсотковому розмірі, оскільки таке суперечить праву на ефективний судовий захист, що передбачені статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
10.3. Також ОСОБА_1 у касаційній скарзі просив постановити окрему ухвалу щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3., ОСОБА_4 за порушення засад рівності та змагальності сторін, перешкоджання реалізації права на подання відзиву на апеляційну скаргу.
11. У відзиві на касаційну скаргу пенсійний орган просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2021 - без змін.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
12. Під час розгляду даної касаційної скарги колегія суддів враховує приписи частин 1-2 статті 341 КАС України, відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
13. Згідно з частиною першою статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
14. Відповідно до частин 3 та 4 статті 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
15. Додатковим судовим рішенням вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази.
16. Разом з тим, додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити висновки про права й обов`язки осіб, які не брали участі у справі. Додаткове судове рішення є невід`ємною складовою основного судового рішення.
17. Водночас, додаткове рішення може бути ухвалене на підставі лише тих доказів, які досліджувалися під час судового розгляду справи і лише за тими обставинами, які були предметом встановлення та оцінки судом.
18. Додаткова постанова не може виходити за межі спірних правовідносин, встановлювати нові юридичні факти та вирішувати питання, які не входили до предмета спору.
19. Відтак, перелік підстав для ухвалення додаткового судового рішення, визначений статтею 252 КАС України, є вичерпним.
20. З матеріалів позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що його прохальна частина містила складалась з таких вимог, зокрема:
- визнати протиправним і скасувати рішення ГУ ПФУ у Вінницькій області від 28.02.2020 №905010161931 «Про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 06.02.2016 ОСОБА_1 ;
- зобов`язати ГУ ПФУ у Вінницькій області здійснити перерахунок призначеного йому щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2020 відповідно до заяви від 21.02.2020 і довідки ТУ ДСА у Вінницькій області №4-35/0346 від 19.02.2020, з розрахунку 82% від заробітної плати (грошового утримання, суддівської винагороди) працюючого судді Козятинського міськрайонного суду та виплатити недоплачені кошти щомісячного довічного грошового утримання протягом одного місяця з дня набрання законної сили рішенням суду.
21. Заяви про збільшення або зменшення позовних вимог позивачем не подавалось.
22. Разом з цим, суд першої інстанції сформулював у своєму основному рішенні та розглянув по суті вимоги, що стосувались визнання протиправним рішення ГУ ПФУ у Вінницькій області від 28.02.2020 року №905010161931 про відмову позивачу в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із заявою позивача та зобов`язання відповідача здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою ТУ ДСА у Вінницькій області від 19.02.2020 року №4-35/0346, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 01.01.2020 року.
23. Проаналізувавши основне рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06.10.2020, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції надано оцінку лише праву позивача на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням положень рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020, а також часу, з якого виникає у позивача право на такий перерахунок.
24. Жодного обґрунтування щодо розміру у відсотковому значенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від заробітної плати працюючого судді Козятинського міськрайонного суду судове рішення не містить.
25. За таких обставин справи та правового регулювання, заява позивача про ухвалення додаткового рішення є такою, що відповідає умовам, передбаченим статтею 252 КАС України.
26. Суд критично ставиться до висновку суду апеляційної інстанції, згідно якого можливим було ухвалення додаткового судового рішення судом першої інстанції лише за умови, якщо і в резолютивній частині суд не вирішив би питання про відмову чи про задоволення інших позовних вимог позивача, оскільки норма частини 1 статті 252 КАС України не ставить у залежність ухвалення додаткового судового рішення від результату ухваленого судового рішення. Навпаки, процесуальний закон дає можливість усунути недоліки розгляду справи у неповному обсязі тим судом, яким вони були допущені; надати свою юридичну оцінку питанню, яке ставилось учасником справи перед судом.
27. Водночас, Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що предметом розгляду цього спору було питання наявності у позивача права на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді.
28. Верховний Суд звертає увагу, що суд першої інстанції, ухвалюючи додаткове судове рішення, припустився помилки при визначенні предмета та підстав позову у цій справі, що, у свою чергу, вплинуло на визначення предмета доказування, а, відповідно, і на висновок щодо способу захисту порушеного права позивача.
29. ОСОБА_1 , звертаючись до суду, зокрема просив зобов`язати відповідача здійснити перерахунок його щомісячного довічного грошового утримання виходячи з конкретних відсотків. Водночас, такі позовні вимоги заявлені передчасно, оскільки відповідач відмовився здійснити зазначений вище перерахунок щомісячного довічного грошового утримання з мотивів відсутності у позивача права на такий перерахунок.
30. Отже, предметом цього позову є відмова територіального органу Пенсійного фонду України здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі оновленої довідки виходячи із розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Така відмова обґрунтована відповідачем тим, що будь-яких змін розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, не відбувалося.
31. Колегія суддів зазначає, що частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
32. Таким чином, колегія суддів погоджується із судом апеляційної інстанції в частині висновків, згідно яких на момент прийняття спірного рішення пенсійного органу були відсутні підстави для зобов`язання відповідача провести перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі бажаних позивачем 82% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, оскільки перерахунок відповідачем ще не був проведений.
33. Колегія суддів зазначає, що позовні вимоги про здійснення перерахунку, виходячи з 82% від суддівської винагороди працюючого судді, є передчасними з огляду на те, що це не було предметом та мотивом відмови, отже не є предметом судової ревізії, оскільки виходить за межі предмету доказування в адміністративній справі і має фактичним наслідком перебирання судом на себе функцій суб`єкта владних повноважень.
34. Зазначена правова позиція відповідає висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №580/3162/20.
35. Відповідно до статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
36. З огляду на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права суд змінює мотивувальну частину постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2021 шляхом викладення її у редакції цієї постанови.
37. Щодо клопотання позивача про постановлення окремої ухвали, необхідно зазначити таке.
38. Статтею 358 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції у випадках і порядку, встановлених статтею 249 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу.
39. Відповідно до частини 2 статті 249 КАС України у разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
40. Суд зазначає, що постановлення окремої ухвали є виключним правом суду і, беручи до уваги характер спірних правовідносин, не убачає підстав для її постановлення.
Керуючись статтями 249 341 351 356 358 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Змінити мотивувальну частину постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2021 по справі №120/4113/20-а, виклавши її у редакції цієї постанови.
В іншій частині постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2021 по справі №120/4113/20-а залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач В.М. Шарапа
Судді О.П. Стародуб
В.М. Кравчук