ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2022 року

м. Київ

справа № 120/4260/18-а

адміністративне провадження № К/9901/25664/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Єзерова А.А., Шарапи В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2019 року (головуючий суддя: Курко О.П., судді: Біла Л.М., Гонтарук В.М.) у справі № 120/4260/18-а за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Кваліфікаційної служби Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про визнання протиправними та скасування наказу, рішення

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

23 листопада 2018 року ОСОБА_1 (далі також позивач) звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі також відповідач-1 або Держгеокадастр), Кваліфікаційної служби Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі також відповідач-2), у якому просив суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у формі протоколу № 4 від 26 квітня 2018 року в частині внесення подання щодо анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_1 за № 013784 від 27 липня 2017 року;

визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 78 від 21 травня 2018 року "Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів" про анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_1 № 013784 від 27 липня 2017 року.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2019 року у задоволені позову відмовлено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2019 року рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2019 року - скасовано.

Ухвалено нове рішення. Адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у формі протоколу № 4 від 26 квітня 2018 року в частині внесення подання щодо анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_1 за № 013784 від 27 липня 2017 року.

Визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 78 від 21 травня 2018 року "Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів" про анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_1 № 013784 від 27 липня 2017 року.

06 серпня 2019 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (надіслана 04 вересня 2019 року), в якій скаржник просить скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2019 року.

Ухвалою Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі. Цією ж ухвалою витребувано справу з суду першої інстанції.

20 листопада 2019 року на адресу Верховного Суду від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому він просить касаційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалою Верховного Суду від 03 серпня 2022 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України).

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що 10 серпня 2017 року ОСОБА_1 видано кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника № 013784. 3 10 липня 2017 року ОСОБА_1 працював інженером-землевпорядником у Вінницькій торгово-промисловій палаті.

Листом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру України за № 31-28-0.23-6012/2-18 від 29 травня 2018 року ОСОБА_1 було повідомлено про те, що наказом Держгеокадастру від 21 травня 2018 року № 78 "Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів", кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника за № 013784 від 10 серпня 2017 року було анульовано.

В подальшому, після надання Держгеокадастром документів на запит про надання публічної інформації та Кваліфікаційною комісією документів на адвокатський запит адвоката позивача від 24 вересня 2018 року ОСОБА_1 стало відомо, що вказане рішення прийняте Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру на підставі рішення Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, оформленого протоколом №4 від 26 квітня 2018 року. На підставі негативних висновків державної експертизи землевпорядної документації Кваліфікаційною комісією вирішено звернутися до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру з поданням щодо анулювання кваліфікаційних сертифікатів, в тому числі сертифікату № 013784 від 10 серпня 2017 року.

У поданні Кваліфікаційної комісії Держгеокадастру № 18/251 від 07 травня 2018 року вказано, що Кваліфікаційна комісія розглянула в т.ч. лист Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 02 квітня 2018 року № 21-2-0.9-4484/2-18 та звертається з поданням про анулювання кваліфікаційних сертифікатів інженера-землевпорядника відповідно до рішення (протокол від 26 квітня 2018 року № 4).

За результатами розгляду вказаних документів прийнято рішення Кваліфікаційною комісією Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у формі протоколу № 4 від 26 квітня 2018 року в частині внесення подання щодо анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_1 за № 013784 від 27 липня 2017 року. Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру прийнято наказ № 78 від 21 травня 2018 року "Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів", зокрема, про анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_1 № 013784 від 27 липня 2017 року.

Вважаючи вказані дії відповідачів протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

IIІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані накази та рішення прийнято відповідачами безпідставно, без належного дослідження усіх обставин, оскільки жодних грубих порушень вимог нормативних актів в процесі своєї діяльності ним допущено не було. У наказі Держгеокадастру № 78 від 21 травня 2018 року не зазначено конкретні причини анулювання кваліфікаційного свідоцтва позивача, лише вказано, що підставою прийняття наказу є подання кваліфікаційної комісії від 07 травня 2018 року № 18251. Водночас зазначає, що за відсутності жодних фактичних негативних наслідків, що мала підготовка позивачем документів, та за відсутності скарги замовників проектної документації, в зв`язку з тим, що проектна документація була погоджена відділом Держгеокастру у Ямпільському районі, відповідачами оскаржувані рішення про анулювання кваліфікаційного сертифікату інженеру-землевпоряднику ОСОБА_1 прийняті без врахування усіх істотних обставин, що є підставою для визнання цих рішень протиправними та їх скасування.

У відзиві на позовну заяву відповідач-1 зазначає, що провівши аналіз наслідків вчинених порушень позивачем, члени Кваліфікаційної комісії у межах дискреційних повноважень прийшли до обґрунтованого висновку про наявність у діях ОСОБА_1 грубих порушень вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що законодавством встановлено дві самостійні підстави для розгляду Кваліфікаційною комісією питання про внесення подання щодо анулювання кваліфікаційного сертифіката:

акт перевірки, складений за результатами здійснення заходів державного нагляду;

письмові звернення заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою.

За позицією суду першої інстанції, у даному випадку були відсутні підстави для здійснення Держгеокадастром державного нагляду (контролю), які визначені в частині першій статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", а тому наявність акту перевірки при розгляді питання щодо анулювання кваліфікаційного сертифіката не передбачено. Як зазначено у протоколі засідання Кваліфікаційної комісії від 26 квітня 2018 року № 4, розглядався лист Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 02 квітня 2018 року № 21-2-0.9-4484/2-18, що є окремою та самостійною підставою для анулювання сертифіката інженера-землевпорядника.

Водночас судом першої інстанції встановлено, що провівши аналіз наслідків вчинених порушень позивачем, члени Кваліфікаційної комісії у межах дискреційних повноважень прийшли до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 порушень вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою.

Суд першої інстанції вважає, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про задоволення позову, суд апеляційної інстанції зазначив, що суд першої інстанції не дав належної оцінки обставинам справи та прийшов до помилкового висновку щодо додержання процедури анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_1 та саме грубого порушення останнім вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою.

За позицією суду апеляційної інстанції, чинним законодавством не встановлено, що наявність негативного висновку державної експертизи землевпорядної документації свідчить про грубе порушення суб`єктом господарювання або ж інженером-землевпорядником вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою.

Також судом апеляційної інстанції не прийнято до уваги позицію суду першої інстанції про детальний аналіз членами Кваліфікаційної комісії письмового звернення Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 02 квітня 2018 року № 21-2-0.9-4484/2-18, оскільки оскаржувані рішення прийняті без належного дослідження всіх обставин. ОСОБА_1 не було повідомлено та він не запрошувався на проведення засідання Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, від нього не витребовувалось жодних пояснень та документів. А відтак, позивач був позбавлений можливості приймати участь у засіданні Кваліфікаційної комісії та спростувати твердження Держгеокадастру про грубе порушення ним законодавства. Окрім того, у протоколі Кваліфікаційна комісія перерахувала висновки трьох державних експертиз землевпорядної документації та вказала, що ці порушення є "грубими" без жодного обґрунтування.

Водночас судом апеляційної інстанції встановлено, що у наказі Держгеокадастру № 78 від 21 травня 2018 року не зазначено конкретні причини анулювання кваліфікаційного свідоцтва позивача. Також в жодному із документів, наданих позивачем та відповідачем до суду, не зазначена інформація або відомості щодо грубого порушення вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою саме сертифікованим інженер-землевпорядником ОСОБА_1 .

Суд апеляційної інстанції зазначає, що грубим порушенням може вважатися порушення, в результаті якого не тільки порушено відповідні правові норми, а наслідком якого стали незворотні процеси для відновлення прав заінтересованих осіб, тобто за будь-яких умов неможливе повернення у правовий стан, що існував до вчинення зазначеного порушення.

Проте суд вважає, що відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, не доведено вчинення ОСОБА_1 грубого порушення вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ

За позицією скаржника, судом апеляційної інстанції при ухваленні рішення про задоволення позову не прийнято до уваги дискреційні повноваження Кваліфікаційної комісії щодо визначення порушення вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою грубим; ігноруються очевидні та ймовірні наслідки дій інженера-землевпорядника, що призводять до неправомірного стану явищ; не визнається, що розгляд письмових звернень та актів, складених за результатами здійснених Держгеокадастром заходів державного нагляду (контролю), є двома самостійними підставами для вирішення кваліфікаційною комісією питання щодо наявності підстав для підготовки подання про анулювання кваліфікаційного сертифіката.

Звертає увагу, що інформація стосовно звернень, що надійшли до Кваліфікаційної комісії оприлюднюється на офіційному сайті Держгеокадастру (вкладка «Сертифікація» та «Кваліфікаційна комісія»), в якій надається час для надання пропозицій та заперечень стосовно порушених сертифікованими інженерами -землевпорядниками, у тому числі ОСОБА_1 , вимог положень нормативно-правових актів, нормативно - технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою при складанні документації із землеустрою, однак позивач не надав пояснення (заперечення).

У відзиву на касаційну скаргу позивач зазначає, що судом апеляційної інстанції прийняте законне та обґрунтоване рішення.

За позицією позивача, судом апеляційної інстанції обґрунтовано встановлено, що у наказі Держгеокадастру № 78 від 21 травня 2018 року не зазначено конкретні причини анулювання кваліфікаційного свідоцтва позивача. Водночас в жодному із документів, наданих позивачем та відповідачем до суду не зазначена інформація або відомості щодо грубого порушення вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою саме сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_1 .

Стверджує, що обов`язковою умовою для внесення подання про анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера - землевпорядника є встановлення факту правопорушення, вини особи у вчиненні цього правопорушення. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 18 жовтня 2018 року у справі № 808/2685/17 та від 05 березня 2019 року у справі № 814/1049/18.

VІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справі"; далі - Закон № 460-IX) Верховний Суд зазначає таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Повноваження Держгеокадастру та Кваліфікаційної комісії у спірних правовідносинах регулюються, зокрема Земельним кодексом України (далі також ЗК України), Законами України від 22 травня 2003 року № 858-IV "Про землеустрій" (далі також Закон № 858-IV) та від 17 червня 2004 року № 1808-IV "Про державну експертизу землевпорядної документації", наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України "Про питання сертифікації інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів" від 28 липня 2017 року № 392, яким затверджено Порядок роботи Кваліфікаційної комісії, видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста (далі також Порядок № 392).

Пунктом 1 частини четвертої статті 25 Закону № 858-IV передбачено, що відповідність документації із землеустрою положенням нормативно-технічних документів, державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою засвідчується: у паперовій формі - підписом та особистою печаткою сертифікованого інженера-землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою.

Відповідно до абзацу 3 частини 2 статті 26 Закону № 858-IV, розробниками документації із землеустрою є фізичні особи-підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.

Згідно з пунктом "а" частини 2 статті 28 Закону № 858-IV, розробники документації із землеустрою зобов`язані дотримуватися законодавства України, що регулює земельні відносини, а також державних стандартів, норм і правил при здійсненні землеустрою.

Статтею 60 Закону № 858-IV визначено, що державний контроль за проведенням землеустрою, виконанням запроектованих заходів із землеустрою і дотриманням вимог, встановлених цим Законом, законами України та іншими нормативно-правовими актами при розробці документації із землеустрою, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, центральними органами виконавчої влади, які здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель відповідно до повноважень, визначених законом.

Частиною третьою статті 66 Закону № 858-IV встановлено, що відповідальними особами за якість робіт із землеустрою можуть бути лише сертифіковані інженери-землевпорядники.

Відповідно до частин дев`ятнадцятої - двадцять першої статті 66 Закону № 858-IV кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника анулюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин: а) за зверненням сертифікованого інженера-землевпорядника; б) у разі набрання законної сили рішенням суду про обмеження дієздатності особи (інженера-землевпорядника), визнання її недієздатною, безвісно відсутньою; в) за поданням Кваліфікаційної комісії в разі встановлення факту порушення інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою відповідно до статті 68 цього Закону; г) на підставі свідоцтва про смерть.

Кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника може бути також анульований за рішенням суду.

Рішення про зупинення дії чи анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника може бути оскаржено до суду.

При цьому, відповідно до частини восьмої статті 66 Закону № 858-IV рішення Кваліфікаційної комісії може бути оскаржено до суду.

Статтею 68 Закону № 858-IV передбачено, що особи, винні у порушенні законодавства у сфері землеустрою, несуть відповідальність згідно із законом.

Кваліфікаційна комісія за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою робить подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його анулювання) з таких підстав: грубе порушення сертифікованим інженером-землевпорядником вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою; рішення суду за фактами неякісного проведення землеустрою сертифікованим інженером-землевпорядником; наявність у сертифікованого інженера-землевпорядника непогашеної судимості за корисливі злочини; з`ясування факту неправомірної видачі кваліфікаційного сертифіката.

На підставі подання Кваліфікаційної комісії про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, приймає відповідне рішення та повідомляє його письмово у двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Кваліфікаційної комісії.

Рішення про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката може бути оскаржено в судовому порядку.

Водночас, в силу приписів частин 7-8 статті 61-1 Закону № 858-IV, під час здійснення заходів державного нагляду виконавців робіт із землеустрою центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, перевіряє дотримання сертифікованим інженером-землевпорядником вимог положень законів, інших нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою. За наявності підстав для анулювання чи зупинення дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника акт перевірки є обов`язковим для розгляду на засіданні Кваліфікаційної комісії. За результатами розгляду акта Кваліфікаційна комісія направляє подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про анулювання чи зупинення дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника.

Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що законодавець наділив Держгеокадастр повноваженнями здійснювати державний нагляд у сфері землеустрою та приймати рішення про анулювання кваліфікаційного сертифіката на підставі відповідного подання Кваліфікаційної комісії Держгеокадастру. Кваліфікаційна комісія Держгеокадастру, в свою чергу, формує таке подання за наслідками розгляду відповідних звернень заінтересованих осіб, а також актів Держгеокадастру, які фіксують порушення сертифікованими інженерами-землевпорядниками положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою.

Колегія суддів зауважує, що законодавець розмежував два окремі випадки внесення подання про позбавлення (анулювання) кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника, а саме: за наслідком розгляду актів, складених за результатами здійснених заходів державного нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (стаття 61-1 Закону №858-IV); за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою (стаття 68 Закону №858-IV).

Слід наголосити, що жодною вищенаведеною нормою не встановлено заборони для центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері землеустрою, на звернення до Кваліфікаційної комісії саме як до органу державної влади у порядку статті 68 Закону №858-IV, як і не встановлено статтею 61-1 цього Закону імперативного припису щодо здійснення останнім державного нагляду виключно шляхом проведення планових та позапланових заходів.

Аналогічний висновок у подібних правовідносинах викладений у постановах Верховного Суду від 19 грудня 2019 року у справі № 806/290/16, від 23 січня 2020 року у справах № 804/5700/16 та № 821/1216/17, від 30 січня 2020 року у справі № 806/3290/17 та від 30 березня 2020 року у справі № 140/2220/18.

Відповідно до пункту 6 Розділу II Порядку № 392 рішення Кваліфікаційної комісії приймаються шляхом відкритого голосування простою більшістю голосів присутніх на її засіданні та оформлюються протоколом, який підписують усі присутні на засіданні члени Кваліфікаційної комісії. Член Кваліфікаційної комісії, який не погоджується з прийнятим Кваліфікаційною комісією рішенням, висловлює окрему думку в письмовому вигляді, що додається до протоколу.

Пунктом 19 Розділу III Порядку № 392 встановлено, що Кваліфікаційна комісія за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою робить подання до Держгеокадастру про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його анулювання) з таких підстав: грубе порушення сертифікованим інженером-землевпорядником вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою; рішення суду за фактами неякісного проведення землеустрою сертифікованим інженером-землевпорядником; наявність у сертифікованого інженера-землевпорядника непогашеної судимості за корисливі злочини; з`ясування факту неправомірної видачі кваліфікаційного сертифіката.

На підставі подання Кваліфікаційної комісії про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката Держгеокадастр приймає відповідне рішення та повідомляє його письмово у двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Кваліфікаційної комісії.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для прийняття відповідного рішення Кваліфікаційною комісією, і як наслідок, видання оскаржуваного наказу, став розгляд звернення Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 02 квітня 2018 року № 21-2-0.9-4484/2-18 щодо порушення сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_1 (кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника від 10.08.2017 № 013784) кваліфікаційних вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою.

Також судами встановлено, що при проведенні обов`язкової державної експертизи проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Гальжбіївської сільської ради у власність гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_4 на території Великокісницької сільської ради Ямпільського району Вінницької області торгово-промисловою палатою (один із відповідальних за якість робіт на підприємстві та виконавець робіт по даних документаціях сертифікований інженер-землевпорядник ОСОБА_1 кваліфікаційний сертифікат № 013784 виданий 10.08.2017), виявлено ряд порушень норм чинного законодавства, а саме порушено:

статті 26, 66, 68 Закону України "Про землеустрій" (договори на виконання робіт укладені в період відсутності сертифікованих інженерів-землевпорядників, відповідальних за якість робіт на підприємстві);

вимоги пункту 6 статті 118, пункту 7 статті 186 ЗК України та статті 22 Закону України "Про землеустрій" (місце розташування земельної ділянки в проекті не відповідає дозвільному документу);

порушення вимог, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2004 № 266 "Про затвердження Типового договору про розроблення проекту щодо відведення земельної ділянки" (завдання є невід`ємною частиною договору на виконання робіт, однак в зазначеному завданні присутня невідповідність дати затвердження та укладання завдання);

пунктів 3.4., 3.9. розділу III Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 № 376 (межові знаки встановлюються у поворотних точках меж земельної ділянки не рідше ніж через 200 м. однак в проекті наявні відстані, які перевищують допустимі, крім того в проектних рішеннях розбіжності стосовно кількості межових знаків, а також матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) не містять інформації про прив`язку до пунктів Державної геодезичної мережі).

За результатами розгляду вищезазначений проект оцінено негативно.

При цьому, під "грубим порушенням" Кваліфікаційна комісія розуміє наявність трьох негативних висновків експертів Костюченко Н.С. та Клембовської Н.Г. № 0-2-0.9-412/60-18 від 28 березня 2018 року, № 0-2-0.9-413/60-18 від 28 березня 2018 року, № 0-2-0.9-414/60-18 від 28 березня 2018 року по проектам землеустрою, розробленого позивачем.

У той же час, Закон № 858-IV не містить визначення поняття "грубого порушення суб`єктом господарювання або ж інженером-землевпорядником вимог нормативно-правових актів", яке застосоване у статті 68 цього Закону. Відтак, це поняття, носить оціночний характер і для з`ясування характеру певного допущеного порушення слід досліджувати його в сукупності з усіма обставинами його вчинення та з урахуванням попередніх проступків. У кожному конкретному випадку наявність факту допущення особою саме грубого порушення повинна встановлюватися, виходячи з об`єктивних та суб`єктивних ознак вчиненого діяння.

Тобто, визнання порушення нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою грубим залежить від оцінки таких критеріїв, кожний з яких має самостійне значення: характеру порушення; категорії виконавця; об`єктивних ознак здійснюваного порушення; суб`єктивних ознак здійснюваного порушення.

Також колегія суддів зазначає, що чинним законодавством не встановлено, що наявність негативного висновку державної експертизи землевпорядної документації свідчить про грубе порушення суб`єктом господарювання або ж інженером-землевпорядником вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою.

Подібні висновки було викладено у постановах Верховного Суду від 19 грудня 2019 року у справі №806/290/16, від 17 грудня 2020 року у справі № 2040/7750/18, від 04 листопада 2021 року у справі № 804/5044/17.

Судом апеляційної інстанції обґрунтовано не узято до уваги доводи суду першої інстанції про детальний аналіз членами Кваліфікаційної комісії письмового звернення Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 02 квітня 2018 року № 21-2-0.9-4484/2-18, оскільки у протоколі Кваліфікаційна комісія перерахувала висновки трьох державних експертиз землевпорядної документації та вказала, що ці порушення є "грубими" без жодного обґрунтування. Також у наказі Держгеокадастру № 78 від 21 травня 2018 року не зазначено конкретні причини анулювання кваліфікаційного свідоцтва позивача. При цьому, в жодному із вищевказаних документів, наданих позивачем та відповідачем до суду, не зазначена інформація або відомості щодо грубого порушення вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою саме сертифікованим інженер-землевпорядником ОСОБА_1 .

Водночас наявність одної лише інформації від Держгеокадастру не може свідчити про грубе порушення суб`єктом господарювання або ж інженером-землевпорядником вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою і сторонами не надано доказів того, що відповідачами під час встановлення факту грубого порушення позивачем вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою досліджувались, збирались та оцінювались додаткові докази, аналізувалась попередня робота позивача, проводилась перевірка кваліфікації та якості його професійної підготовки, як інженера-землевпорядника, проводилась оцінка характеру порушення, категорії виконавця, об`єктивних та суб`єктивних ознак здійснюваного порушення, що свідчить про відсутність достатніх підстав стверджувати про допущення ним саме грубого порушення вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою.

Колегія суддів касаційного суду вважає за необхідне зазначити, що на законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, визначених законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів правомірного рішення. Тобто, наявність у відповідачів у даній справі дискреційних повноважень щодо застосування до позивача заходів впливу жодним чином не виключає їх обов`язку приймати рішення з приводу застосовування таких заходів лише за наявності для цього достатніх законних підстав.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги не містять належних та об`єктивно обумовлених міркувань, які б спростовували наведені висновки суду апеляційної інстанції, фактично зводяться до переоцінки доказів. Проте таким доводам, з огляду на вищенаведені висновки, судом апеляційної інстанції надано належну правову оцінку з дотриманням норм матеріального права.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру залишити без задоволення.

Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2019 року у справі № 120/4260/18-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С.М. Чиркін

А.А. Єзеров

В.М.Шарапа