ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 червня 2022 року
м. Київ
справа № 120/4480/18-а
адміністративне провадження № К/9901/4534/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Калашнікової О.В.,
суддів: Білак М.В., Соколов В.М.,
розглянувши у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу за позовом Приватного підприємства "ОЛСІЯ КАПІТАЛ" до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - арбітражний керуючий Василик Віталій Валентинович, про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року (колегія суддів у складі головуючого судді: Полотнянка Ю.П., суддів: Ватаманюка Р.В., Драчук Т.О.)
І. СУТЬ СПОРУ
1. У грудні 2018 року Приватне підприємство "ОЛСІЯ КАПІТАЛ" (далі - позивач, ПП "ОЛСІЯ КАПІТАЛ") звернулось до суду з позовом до Міністерства юстиції України (далі також - відповідач, Міністерство, Мін`юст), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - арбітражний керуючий Василик Віталій Валентинович (далі - третя особа, ОСОБА_1 ), в якому просило:
- визнати протиправною бездіяльність працівників Міністерства щодо не вчинення необхідних дій у зв`язку з набранням постановою Вищого адміністративного суду України від 24 лютого 2016 року у справі у справі №826/13669/14 (провадження №К/800/11961/15) законної сили;
- зобов`язати працівників Міністерства невідкладно видати наказ "Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1 ", та внести відповідні відомості до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), у зв`язку з набранням постановою Вищого адміністративного суду України від 24 лютого 2016 року (провадження №К/800/11961/15) у справі №826/13669/14 законної сили, якою встановлена правомірність рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) при Міністерстві юстиції України від 29 вересня 2014 року (оформлене протоколом №19/09/14) в частині застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності; арбітражного керуючого.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що внаслідок протиправної бездіяльність відповідача (після прийняття відповідного рішення Вищим адміністративним судом України відповідач не видав наказ про анулювання свідоцтва щодо здійснення діяльності арбітражним керуючим) ПП "ОЛСІЯ КАПІТАЛ" повинно сплачувати заробітну плату ОСОБА_1 як арбітражному керуючому у справі щодо банкрутства підприємства «Вінницький консервний завод».
IІ.ОБСТАВИНИ СПРАВИ
3. ОСОБА_1 зареєстрований арбітражним керуючим на підставі свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 01 березня 2013 року №418.
4. 25 липня 2014 року до Міністра юстиції України надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Торг-Продакшн» (далі - ТОВ «Торг-Продакшин») на дії арбітражного керуючого ОСОБА_1 під час здійснення ліквідаційної процедури Товариства з обмеженою відповідальністю «Овертайм» (далі - ТОВ «Овертайм»).
5. Головним управлінням юстиції у Вінницькій області (далі - ГУЮ у Вінницькій області) у період з 18 серпня 2014 року до 20 серпня 2014 року проведена позапланова невиїзна перевірка діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 на підставі доручення Міністерства юстиції України від 01 серпня 2014 року №13497-0-33-14/13.0.2, скарги ТОВ «Торг-Продакшин» від 18 липня 2014 року №24, відповідно до наказу Головного управління юстиції у Вінницькій області від 05 серпня 2014 року №508/10, посвідчення на проведення позапланової невиїзної перевірки від 06 серпня 2014 року №24 та повідомлення про проведення позапланової невиїзної перевірки від 06 серпня 2014 року №24
6. Внаслідок проведення позапланової невиїзної перевірки комісією з перевірки ГУЮ у Вінницькій області 20 серпня 2014 року складено акт №23 про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки, а саме - на вимогу комісії з проведення перевірки не надано копій документів на підтвердження належного виконання ним повноважень ліквідатора у справі про банкрутство TOB «Овертайм», без яких проведення перевірки є неможливим.
7. 28 серпня 2014 року ГУЮ у Вінницькій області направило до Міністерства листом від 28 серпня 2014 року № 6825/8/0-14 пропозицію щодо внесення до Дисциплінарної комісії подання про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення, до якого доданий акт від 20 серпня 2014 року № 23 (з додатками).
8. 01 вересня 2014 року Міністерством прийнято наказ №1443/5, яким зупинено діяльність арбітражного керуючого ОСОБА_1 .
9. 10 вересня 2014 року Департаментом з питань банкрутства до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих внесено подання № 212 про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення, до якого додано лист-пропозиція ГУЮ у Вінницькій області від 26 серпня 2014 року № 6825/8/0-14 та висновок щодо відповідності висновків про відмову арбітражного керуючого ОСОБА_1 в проведенні перевірки вимогам законодавства з питань банкрутства.
10. 29 вересня 2014 року Дисциплінарною комісією арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) при Міністерстві юстиції України прийнято рішення про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), при цьому враховано, що рішенням Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 09 вересня 2014 року (протокол №18/09/14) до арбітражного керуючого ОСОБА_1 було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження у зв`язку з відмовою арбітражного керуючого у проведенні перевірки.
11. Не погоджуючись із діями та рішеннями Міністерства та ГУ Ю у Вінницькій області, у 2014 році ОСОБА_1 звернувся із позовом до суду про:
визнання незаконним та скасування наказу Міністерства №1443/5 від 01 вересня 2014 року про зупинення діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 ;
визнання неправомірними дії ГУЮ у Вінницькій області щодо складання акту №23 від 20 серпня 2014 року про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки;
визнання незаконним та скасування рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 29 вересня 2014 року, оформлене протоколом №19/09/14, в частині застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) на підставі подання від 10 вересня 2014 року № 212.
12. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2015 року у справі № 826/13669/14, позовні вимоги задоволено повністю. Вищий адміністративний суд України постановою від 24 лютого 2016 року, скасував рішення судів попередніх інстанцій та ухвалив у справі №826/13669/14 нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
13. 10 листопада 2014 року Міністерством юстиції України видано наказ №1883/5 "Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1 " та внесено відповідні відомості до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів). Вказаний наказ оскаржено ОСОБА_1 в судовому порядку.
14. 11 грудня 2014 року постановою Окружного адміністративного суду міста Києва, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року, позовні вимоги у справі №826/18029/14 задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 10 листопада 2014 року № 1883/5 "Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1 " Судове рішення у справі №826/18029/14 набрало законної сили 19 лютого 2015 року. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 квітня 2015 року відмовлено Міністерству юстиції України у відкритті касаційного провадження за скаргою на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 грудня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року у справі №826/18029/14.
15. Приватне підприємство "ОЛСІЯ КАПІТАЛ" є головою комітету кредиторів у справі господарського суду Вінницької області №10/52-05 про банкрутство підприємства "Вінницький консервний завод". У вказаній господарській справі арбітражним керуючим є ОСОБА_1 ..
16. Вважаючи, що ОСОБА_1 приховав від господарського суду та кредиторів факт набрання законної сили постановою Вищого адміністративного суду України від 24 лютого 2016 року у справі №826/13669/14, якою визнано чинним рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) при Міністерстві юстиції України від 29 вересня 2014 року, оформлене протоколом про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого, позивач звернувся до суду з цим позовом.
III.ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
17. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 15 травня 2019 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
17.1. Суд першої інстанції вказав, що у Міністерства юстиції України відсутні підстави для анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 , оскільки судовими рішеннями у справі № 826/18029/14, які набрали законної сили 19 лютого 2015 року, був вже скасований наказ Міністерства юстиції України від 10 листопада 2014 року №1883/5 "Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1 ".
17.2. Суд зазначив, що 30 березня 2015 року наказом Міністерства юстиції України № 455/5 скасовано наказ Міністерства юстиції України від 10 листопада 2014 року №1883/5 "Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1 " та внесено відомості про відновлення дії свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1 , до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.
17.3. Також суд першої інстанції наголосив, що позивач не є стороною у спірних правовідносинах, які виникли на підставі рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 29 вересня 2014 року, оформленого протоколом №19/09/14, адже вказане рішення Дисциплінарної комісії стосується виключно прав та інтересів арбітражного керуючого ОСОБА_1 та Міністерства як органу контролю.
18. Постановою сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року скасовано рішення суду першої інстанції, прийнято нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.
18.1. Визнано протиправною бездіяльність працівників Міністерства юстиції України щодо не вчинення необхідних дій у зв`язку з набранням постановою Вищого адміністративного суду України від 24 лютого 2016 року у справі №826/13669/14 законної сили.
18.2. Зобов`язано Міністерство юстиції України повторно розглянути подання Департаменту з питань банкрутства про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення від 10 вересня 2014 року №212.
18.3. Стягнуто на користь ПП "ОЛСІЯ КАПІТАЛ" судовий збір у розмірі 4405 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України.
19. Приймаючи оскаржуване рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що на час виникнення спірних правовідносин не розглянутим залишається подання №212 від 10 вересня 2014 року Департаменту з питань банкрутства до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення, а тому належним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути вказане подання.
20. Суд апеляційної інстанції також зазначив, що ОСОБА_1 , ігноруючи постанову Вищого адміністративного суду України від 24 лютого 2016 року, вимагав від комітету кредиторів у справі господарського суду Вінницької області №10/52-05 про банкрутство підприємства «Вінницький консервний завод» (головою комітету є ПП «ОЛСІЯ КАПІТАЛ»), сплачувати йому як арбітражному керуючому заробітну плату. Вказані обставини свідчать про порушені права ПП «ОЛСІЯ КАПІТАЛ».
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)
21. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, Міністерство звернулось із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просило скасувати оскаржуване судове рішення, залишивши в силі рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15 травня 2019 року.
22. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31 березня 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах).
23. У касаційній скарзі Міністерство наголосило, що чинним законодавством України не передбачено повторної видачі наказу про анулювання свідоцтва арбітражного керуючого на підставі рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих щодо застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого, на підставі якого вже видавався аналогічний наказ, який було визнано незаконним та скасовано в судовому порядку.
24. Відповідач зазначив, що судовими рішеннями у справі №826/18029/14 визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 10 листопада 2014 року №1883/5 «Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1 », прийнятий на підставі подання Дисциплінарної комісії № 115 від 29 вересня 2014 року, внесеного на підставі рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих від 29 вересня 2014 року, оформленого протоколом №19/09/14, в частині застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого. А тому, на думку скаржника, висновки суду апеляційної інстанції щодо не вчинення Міністерством дій (видача відповідного наказу) для виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 24 лютого 2016 року у справі №826/13669/14 (провадження №К/800/11961/15) є помилковими та не відповідають фактичним обставинам справи.
25. Відзиву на касаційну скаргу до Верхоного Суду подано не було.
V. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
26. Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
27. Стаття 68 Конституції України передбачає, що кожен зобов`язаний неухильно дотримуватися Конституції України, законів України.
28. На момент виникнення спірних правовідносин умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів встановлював Закон України від 14 травня 1992 року № 2343-XII "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон №2343-XII; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
29. Згідно зі статтею 3 Закону № 2343-XII державний орган з питань банкрутства сприяє створенню організаційних, економічних, та інших умов, необхідних для реалізації процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, у тому числі процедур банкрутства державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує п`ятдесят відсотків; організовує систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів); установлює вимоги для отримання свідоцтва на право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); здійснює інші передбачені законодавством повноваження.
30. Відповідно до статті 4 Закону № 2343-XII арбітражні керуючі є суб`єктами незалежної професійної діяльності, а право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) надається особі, яка отримала відповідне свідоцтво у порядку, встановленому цим Законом, та внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.
31. Згідно із частинами шостою-восьмою статті 26 Закону № 2343-XII на час дії процедур банкрутства збори кредиторів обирають комітет кредиторів у складі не більше ніж сім осіб.
Вибори комітету кредиторів проводяться відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх на зборах кредиторів, визначених відповідно до частини четвертої цієї статті.
Кредитор, що має двадцять п`ять і більше відсотків голосів, автоматично включається до складу комітету кредиторів.
Під час проведення процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів, утворений відповідно до цього Закону.
Протокольне рішення зборів кредиторів про утворення та склад комітету кредиторів подається до господарського суду.
До компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про:
обрання голови комітету;
скликання зборів кредиторів;
звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у випадках, передбачених цим Законом;
звернення до господарського суду з вимогою про визнання правочинів (договорів) боржника недійсними на будь-якій стадії процедури банкрутства;
звернення до господарського суду з клопотанням про призначення арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора), припинення повноважень арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення іншого арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора);
підготовку та укладення мирової угоди;
схвалення плану санації боржника, змін та доповнень до нього у випадках, передбачених цим Законом;
визначення складу майна в разі продажу частини майна у процедурі санації боржника або ліквідації банкрута;
внесення пропозицій господарському суду щодо продовження або скорочення строку процедур розпорядження майном боржника чи санації боржника;
інші питання, передбачені цим Законом.
У роботі комітету мають право брати участь з правом дорадчого голосу арбітражний керуючий, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, забезпечений кредитор та в разі необхідності представник органу, уповноваженого управляти державним майном, і представник органу місцевого самоврядування.
32. Частиною другою, третьою статті 107 Закону № 2343-XII визначено, що арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) несуть дисциплінарну відповідальність в порядку, встановленому цим Законом.
Державний орган з питань банкрутства за поданням Дисциплінарної комісії накладає на арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) дисциплінарні стягнення.
33. Приписами частин п`ятої, шостої статті 108 Закону № 2343-XII визначено, що рішення дисциплінарної комісії приймаються на її засіданнях шляхом голосування простою більшістю голосів від кількості присутніх на засіданні членів комісії. Дисциплінарна комісія вважається повноважною у разі присутності не менше п`яти членів комісії.
Рішення дисциплінарної комісії оформлюються протоколом, що підписується усіма присутніми на засіданні членами комісії.
34. Згідно зі статтею 109 Закону № 2343-XII дисциплінарними стягненнями, що накладаються на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), є:
1)попередження;
2)позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
Під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховується ступінь вини арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), тяжкість вчиненого ним проступку, а також чи застосовувалися раніше до арбітражного керуючого дисциплінарні стягнення.
Рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення приймається протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Про накладення на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) дисциплінарного стягнення робиться запис в Єдиному реєстрі арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.
35. Відповідно до статті 112 Закону № 2343-XII підставою для припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) є накладення дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого. У разі припинення діяльності арбітражного керуючого він виключається з Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, а його свідоцтво анулюється.
36. Згідно з частинами першою та другою статті 113 Закону №2343-XII у разі наявності підстав для позбавлення права арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) дисциплінарна комісія вносить державному органу з питань банкрутства відповідне подання.
Державний орган з питань банкрутства приймає рішення про позбавлення права арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та вносить до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України запис про припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
37. Згідно із абзацом третім пункту першого Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 липня 2014 року №228 (далі - Положення №228; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Міністерство юстиції України є державним органом з питань банкрутства.
38. Пунктом 3 Положення №228 передбачено, що одним із основних завдань Міністерства юстиції України є формування і забезпечення реалізації політики з питань банкрутства.
39. Підпунктами 42 та 43 пункту 4 Положення №228 визначено, що Міністерство юстиції України, відповідно до покладених на нього завдань видає і анулює свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), а також формує і веде Єдиний реєстр арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.
40. Організація та порядок проведення державним органом з питань банкрутства перевірок діяльності арбітражних керуючих, а також порядок накладання на них дисциплінарних стягнень за результатами заходів контролю визначений Порядком контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 червня 2013 року № 1284/5 (далі - Порядок № 1284/5; в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).
41. Пунктом 1.3. розділу І Порядку № 1284/5 визначено, що контроль за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) (далі - арбітражний керуючий) здійснюють Мін`юст як державний орган з питань банкрутства та за його дорученням головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі як територіальні органи з питань банкрутства.
42. За змістом розділу ІІ Порядку № 1284/5 встановлено, що контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється шляхом проведення планових і позапланових перевірок.
Контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється на предмет дотримання ними вимог Конституції України Господарського процесуального кодексу України, Закону, іншого законодавства з питань банкрутства та законодавства про оплату праці.
Здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих складається з таких етапів:
проведення перевірки, складання довідки про результати перевірки діяльності арбітражного керуючого;
надання арбітражним керуючим комісії заперечень щодо Довідки та (або) усунення зазначених у Довідці порушень;
складення акта перевірки з урахуванням Довідки, заперечень та усунутих арбітражним керуючим порушень.
Строк проведення перевірки не може перевищувати для позапланової - трьох робочих днів.
43. Відповідно до пункту 2.6 розділу ІІ Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення (скарги) фізичних та юридичних осіб щодо дій арбітражного керуючого з викладенням обставин невиконання або неналежного виконання ним покладених на нього повноважень, з яких вбачається необхідність проведення контролю.
44. Пунктом 2.11 розділу ІІ визначено, що предметом позапланової перевірки є додержання арбітражним керуючим вимог Конституції України Господарського процесуального кодексу України, Закону та іншого законодавства з питань банкрутства з питань, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цієї перевірки.
VI. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
45. Частинами першою - третьою статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1,4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
46. Враховуючи вимоги та обґрунтування касаційної скарги, перегляд оскаржуваного судового рішення буде здійснюватися Верховним Судом в межах касаційної скарги.
47. Предметом спору у цій справі є бездіяльність Міністерства, яка полягає, на думку позивача, у невиконанні постанови Вищого адміністративного суду України від 24 лютого 2016 року у справі №826/13669/14 (провадження №К/800/11961/15), яка набрала законної сили.
48. Суд апеляційної інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, дійшов висновку про наявність протиправної бездіяльності Міністерства стосовно ПП «ОЛСІЯ-КАПІТАЛ». Верховний Суд вважає такий висновок необґрунтованим з огляду на наступне.
49. Під час розгляду справи №826/13669/14 здійснювалась перевірка законності дисциплінарного провадження щодо арбітражного керуючого ОСОБА_1 .
49. Судами встановлено, що постановою Вищого адміністративного суду України від 24 лютого 2016 року у справі №826/13669/14 визнано законними:
наказ Міністерства №1443/5 від 01 вересня 2014 року про зупинення діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 ;
дії ГУЮ у Вінницькій області щодо складання акту №23 від 20 серпня 2014 року під час проведення про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки;
рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 29 вересня 2014 року, оформлене протоколом №19/09/14, в частині застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) на підставі подання від 10 вересня 2014 року № 212.
50. На час виникнення спірних правовідносин був чинним Закон №2343-XII. Вказаним нормативно-правовим актом визначалось, що Міністерство юстиції України, як державний орган з питань банкрутства, накладає на арбітражних керуючих дисциплінарні стягнення шляхом прийняття відповідних рішень. Прийняттю таких рішень передують стадії дисциплінарного провадження, зокрема: проведення перевірки діяльності арбітражного керуючого, оформлення її результатів та складання Дисциплінарною комісією відповідного подання. Отже, дисциплінарне провадження закінчується внаслідок прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення на арбітражного керуючого.
51. Найсуворішим дисциплінарним стягненням для арбітражного керуючого, відповідно до статей 109, 112 Закону №2343-XII, є припинення його діяльності. Вказане стягнення накладається шляхом прийняття Мін`юстом наказу про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражним керуючим.
52. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Міністерством юстиції України на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення шляхом видання наказу від 10 листопада 2014 року №1883/5 «Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1 ». Однак, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 грудня 2014 року у справі №826/18029/14, яке набрало законної сили 19 лютого 2015 року, цей наказ Міністерства був скасований.
53. Отже, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для повторного розгляду подання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 29 вересня 2014 року, оскільки в судовому порядку було скасовано рішення про накладення дисциплінарного стягнення у цьому дисциплінарному провадженні.
54. Окрім того, Верховний Суд вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо відсутності порушень прав ПП «ОЛСІЯ-КАПІТАЛ» у спірних правовідносинах з огляду на наступне.
55. Спірні правовідносини виникли внаслідок здійснення дисциплінарного провадження органом контролю - Мін`юстом. Підставою початку дисциплінарного провадження стала скарга ТОВ «Торг-Продакшин» стосовно порушення вимог законодавства арбітражним керуючим ОСОБА_1 під час здійснення ліквідаційної процедури ТОВ «Овертайм» у господарській справі №15/52/2012/5003. Рішенням Вищого адміністративного суду України, яке, на думку позивача, підлягало виконанню, визнано законними деякі етапи вказаного дисциплінарного провадження. Отже, суб`єктами спірних правовідносин є Міністерство як орган контролю та арбітражний керуючий ОСОБА_1
56. Доводи ПП «ОЛСІЯ-КАПІТАЛ» щодо порушення його прав як голови комітету кредиторів у справі, в якій арбітражним керуючим також є ОСОБА_1, є безпідставними. Законом №2343-XII визначено повноваження комітету кредиторів, зокрема, комітет представляє інтереси всіх кредиторів у справі та через відповідний господарський суд, шляхом подання клопотань, може впливати на дії арбітражного керуючого (призначати його, припиняти його повноваження) у визначеному судовому провадженні. Однак, органом контролю за всією діяльністю арбітражного керуючого є Міністерство юстиції України.
57. Враховуючи вищенаведене, Верховний Суд вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для визнання вчинення Міністерство протиправної бездіяльності стосовно ПП «ОЛСІЯ-КАПІТАЛ».
58. Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
59. Враховуючи скасування судом апеляційної інстанції законного рішення суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду 17 грудня 2019 року та залишення в силі рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15 травня 2019 року.
V. СУДОВІ ВИТРАТИ
60. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341 344 349 352 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Міністерства юстиції України задовольнити.
Скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року, залишивши в силі рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15 травня 2019 року у справі №120/4480/18-а.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Судді О.В. Калашнікова
М.В. Білак
В.М. Соколов