ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2025 року

м. Київ

справа № 120/4522/24

адміністративне провадження № К/990/46195/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Рибачука А.І.,

суддів: Бучик А.Ю., Коваленко Н.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами розгляду в суді касаційної інстанції адміністративну справу №120/4522/24

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - ГУ ПФУ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15.05.2024, ухвалене суддею Маслоїд О.С.,

та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2024, ухвалену судом у складі колегії суддів: головуючого судді - Кузьмишина В.М., суддів: Сушка О.О., Сапальової Т.В.

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. 08.04.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:

визнати протиправною відмову ГУ ПФУ у проведенні позивачеві перерахунку та виплати пенсії з урахуванням винагороди 30 000 грн, яка щомісячно виплачувалась згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168) та з якої було сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування;

зобов`язати ГУ ПФУ здійснити перерахунок та виплату з 27.05.2023 пенсії за вислугу років, відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-XII), включивши до розрахунку пенсії всі суми грошового забезпечення, які вказані у виписці індивідуальних відомостей застрахованих осіб, реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (довідки ОК-5) від 17.10.2023, виданій Пенсійним фондом України, за останніх повних 14 місяців служби, а саме в графі «Для пенсії», в тому числі із врахуванням отриманої щомісячної винагороди в розмірі - 30000 грн, з яких було сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування;

стягнути з ГУ ПФУ на його користь заборгованість недоплаченої з 27.05.2023 щомісячної пенсії за новим перерахунком.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу нараховувалась та виплачувалась додаткова винагорода, установлена Постановою № 168, однак таку додаткову винагороду відповідач не включив у розмірі грошового забезпечення для обчислення пенсії. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

2. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 15.05.2024, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2024, відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

3. 02.12.2024 до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15.05.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2024, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, позивач просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

4. Верховний Суд ухвалою від 07.01.2025 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

5. ГУ ПФУ надіслало відзив на касаційну скаргу позивача, у якому просить відмовити у задоволені касаційної скарги, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15.05.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2024 у цій справі залишити без змін.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. У справі, яка розглядається, суди встановили, що ОСОБА_1 з 27.05.2023 перебуває на пенсійному обліку у ГУ ПФУ та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262-XII.

Відповідно до розрахунку пенсії позивачеві пенсія призначена (обчислена) з 27.05.2023 року із сум грошового забезпечення:

- посадовий оклад 4370, 00 грн;

- оклад за військове звання 1200,00 грн;

- процентна надбавка за вислугу років 45% 2506, 50 грн;

- середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці, у тому числі надбавка за особливо важкі завдання 65%, премія 405%, 14 194, 41 грн.

Сума грошового забезпечення для обчислення пенсії становить 22270, 91 грн

При визначенні розміру пенсії до грошового забезпечення для обчислення пенсії не врахована додаткова винагорода, що передбачена Постановою №168.

У зв`язку із цим, ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ із заявою від 23.01.2024 про перерахунок розміру пенсії з врахуванням всіх відповідних сум грошового забезпечення, які вказані в довідці форми ОК-5.

Листом від 16.02.2024 ГУ ПФУ повідомило позивача, що обчислення його пенсії здійснено з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення згідно з грошовим атестатом №3475 та довідкою, долученою до подання.

Вважаючи протиправними дії ГУ ПФУ щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії з урахуванням додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою № 168, ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Сплата єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону №2262-ХІІ, який є вичерпним.

Оскільки до складу грошового забезпечення, з якого нараховується пенсія включаються винагороди, які мають постійний характер, а додаткова винагорода в розмірі до 30000 грн. має тимчасовий характер (виплачується лише у період дії воєнного стану), тому відсутні правові підстави для включення до складу грошового забезпечення, з якого повинна бути обрахована пенсія додаткової винагороди, яка нараховувалася та виплачувалася позивачу відповідно до Постанови № 168.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

8. В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій положень Закону № 2262-XII в частині включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія за вислугу років, додаткової грошової винагороди, яка щомісячно виплачувалась йому відповідно до Постанови № 168 та з якої було сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

9. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів виходить із такого.

10. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

11. Суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

12. Приписами частини п`ятої статті 17 Конституції України визначено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

13. Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

14. За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

15. Предметом розгляду у цій справі є дії ГУ ПФУ щодо невключення до складу грошового забезпечення для обчислення пенсії відповідно до статті 43 Закону №2262-XII та пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» (далі - Порядок № 393) сум отриманої додаткової винагороди, установленої Постановою № 168.

16. Частиною другою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ, тут і надалі в редакції, чинній станом на момент звільнення позивача з військової служби) визначений перелік складових грошового забезпечення, а саме: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

17. За умовами частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та має забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших, утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

18. Абзацом другим частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII визначено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

19. Суд зазначає, що частина четверта статті 9 Закону № 2011-ХІІ є бланкетною, оскільки розміри грошового забезпечення визначає Кабінет Міністрів України, а право визначити порядок виплати грошового забезпечення законодавець, зокрема, делегував Міністру оборони України.

20. Відповідно до пункту 7 Порядку № 393 пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів:

відповідного окладу за посадою (для поліцейських, відряджених до органів державної влади, установ та організацій із залишенням на службі в Національній поліції, які отримували при цьому грошове забезпечення та звільнені із служби безпосередньо з посад у таких органах, установах та організаціях, - відповідних окладів, установлених за рівнозначними (аналогічними) посадами в Національній поліції), окладу/доплати за військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту - щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки/доплати за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;

щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

21. 28.02.2022 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

22. Пунктом 1 Постанови № 168 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

23. Згідно з абзацом 4 пунктом 1 Постанови № 168 виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

24. Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.

25. Колегія суддів зазначає, що пункт 1 Постанови № 168 чітко і однозначно передбачає, що:

- додаткова винагорода за своєю суттю є тимчасовою (непостійною) виплатою, оскільки установлюється на період дії воєнного стану та прямо залежить від наявності (дії) в Україні правового режиму воєнного стану;

- розмір додаткової винагороди не є сталим, адже вона виплачується пропорційно в розрахунку на місяць в залежності від виконання завдань та часу приймання особою участі в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів;

- визначається наказами командирів (начальників).

26. Отже, за відсутності принаймні однієї із вказаних умов, виплата додаткової винагороди не здійснюється.

27. Таким чином, за своєю правовою природою додаткова винагорода, установлена пунктом 1 Постанови № 168, є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення.

28. Аналізуючи наведені вище норми законодавства, колегія суддів також зазначає, що при обчисленні пенсії відповідно до статті 43 Закону № 2262-XII та пункту 7 Порядку № 393 не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення, як одноразові додаткові види грошового забезпечення. При цьому перелік видів грошового забезпечення, який підлягає врахуванню при обчислені пенсії, є вичерпним.

29. Крім того варто наголосити, що факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону № 2262-ХІІ, який є вичерпним.

30. Такий же висновок зробив Верховний Суд і в постанові від 10.12.2024 у справі №580/9551/23, констатувавши, що суми отриманої додаткової грошової винагороди, установленою Постановою № 168, не підлягають включенню до розміру грошового забезпечення для обчислення пенсії відповідно до статті 43 Закону №2262-XII та пункту 7 Порядку № 393.

31. Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про правомірність дій ГУ ПФУ щодо визначення розміру грошового забезпечення позивача без урахування суми отриманої ним додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою № 168, що свідчить про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

32. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

33. Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15.05.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2024 у справі № 120/4522/24 - без змін.

Керуючись статтями 341 345 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15.05.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2024 у справі № 120/4522/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.І. Рибачук

Судді: А.Ю. Бучик

Н.В. Коваленко