№ 120/4972/23 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2025 року

м. Київ

справа № 120/4972/23

адміністративне провадження № К/990/20028/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єресько Л.О.,

суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №120/4972/23

за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Військова частина НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, порушеної за

за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Стаценко Джамал Русланович,

на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року, ухвалену колегією суддів у складі головуючого судді Граб Л.С., суддів: Смілянця Е. С. Сторчака В. Ю.

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. У квітні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діяв адвокат Стаценко Д.Р., звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України (далі - В/ч НОМЕР_1 ), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Військова частина НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; далі - В/ч НОМЕР_2 ), в якому просив:

1.1. визнати протиправною бездіяльність В/ч НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168) за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей за період з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 25.06.2022 в розрахунку до 100000 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;

1.2. зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу вищевказану додаткову винагороду за період з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 25.06.2022 розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

2. На обґрунтування позовних вимог позивач указував, що його як військовослужбовця В/ч НОМЕР_1 разом з іншими військовослужбовцями його підрозділу на підставі бойового розпорядження Адміністрації Держприкордонслужби від 02.04.2022 № 56/гриф відправлено у службове відрядження до В/ч НОМЕР_2 Держприкордонслужби, у складі якої він приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей у вищевказаний період, про що командиром В/ч НОМЕР_2 Держприкордонслужби полковником ОСОБА_2 позивачу видано довідку від 05.08.2022 № 1685 про участь у бойових діях. Однак, за твердженням позивача, додаткова винагорода у збільшеному до 100000 грн розмірі у відповідності до пункту 1 Постанови № 168 за вказані періоди йому не була виплачена.

2.1. Позивач наголосив на тому, що його участь у бойових діях та заходах не заперечується відповідачем, на нього не може бути покладений тягар відповідальності за неналежно організований документообіг між військовою частиною, до якої відряджено військовослужбовця, та військовою частиною, на фінансовому забезпечення якої він залишається.

Установлені судами фактичні обставини справи

3. Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 07.04.2022 № 5-вв молодшого сержанта ОСОБА_1 , призваного на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, інспектора прикордонної служби 3 категорії помічника гранатометника 3 відділення інспекторів прикордонної служби НОМЕР_3 прикордонної застави 4 відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування направлено у службове відрядження до оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з 07.04.2022 з метою прийняття участі у заходах.

4. Надалі, наказом начальника НОМЕР_4 прикордонного загону від 27.06.2022 № 37-вв ОСОБА_1 направлено у службове відрядження до НОМЕР_5 прикордонного загону, який перебуває в оперативному угрупуванні військ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » з 27.06.2022 з метою прийняття участі у заходах на підставі бойового наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20.06.2022 № 99/гриф.

5. У період з 07.04.2022 по 25.06.2022 позивач перебував у службовому відрядженні у НОМЕР_6 прикордонному загоні (В/ч НОМЕР_2 ), залишаючись на фінансовому забезпеченні військової частини В/ч НОМЕР_1 , у якої існував обов`язок здійснювати нарахування та виплату ОСОБА_1 грошове забезпечення.

6. Відповідно до довідки В/ч НОМЕР_2 від 05.08.2022 № 1685 молодший сержант ОСОБА_1 , який проходить військову службу у В/ч НОМЕР_1 , приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні захисту національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 25.06.2022.

7. У період з 07.04.2022 по 25.06.2022 виплати додаткової винагороди із розрахунку 100 000,00 грн на місяць пропорційно часу безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони В/ч НОМЕР_1 ОСОБА_1 не проводилися.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

8. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 02.11.2023, позовну заяву задоволено та визнано протиправною бездіяльність В/ч НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати позивачу збільшеної до 100 000 грн додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168, пропорційно часу участі у бойових діях та заходах за періоди з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 25.06.2022 та зобов?язано відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу означеної додаткової винагород за вказані періоди.

8.1. Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що право позивача на вищевказану додаткову винагороду підтверджується довідкою від 05.08.2022 № 1685, виданою В/ч НОМЕР_2 , в тому, що позивач приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей у період з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 25.06.2022 (підстава: бойове розпорядження Адміністрації Держприкордонслужби від 02.04.2022 № 56/гриф), а відповідач не ставить під сумнів безпосередню участь позивача у бойових діях або заходах в межах періодів, які визначені в означеній довідці.

8.2. Суд цієї інстанції не погодився із аргументами відповідача про те, що підставою для нарахування додаткової винагороди є виключно списки, форма яких затверджена додатком 2 до наказу Адміністрації Держприкордонслужби від 31.03.2022 № 164-АГ «Про реалізацію постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168» (далі - Наказ № 164-АГ), які мали направлятись військовою частиною, у відрядженні якої перебував позивач, зауваживши, що надіслання цих списків є елементом процедури виплати додаткової винагороди, тоді як право позивача на отримання спірних сум підтверджується довідкою від 05.08.2023 №1685. Отже, враховуючи, що позивач зі свого боку набув право та дотримався усіх умов для виплати йому додаткової винагороди, однак реалізація цього права обмежена власними діями В/ч НОМЕР_1 та В/ч НОМЕР_2 в частині дотримання ними формальних процедур для прийняття остаточного рішення про виплату, цей суд дійшов висновку, що у такому випадку на позивача не може бути покладено тягар негативних наслідків за недотримання однією із військових частин встановленого Держприкордонслужбою порядку, позаяк цим порушуватиметься суть гарантованого законом права позивача на отримання належного йому грошового забезпечення у повному обсязі.

9. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2024 рішення суду першої інстанції скасовано з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

9.1. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи позивачу у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що Наказом № 164-АГ (який діяв протягом спірного періоду до 31.07.2022) механізм реалізації права відряджених військовослужбовців Держприкордонслужби на отримання додаткової винагороди у збільшеному до 100 000 грн розмірі, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168, поставлено у залежність від вчинення начальником регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, до яких відряджені військовослужбовці з інших органів та підрозділів, дій у формі щомісячного повідомлення органів в яких ці військовослужбовці перебувають на фінансовому забезпеченні про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах у спосіб надсилання документів у формі списків, передбачених додатком 2 до Наказу №164-АГ.

9.2. Таким чином, за висновком суду апеляційної інстанції, передумовою для виплати військовослужбовцю додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн відповідно до Постанови № 168, є надходження від начальників регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, які ведуть (вели) бойові дії та до яких відряджені військовослужбовці, документів на підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах. Таке інформування здійснюється у спосіб надсилання документів (списків) згідно додатку 2 до Наказу № 164-АГ та є єдиним необхідним та належним підтвердженням прийняття участі позивачем у бойових діях або заходах. Положення Наказу 164-АГ не передбачають направлення військовою частиною, яка веде облік бойових дій, де у відрядженні перебуває військовослужбовець, військовій частині, на фінансовому забезпеченні якої залишається відряджений військовослужбовець, таких документів як рапорти.

9.3. Отже, не заперечуючи того факту, що видана позивачу довідка НОМЕР_6 прикордонного загону (В/ч НОМЕР_2 ) від 05.08.2022 № 1685 є чинною, а тому є допустимим, належним, достовірним та достатнім доказом безпосередньої участі позивача у бойових діях або відповідних заходах, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ця довідка все ж не підтверджує права позивача на виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі, оскільки підставою для прийняття наказу про виплату військовослужбовцю додаткової винагороди у збільшеному розмірі у розумінні пункту 3 Наказу № 164-АГ є саме списки військовослужбовців, до яких позивача не включено. Довідка В/ч НОМЕР_2 від 05.08.2022 № 1685, на яку посилається позивач як на беззаперечний доказ його участі у бойових діях чи заходах, за оцінкою суду апеляційної інстанції, не відповідає формі, встановленій додатком № 1 до Наказу № 164-АГ: з неї не можливо встановити, чи перебував позивач саме у районі бойових дій, зміст означеної довідки у частині кількості днів його безпосередньої участі у бойових діях, що становили всі дні за період з 07.04.2022 по 25.06.2022, ставить під сумнів можливість безперервного виконання позивачем бойових завдань у вказаний у довідці період, а визнання того, що позивач весь час безперервно приймав участь у бойових діях та заходах не відповідає встановленому Постановою № 168 пропорційному підходу до визначення розміру додаткової винагороди.

9.4. Стосовно наявних в матеріалах справи рапортів, наданих відповідачем на виконання ухвали суду про витребування доказів, суд апеляційної інстанції зазначив, що виконання бойових розпоряджень та участь у бойових діях або забезпечені здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії не є тотожними поняттями, а направлення відповідачеві цих рапортів не замінює належного способу інформування, який здійснюється виключно у спосіб надсилання документів (списків) згідно додатку 2 до Наказу № 164-АГ.

9.5. Виходячи з того, що саме з підстав не надходження від В/ч НОМЕР_2 , в обов`язки якої входить організація служби відряджених до НОМЕР_6 прикордонного загону військовослужбовців, документів (списків) згідно додатку 2 до Наказу № 164-АГ позбавило В/ч НОМЕР_1 можливості здійснити виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі, то твердження позивача про те, що В/ч НОМЕР_1 відносно останнього допущено протиправну бездіяльність, за висновком суду цієї інстанції, є передчасним.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції

10. Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Стаценко Д.Р., звернувся до Верховного Суду (далі - Суд) із цією касаційною скаргою, у якій просив скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

10.1. Ця касаційна скарга подана з підстав передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, з посиланням у касаційній скарзі на те, що судом апеляційної інстанції не враховано висновки Верховного Суду щодо застосування пунктів 1, 2-1 Постанови № 168, викладені у постанові від 18.04.2024 у справі №560/3145/23, відповідно до якої за зміст виданих відрядженим військовослужбовцям довідок про участь у бойових діях чи заходах відповідальність несе уповноважений командир (начальник), який видав відповідну довідку. Тож, якщо відрядженому військовослужбовцю видано довідку про підтвердження його участі у бойових діях або заходах, зміст та форма якої відповідають додаткам № 1, 2 окремого доручення, підписану уповноваженим командиром (начальником), то презюмується, що цей командир (начальник) перевірив та підтвердив наявність документального підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, визначених пунктом 3 вищевказаного окремого доручення, на підставі якого визначив терміни безпосередньої участі кожного конкретного відрядженого військовослужбовця у бойових діях або заходах у відповідності до повноважень, наданих йому абзацом 3 пункту 3 та абзацом 4 пункту 4 окремого доручення від 23.06.2022 № 912/з/29. Зміст цих документів може ставитися під сумнів лише за наявності доказів недобросовісного чи зловмисного спотворення фіксації реальної участі конкретного військовослужбовця у бойових діях чи відповідних заходах. Іншим випадком необхідності пошуку доказів участі військовослужбовця у бойових діях чи відповідних заходах може бути ситуація втрати (знищення) документів військової частини (підрозділу) в умовах бойових дій, засвідчена відповідними документами.

10.2. Касатор наполягав на тому, що довідка В/ч НОМЕР_2 від 05.08.2022 № 1685 відповідає формі, встановленій додатком № 1 до пункту 2 Наказу № 164-АГ, а тому суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові застосував пункт 4 Наказу №164-АГ, який випливає з пункту 2 1 Постанови № 168, без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного Верховним Судом у постанові від 18.04.2024 у справі № 560/3145/23, в частині зазначення апеляційним судом про те, що «відсутність необхідних документів, позбавляє відповідача можливості здійснити виплату додаткової винагороди у збільшеному вигляді», що, на переконання скаржника, суперечить позиції Верховного Суду у вищевказаній справі, де суд касаційної інстанції виснував, що «порушення порядку передання документів, рапортів та іншої інформації між військовими частинами щодо безпосередньої участі позивача у забезпеченні бойових дій по забезпеченню заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не свідчить про відсутність права у позивача на таку винагороду».

11. Ухвалою Суду від 01.07.2024 відкрито касаційне провадження за цією касаційною скаргою.

12. Згідно з довідкою про доставку електронного листа ухвала про відкриття касаційного провадження доставлена до електронного кабінету В/ч НОМЕР_1 - 01.07.2024 о 21.01, а В/ч НОМЕР_2 - 01.07.2024 о 21.01. Правом подати відзив на касаційну скаргу відповідач та третя особа не скористалися, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку.

13. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 20.06.2025 закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.

Висновки Верховного Суду, оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

14. З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом належить застосовувати правила статті 341 КАС України, відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Одночасно суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

15. Частиною третьою статті 341 КАС України визначено, що суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, зокрема, у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

16. Надаючи оцінку оскаржуваним судовим рішенням у межах доводів касаційної скарги за правилами статті 341 КАС України, Верховний Суд виходить із такого.

17. Спір у цій справі виник у зв`язку з невиплатою військовослужбовцю, який проходить службу в Держприкордонслужбі, «збільшеної» до 100000,00 грн додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168.

18. Частиною другою статті 2 Закону України «Про державний кордон» від 04.11.1991 № 1777-XII передбачено, що захист державного кордону України є невід`ємною частиною загальнодержавної системи забезпечення національної безпеки і полягає у скоординованій діяльності військових формувань та правоохоронних органів держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.

19. За змістом частини першої статті 6, частини першої статті 14 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» від 03.04.2003 № 661-IV (у редакції, чинні на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 661-IV) Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, до особового складу якої входять військовослужбовці та працівники Держприкордонслужби.

20. Згідно зі статтею 16 цього Закону умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Держприкордонслужби визначаються законодавством.

21. Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

22. У частині другій статті 9 цього Закону установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

23. Відповідно абзацу першого частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

24. Абзацом другим частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

25. Держприкордонслужба входить до структури Міністерства внутрішніх справ України.

26. Порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, які проходять військову службу в органах Держприкордонслужби, визначаються Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Держприкордонслужби, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 № 558, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 23.07.2018 за № 854/32306.

27. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України постановлено ввести в Україні воєнний стан.

28. Цього ж дня (24.02.2022) Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

29. Відповідно до пункту 4 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» Кабінет Міністрів України [зобов`язаний] невідкладно: 2) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.

30. Згідно з пунктом 6 Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» Кабінету Міністрів України [доручено] забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.

31. На виконання цих указів Кабінет Міністрів України видав постанову «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168, якою, серед іншого, передбачив на період дії воєнного стану виплату для військовослужбовців додаткової винагороди.

32. Відповідно до пункту 1 Постанови № 168 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 грн пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів , - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

33. У цій постанові Кабінет Міністрів України визначив перелік військовослужбовців за видами військових формувань, на яких поширено дію цієї постанови, підстави та розмір вищевказаної додаткової винагороди.

34. Водночас реалізація цитованих приписів указаної постанови вимагала визначення порядку та умов виплати такої додаткової винагороди, виходячи з того, що формулювання «а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах» є нечітким та породжує істотні труднощі у його правозастосуванні, що, насамперед, пов`язано із застосуванням сполучника «або», який має розділовий характер.

35. Конкретизація умов, визначених цитованим положенням пункту 1 Постанови № 168, залежить від типу військового формування (роду військ), в якому проходить службу військовослужбовець, у зв`язку з чим подальшими змінами, внесеними постановою від 07.07.2022 № 793 (застосовується з 24.02.2022), Постанова № 168 доповнена пунктом 2-1, яким установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

36. З 01.02.2023 ці питання врегульовані Порядком та умовами виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.01.2023 № 36, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.01.2023 за № 196/39252 (втратив чинність на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ від 01.09.2023 № 726, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04.09.2023 за № 1543/40599, яким замість нього затверджені Особливості виплати додаткової винагороди, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) та порядок і умови виплати одноразової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби, що із змінами та доповненнями діють і дотепер).

37. А до того означені порядок та умови визначалися, зокрема, наказами Адміністрації Держприкордонслужби «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168» від 31.03.2022 № 164-АГ, від 30.07.2022 № 392-/0/81-22-АГ та від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ, прийняті на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану» на виконання пункту 2-1 Постанови № 168.

38. Роль і значення вищезгаданих наказів Адміністрації Держприкордонслужби, які визначили порядок нарахування і виплати військовослужбовцям Держприкордонслужби додаткової винагороди та необхідні документи як умови для виплати підвищеної винагороди, проаналізовані у багатьох постановах Верховного Суду у справах з подібними правовідносинами (зокрема, постанови Верховного Суду від 21.12.2023 у справі №200/193/23, від 26.06.2024 у справі № 200/216/23, від 30.09.2024 у справах № 200/232/23 та № 200/440/23 та багатьох інших). У вказаних справах Суд сформував правові висновки щодо застосовності у подібних правовідносинах зазначених наказів Адміністрації Держприкордонслужби з урахуванням фактів відсутності їх реєстрації у Міністерстві юстиції України та наслідків для правозастосування в умовах першого року війни. Правові висновки, сформовані Судом у вищевказаних справах, є релевантними до обставин цієї справи, підстав для відступу від них у цій справі Суд не вбачає та надалі зауважує таке.

39. Протягом періоду, за який позивач просить стягнути підвищену додаткову винагороду [з 07.04.2022 по 25.06.2022] діяв наказ Адміністрації Держприкордонслужби від 31.03.2022 №164-АГ «Про реалізацію постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168» (далі - Наказ № 164-АГ), який уведено в дію з 24.02.2022.

40. Відповідно до пункту 2 Наказу № 164-АГ під терміном «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» слід розуміти виконання військовослужбовцем, зокрема:

- бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде воєнні (бойові) дії у складі створених (діючих) угрупувань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій;

- бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення створених (діючих) угрупувань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення бойових дій згідно з бойовим розпорядженням та інших.

41. Пунктом 3 Наказу № 164-АГ передбачено, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі одного з таких документів:

- бойового наказу (бойового розпорядження);

- журналу бойових дій (вахтового журналу) або журналу ведення оперативної обстановки або бойового донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постових відомостей (під час охорони об`єкту, на який було здійснено збройний напад, або артилерійський ракетний обстріл);

- рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, КрМО, КаМО, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по-батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.

42. Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах, начальникам регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, які ведуть (вели) бойові дії та до яких відряджені військовослужбовці, надавати останнім довідку про участь у вказаних заходах із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі (останній абзац пункту 3 Наказу № 164-АГ).

43. Пунктом 4 Наказу № 164-АГ визначено, що начальники регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, до яких відряджені військовослужбовці, щомісячно до 5 числа поточного місяця повідомляють органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах (додаток 2).

44. Пунктом 5 цього Наказу визначено, що виплату додаткової винагороди здійснюють на підставі наказу начальника (командира) Держприкордонслужби з обов`язковим зазначенням підстав для його видання.

45. Пунктом 10 цього ж Наказу облік військовослужбовців, які беруть безпосередню участь в бойових діях або заходах під час безпосереднього перебування в районах ведення воєнних (бойових) дій та підготовку проекту наказу про виплату винагороди в розмірі 100000 грн або 30000 грн в органах Держприкордонслужби покладено на штаб органу Держприкордонслужби, а у випадку відсутності штабу - на підрозділ (посадову особу), який веде облік бойових дій. Надання військовослужбовцям довідок про участь у зазначених заходах здійснює підрозділ, який веде облік особового складу.

46. З обсягу встановлених у цій справі обставин слідує, що у період з 07.04.2022 по 25.06.2022 позивач, на підставі бойового розпорядження Адміністрації Держприкордонслужби від 02.04.2022 № 56/гриф, перебував на виконані бойових завдань в оперативному підпорядкуванні ІНФОРМАЦІЯ_5 (В/ч НОМЕР_2 ) у переліку особового складу прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_2 (В/ч НОМЕР_1 )

47. Задовольняючи позов у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що право позивача на вищевказану додаткову винагороду підтверджується довідкою від 05.08.2022 № 1685, виданою В/ч НОМЕР_2 , в тому, що позивач приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей у період з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 25.06.2022 (підстава: бойове розпорядження Адміністрації Держприкордонслужби від 02.04.2022 № 56/гриф), відомості якої підтверджуються також відповідними рапортами.

48. Суд першої інстанції визнав ці докази належними та достатніми, оскільки жодна сторона не заперечувала сам факт участі позивача у бойових діях, а єдиною підставою для невиплати додаткової винагороди за вказані у довідці періоди, було ненадіслання військовою частиною В/ч НОМЕР_2 інформації - списків військовослужбовців у формі за додатком № 2 до Наказу №164-АГ.

49. Суд апеляційної інстанції дійшов протилежного висновку та не знайшов підстав для задоволення позовних вимог, вказуючи, що довідка від 05.08.2022 № 1685 не є підставою для виплати додаткової винагороди, позаяк механізм реалізації права відряджених військовослужбовців Держприкордонслужби на отримання додаткової винагороди у збільшеному розмірі до 100 000 грн, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168, за положеннями Наказу № 164-АГ поставлено у залежність від вчинення начальниками органів Держприкордонслужби, до яких відряджені військовослужбовці з інших органів та підрозділів, дій у формі щомісячного повідомлення органів в яких ці військовослужбовці перебувають на фінансовому забезпеченні про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах у спосіб надсилання документів (списків) згідно додатку 2 до Наказу № 164-АГ. Отже, за висновком апеляційного суду, підставою для прийняття наказу про виплату військовослужбовцю додаткової винагороди у збільшеному розмірі у розумінні пункту 3 Наказу № 164-АГ є саме списки військовослужбовців, до яких позивача не включено.

50. Надаючи оцінку доводам касатора, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, слід зазначити, що після відкриття провадження за цією касаційною скаргою Верховним Судом сформовані висновки щодо застосування положень Наказу № 164-АГ у подібних правовідносинах, які в силу частини третьої статті 341 КАС України підлягають врахуванню під час касаційного перегляду цієї справи.

51. Верховний Суд у постановах від 05.12.2024 у справі № 120/4135/23, від 23.01.2025 у справі № 120/6981/23, від 30.01.2025 у справі № 120/7088/23 висновував, що процедура підтвердження участі у бойових діях або заходах відряджених військовослужбовців Держприкордонслужби за пунктом 3 Наказу №164-АГ, здійснюється шляхом видачі останнім довідки (додаток № 1) на підставі одного з визначених документів: бойового наказу (розпорядження); журналу бойових дій; рапорту начальника, без вимоги надання додаткових документів або сукупності інформації.

52. Тож ураховуючи положення Наказу № 164-АГ, які дозволяють підтвердження участі у бойових діях або заходах на підставі одного з визначених документів, Верховний Суд дійшов висновку, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або заходах не повинно бути надмірно обмеженим. Навіть якщо надані військовослужбовцем документи не повністю відповідають вимогам Наказу № 164-АГ через формальні недоліки у документальному підтвердженні, вони можуть бути достатніми для підтвердження його права на додаткову винагороду.

53. У постановах від 28.05.2024 у справі № 120/5170/23, від 08.08.2024 у справі №280/2754/23, від 17.01.2025 у справі №120/7513/23, від 30.01.2025 у справі №120/7088/23 Верховний Суд наголосив на тому, що надсилання списків за формою згідно з додатком 2 (пункт 4 Наказу № 164-АГ) є елементом процедури виплати додаткової винагороди, зокрема механізмом повідомлення органів, в яких військовослужбовці проходять службу про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах за попередній місяць, тоді як підтвердження такого факту здійснюється на підставі конкретно визначених документів, таких як довідка, бойовий наказ (розпорядження); журнал бойових дій; рапорт начальника, а відсутність окремих списків або порушення порядку передачі документів між військовими частинами не можуть автоматично позбавляти позивача права на винагороду, якщо інші докази свідчать про фактичну участь цього військовослужбовця у бойових діях або заходах. Отже, відсутність згадки позивача в таких списках не може виключати можливість підтвердження його участі в бойових діях іншими доказами.

54. Держава не може відмовити особі у виплатах, якщо існують чинні законодавчі норми, які передбачають такі виплати, а особа відповідає умовам, що висуваються цими нормами для проведення таких виплат. Для цього суди мають перевірити чи існують норми, які передбачають виплату, а також чи відповідає особа умовам для проведення таких виплат.

55. За правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2024 у справі № 560/12539/22, від 28.05.2024 у справі № 560/1200/23, від 06.06.2024 у справі № 200/706/23, 12.12.2024 у справі № 120/10649/23 підтвердженням безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах може бути довідка командира військової частини (установи), до якої відряджений військовослужбовець. За зміст таких довідок відповідальність несе уповноважений командир (начальник), який її видав.

56. Втім у постановах від 05.08.2024 у справі № 200/4100/23, від 17.01.2025 у справі № 120/7513/23 та інших Верховний Суд зауважив, що розглядаючи дану категорію справ суди повинні перевіряти, чи підтверджує видана довідка участь військовослужбовця у бойових діях у визначений період, розглядаючи її разом з іншими доказами.

57. У постановах від 21.12.2023 у справі № 200/193/23, від 26.06.2024 у справі №200/216/23, від 31.07.2024 у справі № 200/625/23, від 05.08.2024 у справі №200/4100/23, від 28.08.2024 у справі № 200/1310/23, від 04.09.2024 у справі №280/2228/23, від 30.09.2024 у справах №200/232/23 та № 200/440/23, від 05.12.2024 у справі №120/4135/23 та від 17.12.2024 у справі №120/5140/23 на підставі аналізу положень Наказу № 164-АГ Верховний Суд зазначив, що для відповідача підставою для виплати додаткової винагороди відповідно до пункту 1 Постанови № 168 є саме документальне підтвердження участі позивача як військовослужбовця у бойових діях (заходах) у розумінні пункту 3 цього Наказу (бойовий наказ, журнал бойових дій чи рапорт) та навіть якщо підтверджуючі докази містять формальні недоліки, але засвідчують фактичну участь у заходах, це може бути достатньо для нарахування означеної додаткової винагороди.

58. Регламентація умов і порядку виплати додаткової винагороди (про необхідність якої [регламентації] зазначено в пункті 2-1 Постанови № 168) з боку Адміністрації Держприкордонслужби шляхом видання того чи іншого наказу не може інтерпретуватися як спосіб позбавлення чи обмеження права військовослужбовців Держприкордонслужби на отримання додаткової винагороди у розмірі до 100 000,00 грн (постанова Верховного Суду від 12.12.2024 у справі № 120/10649/23).

59. Застосовуючи наведені підходи Верховного Суду у подібних правовідносинах до обставин цієї справи, колегія суддів констатує, що суд першої інстанції правильно звернув увагу на те, що в межах цієї справи відповідачем не заперечується, що позивач брав безпосередню участь у бойових діях або заходах впродовж періодів з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 25.06.2022.

60. Матеріалами цієї справи [120/4972/23] підтверджується, що перший заступник начальник загону - комендант прикордонного комендатури прикордонного загону полковник ОСОБА_3 відповідно до Постанови № 168 та Наказу № 164-АГ клопотав перед начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 про виплату додаткової винагороди у розмірі 70 000,00 грн військовослужбовцям прикордонного комендатури швидкого реагування, які забезпечували здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії, серед інших, молодшому сержанту ОСОБА_1 :

рапортом від 28.05.2022 (направлений 15.06.2022 за № 469 начальнику НОМЕР_6 прикордонного загону та копію начальнику НОМЕР_4 прикордонного загону), де позивач указаний за порядковим номером 1278, за період з 09.04.2022 по 15.04.2022 та з 28.04.2022 по 30.04.2022 за 10 днів (підстава: БР ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » № 941Т/окп від 07.04.2022; журнал ОСД № 99дск, с. 18-24, стор. 37-39);

рапортом від 10.06.2022 (направлений 11.06.2022 за № 455 начальнику НОМЕР_6 прикордонного загону та копію начальнику НОМЕР_4 прикордонного загону), де позивач указаний за порядковим номером 1268, за період з 01.05.2022 по 31.05.2022 за 31 день (підстава: БР ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » № 941Т/окп від 07.04.2022; журнал ОСД № 99, с. 40-69);

рапортом від 26.07.2022 (направлений 28.07.2022 начальнику НОМЕР_4 прикордонного загону), де позивач указаний за порядковим номером 1266, за період з 01.06.2022 по 25.06.2022 за 25 днів (підстава: БР ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » № 941Т/окп від 07.04.2022).

61. Отже, вказана довідка видана на підставі одного із підтверджуючих документів, передбачених пунктом 3 Наказу № 164-АГ. Невідповідність цієї довідки критеріям належності, достовірності та допустимості, визначених статтями 73-75 КАС України, суди не встановили.

62. З огляду на вказане Верховний Суд вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що сукупність таких документів, як довідка від 05.08.2022 № 1685 та рапорти про виплату позивачу доплати додаткової винагороди за квітень, травень, червень 2022 року, підтверджують безпосередню участь останнього в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії протягом періоду з 07.04.2022 по 19.06.2022.

63. Принагідно нагадати, що за правилами частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

64. Суд першої інстанції обґрунтовано відхилив доводи відповідача про те, що підставою для нарахування додаткової винагороди є виключно списки за формою згідно з додатком № 2 до Наказу № 164-АГ, які мали направлятись військовою частиною, у відрядженні якої перебував позивач, оскільки позивач не може бути позбавлений права на отримання додаткової винагороди у збільшеному розмірі, у зв`язку з невиконанням військовою частиною формальних процедур реалізації такого права, адже в іншому випадку на позивача буде покладено тягар негативних наслідків за недотримання однією із військових частин встановленого Держприкордонслужбою порядку.

65. Аналогічних висновків Верховний Суд дійшов, зокрема, у постановах від 10.10.2024 у справі № 120/14641/23, від 23.09.2024 у справі № 120/4138/23, від 14.11.2024 у справі №120/4383/23 та № 120/4858/23, від 12.12.2024 у справі №120/10649/23, від 23.01.2025 у справі №120/6981/23 та інших.

66. На підставі наведеного Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права, оскільки неправильно застосував до спірних правовідносин положення Наказу № 164-АГ, зокрема пункт 3, унаслідок чого дійшов помилкового висновку про відсутність документального підтвердження безпосередньої участі позивача в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період з 07.04.2022 по 19.06.2022.

67. З урахуванням вказаного Верховний Суд зазначає про те, що суд апеляційної інстанції помилково скасував законне рішення суду першої інстанції, який дійшов правильного висновку по суті спору в цій справі.

68. З огляду на викладене та, зважаючи на приписи статті 352 КАС України, постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2024 підлягає скасуванню, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02.11.2023 - залишенню в силі.

69. З огляду на результат касаційного розгляду, витрати понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.

Керуючись статтями 341 343 349 352 355 356 359 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Стаценко Джамал Русланович, задовольнити.

2. Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року скасувати, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02 листопада 2023 року у справі № 120/4972/23 залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіЛ.О. Єресько А.Г. Загороднюк В.М. Соколов