№ 120/566/24 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2025 року

м. Київ

справа № 120/566/24

адміністративне провадження № К/990/38641/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мацедонської В. Е.,

суддів: Білак М.В., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження, як суд касаційної інстанції

касаційну скаргу Головного управління Національної поліції у Вінницькій області

на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2024 року (головуючий суддя - Сапальова Т.В., судді: Капустинський М.М., Ватаманюк Р.В.)

у справі № 120/566/24

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку,

у с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

У січні 2024 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (далі - ГУ НП у Вінницькій області , відповідач), в якій просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Вінницькій області від 18 грудня 2023 року № 1937 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських ІТТ ГУНП у Вінницькій області», в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Вінницькій області від 02 січня 2024 року № 2о/с про звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора-чергового чергової частини ізолятора тимчасового тримання № 1 Головного управління Національної поліції у Вінницькій області;

- поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора-чергового чергової частини ізолятора тимчасового тримання № 1 Головного управління Національної поліції у Вінницькій області;

- стягнути з Головного управління Національної поліції у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, з відрахуванням при його виплаті податків та інших загальнообов`язкових платежів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за результатами службового розслідування наказом Головного управління Національної поліції у Вінницькій області від 18 грудня 2023 року №1937 «Про застосування дисциплінарного стягнення до окремих поліцейських ІТТ ГУНП у Вінницькій області» за скоєння дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні Присяги працівника поліції, вимог пунктів 1, 2, 6, 9, 11, 12 частини 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIIІ, пунктів 1-2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про національну поліцію України» від 02 липня 2015 року № 580-VIIІ, абзацу 5 ч.2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353-ХІІ, пунктів 1.3 та 2.9.а Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, пунктів 4.1 та 4.2 розділу IV посадової інструкції, застосовано до інспектора-чергового чергової частини ізолятора тимчасового тримання ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (НОМЕР_3) дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.

У зв`язку з реалізацією вказаного дисциплінарного стягнення, наказом Головного управління Національної поліції у Вінницькій області від 02 січня 2024 року №2 о/с на підставі п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції з 04 січня 2024 року.

На переконання позивача, накази відповідача є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 28 грудня 2023 року провадження по справі № 127/38965/23 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу правопорушення, що, в свою чергу, виключає наявність підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності, в зв`язку з чим звернувся з цим позовом до суду.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 19 березня 2024 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що в ході судового розгляду судом встановлено, що підставою для звільнення позивача зі служби в поліції слугувало вчинення ним дисциплінарного проступку, що полягав у порушенні службової дисципліни, а саме керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Суд першої інстанції наголосив, що, досліджуючи у судовому засіданні відеозапис з портативних відеореєстраторів поліцейських екіпажу "Юнкер-0152" капітана поліції ОСОБА_2 та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 щодо фіксування 06 грудня 2023 року адміністративного правопорушення відносно ОСОБА_1 , судом встановлено, що алкогольні напої позивач вживав напередодні ввечері 05 грудня 2023 року, що підтверджується поясненнями останнього лікарю - наркологу у медичному закладі.

Разом з тим, судом першої інстанції згідно з письмовими поясненнями позивача та висновком за результатами службового розслідування встановлено, що 05 грудня 2023 року ОСОБА_1 заступив на добове чергування в ITT №1 та 06 грудня 2023 року о 07:20 год. змінився після добового чергування і залишив місце несення служби.

Таким чином, 05 грудня 2023 року ОСОБА_1 , перебуваючи на службі, вживав алкогольні напої, що, на думку суду, свідчить про вчинення позивачем дисциплінарного проступку та суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Крім того, суд першої інстанції звернув увагу на те, що з 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Указом Президента України №64/2022 на всій території України введено воєнний стан, спірна подія сталась в період воєнного стану в Україні.

З підстав викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 вживав алкогольні напої під час несення служби, поставивши тим самим під сумнів авторитет Національної поліції України та звання поліцейського, що підриває довіру до нього, як до носія влади. Отже, перебування поліцейського під час несення служби у стані алкогольного сп`яніння є дисциплінарним проступком і підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Ураховуючи викладене вище, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем правильно кваліфіковано дії позивача як вчинення дисциплінарного проступку, відтак оскаржувані накази прийнято відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому відсутні підстави для їх скасування.

Також суд першої інстанції дійшов висновку, що відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення не є підставою для звільнення його від дисциплінарної відповідальності та ніяким чином не може ототожнюватись з відсутністю фактів порушення службової дисципліни, тобто дисциплінарною відповідальністю, до якої позивача притягнуто згідно з оскаржуваним наказом № 1937 від 18 грудня 2023 року.

Щодо доводів представника позивача з приводу обрання відповідачем найсуворішого з видів стягнень суд першої інстанції зазначив, що застосоване до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення є правомірним і пропорційним, оскільки під час проведення службового розслідування інформація щодо можливих порушень службової дисципліни знайшла своє підтвердження.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2024 року рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 березня 2024 року скасовано, позовні вимоги задоволено:

- визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції у Вінницькій області № 1937 від 18 грудня 2023 року «Про застосування дисциплінарного стягнення до окремих поліцейських ІТТ ГУНП у Вінницькій області» в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції;

- визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції у Вінницькій області № 2о/с від 02 січня 2024 року про звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора-чергового чергової частини ізолятора тимчасового тримання № 1 Головного управління Національної поліції у Вінницькій області;

- поновлено ОСОБА_1 на посаді інспектора-чергового чергової частини ізолятора тимчасового тримання № 1 Головного управління Національної поліції у Вінницькій області;

- стягнуто з Головного управління Національної поліції у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 99 915,40 грн, з відрахуванням при його виплаті податків та інших загальнообов`язкових платежів.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що постановою Вінницького міського суду від 28 грудня 2023 року у справі №127/38965/23 встановлено, що ОСОБА_1 не перебував в стані алкогольного сп`яніння 06 грудня 2023 року на момент керування ним транспортним засобом. З урахуванням ч. 6 ст. 78 КАС України зазначені висновки є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

При цьому, висновки службового розслідування щодо вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку ґрунтуються саме на тій обставині, що він 06 грудня 2023 року керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Висновки, а також докази вчинення інших дій, які б підтверджували порушення позивачем службової дисципліни, в матеріалах службового розслідування відсутні.

Ураховуючи викладені обставини, колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що за відсутності беззаперечних доказів вчинення позивачем дисциплінарного проступку підстави для звільнення ОСОБА_1 зі служби в Національній поліції відсутні.

На підставі встановлених у справі обставин та долучених до матеріалів справи доказів колегія суддів дійшла висновку про те, що наказ Головного управління Національної поліції у Вінницькій області № 1937 від 18 грудня 2023 року «Про застосування дисциплінарного стягнення до окремих поліцейських ІТТ ГУНП у Вінницькій області» в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції та наказ Головного управління Національної поліції у Вінницькій області № 2 о/с від 02 січня 2024 року про звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора-чергового чергової частини ізолятора тимчасового тримання №1 Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, зі служби в поліції є протиправними та підлягають скасуванню, а ОСОБА_1 відповідно до ч. 1 ст. 235 КЗпП України поновлено на попередній роботі.

Також суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що грошове забезпечення за час вимушеного прогулу позивача за період з 05 січня 2024 року по 18 червня 2024 року складає 99 915,40 грн (166 днів х 601,90 грн/день), яке підлягає стягненню з відповідача на користь позивача з урахуванням обов`язкових податків та зборів.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2024 року скасувати, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає суд, що апеляційної інстанції не врахував висновків щодо застосування частини шостої статті 78 КАС України, викладених у постанові Верховного Суду від 29 лютого 2024 року у справі №420/13121/22.

Скаржник зауважує, що закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення, однак не дисциплінарного проступку.

Адміністративна та дисциплінарна відповідальність є різними, окремими і самостійними видами відповідальності поліцейського. Порядок і підстави притягнення поліцейського до конкретного виду юридичної відповідальності здійснюється за окремими процедурами, урегульованими різними нормативно- правовими актами. Притягнення чи не притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності не може бути обумовлено наявністю чи відсутність складу іншого правопорушення чи фактом притягнення до іншого виду відповідальності. Відсутність факту притягнення поліцейського до адміністративної відповідальності не виключає наявності в його діях дисциплінарного проступку, за який уповноважена особа у порядку Дисциплінарного статуту має право застосувати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби в поліції. Відповідно, у випадку закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, - це є свідченням відсутності складу адміністративного правопорушення, проте не дисциплінарного проступку.

Також скаржник звертає увагу Суду на те, що відповідно до висновку медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 06 грудня 2023 року № 1417, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 двічі пройшов медичний огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу «DragerAlcotest». В обох випадках прилад показав позитивний результат, зокрема, за першою спробою результат тесту склав - 0,32 %, а за другою - 0,21 %.

Також при перегляді відеозапису з портативного відеореєстратора капітана поліції ОСОБА_2 встановлено, що одразу після зупинки до патрульних з водійського сидіння автомобіля марки «Volkswagen Caddy», д.н.з. НОМЕР_1 , вийшов ОСОБА_1 , який повідомив, що він є поліцейським та показав своє службове посвідчення. Між інспекторами патрульної поліції та ОСОБА_1 відбулась розмова, у ході якої позивач неодноразово просив поліцейських не проводити освідування та відпустити його. Крім того, ОСОБА_1 повідомив, що вживав, святкували з товаришами день народження напередодні ввечері.

Підставою для звільнення позивача зі служби в поліції слугувало вчинення ним дисциплінарного проступку, що полягав у порушенні службової дисципліни, а саме керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

В ході судового розгляду Вінницьким окружним адміністративним судом у судовому засіданні був досліджений відеозапис з портативних відеореєстраторів поліцейських екіпажу "Юнкер-0152" щодо фіксування 06 грудня 2023 року адміністративного правопорушення відносно позивача, судом було встановлено, що алкогольні напої позивач вживав напередодні ввечері 05 грудня 2023 року, що підтверджується також і поясненнями останнього лікарю - наркологу у медичному закладі.

Разом з тим 05 грудня 2023 року позивач заступив на добове чергування в ІТТ №1 та 06 грудня 2023 року зранку змінився після добового чергування, після чого був зупинений працівниками Управління патрульної поліції у Вінницькій області ДПП.

Таким чином 05 грудня 2023 року ОСОБА_1 , перебуваючи на службі, вживав алкогольні напої, що свідчить про вчинення позивачем дисциплінарного проступку та суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Правом подати відзив на касаційну скаргу в порядку статті 338 КАС України позивач не скористався, що відповідно до вказаної статті не перешкоджає перегляду постанови суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Верховного Суду (суддя - доповідач Губська О.А., судді Білак М.В., Мацедонська В.Е.) від 20 листопада 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції у Вінницькій області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2024 року з підстав, визначених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справ між суддями (у зв`язку із обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Губської О.А.) визначено такий склад колегії: головуючий-суддя - Мацедонська В.Е., судді: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (у зв`язку з настанням обставин, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи) визначено склад колегії суддів: Мацедонська В. Е. (головуючий суддя), Мельник-Томенко Ж.М., Білак М.В.

Ухвалою Верховного Суду від 30 липня 2025 року закінчено підготовчі дії та призначено розгляд цієї справи в порядку письмового провадження з 31 липня 2025 року.

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій установлено, що 20 червня 2006 року ОСОБА_1 був прийнятий на службу в органи внутрішніх справ та 06 листопада 2015 року звільнений зі служби в органах внутрішніх справ, що підтверджується копією трудової книжки та послужним списком.

07 листопада 2015 року ОСОБА_1 був прийнятий на службу до Національної поліції України та наказом ГУНП у Вінницькій області №2 о/с від 07 листопада 2015 року призначений поліцейським ізолятора тимчасового тримання Головного управління Національної поліції у Вінницькій області. Присвоєно спеціальне звання старший сержант поліції.

Наказом ГУНП у Вінницькій області № 249 о/с від 09 грудня 2016 року ОСОБА_1 призначено помічником чергової частини ізолятора тимчасового тримання №1 Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.

14 серпня 2018 року наказом ГУНП у Вінницькій області №132 о/с ОСОБА_1 призначено інспектором-черговим чергової частини ізолятора тимчасового тримання №1 Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.

Наказом ГУНП у Вінницькій області № 923 о/с від 29 вересня 2018 року ОСОБА_1 присвоєно спеціальне звання лейтенант поліції.

Згідно з наказом ГУНП у Вінницькій області №92 о/с від 11 червня 2019 року ОСОБА_1 призначено дільничим офіцером поліції сектору превенції Вишенського ВП Вінницького ВП ГУНП.

Наказом ГУНП у Вінницькій області № 181 о/с від 27 вересня 2019 року ОСОБА_1 призначено інспектором-черговим чергової частини ізолятора тимчасового тримання №1 Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.

Відповідно до наказу ГУНП у Вінницькій області № 175 о/с від 30 вересня 2020 року ОСОБА_1 присвоєно спеціальне звання старший лейтенант поліції.

Судами попередніх інстанцій згідно письмових пояснень позивача та висновку за результатами службового розслідування встановлено, що 05 грудня 2023 року ОСОБА_1 заступив на добове чергування в ITT №1 та 06 грудня 2023 року о 07:20 год. змінився після добового чергування і залишив місце несення служби.

06 грудня 2023 року о 10:27 год. з Управління патрульної поліції у Вінницькій області ДПП Національної поліції України до ГУНП у Вінницькій області надійшла інформація про те, що 06 грудня 2023 року о 09:28 год. екіпажем УПП у Вінницькій області «ЮНКЕР-0152» по вул. Хмельницьке шосе, 10, у м. Вінниця, за порушення п. 16.10 Правил дорожнього руху України було зупинено автомобіль марки "Volkswagen Caddy", номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням інспектора-чергового чергової частини ізолятора тимчасового тримання № 1 ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , спеціальний жетон № НОМЕР_3, у якого виявлено ознаки алкогольного сп`яніння та складено відносно нього адміністративні матеріали за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Про вказану подію відповідачем відповідно до Переліку правопорушень та подій, інформація про які подається до центрального органу управління поліції, головних управлінь Національної поліції в Автономній республіці Крим та м. Севастополі, областях та м. Києві, затвердженого наказом Національної поліції України від 04 липня 2018 року № 645, було повідомлено Департамент головної інспекції Національної поліції України згідно з інформаційною довідкою від 06 грудня 2023 року № 1223/37/01-2023.

06 грудня 2023 року начальником УГІ ГУНП у Вінницькій області підполковником поліції В.Іванцем подано доповідну записку керівництву ГУНП у Вінницькій області та запропоновано призначити службове розслідування у зв`язку з виявленими порушеннями службової дисципліни ОСОБА_1 .

За фактом отриманої інформації та з метою повної, усебічної та об`єктивної перевірки відомостей про можливе порушення службової дисципліни ОСОБА_1 , наказом начальника ГУНП у Вінницькій області від 06 грудня 2023 року №1745 призначено службове розслідування у формі письмового провадження та утворено дисциплінарну комісію для його проведення. Відповідно до ч. 1 ст. 70 Закону України «Про національну поліцію», ст. 17 Дисциплінарного Статуту Національної поліції України на час проведення службового розслідування відсторонено від виконання службових обов`язків позивача.

15 грудня 2023 року начальником ГУНП у Вінницькій області затверджено висновок за результатами службового розслідування за відомостями, викладеними у доповідній записці начальника УГІ ГУНП у Вінницькій області підполковника поліції В. Іванця від 06 грудня 2023 року.

Зокрема, висновком службового розслідування було встановлено, що 06 грудня 2023 року приблизно о 09:28 екіпажем УПП у Вінницькій області «ЮНКЕР-0152» у складі заступника командира роти №3 УПП у Вінницькій області ДПП Національної поліції України капітана поліції ОСОБА_2 та інспектора взводу №1 роти № 3 УПП у Вінницькій області ДПП Національної поліції України старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3, по вул. Хмельницьке шосе, 10, у м. Вінниці було зупинено автомобіль марки "Volkswagen Caddy", номерний знак НОМЕР_2 , за порушення п. 16.10 Правил дорожнього руху України, під керуванням інспектора-чергового чергової частини ізолятора тимчасового тримання № 1 ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 . На момент зупинки позивач перебував поза службою, у цивільному одязі та без вогнепальної зброї.

Під час перевірки документів та спілкування із старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1,, поліцейськими УПП у Вінницькій області ДПП було встановлено, що останній має явні ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота), у зв`язку з чим водієві було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки із використанням спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 7510», на вказану пропозицію позивач неодноразово відмовлявся, а погодився через певний час. Після чого пройшов медичний огляд на місці зупинки, результат тесту склав - 0,37‰.

В подальшому, позивач пройшов додатковий огляд в медичному закладі охорони здоров`я КНП "ЦТЗ "Соціотерапія" ВОР за допомогою спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 6820». В обох випадках прилад показав позитивний результат, зокрема, за першою спробою результату тесту склав - 0,32‰, а з а другою - 0,21‰.

У зв`язку з вищевикладеним стосовно старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 поліцейськими УПП складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №383302 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (порушення пункту 2.9 "а" Правил дорожнього руху України, а саме керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння).

Також відносно позивача було складено постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автомавтичному режимі серії ЕНА №1075913 за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Під час проведення службового розслідування, 06 грудня 2023 року до УПП направлено запит №1225/37/01-2023 щодо надання завірених належним чином копій адміністративних матеріалів від 06 грудня 2023 року, а саме: відеозаписів з нагрудних відеокамер та інших матеріалів, що стосуються даної події.

Вказані матеріали надійшли до ГУНП у Вінницький області 07 грудня 2023 року згідно листа УПП у Вінницькій області вих. № 40991/41/21-02-2023.

Як зазначено у висновку службового розслідування, на підставі отриманих пояснень від працівників патрульної поліції, перегляду відеозаписів з нагрудних камер поліцейських, вивчення протоколу про адміністративне правопорушення та інших зібраних матеріалів дисциплінарною комісією зроблено висновок про скоєння позивачем грубого дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні Присяги поліцейського, вимог частини 1, пунктів 1, 2, 6, 9, 11, 12 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», абзацу 5 частини другої статті 16 Закону України «Про дорожній рух», пунктів 1.3 та 2.9.а) Правил дорожнього руху України, пунктів 4.1. та 4.2. розділу IV посадової інструкції, що виразилося в особистій недисциплінованості, недотриманні та незнанні законів, які регламентують діяльність поліції, правил і норм у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, в частині заборони керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, вчинення дій, які підривають авторитет Національної поліції України, порушенні Присяги працівника поліції в частині дотримання законів України та особистого зобов`язання з гідністю нести високе звання поліцейського, не стримуванні поліцейських від учинення правопорушення, не інформуванні керівника про порушення службової дисципліни, у тому числі іншими працівниками поліції та недотриманні правил носіння однострою, та запропоновано застосувати до інспектора-чергового чергової частини ізолятора тимчасового тримання №1 ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.

В подальшому, наказом начальника ГУНП у Вінницькій області від 18 грудня 2023 року №1937 за скоєння дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні Присяги поліцейського, вимог частини 1, пунктів 1, 2, 6, 9, 11, 12 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», абзацу 5 частини 2 статті 16 Закону України «Про дорожній рух», пунктів 1.3 та 2.9а Правил дорожнього руху України, пунктів 4.1 та 4.2 розділу ІV посадової інструкції до інспектора - чергового чергової частини ізолятора тимчасового тримання № 1 ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосоване дисциплінарне стягнення у виді звільненні зі служби в поліції.

Наступним наказом ГУНП у Вінницькій області від 02 січня 2024 року № 2 о/с у зв`язку з реалізацією накладеного дисциплінарного стягнення на підставі п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції з 04 січня 2024 року.

Уважаючи своє звільнення протиправним, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТА ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

Спір у цій справі виник довкола питання про правомірність звільнення позивача зі служби в поліції у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення.

Аналізуючи норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, а також вирішуючи питання щодо правильності їх застосування судами першої та апеляційної інстанцій, Верховний Суд зазначає таке.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02 липня 2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII).

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Згідно із частинами першою, другою статті 19 цього Закону у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Відповідно до частини першої статті 64 згаданого Закону особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 05 березня 2018 року № 2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» (далі - Дисциплінарний статут).

За визначенням, наведеним у частині першій статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Відповідно до пунктів 1, 2, 6, 9, 11, 12 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського:

бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;

знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки;

утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;

підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;

поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;

дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення.

За правилами статті 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Згідно з частинами першою-третьою статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

За правилами частин першої-шостої статті 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Згідно із частинами першою, третьою статті 19 цього Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Положеннями частин сьомої та восьмої цієї ж статті передбачено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядається, та аргументів учасників справи.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою застосування спірного дисциплінарного стягнення стало грубе порушення позивачем службової дисципліни, яке полягало у керуванні ним транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння.

Колегія суддів наголошує, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства та етичних норм, неухильно виконувати вимоги Присяги, з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх вчиняють.

Тобто поведінка поліцейського має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства до поліції, не тільки під час виконання службових обов`язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, стверджувати та відстоювати честь і гідність свого звання, несучи відповідальність перед державою і суспільством та вживати заходів задля підвищення авторитету і позитивної репутації органів поліції.

Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, який є підставою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

У справі, що розглядається, у висновку службового розслідування, на підставі отриманих пояснень від працівників патрульної поліції, перегляду відеозаписів з нагрудних камер поліцейських, вивчення протоколу про адміністративне правопорушення та інших зібраних матеріалів дисциплінарною комісією зроблено висновок про скоєння позивачем грубого дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні Присяги працівника поліції, вимог частини 1, пунктів 1, 2, 6, 9, 11, 12 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», абзацу 5 частини другої статті 16 Закону України «Про дорожній рух», пунктів 1.3 та 2.9.а) Правил дорожнього руху України, пунктів 4.1. та 4.2. розділу IV посадової інструкції, та запропоновано застосувати до інспектора-чергового чергової частини ізолятора тимчасового тримання №1 ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.

Так, з матеріалів справи убачається, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції 06 грудня 2023 року та у зв`язку з виявленням ознак алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота) водієві було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки із використанням спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 7510», на вказану пропозицію позивач неодноразово відмовлявся, а погодився через певний час. Після чого пройшов медичний огляд на місці зупинки, результат тесту склав - 0,37‰.

Відповідно до висновку медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 06 грудня 2023 року № 1417, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 двічі пройшов медичний огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу «DragerAlcotest». В обох випадках прилад показав позитивний результат, зокрема, за першою спробою результат тесту склав - 0,32 %, а за другою - 0,21 %.

У зв?язку з чим, відносно старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 поліцейськими УПП у Вінницькій області ДПП складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 383302 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (за порушення пункту 2.9 «а» ПДР України, а саме керування транспортним засобом у стані алкогольного сп?яніння).

Також, відносно старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 було винесено постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №1075913 за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Окрім того, суд першої інстанції, досліджуючи у судовому засіданні відеозапис з портативних відеореєстраторів поліцейських екіпажу "Юнкер-0152" капітана поліції ОСОБА_2 та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 щодо фіксування 06 грудня 2023 року адміністративного правопорушення відносно ОСОБА_1 , встановив, що алкогольні напої позивач вживав напередодні ввечері 05 грудня 2023 року, що підтверджується поясненнями останнього лікарю наркологу у медичному закладі.

Згідно з письмовими поясненнями позивача та висновком за результатами службового розслідування убачається, що 05 грудня 2023 року ОСОБА_1 заступив на добове чергування в ITT №1 та 06 грудня 2023 року о 07:20 год. змінився після добового чергування і залишив місце несення служби.

З підстав наведеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що 05 грудня 2023 року ОСОБА_1 , перебуваючи на службі, вживав алкогольні напої, що свідчить про вчинення ним дисциплінарного проступку та суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Такими діями позивач не виконав покладений на нього обов`язок відповідно до займаної посади поліцейського та взятими на себе після прийняття Присяги поліцейського зобов`язаннями.

Оцінивши зібрані докази, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 дискредитував звання поліцейського внаслідок вчинення суспільно-небезпечного діяння у сфері безпеки дорожнього руху, яке створювало потенційну загрозу життю та здоров`ю громадян та полягало у керуванні транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, неспроможності у повній мірі усвідомлювати та контролювати свої дії, висловлювати думки.

Верховний Суд наголошує, що сам факт складання щодо працівника поліції адміністративного протоколу за можливе керування транспортного засобу у стані алкогольного сп`яніння свідчить про неналежне виконання поліцейським службової дисципліни.

Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що відсутність кримінального або адміністративного притягнення до відповідальності поліцейського не спростовує наявності в його діях дисциплінарного проступку, за який в порядку Дисциплінарного статуту відповідач має право застосувати до поліцейського такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з органів Національної поліції, що входить до його компетенції.

Крім того, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення, однак не дисциплінарного проступку.

Станом на час перегляду цієї справи позиція Верховного Суду із цього питання є усталеною та її суть з різних боків розкрито у постановах: від 06 березня 2019 року в справі №816/1534/16, від 17 липня 2019 року в справі №806/2555/17, від 22 жовтня 2019 року в справі №480/3950/18, від 23 жовтня 2019 року у справі №804/4480/17, від 29 листопада 2019 року в справі №824/832/18-а, від 13 лютого 2020 року в справі №1.380.2019.000121, від 05 березня 2020 року у справі №815/4478/16, від 24 вересня 2020 року в справі №420/602/19, від 19 травня 2022 року в справі №480/4079/18, від 26 травня 2022 року в справі №420/3630/20, від 07 липня 2022 року у справі №460/5545/20 та інших.

Висновки ж суду апеляційної інстанції, що дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення позивача зі служби в поліції є неправомірним, оскільки встановлені під час проведення службового розслідування обставини спростовуються постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 28 грудня 2023 року, якою провадження у справі №127/38965/23 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, колегія суддів уважає помилковими, з огляду на таке.

В основу мотивів цих судових рішень покладено висновки про те, що адміністративна та дисциплінарна відповідальність є різними, окремими і самостійними видами відповідальності поліцейського. Порядок і підстави притягнення поліцейського до конкретного виду юридичної відповідальності здійснюється за окремими процедурами, урегульованими різними нормативно-правовими актами. Притягнення чи не притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності не може бути обумовлено наявністю чи відсутністю складу іншого правопорушення чи фактом притягнення до іншого виду відповідальності. Відсутність факту притягнення поліцейського до адміністративної відповідальності не виключає наявності в його діях дисциплінарного проступку, за який уповноважена особа у порядку Дисциплінарного статуту має право застосувати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби в поліції. Відповідно, у випадку закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, - це є свідченням відсутності складу адміністративного правопорушення, проте не дисциплінарного проступку.

У цьому ж контексті слід зауважити, що за правилами частини шостої статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Однак, за позицією Верховного Суду, звільнення від доказування, навіть у разі наявності преюдиційних обставин, встановлених у рішенні суду, не може мати абсолютного характеру і не може сприйматися судами як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Для спростування преюдиційних обставин, учасник процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази (подібні за змістом висновки наведено в постановах Верховного Суду від 30 серпня 2022 року у справі №904/1427/21та 22 вересня 2022 року у справі №420/4977/20 та від 29 лютого 2024 року у справі № 420/13121/22, на яку посилається скаржник в своїй касаційній скарзі).

Відповідно до частини сьомої статті 78 КАС України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

Ураховуючи, що у межах розгляду справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності суд не досліджує питань наявності в її діях ознак дисциплінарного проступку, адже, як зазначалося, дисциплінарне провадження має іншу мету, процедуру та правила оцінки дій і матеріалів, то висновки такого суду (його правова оцінка) не є обов`язковими для суду, який розглядає справу щодо оскарження індивідуального акту про притягнення цієї особи до дисциплінарної відповідальності. Це ж стосується дисциплінарного органу, який, вирішуючи питання наявності або відсутності у діях особи ознак дисциплінарного проступку, керується виключно правилами та вимогами, встановленими для дисциплінарної процедури, однак не втручається у питання винуватості цієї особи у скоєнні адміністративного правопорушення за правилами і в порядку КУпАП.

Також колегія суддів уважає за доцільне зазначити, що з 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Указом Президента України № 64/2022 на всій території України введено воєнний стан.

Відповідно до означеного Указу Президента України №64/2022 Міністерство внутрішніх справ України, зокрема в особі Національної поліції України, яка є його структурним підрозділом, зобов`язано запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Законодавством регламентовано обов`язок осіб, які проходять службу в органах поліції неухильно, сумлінно та відповідально виконувати покладені на них завдання. Водночас проходження служби в поліції, зважаючи на її специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи надзвичайної дисциплінованості та відповідальності за свої дії та вчинки навіть поза межами служби.

При цьому законодавством регламентовано спеціальний режим органів поліції у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України та в умовах воєнного стану.

Разом з тим, особа, яка заступає на службу до органів поліції, бере на себе зобов`язання виконувати покладені на неї функції та завдання, зокрема, в умовах воєнного стану, та повинна усвідомлювати і розуміти специфіку проходження служби в поліції, яка зумовлює вищенаведені підвищені вимоги до кожного поліцейського, якими він не може нехтувати за жодних обставин.

Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28 вересня 2023 року у справі № 420/10847/22.

Суд звертає увагу на те, що поліцейський повинен дотримуватись покладених на нього вимог, в тому числі етичного та морального змісту, як в робочий час, так і в час відпочинку, що передбачено вимогами Дисциплінарного статуту та Закону України «Про Національну поліцію», та уникати вчинення дій, які б могли викликати негативну суспільну думку населення відносно органів поліції та спричинити суспільний резонанс.

В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт вчинення дисциплінарного проступку, під чим слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

За таких обставин, враховуючи факт скоєння дисциплінарного проступку позивачем у період дії воєнного стану, який вимагає, зокрема, від правоохоронних органів особливої пильності та додаткових вимог щодо бездоганної поведінки, Верховний Суд доходить висновку, що приймаючи рішення про накладення на позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення (звільнення зі служби в поліції), відповідач діяв обґрунтовано, в порядку, у межах та у спосіб, що передбачені законодавством України, а тому правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Таким чином, доводи касаційної скарги знайшли своє підтвердження під час розгляду цієї справи в суді касаційної інстанції.

Як висновок слід зазначити, що Верховний Суд не погоджується із висновком суду апеляційної інстанції щодо протиправності спірних наказів про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення та звільнення зі служби в поліції, а також наявності підстав для їх скасування.

Суд першої інстанції, оцінюючи правомірність оскаржуваних наказів, обґрунтовано виходив з того, що факт порушення позивачем службової дисципліни підтверджено належними та допустимими доказами, які встановлені службовими розслідуваннями, а відтак відповідачем було доведено їх правомірність. Обставин, які вказували б на порушення порядку чи процедури проведення службового розслідування, судами попередніх інстанцій не встановлено.

Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів поліції як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу, разом з тим, вчинення позивачем проступку суд першої інстанції обґрунтовано оцінив в аспекті співмірності його тяжкості та обраного відповідачем виду дисциплінарного стягнення.

Беручи до уваги наведене, колегія судів погоджується із висновком суду першої інстанції, що застосоване до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення є правомірним і пропорційним, оскільки під час проведення службового розслідування інформація щодо можливих порушень службової дисципліни знайшла своє підтвердження.

На підставі викладеного Верховний Суд дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції помилково скасовано законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції, який повно та правильно встановив обставини справи, ухваливши правильне по суті спору судове рішення.

За приписами статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

За наведеного правового регулювання та обставин справи касаційну скаргу слід задовольнити, в порядку статті 352 КАС України скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

V. Висновки щодо розподілу судових витрат

З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341 345 349 352 355 356 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції у Вінницькій області задовольнити.

Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2024 року скасувати, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 березня 2024 року - залишити в силі.

Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.Е. Мацедонська

Судді Ж.М. Мельник-Томенко

М.В. Білак