№ 120/7775/23 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2025 року

м. Київ

справа № 120/7775/23

адміністративне провадження № К/990/22960/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білак М.В.,

суддів: Желєзного І.В., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Дайнеко Ігоря Анатолійовича

на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2024 року (головуючий суддя - Граб Л.С., судді: Сторчак В.Ю., Смілянець Е.С.)

у справі № 120/7775/23

за позовом ОСОБА_1

до військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, військова частина НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ),

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

I. РУХ СПРАВИ

1. У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ), яка полягає у ненарахуванні та невиплаті додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», збільшеної до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період з 01 серпня 2022 року по 30 листопада 2022 року;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», збільшену до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період з 01 серпня 2022 року по 30 листопада 2022 року з урахуванням раніше виплачених сум.

2. У обґрунтування позовних вимог позивач вказував на те, що брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумських областей у період з 01 серпня по 30 листопада 2022 року, що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_2 , а тому має право на додаткову винагороду відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - постанова № 168). Проте відповідач спірну допомогу не нарахував та не виплатив, що свідчить про протиправну бездіяльність.

3. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 19 січня 2024 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000 грн, пропорційно дням його участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з перебуванням безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за період з 01 серпня 2022 року по 31 серпня 2022 року, з 01 вересня 2022 року по 30 вересня 2022 року, з 01 жовтня 2022 року по 23 жовтня 2022 року , з 01 листопада 2022 року по 30 листопада 2022 року.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за прийняття в період з 01 серпня 2022 року по 31 серпня 2022 року, з 01 вересня 2022 року по 30 вересня 2022 року, з 01 жовтня 2022 року по 23 жовтня 2022 року, з 01 листопада 2022 року по 30 листопада 2022 року безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з перебуванням безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, в розрахунку до 100 000 грн на місяць, пропорційно часу участі у таких діях та заходах, враховуючи фактично виплачені суми за вказаний період.

В решті позовних вимог відмовлено.

4. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2024 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині задоволення позовних вимог та ухвалено у цій частині нове рішення про відмову. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

5. Не погоджуючись з такою постановою суду апеляційної інстанції представник позивача - адвокат Дайнеко І.А. звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

6. Ухвалою Верховного Суду від 28 червня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. Судами попередніх інстанцій установлено, що наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04 квітня 2022 року № 4-вв позивача, старшого офіцера оперативного відділу штабу прикордонної комендатури швидкого реагування, направлено у службове відрядження до оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », з 04 квітня 2022 року, з метою прийняття участі у заходах. Підстава: бойове розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 02 квітня 2022 року №56-Т.

8. Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_2 від 02 березня 2023 року № 4988, ОСОБА_1 , який проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні захисту національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей з 01 серпня 2022 року по 31 серпня 2022 року, з 01 вересня 2022 року по 30 вересня 2022 року, з 01 жовтня 2022 року по 23 жовтня 2022 року, з 01 листопада 2022 року по 30 листопада 2022 року, з 01 грудня 2022 року по 11 грудня 2022 року, з 19 грудня 2022 року по 31 грудня 2022 року. Підстава: бойове розпорядження Адміністрації державної прикордонної служби України від 02 квітня 2022 року № 56гриф.

9. 17 квітня 2023 року представник позивача звернувся до відповідача з заявою, в якій просив нарахувати та виплатити позивачу щомісячну доплату у вигляді підвищеної додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн відповідно до пункту 1 постанови № 168 з урахуванням фактично виплачених сум, однак відповіді на таку заяву не отримав, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

IІI. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

10. Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що факт прийняття позивачем участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування на території Сумської та Чернігівської областей у період здійснення зазначених заходів підтверджується належним, допустимим й достатніми доказом - довідкою військової частини НОМЕР_2 від 02 березня 2023 року № 4988, який відповідачем під час розгляду справи не спростовано.

11. Суд відхилив твердження відповідача про те, що така довідка є персональним документом щодо участі окремого військовослужбовця у бойових діях, але не дає підстав для виплати винагороди, яка можлива лише за наявності списків за формою згідно додатку № 2 до наказу Адміністрації Держприкордонслужби від 30 липня 2022 року № 392-/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168» (далі - наказ № 392-АГ).

12. Також суд зауважив, щодо довідка від 02 березня 2023 року № 4988 містить усю необхідну інформацію, що передбачена додатком 2 до наказу, зокрема про період безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах, підставу участі в них. Водночас суд критично оцінив посилання відповідача про те, що конкретні дні участі позивача у відповідних заходах в довідці не зазначені, адже довідка чітко відображає періоди участі позивача у таких заходах на території Чернігівської та Сумської областей.

13. Суд врахував що під час розгляду справи відповідачем не надано доказів щодо визнання довідки № 4988 недійсною чи її відкликання, а також не надано вмотивованих пояснень щодо правових підстав видання довідки, зокрема щодо її видачі військовою частиною НОМЕР_2 не на підставі положень наказу № 392-АГ.

14. Також суд вважає, що позивач не може нести тягар негативних наслідків від неправомірної бездіяльності суб`єктів владних повноважень і недотримання органами Держприкордонслужби вимог законодавства в частині складення усіх необхідних документів та обміну інформацією щодо участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії не може бути підставою для відмови у виплаті спірної винагороди.

15. Оскільки довідкою військової частини у жовтні 2022 року підтверджена участь позивача у бойових діях або забезпеченні заходів лише з 01 по 23, а не за весь місяць, то в цій частині позовні вимоги задоволено частково.

16. Скасовуючи рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вказував на те, що зміст наданої позивачу у частині кількості днів його безперервної участі у бойових діях, що становили всі дні за період з 01 серпня по 23 жовтня 2022 року, ставить під сумнів можливість безперервного виконання позивачем бойових завдань у вказаний період.

17. З 01 серпня 2022 року (набрання чинності наказу № 392-АГ) довідка військової частини НОМЕР_2 з посиланням на одне бойове розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України без наявності відомостей про прийняття такої участі в журналі бойових дій (службово-бойових дій) не може вважатися належним та достатнім доказом факту прийняття позивачем участі у бойових діях або заходах, а тому і не може бути підставою для виплати вказаної винагороди у збільшеному розмірі. Також довідка № 4988 не відповідає вимогам наказу № 392-АГ, а саме додатку 1.

18. Надана на вимогу суду відповідачем та військовою частиною НОМЕР_2 інформація не підтверджує обставини безпосередньої участі позивача у спірні періоди у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, яка б давала підстави для виплати йому за цей період додаткової винагороди у збільшеному до 100 000 грн розмірі. Не містить належних та допустимих доказів і матеріали справи.

19. Сам факт виконання позивачем бойових завдань на підставі бойових розпоряджень (наказів) під час перебування у службовому відрядженні в оперативному підпорядкуванні військової частини НОМЕР_2 , визнано судом апеляційної інстанції недостатньою підставою для нарахування та виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000 грн, яка передбачена пунктом 1 постанови № 168, оскільки однією з умов виникнення права на одержання спірних виплат є перебування безпосередньо в районах бойових дій у період здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.

20. Виконання бойових розпоряджень та участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії не є тотожними поняттями.

21. Не було надано позивачем і доказів на підтвердження конкретних проміжків часу, в яких він приймав участь у бойових діях та заходах, що передбачені пунктом 1 постанови № 168. Визнання того, що він весь час приймав участь у зазначених діях та заходах не відповідає встановленому постановою № 168 пропорційному підходу до визначення розміру додаткової винагороди.

22. Враховано судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови і надану сторонами інформацію. Зокрема, на виконання ухвали суду військовою частиною НОМЕР_2 надано письмові пояснення, зі змісту яких вбачається, що бойові накази та розпорядження по ІНФОРМАЦІЯ_4 видавалися стосовно прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) в цілому за підрозділ, без зазначення прізвищ військовослужбовців. Зазначено, що копії з журналу бойових дій, книги оперативно-службової діяльності та журналу надходження розпоряджень по підрозділу за період з 01 серпня 2022 року по 23 жовтня 2022 року, з 01 листопада 2022 року по 30 листопада 2022 року надати не має можливості, так як їх облік та ведення безпосередньо здійснюються у НОМЕР_3 відділі прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_4 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ). Оскільки дані документи знаходяться у володінні військової частини НОМЕР_1 , то провести облік фактичного часу участі позивача у бойових діях за період з 01 серпня 2022 року по 23 жовтня 2022 року, з 01 листопада 2022 року по 30 листопада 2022 року у військової частини НОМЕР_2 не має можливості, так як дані документи до військової частини НОМЕР_2 зі зведеного загону військової частини НОМЕР_1 не надавалися. Оскільки зазначені вище документи в період з серпня по грудень 2022 року до управління ІНФОРМАЦІЯ_4 не надходили, інформація та підстави для складення Списків, передбачених додатком 2 до наказу № 392-АГ відсутні, та не були направлені ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ). Рапорти від прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_4 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) щодо виплати додаткової винагороди у сумі до 30 000 грн, та у сумі до 70 000 грн за період серпень-грудень 2022 року, до ІНФОРМАЦІЯ_4 не надходили. Інших документів стосовно прийняття безпосередньої участі позивачем у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів до управління ІНФОРМАЦІЯ_4 з прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) за спірний період не надходило.

23. Крім того в письмових поясненнях вказано, що так як позивач був прикомандирований до військової частини НОМЕР_2 у період з 01 серпня 2022 року по 23 жовтня 2022 року, з 01 листопада 2022 року по 30 листопада 2022 року, начальником військової частини НОМЕР_2 , на виконання пункту 5 Наказу № 392-АГ, видано довідку про безпосередню участь в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії від 02 березня 2023 року № 4988. Разом з тим, оскільки підтверджуючі документи щодо прийняття позивачем безпосередньої участі (в сукупності) у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів до військової частини НОМЕР_2 не були надані, в довідці дана інформація відсутня. Тобто дана довідка інформує про період перебування позивача в зоні бойових дій та можливість виконання ним бойових завдань згідно пункту 2 наказу № 392-АГ. Підтверджуючі документи щодо прийняття безпосередньої участі (в сукупності) у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів до ІНФОРМАЦІЯ_4 від прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) за вказаний період не надходили.

24. Військовою частиною НОМЕР_1 , в свою чергу, на виконання ухвали суду подано клопотання про надання доказів, до якого долучено, зокрема, довідку від 20 квітня 2024 року № 02.5/3902/24 Вих, з якої вбачається, що за результатами перевірки наявної інформації про безпосередню участь у бойових діях або заходах, а саме: журнал службово-бойових дій приккшр НОМЕР_4 прикз № 114 (розпочато 08 квітня 2022 року, закінчено 12 жовтня 2022 року, прошитий та пронумерований на 102 аркушах); журнал службово-бойових дій приккшр НОМЕР_4 прикз № 214 (розпочато 08 серпня 2022 року, закінчено 22 листопада 2022 року, прошитий та пронумерований на 102 аркушах); журнал службово-бойових дій приккшр НОМЕР_4 прикз № 137 (розпочато 23 листопада 2022 року, закінчено 15 січня 2023 року, прошитий та пронумерований на 102 аркушах), у період з 01 серпня 2022 року по 30 листопада 2022 року, відносно ОСОБА_1 , відповідних відомостей не обліковано. Також, відповідачем надано довідку від 20 серпня 2024 року № 02.5/3903/24, в якій зазначено, що за результатами перевірки наявної інформації з книг прикордонної служби прикордонної комендатури швидкого реагування 24 прикз № 115дск (розпочато 09 квітня 2022 року, закінчено 01 жовтня 2022 року, прошитий та пронумерований на 132 аркушах) та № 215дек (розпочато 01 жовтня 2022 рjre, закінчено 11 лютого 2023 рjre, прошитий та пронумерований на 132 аркушах) встановлено, що ОСОБА_1 згідно розділу «список особового складу підрозділу» перебував у штаті вищевказаного підрозділу у тому числі в період з 01 серпня 2022 року по 30 листопада 2022 року та йому присвоєно особистий номер « 8», що підтверджується витягами що додаються. Крім того, встановлено, що у період з 01 серпня 2022 року по 30 листопада 2022 року в розділах 3в. «участь у службі прикордонних нарядів від управління приккшр» вищезазначених книг прикордонної служби обліковано несення служби в прикордонних нарядах ОСОБА_1 03 серпня 2022 року, 10 серпня 2022 року, 20 серпня 2022 року, 27 серпня 2022 року, 05 вересня 2022 року, 18 вересня 2022 року, 15 жовтня 2022 року, 18 жовтня 2022 року, 05 листопада 2022 року, 11 листопада 2022 року, 15 листопада 2022 року, 27 листопада 2022 року, що підтверджуються витягами з книг прикордонної служби. При цьому, згідно довідки військової частини НОМЕР_1 від 20 квітня 2024 року № 04.3.1/3920/24 за результатами перевірки наявної інформації встановлено, що рапорти та підтвердження участі в бойових діях або заходах необхідних для виплати додаткової винагороди у збільшеному розмірі до 70 000 грн, передбаченої постановою № 168, у період з 01 серпня по 30 листопада 2022 року відносно ОСОБА_1 на адресу НОМЕР_4 прикордонного загону не надходили.

ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

25. У касаційній скарзі адвокат Дайнеко І.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 , просить переглянути та скасувати рішення суду апеляційної інстанцій з підстав, передбачених пунктами 3 та 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

26. В обґрунтування пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 1 постанови № 168 в поєднанні з пунктами 4, 5 наказу № 392-АГ в частині визначення, які саме документи зазначені в пункті 4 цього наказу № 392-АГ, всі визначені в пункті чи хоча б один з зазначених у вказаному пункті наказу, повинні містити інформацію про безпосередню участь у бойових діях, та, відповідно, чи повинна бути зазначена інформація в довідці за формою додатку № 1 до наказу № 392-АГ чи тільки про ті, які містять відомості про безпосередню участь в бойових діях чи заходах.

27. В обґрунтування пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України зазначає про недослідження судом апеляційної інстанції доказів, що мають значення для правильного вирішення справи, а саме копію супровідного листа від 01 грудня 2022 року № 1907, що міститься в матеріалах справи.

28. Представник позивача вказує на те, що військова частина НОМЕР_2 підтвердила факт видачі позивачу довідки, а отже, й факт його безпосередньої участі у бойових діях та заходах оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії у зазначені в ній періоди. Тобто, командир частини 2253 перевірив відомості про безпосередню участь позивача в бойових діях та заходах, та в межах повноважень надав відповідну довідку. Відповідно, у цій ситуації позивач не може нести тягар негативних наслідків від неправомірної бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адже недотримання органами Держприкордонслужби вимог законодавства в частині складення усіх необхідних документів та обміну інформацією щодо участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не може бути підставою для відмови у виплаті спірної доплати.

29. Відповідач не скористався правом надіслати відзив на касаційну скаргу.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

30. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити таке.

31. Частиною другою статті 2 Закону України «Про державний кордон» передбачено, що захист державного кордону України є невід`ємною частиною загальнодержавної системи забезпечення національної безпеки і полягає у скоординованій діяльності військових формувань та правоохоронних органів держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.

32. Прикордонний загін є органом охорони державного кордону, призначений для охорони визначеної ділянки державного кордону, а також здійснення інших повноважень, передбачених законодавством України.

33. За змістом частини першої статті 6, частини першої статті 14 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, до особового складу якої входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України.

34. Згідно зі статтею 16 цього Закону умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.

35. Відповідно до частини першої статті 9 Закон України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

36. У частині другій статті 9 Закону № 2011-XII визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

37. Відповідно до абзаців першого та другого частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування ЗСУ, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

38. На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 та № 69/2022 Кабінет Міністрів України Постановою № 168 серед іншого передбачив на період дії воєнного стану виплату для військовослужбовців додаткової винагороди.

39. Відповідно до пункту 1 Постанови № 168 (у редакції, чинній на час спірних правовідносин) на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць (з 19 липня 2022 року з набранням чинності постановою від 07 липня 2022 року № 793 (застосовується з 01 червня 2022 року) (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів , - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

40. У цій постанові Кабінет Міністрів України визначив перелік військовослужбовців за видами військових формувань, на яких поширено дію цієї постанови, та розмір вищевказаної додаткової винагороди.

41. Водночас реалізація зазначених приписів постанови № 168 вимагала визначення порядку й умов виплати додаткової винагороди з метою встановлення переліку бойових дій та заходів, передбачених абзацом першим пункту 1 цієї постанови, а також визначення документів, які підтверджують безпосередню участь військовослужбовця у таких діях і заходах.

42. Постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року № 793 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168» (застосовується з 24 лютого 2022 року) постанову № 168 доповнено пунктом 2-1, яким установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

43. На виконання пункту 2-1 постанови № 168 Адміністрацією Держприкордонслужби видано наказ № 392-/0/81-22-АГ від 30 липня 2022 року (уведений в дію з 01 серпня 2022 року), який діяв упродовж спірного періоду, за який позивач просить стягнути підвищену додаткову винагороду.

44. У пункті 2 цього наказу конкретизовано за здійснення яких заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів, військовослужбовцям, які проходять службу в органах Держприкордонслужби, додаткова винагорода збільшується до 100 000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу їх безпосередньої участі:

(1) бойових завдань із ведення руху опору на тимчасово окупованій території України;

(2) бойових завдань з пошуку, виявлення і знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб), поєднаних з безпосереднім контактом з такими групами, формуваннями, особами;

(3) бойових завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;

(4) польотів у районах безпосереднього ведення бойових дій або ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;

(5) бойових (спеціальних) завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником;

(6) бойових завдань з відбиття збройного нападу (безпосереднього вогневого ураження) на об`єкти, що охороняються, у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього зіткнення з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об`єктам під час вогневого ураження;

(7) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Держприкордонслужби оборони або наступу, контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави;

(8) бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які виконують завдання у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно бойовим розпорядженням, поєднане з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником.

45. Пунктом 4 наказу № 392-АГ визначено, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах:

(1) бойового наказу (бойового розпорядження);

(2) журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад;

(3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.

46. Згідно з пунктом 5 наказу № 392-АГ для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 4 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до цього наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та до якого для виконання завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі.

Для військовослужбовців Держприкордонслужби, які відряджені до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у підпорядкування яких вони передані, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням у ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця.

У довідках, передбачених цих пунктом, обов`язково мають зазначатися відомості про підтверджуючі документи, передбачені пунктом 4 цього наказу.

47. Відповідно до пункту 10 наказу № 392-АГ облік військовослужбовців, які беруть безпосередню участь в бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу та підготовку проєкту наказу про виплату додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 цього наказу, в органах Держприкордонслужби покладено на штаб органу, а у випадку відсутності штабу - на підрозділ (посадову особу), який веде облік бойових дій.

Надання військовослужбовцям довідок про участь у зазначених заходах здійснює підрозділ, який веде облік особового складу.

48. Відповідно до пункту 11 наказу № 392-АГ склад органів і підрозділів Держприкордонслужби, які беруть (брали) участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій, визначаються щомісячно наказом Адміністрації Держприкордонслужби відповідно до рішень (наказів, директив, розпоряджень) Головнокомандувача Збройних Сил України.

Інформація про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, подаються начальниками органів Держприкордонслужби (органів військового управління (штабів угрупування військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у додатку 2 до цього наказу.

49. Згідно з пунктом 12 наказу № 392-АГ виплата військовослужбовцям додаткової винагороди здійснюється щомісяця (у поточному місяці за попередній) на підставі наказів начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників (командирів).

До наказу про виплату додаткової винагороди, виходячи з розміру до 100 000 грн на місяць, в обов`язковому порядку додаються узагальнені дані, отримані з документів, передбачених пунктами 4-6 цього наказу.

50. Наказ № 392-АГ змінив підхід до визначення «безпосередньої участі» військовослужбовців у бойових діях, звузивши та конкретизувавши критерії до певних видів бойових завдань порівняно з наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 31 березня 2022 року № 164-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168», який діяв до 01 липня 2022 року. При цьому, хоч перелік документів для підтвердження участі у бойових діях залишився незмінним, наказ № 392-АГ увів додаткові вимоги щодо підтвердження участі у бойових діях, вимагаючи надання сукупності документів замість одного, як це було передбачено наказом № 164-АГ, зокрема, вимагається надання сукупності документів, таких як бойові накази, журнали бойових дій, рапорти командирів та додаткової довідки за встановленою формою.

51. Отже, при оцінці доказів, що підтверджують право особи на додаткову винагороду, необхідно враховувати ті норми, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, і оцінювати надані документи відповідно до їхніх вимог. Лише на основі такого підходу можна об`єктивно визначити, чи має особа право на отримання додаткової виплати згідно з оновленими критеріями та процедурами.

52. Верховний Суд зазначає, що питання можливості отримання військовослужбовцями збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою № 168, неодноразово досліджувалося.

53. Так, у постанові від 05 серпня 2024 року у справі № 200/4100/23 Верховний Суд констатував, що перебування військовослужбовця в районі ведення бойових дій само собою не є достатньою підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн на місяць, передбаченої постановою № 168. Ключовою умовою для здійснення виплати такої додаткової винагороди є виконання військовослужбовцем спеціальних бойових завдань та заходів, які у розумінні постанови № 168 з урахуванням наказів Адміністрації Держприкордонслужби від 30 липня 2022 року № 392-/0/81-22-АГ та від 09 грудня 2022 року № 628/0/81-22-АГ означають «безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» та документального підтвердження цих обставин (пункти 4 та 5 наказу від 30 липня 2022 року № 392-/0/81-22-АГ, пункти 3 та 7 наказу від 09 грудня 2022 року № 628/0/81-22-АГ).

54. Тож для відповідача підставою для виплати додаткової винагороди відповідно до пункту 1 постанови № 168 є саме документальне підтвердження участі позивача як військовослужбовця у бойових діях (заходах) [правова позиція Верховного Суду, викладена у постановах від 21 грудня 2023 року у справі № 200/193/23, від 26 червня 2024 року у справі № 200/216/23, від 31 липня 2024 року у справі № 200/625/23, від 05 серпня 2024 року у справі № 200/4100/23, від 28 серпня 2024 року у справі № 200/1310/23, від 04 вересня 2024 року у справі № 280/2228/23, від 30 вересня 2024 року у справах № 200/232/23 та № 200/440/23].

55. Ключовими у цій справі є питання наявності підстав для виплати ОСОБА_1 як військовослужбовцю Держприкордонслужби збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови № 168 у спірний період на підставі довідки, виданої військовою частиною НОМЕР_2 .

56. Як установлено судами попередніх інстанцій, позивач є військовослужбовцем Держприкордонслужби та під час проходження службу у НОМЕР_4 прикордонному загоні (військова частина НОМЕР_1 ) був відряджений до НОМЕР_5 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) для участі у заходах.

57. За висновком суду першої інстанції видана позивачу довідка від 02 березня 2023 року № 4988) є належним і достатнім документом, яка підтверджує участь позивача у бойових діях, а відповідач не спростував її достовірність. Суд апеляційної інстанції дійшов протилежних висновків.

58. Переглядаючи висновки суду апеляційної інстанції в контексті доводів касаційної скарги, Верховний Суд звертає увагу на те, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, не здійснив комплексної оцінки наявних доказів та не з`ясував усіх фактичних обставин, необхідних для правильного вирішення справи, обмежившись формальним аналізом довідки, не дослідив мету та підстави її видачі, не перевірив, які саме документи стали її основою та не встановив, чи підтверджується «безпосередня участь» військовослужбовця у бойових діях іншими доказами.

59. Зокрема, Верховний Суд у постанові від 06 серпня 2024 року у справі № 360/290/23 вказав, що згідно з пунктом 4 наказу № 392-АГ, підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах здійснюється на підставі комплексу інформації, наявної у відповідних документах, а пунктом 3 наказу № 628/0/81-22-АГ, визначено, що перелік підтверджувальних документів допускає альтернативність і не обмежується їх сукупністю.

60. У постанові від 05 серпня 2024 року (справа № 200/4100/23) Верховний Суд також зауважив, що розглядаючи дану категорію справ суди повинні перевіряти, чи підтверджує видана довідка участь військовослужбовця у бойових діях у визначений період, розглядаючи її разом з іншими доказами.

61. Такими доказами згідно пункту 4 наказу № 392-АГ є бойові накази, журнали бойових дій та рапорти командирів, які мають оцінюватися в їх сукупності.

62. Висновок суду апеляційної інстанції не враховує доводів позивача про те, що він брав участь у бойових діях на території Чернігівської та Сумської областей у періоди вказані у довідці військової частини НОМЕР_2 від 02 березня 2023 року № 4988.

63. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції обґрунтована також тим, що з наданої на вимогу суду відповідачем та військовою частиною НОМЕР_2 інформації, документи на підтвердження участі ОСОБА_1 у бойових діях в спірний період до військової частини НОМЕР_1 не направлялися, що в підсумку не дає позивачу підстав для виплати за цей період додаткової винагороди у збільшеному до 100 000 грн розмірі.

64. У той же час згідно з позицію Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2024 року у справі № 560/3159/23, від 23 травня 2024 року у справі № 120/4387/23, від 24 травня 2024 року у справі № 120/4967/23, від 28 травня 2024 року у справі № 120/5170/23 та від 08 серпня 2024 року у справі № 280/2754/23, порушення порядку передання документів, рапортів та іншої інформації між військовими частинами щодо безпосередньої участі військовослужбовця у забезпеченні бойових дій по забезпеченню заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не свідчить про відсутність у нього права на таку винагороду.

65. Суд апеляційної інстанції не врахував, що відсутність окремих списків або порушення порядку передачі документів між військовими частинами не можуть автоматично позбавляти позивача права на винагороду, якщо інші докази свідчать про його фактичну участь у бойових діях/заходах.

66. Тим більше обов`язок оформлення документів, визначених пунктами 4, 5, 11 Наказу № 392-АГ, які є підставою для нарахування і виплати коштів, покладено на начальників (керівників) органів Держприкордонслужби (командирів військових частин), які ведуть (вели) бойові дії, та до яких були відряджені військовослужбовці.

67. Суд апеляційної інстанції при вирішенні спірного питання керувався інформацією з довідок військової частини НОМЕР_1 про відсутність облікованих відомостей щодо ОСОБА_1 та що рапорти, підтвердження участі у бойових діях або заходах не надходили.

68. У той же час судом не було надано належної оцінки іншим зібраним у справі доказам, тобто фактично висновки судом зроблені на підставі інформації з довідок НОМЕР_4 прикордонного загону, а не документів (журналів, рапортів командирів, наказів), які достовірно підтвердили чи спростовували факт безпосередньої участі позивача у бойових діях/заходах.

69. Реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб`єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з`ясування об`єктивної істини у справі.

70. Окрім того, у постанові від 05 червня 2024 року у справі № 200/660/23 Верховний Суд зауважив, що суди попередніх інстанцій, встановивши відсутність документів про участь позивача у бойових діях, не з`ясували, які завдання і де він виконував під час перебування у відрядженні в НОМЕР_5 прикордонному загоні (військова частина НОМЕР_2 ). Якщо позивач не виконував завдань, що дають право на додаткову винагороду, важливо встановити, які саме завдання він виконував і де проходив службу. Ці обставини є ключовими для правильного вирішення спору і не можуть бути проігноровані (подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 22 листопада 2023 у справі № 520/690/23).

71. Отже, через неповне з`ясування всіх обставин та без встановлення, чи підтверджується участь позивача у відповідних діях або заходах, вказаних у довідці від 02 березня 2023 року № 4988 у сукупності з іншими доказами, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність права у позивача на виплату збільшеної винагороди є передчасним.

72. Водночас Держава не може відмовити особі у виплатах, якщо існують чинні законодавчі норми, які передбачають такі виплати, а особа відповідає умовам, що висуваються цими нормами для проведення таких виплат. Для цього суди мають перевірити чи існують норми, які передбачають виплату, а також чи відповідає особа умовам для проведення таких виплат.

73. Аналогічного правового висновку за подібних обставин Верховний Суд дійшов у постановах від 17 жовтня 2024 року у справі № 200/167/23 та від 05 грудня у справі № 120/12613/23.

74. Верховний Суд у постанові від 16 березня 2023 року у справі № 600/747/22-а наголошував щодо обов`язку суду встановлювати всі обставини справи незалежно від позиції сторін, згідно зі статтями 2 та 9 КАС України.

75. У низці постанов Верховний Суд зазначив, що суди повинні ретельно досліджувати весь комплекс доказів, без перекладання тягаря наслідків недбалості чи неефективної роботи посадових осіб на військовослужбовця.

76. Оскільки суд апеляційної інстанції не вжив усіх, визначених законом, заходів та не встановив усі фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, то, з урахуванням повноважень касаційного суду (частина друга статті 341 КАС України), відсутня можливість перевірити правильність його висновків загалом по суті спору.

77. За правилами пункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

78. Згідно з частиною четвертою статті 353 КАС України, справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення допущені тільки цим судом.

79. Таким чином, з огляду на приписи частини другої статті 353 КАС України, касаційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції - скасувати, а справу - направити на новий розгляд до цього ж суду.

80. З огляду на результат касаційного розгляду витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, не розподіляються.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Дайнеко Ігоря Анатолійовича, задовольнити частково.

Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2024 року у справі №120/7775/23 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

...........................

М.В. Білак

І.В. Желєзний

Ж.М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду