№ 120/8018/20-а - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2022 року

м. Київ

справа №120/8018/20-а

адміністративне провадження № К/9901/35804/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мацедонської В. Е.,

суддів: Данилевич Н. А., Шевцової Н. В.

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Тростянецької селищної ради Вінницької області про визнання протиправними та скасування рішень, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Тростянецької селищної ради Вінницької області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17 березня 2021 року (головуючий суддя Бошкова Ю. М.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2021 року (головуючий суддя Шидловський В. Б., судді: Боровицький О. А., Матохнюк Д. Б.),

І. Суть спору

У грудні 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Тростянецької селищної ради Вінницької області (далі - відповідач, Тростянецька селищна рада), у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення 1 сесії Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області 8 скликання від 25 листопада 2020 року № 5 «Про затвердження заступника селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради»;

- визнати протиправним та скасувати рішення 1 сесії Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області 8 скликання від 25 листопада 2020 року № 6 «Про затвердження керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету»;

- визнати протиправним та скасувати рішення 1 сесії Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області 8 скликання від 25 листопада 2020 року № 7 «Про затвердження старост та Положення про старосту»;

- визнати протиправним та скасувати рішення 1 сесії Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області 8 скликання від 25 листопада 2020 року № 8 «Про утворення виконавчого комітету ради, визначення його чисельності та затвердження персонального складу».

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що відповідачем порушено порядок оприлюднення спірних рішень, оскільки попередньо, за 10 робочих днів, на сайті Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області проекти рішень 1 сесії Тростянецької селищної ради оприлюднені не були. Указане призвело до порушення прав позивача, як жителя Тростянецької ОТГ, депутата Тростянецької селищної ради 8 скликання.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи.

ОСОБА_1 є новообраним депутатом Тростянецької селищної ради 8 скликання.

Відповідно до рішення Тростянецької селищної територіальної виборчої комісії від 18 листопада 2020 року скликання 1 сесії новообраної Тростянецької селищної ради 8 скликання призначено на 25 листопада 2020 року о 14:00 год.

Згідно з проектом порядку денного подальшої роботи пленарного засідання першої сесії Тростянецької селищної ради 8 скликання на обговорення винесено наступні питання:

1. Про обрання лічильної комісії.

2. Про обрання секретаря селищної ради.

3. Про затвердження заступників селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради.

4. Про затвердження керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету Тростянецької селищної ради.

5. Про затвердження старост та Положення про старосту.

6. Про утворення виконавчого комітету селищної ради, визначення його чисельності та затвердження персонального складу.

7. Про затвердження Положення про постійні комісії Тростянецької селищної ради.

8. Про утворення постійних комісій Тростянецької селищної ради.

9. Про внесення змін до рішення селищної ради від 20 грудня 2019 року № 425 «Про затвердження структури та чисельності апарату Тростянецької селищної ради та її виконавчих органів».

10. Про затвердження структури та загальної чисельності працівників апарату Тростянецької селищної ради та її виконавчого комітету, та виконавчих органів селищної ради.

11. Про утворення виконавчих органів Тростянецької селищної ради.

12. Про створення комунальної установи Тростянецької селищної ради «Тростянецький трудовий архів».

13. Про внесення змін до рішення 37 сесії селищної ради 7 скликання від 20 грудня 2019 року № 422 «Про бюджет Тростянецької селищної об`єднаної територіальної громади на 2020 рік».

Як вказує позивач, з порядком денним даної сесії він, як депутат Тростянецької селищної ради 8 скликання, був ознайомлений лише 25 листопада 2020 року о 13:50 год. під час реєстрації, в якості депутата, у коридорі будівлі, де було визначено проводити першу сесію 8 скликання Тростянецької селищної ради.

Так, серед іншого, рішенням Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області від 25 листопада 2020 року № 5 «Про затвердження заступника селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради» затверджено на посаду заступника селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради ОСОБА_2 .

Рішенням Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області від 25 листопада 2020 року № 6 «Про затвердження керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету» затверджено на посаду керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету ОСОБА_3 .

Рішенням Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області від 25 листопада 2020 року № 7 «Про затвердження старост та Положення про старосту» затверджено на посади 11 старост навколишніх сіл та затверджено Положення про старосту Тростянецької селищної об`єднаної територіальної громади у новій редакції.

Рішенням Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області від 25 листопада 2020 року № 8 «Про утворення виконавчого комітету ради, визначення його чисельності та затвердження персонального складу» затверджено персональний склад виконавчого комітету Тростянецької селищної ради в кількості 32 особи.

Уважаючи такі рішення відповідача протиправними та прийнятими з порушенням процедури, позивач звернувся із даним позовом до суду за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.

ІІІ. Рішення судів попередніх інстанцій та мотиви їх ухвалення.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 17 березня 2021 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2021 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення 1 сесії Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області 8 скликання від 25 листопада 2020 року № 5 «Про затвердження заступника селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради». Визнано протиправним та скасовано рішення 1 сесії Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області 8 скликання від 25 листопада 2020 року № 6 «Про затвердження керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету». Визнано протиправним та скасовано рішення 1 сесії Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області 8 скликання від 25 листопада 2020 року № 7 «Про затвердження старост та Положення про старосту». Визнано протиправним та скасовано рішення 1 сесії Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області 8 скликання від 25 листопада 2020 року № 8 «Про утворення виконавчого комітету ради, визначення його чисельності та затвердження персонального складу».

Суд першої інстанцій, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем порушено обов`язкові приписи щодо порядку оприлюднення проектів актів органів місцевого самоврядування, установлені Законами України «Про доступ до публічної інформації» та «Про місцеве самоврядування в Україні». Порушення відповідачем порядку оприлюднення проектів спірних рішень та незабезпечення їх обговорення під час сесії селищної ради є достатніми підставами для визнання таких рішень протиправними та їх скасування.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції

27 вересня 2021 року Тростянецька селищна рада звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17 березня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2021 року.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою на підставі п. 1 ч. 4 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

V. Касаційне оскарження

У касаційній скарзі Тростянецька селищна рада просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

На обґрунтування позиції, відповідач посилається на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій того, що теоретичне порушення порядку оприлюднення проектів рішень не може бути підставою для скасування таких рішень, що підтверджується численними позиціями Верховного Суду, зокрема викладеними у постановах від 08 серпня 2019 року у справі № 810/1354/18, від 03 липня 2019 року у справі № 527/451/17, від 15 квітня 2020 року у справі № 818/294/18, від 18 березня 2021 року у справі № 296/3836/16-а, від 12 березня 2020 року у справі № 278/3142/16-а, від 22 грудня 2020 року у справі № 551/35/17, від 15 квітня 2020 року у справі № 818/294/18, від 15 квітня 2020 року у справі № 712/11800/17.

Тростянецька селищна рада стверджує, що судами зазначається про скасування рішень селищної ради виключно у зв`язку з не оприлюдненням їх проектів. Водночас, такий висновок, на думку відповідача, суперечить ч. 3 ст. 15, ч. 1, 2 ст. 23, ч. 1, 2 ст. 24 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Позивачем відзив не подано, що не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

03 серпня 2022 року від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів, у якому останній посилаючись на постанову Верховного Суду від 28 липня 2022 року у справі № 120/8017/20, зауважує про тотожність цієї справи з справою № 120/8018/20. Зазначає, що у справі № 120/8017/20 Верховний Суд дійшов висновку, що саме по собі порушення порядку оприлюднення проекту рішення ради не може бути підставою для скасування такого рішення, а інших належних доказів, які б свідчили про те, що прийняте рішення є протиправним або порушує законні права та інтереси позивача, до суду не надано.

VІ. Релевантні джерела права й акти їх застосування.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами ст. 19, 140, 143, 144, 146 Основного Закону України.

Згідно з ст. 4 Європейської хартії місцевого самоврядування головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються конституцією або законом. Однак це положення не перешкоджає наділенню органів місцевого самоврядування повноваженнями і функціями для спеціальних цілей відповідно до закону.

Органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене зі сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу.

Повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування, як правило, мають бути повними і виключними. Вони не можуть скасовуватися чи обмежуватися іншим, центральним або регіональним органом, якщо це не передбачене законом.

Статтею 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 10 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон № 280/97-ВР) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Порядок формування та організація діяльності рад визначаються Конституцією України, цим та іншими законами, а також статутами територіальних громад.

За приписами п. 3, 5, 6 ч. 1 ст. 26 Закону № 280/97-ВР визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо: утворення виконавчого комітету ради, визначення його чисельності, затвердження персонального складу; внесення змін до складу виконавчого комітету та його розпуск, затвердження за пропозицією сільського, селищного, міського голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України, витрат на їх утримання; щодо утворення за поданням сільського, селищного, міського голови інших виконавчих органів ради.

Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади, утвореної відповідно до Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад», крім питань, зазначених у частині першій цієї статті, вирішуються такі питання: 1) утворення старостинських округів; 2) затвердження Положення про старосту; 3) прийняття рішення щодо дострокового припинення повноважень старости у випадках, передбачених цим Законом (ч. 3 ст. 26 Закону № 280/97-ВР).

Згідно з ч. 1, 2, 4 ст. 46 Закону № 280/97-ВР сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Перша сесія новообраної сільської, селищної, міської ради скликається відповідною територіальною виборчою комісією не пізніш як через два тижні після реєстрації новообраних депутатів ради в кількості, яка забезпечує повноважність складу ради відповідно до ст. 45 цього Закону. Перше пленарне засідання першої сесії відкриває голова зазначеної територіальної виборчої комісії, який інформує раду про підсумки виборів депутатів, а також про підсумки виборів відповідно сільського, селищного, міського голови. З моменту визнання повноважень депутатів ради нового скликання та новообраного сільського, селищного, міського голови відповідно до ст. 42 цього Закону головує на пленарних засіданнях ради першої сесії новообраний голова.

Наступні сесії ради скликаються: сільської, селищної, міської - відповідно сільським, селищним, міським головою; районної у місті, районної, обласної - головою відповідної ради.

Частиною 1 ст. 59 Закону № 280/97-ВР обумовлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

У відповідності до ч. 2 ст. 59 Закону № 280/97-ВР установлено, що рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Згідно з ст. 3 Європейської хартії місцевого самоврядування, місцеве самоврядування означає право і спроможність органів місцевого самоврядування в межах закону здійснювати регулювання і управління суттєвою часткою суспільних справ, які належать до їхньої компетенції, в інтересах місцевого населення.

Це право здійснюється радами або зборами, члени яких вільно обираються таємним голосуванням на основі прямого, рівного, загального виборчого права і які можуть мати підзвітні їм виконавчі органи.

Разом з цим, підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Згідно з ч. 11 ст. 59 Закону № 280/97-ВР установлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації», крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки. В актах та проектах актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування не може бути обмежено доступ до інформації про витрати чи інше розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним чи комунальним майном, у тому числі про умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримують ці кошти або майно, а також до іншої інформації, обмеження доступу до якої заборонено законом.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, визначає Закон України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон № 2939-VI).

Частиною 2 ст. 1 Закону № 2939-VI передбачено, що публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Абзацом 2 ч. 1 ст. 10-1 Закону № 2939-VI визначено, що розпорядники інформації зобов`язані надавати публічну інформацію у формі відкритих даних на запит, оприлюднювати і регулярно оновлювати її на єдиному державному веб-порталі відкритих даних та на своїх веб-сайтах.

За змістом ч. 3 ст. 15 Закон № 2939-VI проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 10 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

VІІ. Висновки Верховного Суду

В силу положень ч. 1 ст. 341 КАС України перегляд судового рішення здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірка правильності застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

Підставою для відкриття касаційного провадження в цій справі слугувало, неврахування, на думку скаржника, судом першої та апеляційної інстанцій висновків Верховного Суду щодо застосування ст. 15 Закону № 2939-VI, викладених у постановах від 08 серпня 2019 року у справі № 810/1354/18, від 03 липня 2019 року у справі № 527/451/17, від 15 квітня 2020 року у справі № 818/294/18, від 18 березня 2021 року у справі № 296/3836/16-а, від 12 березня 2020 року у справі № 278/3142/16-а, від 22 грудня 2020 року у справі № 551/35/17, від 15 квітня 2020 року у справі № 818/294/18, від 15 квітня 2020 року у справі № 712/11800/17.

З цього приводу Верховний Суд уважає зазначити таке.

За приписами ст. 46 Закону № 280/97-ВР рішення про скликання сесії ради відповідно до частин четвертої, шостої та восьмої цієї статті доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради.

Пропозиції щодо питань на розгляд ради можуть вноситися сільським, селищним, міським головою, постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом ради, головою місцевої державної адміністрації, головою районної, обласної ради, загальними зборами громадян. Пропозиції щодо прийняття рішень, які відповідно до закону є регуляторними актами, вносяться з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Порядок проведення першої сесії ради, порядок обрання голови та заступника (заступників) голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради, з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». До прийняття регламенту ради чергового скликання застосовується регламент ради, що діяв у попередньому скликанні.

Частиною 11 ст. 59 Закону № 280/97-ВР установлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

Оскільки відповідачем не дотримано строків оприлюднення проектів рішень, передбачених положеннями ч. 3 ст. 15 Закону № 2939-VI, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що таке порушення, відповідно, нівелює і кінцевий результат засідання 1 сесії Тростянецької селищної ради 8 скликання, що тягне за собою протиправність рішень, прийнятих під час засідання сесії та за її результатами.

Водночас, колегія суддів звертає увагу, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Так, згідно з ч. 3 ст. 15 Закону № 2939-VI проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 10 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

Право запитувача оскаржити до керівника розпорядника, вищого органу або суду невиконання розпорядниками обов`язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону, інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача передбачено ч. 2 ст. 23 Закону № 2939-VI.

У ч. 3 ст. 23 Закону № 2939-VI зазначено, що оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до КАС України.

Таким чином, законодавець не пов`язує невчасну публікацію проекту рішення органу місцевого самоврядування, з правильністю та законністю такого рішення в подальшому.

Так, судами попередніх інстанцій констатовано факт невиконання відповідачем обов`язкових приписів Закону № 280/97-ВР та Закону № 2939-VI щодо обов`язку у встановлений законом строк оприлюднення проектів рішень і суд касаційної інстанції із такими висновками погоджується.

Разом з тим, згідно з позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 08 серпня 2019 року у справі № 810/1354/18, неоприлюднення на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування проекту рішення, як акту індивідуальної дії згідно вимог ст. 15 Закону № 2939-VI, не є підставою для безумовного скасування оскаржуваного рішення.

Саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його недійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Стосовно ж процедурних порушень, то коли йдеться про порушення суто формальні, вони взагалі не впливають на дійсність акта.

Крім того, згідно висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 15 квітня 2020 року у справі № 818/294/18, відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винні у вчиненні таких порушень, зокрема, неоприлюднення інформації відповідно до ст. 15 цього Закону.

Законом № 2939-VI визначено, що неоприлюднення інформації відповідно до статті 15 цього Закону є підставою для притягнення винної особи до відповідальності. Проте, це не є підставою для скасування оскарженого рішення згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації».

Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 12 березня 2020 року у справі № 278/3142/16-а, від 03 липня 2019 року у справі № 527/451/17, від 18 березня 2021 року у справі № 296/3836/16, від 22 грудня 2020 року у справі № 551/35/17, від 15 квітня 2020 року у справі № 712/11800/17, на які посилається Тростянецька селищна рада в своїй касаційній скарзі. Колегія суддів не вбачає підстав для відступлення від такої.

Ураховуючи вищевикладене, Верховний Суд зазначає, що саме по собі порушення порядку оприлюднення проекту рішення ради не може бути підставою для скасування такого рішення, а інших належних доказів, які б свідчили про те, що прийняте рішення є протиправним або порушує законні права і інтереси позивача, до суду не надано.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28 липня 2022 року у справі № 120/8017/20.

Відповідно до ч. 1- 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Як суд першої інстанції, так і суд апеляційної інстанції, належним чином установивши фактичні обставини справи, допустили неправильне застосування норм матеріального права та дійшли помилкового висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позовних вимог.

З огляду на викладене, Верховний Суд уважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову.

З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 3 341 345 349 351 355 356 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Тростянецької селищної ради Вінницької області задовольнити.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17 березня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2021 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Тростянецької селищної ради Вінницької області про визнання протиправними та скасування рішень відмовити.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська

Судді Н. А. Данилевич

Н. В. Шевцова