ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 120/8433/20-а
адміністративне провадження № К/9901/37590/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №120/8433/20-а
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області
про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 13.07.2021 (головуючий суддя Жданкіна Н.В.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2021 (колегія у складі: головуючого судді Пилипенко О. Є., суддів Ключковича В. Ю. та Черпіцької Л. Т.),
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 , в інтересах малолітнього ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу та зобов`язання вчинити дії.
2. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 09.03.2021 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 06.11.2020 №2-15928/15-20-СГ. Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, сільськогосподарського призначення, державної форми власності, орієнтовною площею 2,0 га, з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, на території Бондурівської сільської ради Вінницького району Вінницької області (за межами населеного пункту) та прийняти мотивоване рішення у формі наказу, з урахуванням висновків суду за результатами розгляду цієї справи. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
3. У червні 2021 року представник позивача звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником, в якій заявник просить замінити сторону стягувача у виконавчому провадженні, а саме замінити Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області на його правонаступника - Чечельницьку селищну раду Вінницької області.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
4. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 13.07.2021, яка залишена без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2021, у задоволенні заяви ОСОБА_1 , в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , про заміну сторони виконавчого провадження відмовлено.
5. Відмовляючи у задоволенні заяви позивача про заміну сторони виконавчого провадження у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що заявником не надано суду належних доказів, які підтверджують перехід адміністративної компетенції від одного суб`єкту владних повноважень до іншого.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, 11.10.2021 ОСОБА_1 , в інтересах ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 13.07.2021 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2021, та ухвалити нове рішення, яким замінити сторону у виконавчому провадженні.
7. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. В автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, 19.10.2021 зареєстровано вказану касаційну скаргу.
9. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.10.2021, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С. Г., судді: Стрелець Т. Г., Тацій Л. В.
10. Ухвалою Верховного Суду від 27.10.2021 касаційну скаргу залишено без руху та надано десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків.
11. Скаржником вимоги ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху виконано та усунуто зазначені в ній недоліки.
12. Ухвалою Верховного Суду від 16.11.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Тодорашка Олександра Івановича, в інтересах ОСОБА_2 , на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 13.07.2021 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2021.
13. Ухвалою Верховного Суду від 24.10.2022 закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 25.10.2022.
ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів зазначає таке.
15. Відповідно до статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником.
16. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIІІ «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VІІІ).
17. Згідно із статтею 1 Закону № 1404-VІІІ виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
18. Пунктом 1 частини 5 статті 15 Закону № 1404-VІІІ передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
19. Під правонаступництвом у виконавчому провадженні необхідно розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від права попередника до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні.
20. При цьому, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником (процесуальне правонаступництво) відбувається виключно за відповідним рішенням суду.
21. За змістом статті 129-1 Конституції України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваних рішень) Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.
22. Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
23. Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
24. Як установлено судами попередніх інстанцій, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 09.03.2021 адміністративний позов у цій справі задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 06.11.2020 № 2-15928/15-20-СГ. Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, сільськогосподарського призначення, державної форми власності, орієнтовною площею 2,0 га, з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, на території Бондурівської сільської ради Вінницького району Вінницької області (за межами населеного пункту) та прийняти мотивоване рішення у формі наказу, з урахуванням висновків суду за результатами розгляду цієї справи.
25. Вінницьким окружним адміністративним судом 12.05.2021 та 14.05.2021 видано виконавчі листи.
26. Судами встановлено, що постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Бойка С.В. від 21.05.2021 відкрито виконавче провадження № 65512424 з примусового виконання судового рішення у справі №120/8433/20-а. Вінницьким окружним адміністративним судом 12.05.2021 на виконання цього рішення видано виконавчий лист щодо зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, сільськогосподарського призначення, державної форми власності, орієнтовною площею 2,0 га, з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, на території Бондурівської сільської ради Вінницького району Вінницької області (за межами населеного пункту) та прийняти мотивоване рішення у формі наказу, з урахуванням висновків суду за результатами розгляду цієї справи.
27. За змістом частини 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
28. У ст. 1 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII) виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) вважається сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
29. Сторонами у виконавчому провадженні згідно із ч.ч.1 та 2 ст.15 Закону №1404-VIII є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.
У разі вибуття однієї зі сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив (абз.1 ч.5 ст.15 Закону №1404-VIII).
30. Частиною 1 ст. 379 КАС України визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
31. З наведеного нормативного визначення вбачається, що виконавче провадження є однією зі стадій судового провадження, яка його завершує. Ця стадія розпочинається з набранням судовим рішенням законної сили або за інших умов, установлених законом. Сторони судового провадження на стадії виконавчого провадження набувають відповідної процесуальної якості, користуються правами та несуть певні обов`язки, зумовлені статусом сторони. За законом на стадії виконавчого провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження. Така заміна є прийнятною, зокрема, у правовідносинах, що допускають правонаступництво. При цьому законодавством установлено головну умову, за якої обов`язки боржника може бути перекладено на іншу особу, - це вибуття сторони виконавчого провадження.
32. Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.
33. У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.
34. Аналогічну правову позицію висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08.12.2021 у справі № 9901/348/19, та Верховним Судом у постановах від 20.02.2019 у справі №826/16659/15 та від 13.03.2019 у справі №524/4478/17.
35. Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
36. Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 12.06.2018 у справі №2а-23895/09/1270.
37. У такому разі також відбувається вибуття суб`єкта владних повноважень із публічних правовідносин.
38. Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов`язків, що відбувається із суб`єктами владних повноважень, сама собою повинна бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.
39. При цьому можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва: 1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.
Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб`єкта владних повноважень, припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.
40. Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість заміни адміністративним судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій (крім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами) сторони чи третьої особи іншим суб`єктом, коли права та обов`язки суб`єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб`єкта владних повноважень, а також можливість суб`єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа.
41. При визначенні процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва суд повинен виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, і враховувати таке: якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то суд повинен залучити до участі у справі їхніх правонаступників.
42. Отже, підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися із суб`єктом владних повноважень.
43. Зазначений висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 11.10.2019 у справі №812/1408/16.
44. Так, 28.04.2021 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» (далі - Закон). Законом доповнено розділ X «Перехідні положення» Земельного Кодексу України пунктом 24, яким передбачається, що з дня набрання чинності цим пунктом (з 27.05.2021) землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:
а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);
б) оборони;
в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;
г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності;
д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності;
е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.
45. Також даним пунктом визначено Перехідні положення, пов`язані з прийняттям Закону, які визначають повноваження як органів виконавчої влади, так і органів місцевого самоврядування, а саме:
- з дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними;
- надані до дня набрання чинності цим пунктом рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади дозволи на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок державної власності, які відповідно до цього пункту переходять у комунальну власність, є чинними. Особи, які отримали такі дозволи, а також органи, що їх надали, зобов`язані повідомити про це протягом місяця відповідні сільські, селищні, міські ради з дня набрання чинності цим пунктом. Рішення про затвердження такої документації, що не була затверджена на день набрання чинності цим пунктом, приймають сільські, селищні, міські ради.
46. Суд звертає увагу, що повноважень стосовно розгляду заяв про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення у власність для ведення особистого селянського господарства земельних ділянок, раніше поданих зацікавленими особами до органів виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, сільським, селищним, міським радам Земельним Кодексом України (з зазначеними змінами, що набрали чинності з 27.05.2021) не надано.
47. Тобто, сільським, селищним, міським радам надано лише повноваження щодо прийняття рішень про затвердження документації із землеустрою, що не була затверджена на день набрання чинності цим пунктом.
48. Крім цього, зазначеними змінами не передбачається процедура передачі заяв та матеріалів, що перебували на розгляді органів виконавчої влади станом на 27.05.2021 до відповідних сільських, селищних, міських рад.
49. Під час судового розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження встановлено, що в матеріалах справи відсутні письмові докази про передачу адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень до іншого.
50. Як вже вище зазначалось, відповідно до ч. 1 ст. 379 КАС України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
51. Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для заміни сторони виконавчого провадження з Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області на Чечельницьку селищну раду з огляду на те, що Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області не перебуває в стані припинення або ліквідації, а тому відсутні підстави стверджувати про правонаступництво в матеріальному праві. Не відбулось і фактичного (компетенційного) адміністративного правонаступництва, оскільки відсутні врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області до Чечельницької селищної ради.
52. Разом з тим, на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09.03.2021 у справі № 120/8433/20-а Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області 15.04.2021 повторно було розглянуто клопотання ОСОБА_1 , в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, з метою подальшої передачі безоплатно у приватну власність для особистого селянського господарства на території Бондурівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області і видано наказ за № 2-837/15-21-СГ про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою. Про ці обставини було повідомлено відділ примусового виконання рішень листом від 31.05.2021 за № 0-2-0.6-5075/2-21.
53. З огляду на такі обставини, прийняттям цього наказу рішення суду вважається виконаним.
54. Також, колегія суддів звертає увагу на те, що постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Бойком С.В. від 25 жовтня 2021 року виконавче провадження № 65512424 закінчено на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" (у зв`язку з фактичним виконанням у повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом).
55. На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що, оскільки рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09.03.2021 вже виконано Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області, тому відсутні підстави для заміни сторони виконавчого провадження, і така заміна в межах справи №120/8433/20-а не буде вважатися ефективним захистом порушених прав позивача.
56. Тому колегія суддів зазначає, що суди попередніх інстанції дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанції.
57. Згідно із статтею 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
58. З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій прийняті законні і обґрунтовані судові рішення, ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
59. За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах малолітнього ОСОБА_2 слід залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
Керуючись статтями 341 345 349 351 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах малолітнього ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 13 липня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіС.Г. Стеценко Т.Г. Стрелець Л.В. Тацій