№ 120/847/20-а - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2021 року

м. Київ

справа № 120/847/20-а

адміністративне провадження № К/9901/32521/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І. В.,

суддів - Шишова О. О., Яковенка М. М.

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12.06.2020 у складі судді Воробйової І. А. та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2020 у складі колегії суддів: Смілянця Е. С., Капустинського М. М. Сапальової Т.В. у справі № 120/847/20-а за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграна Фрут Україна» до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграна Фрут Україна» звернулось до суду із адміністративним позовом до Офісу великих платників податків ДПС, у якому просило визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001065211 від 14.02.2020.

2. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 12.06.2020 позовні вимоги задоволено частково та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податку Державної податкової служби № 0001065211 від 14.02.2020.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

2.1. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2020 апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:

3.1. На підставі направлень від 12.11.2019 № 45 та № 46, виданих Офісом великих платників податків ДПС та наказу Офісу великих платників податків ДПС від 07.11.2019 № 389 державними ревізорами/інспекторами у період з 12.11.2019 по 16.01.2020 проведена позапланова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграна Фрут Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства України по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_6 , ФОП ОСОБА_7 , ФОП ОСОБА_8 з відображення у податковій звітності з податку на прибуток та показників фінансової звітності за відповідні періоди

3.2. За результатом проведеної перевірки відповідачем складено акт від 23.01.2020 за № 17/28-10-52-11/ НОМЕР_1 , у якому зафіксовані виявлені перевіркою порушення, а саме, пункту 44.6 статті 44, пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України завищення собівартості реалізованої продукції звіту про фінансові результати за 2016 року в сумі 5 308 000 грн, за 2017 рік у сумі 2 561 825 грн, за 2018 рік у сумі 1 251 233 грн, що призвело до заниження податку на прибуток за 2016 рік у сумі 955 440 грн, за 2017 рік у сумі 461 128, 50 грн, за 2018 рік у сумі 225 221, 94 грн.

3.3. Зі змісту акта перевірки судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі перевірених відповідачем документів були досліджені господарські взаємовідносини по придбанню товарно-матеріальних цінностей у наступних контрагентів:

- ФОП ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) згідно з договором від 02.02.2015 № 020215ГНВ;

- ФОП ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_3 ) згідно з договором від 04.11.2016 № 041116РВІ;

- ФОП ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_4 ) згідно з договором від 23.08.2016 № 230816ПОВ;

- ФОП ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_5 ) згідно з договором від 05.12.2016 № 051216ЧВМ;

- ФОП ОСОБА_6 (ІПН НОМЕР_6 ) згідно з договором від 11.07.2017 № 110717ТАБ;

- ФОП ОСОБА_7 (ІПН НОМЕР_7 ) згідно з договором від 28.08.2017 № 280817ІКВ;

- ФОП ОСОБА_8 (ІПН НОМЕР_8 ) згідно з договором від 21.06.2018 № 210618ПМГ;

- ФОП ОСОБА_4 (ІГІН НОМЕР_9 ) згідно з договором від 23.09.2016 № 230916ФДВ.

3.4. Згідно з умовами зазначених договорів, Продавець (ФОП) продає сировину, в подальшому іменовану Товаром, а Покупець (ТОВ «Аграна Фрут Україна») купує Товар на умовах, оговорених в даному Договорі по цінах, згідно з контрактом.

Продавець продає, а Покупець купує Товар в асортименті та кількості, які визначаються згідно з специфікацією до цього договору та є чинними лише тоді, якщо вони здійсненні в письмовій формі та підписані уповноваженими особами обох сторін.

Ціна Товару визначається згідно з специфікаціями до контракту та є чинними лише тоді, якщо вони здійсненні в письмовій формі та підписані уповноваженими особами обох сторін.

Оплата за поставлений Товар проводиться по заліковій базі шляхом банківського перерахування на рахунок Продавця, або, згідно з діючим законодавством, іншими способами.

Кожна поставка Товару повинна супроводжуватись наступними документами: накладна; податкова накладна (для платників ПДВ); товарно-транспортна накладна; якісне посвідчення; інші документи (за згодою Покупця та Продавця).

3.5. Судам попередніх інстанцій встановлено, що згідно з виписаними видатковими накладними дані підприємці постачали заморожену ягоду. Проте, згідно з даними, наявними в автоматизованих інформаційних системах Державної податкової служби дані фізичні особи - підпримці не володіли власними чи орендованими основними засобами, трудовими та матеріальним ресурсами, необхідними для здійснення заморозки ягід та відсутні дані щодо залучення сторонніх суб`єктів господарювання для заморожування продукції.

3.6. Відтак, податковим органом було зазначено, що походження реалізованої продукції на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграна Фрут Україна» встановити неможливо у зв`язку із відсутністю документів, які б відображали інформацію про виробника даної продукції (сертифікат відповідності, декларація виробника).

3.7. Крім того, до матеріалів перевірки було надано протоколи допиту в рамках кримінального провадження № 32016100110000103 від 04.04.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України в яких контрагенти позивача вказали, що не отримували кошти від Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграна Фрут Україна».

3.8. У ході проведення перевірки, відповідно до наявних копій товарно-транспортних накладних, по ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 не встановлено факт постачання товарно-матеріальних цінностей (ягоди ожини, чорниці) на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграна Фрут Україна».

3.9. Також зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграна Фрут Україна» перераховувало на розрахунковий рахунок кошти ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_6 , ФОП ОСОБА_7 , ФОП ОСОБА_8 у сумі 9 121 058, 00 грн, що відображено у бухгалтерському обліку проведенням Дт631 Кт311.

3.10. Перевіркою також установлено порушення пункту 44.6 статті 44, пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, завищення собівартості реалізованої продукції звіту про фінансові результати за 2016 року в сумі 5 308 000 грн, за 2017 року в сумі 2 561 825 грн, за 2018 року в сумі 1 251 233 грн, що призвело до заниження податку на прибуток за 2016 рік у сумі 955 440 грн, за 2017 рік у сумі 461 128, 50 грн, за 2018 рік у сумі 225 221, 94 грн.

3.11. За наслідком проведеної перевірки та складеного акта відповідачем 14.02.2020 прийнято податкове повідомлення - рішення № 0001065211, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств у розмірі - 1 641 791 грн та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 410 448 грн.

3.12. Не погоджуючись із цим рішенням позивач звернувся до суду із указаним позовом.

4. Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, вказав на те, що відповідачем не наведено жодних обставин та не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій із указаними контрагентами цілям або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов`язаність операцій з господарською діяльністю позивача, фіктивність вчинених операцій.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

5. Відповідачем подано касаційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

5.1. Касаційна скарга аргументована неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального права у випадку, передбаченому пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку. Зокрема, відповідач зазначає про те, що судами попередніх інстанцій не було враховано позиції Верховного Суду, викладені в постановах від 10.04.2020 у справі № 821/1950/14, від 06.02.2020 у справі № 2140/1347/18, від 01.05.2020 у справі № 826/19877/16, від 04.06.2020 у справі № 825/1630/17, від 06.02.2020 у справі № 813/761/15, які грунтуються на необхідності підтвердження реальності господарських операцій наявністю можливості їх здійснення (місцезнаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів та інше).

5.2. У поданій касаційній скарзі, скаржник зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій не було оцінено доводи відповідача про те, що платником податків не надано документів, на підтвердження реальності господарських операцій.

6. У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити оскаржувані судові рішення без змін, як такі, що є законними та обгрунтованими, а касаційну скаргу відповідача - без задоволення

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

7. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

8. Згідно зі статтею 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

9. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

10. Питання, пов`язані з обчисленням податку на прибуток та на додану вартість, обчислення об`єкту оподаткування, формуванням виникнення податкових зобов`язань у разі постачання товарів та надання послуг унормовано, статтями 44 134-137 Податкового кодексу України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

11. Так, відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України), для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

12. Положеннями підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

13. Згідно з пунктом 135.1 статті 135 ПК України, базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

14. Відповідно до пункту 137.1 статті 137 ПК України, податок на прибуток підприємств нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

15. Аналіз указаних норм вказує на те, що платник податку зобов`язаний включити до об`єкта оподаткування податок на прибуток підприємств отриманий дохід від реалізації товару.

16. При цьому, господарські операції для визначення податкових пільг мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

17. Як встановлено судом першої інстанції, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аграна Фрут України» укладено договори із наступними контрагентами: ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_6 , ФОП ОСОБА_7 , ФОП ОСОБА_8 . Згідно з умовами зазначених договорів, Продавець (ФОП) продає, а Покупець (ТОВ «Аграна Фрут Україна») купує Товар в асортименті та кількості, які визначаються згідно зі специфікацією до цього договору та є чинними лише тоді, якщо вони здійсненні в письмовій формі та підписані уповноваженими особами обох сторін (п. 2.1 Договорів).

18. Судами попередніх інстанцій також установлено, що ціна товару визначається згідно зі специфікацією до контракту та є чинними лише тоді, якщо вони здійсненні в письмовій формі та підписані уповноваженими особами обох сторін. Оплата за поставлений Товар проводиться по заліковій базі шляхом банківського перерахування на рахунок Продавця, або, згідно з діючим законодавством, іншими способами.

19. Крім того, оплата проводиться протягом 3 банківських днів з моменту фактичної поставки товару покупцю при наданні продавцем всіх документів, зазначених в пункті 5.2. Кожна поставка Товару повинна супроводжуватись наступними документами: накладна; податкова накладна (для платників ПДВ); товарно-транспортна накладна; якісне посвідчення; інші документи (за згодою Покупця та Продавця).

20. Як установлено судом першої інстанції та підтримано під час апеляційного перегляду, на підтвердження отримання товару Товариством з обмеженою відповідальністю «Аграна Фрут України» від вищевказаних фізичних осіб - підприємців, позивачем надано наступні документи: договори № 020215ГНВ від 02.02.2015, № 041116РВІ від 04.11.2016, № 051216ЧВМ від 05.12.2016, № 230916ФДВ від 23.09.2016, № 280817ІКВ від 28.08.2017, № 230816ПОВ від 23.08.2016, № 210618ПМГ від 21.06.2018; специфікації № 1, № 2 від 02.02.2015, 11.11.2016, № 1, № 2 від 04.11.2016, 11.11.2016, № 1, № 2 від 05.12.2016 № 1, № 2 від 23.09.2016, № 3 від 24.10.2016; № 1, № 2, № 3 від 23.08.2016, №4 від 14.07.2017, № 1, № 2 від 28.08.2017, № 1, № 2 від 21.06.2018; накладні № 4 від 02.02.2015, №5 від 15.08.2016, № 6 від 22.08.2016, № 6 від 13.07.2017, № 2 від 05.09.2016, № 1 від 22.08.2016, № 1 від 13.07.2017, № 2 від 16.08.2017, № 1 від 04.09.2017; видаткові накладні № 1 від 03.11.2016, № 2 від 08.11.2016, № 3 від 10.11.2016, № 2 від 06.12.2016, № 3 від 27.12.2016, № 1 від 26.09.2016, № 2 від 24.10.2016; ТТН № 01 від 03.11.2016, № 02 від 08.11.2016, № 03 від 10.11.2016, № 20 від 24.10.2016; акт прийому сировини № 36767 від 22.06.2018; платіжні доручення № 40 від 17.08.2016 та № 3965 від 26.08.2016, № 398 від 02.02.2015, № 285 від 07.11.2016, № 8206 від 09.11.2016, № 8223 від 10.11.2016, № 370 від 08.12.2016, № 9045 від 28.12.2016, № 150 від 27.09.2016, № 240 від 25.10.201, № 3966 від 26.08.2016, № 4243 від 06.09.2016, № 577 від 18.07.2017, № 579 від 18.07.2017, № 706 від 18.08.2017, № 754 від 05.09.2017, № 557 від 25.06.2018.

21. Відтак, позивачем надані документи, які підтверджують факт отримання ним товару.

22. При цьому, частиною першою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

23. Згідно з абзацом одинадцятим частини першої статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

24. Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

25. Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

26. Верховний Суд зазначає, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, належить з`ясувати, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції та установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

27. Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

28. Надаючи оцінку доводам касаційної скарги, колегія суддів зазначає, що досліджені судами попередніх інстанцій первинні документи розкривають зміст господарських операцій, підтверджують рух активів позивача та отримання ним реального результату в процесі господарської діяльності з контрагентами.

29. При цьому, Верховний Суд наголошує, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

30. При вирішенні податкових спорів Верховний Суд враховує презумпцію добросовісності платника податків за якою передбачається економічна виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.

31. Згідно з доктриною реальності господарської операції, яка застосовується у судовій практиці Верховного Суду, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів.

32. Нормами Податкового кодексу України презюмується вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов`язкова ознака господарської операції.

33. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. Документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

34. Проте, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки (недоліки) у їх оформленні не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміна у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися).

35. Колегія суддів також зазначає, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування витрат чи податкового кредиту, а тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

36. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10 вересня 2021 року у справі № 460/2315/19.

37. Надаючи оцінку доводам касаційної скарги у частині відсутності товарно-транспортних накладних колегія суддів зазначає наступне.

38. За своєю правовою природою, товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом.

39. Тобто, оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання такого документа, як товарно-транспортна накладна, не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій та бути єдиною підставою для позбавлення платника податку права на отримання податкового кредиту з податку на додану вартість.

40. Аналогічний правий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.08.2021 у справі № 640/18984/18 та від 06.02.2018 у справі № 816/166/15-а.

41. Ураховуючи зазначене, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що платником податків, у даному випадку, належним чином підтверджено дійсність господарських операцій.

42. Водночас, на переконання колегії суддів безпідставними є посилання скаржника на наявість кримінального провадження та протоколів допиту фізичних осіб-підприємців, оскільки обставини таких слідчих дій не знайшли свого відображення в судових рішеннях, які набрали законної сили та мають характер обставин, що не підлагають доказуванню.

43. На думку колегії суддів, доводи касаційної скраги не підтверджують порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а зводяться до незгоди із обставинами справи, які були встановлені під час судового розгляду.

44. Щодо посилань скаржника на позиції Верховного Суду, наведені у постановах від 10.04.2020 у справі № 821/1950/14, від 06.02.2020 у справі № 2140/1347/18, від 01.05.2020 у справі № 826/19877/16, від 04.06.2020 у справі № 825/1630/17, від 06.02.2020 у справі № 813/761/15, колегія суддів звертає увагу на те, що в касаційній скарзі відсутнє зазначення конкретного правового висновку щодо застосування норми права, який міг би бути не врахованим судом апеляційної інстанції.

45. Колегія суддів зауважує, що наведені позиції Верховного Суду у вищезазначених справах сформовані Судом за результатом розгляду вказаної справи, зважаючи на обсяг наданих позивачем доказів в підтвердження реальності здійснення господарських операцій. При цьому, така позиція Суду не стосується порядку застосування певних норм права, що мав би враховуватись судами попередніх інстанцій при розгляді аналогічних спорів, а є висновком за результатом оцінки наданих учасниками справи доказів та установлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.

46. Верховний Суд зазначає, що у рамках спірних правовідносин, судами першої та апеляційної інстанцій зроблено обгрунтовані висновки щодо помилковості висновків контролюючого органу, які слугували підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

47. Частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержавнням норм матеріального і процесуального права.

48. Розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи в межах касаційної скарги та здійснивши системний аналіз долучених до справи доказів, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм законодавства, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

49. Керуючись статтями 341 345 349 350 356 359 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

50. Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС залишити без задоволення.

51. Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12.06.2020 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2020 у справі № 120/847/20-а за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграна Фрут Україна» до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

52. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Суддя-доповідач І. В. Дашутін

Судді О.О. Шишов

М. М. Яковенко