ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2022 року
м. Київ
справа №120/9461/21-а
провадження № К/990/17221/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Данилевич Н. А., Уханенка С. А.
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2022 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Сушка О. О., суддів: Мацького Є. М., Залімського І. Г.
І. Суть спору
1. У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
1.1. визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо встановлення для обчислення індексації грошового забезпечення позивача місяця підвищення (базового місяця) - січень 2016 року та виплати позивачу індексації грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року у заниженому розмірі - 4 435,68 гривень;
1.2. стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року з врахуванням проведеного розрахунку у сумі 36 596,43 грн., із встановленням для обчислення індексації місяця підвищення (базового місяця) - квітень 2013 року.
2. В обґрунтування позову зазначає, що на виконання рішення суду у справі № 120/7009/20-а Військова частина НОМЕР_1 нарахувала та виплатила їй індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року. При цьому, розрахунок індексації грошового забезпечення за спірний період був проведений з урахуванням базового місяця - 01 січня 2016 року.
Стверджує, що вищевказане судове рішення виконано не в повному обсязі, адже відповідач повинен був застосувати базовий місяць з моменту підвищення посадового окладу квітень 2013 року.
Вважаючи дії Військової частини НОМЕР_1 щодо встановлення для обчислення індексації грошового забезпечення позивача місяця підвищення (базового місяця) - січень 2016 року та виплати позивачу індексації грошового забезпечення у заниженому розмірі, ОСОБА_1 звернулась до суду з вимогою про стягнення з Військової частини НОМЕР_1 на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року із встановленням для обчислення індексації місяця підвищення (базового місяця) - квітень 2013 року.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 04 травня 2020 року № 17-РС звільнено ОСОБА_1 з військової служби у відставку.
4. На підставі вказаного наказу командиром Військової частини НОМЕР_1 видано наказ від 05 травня 2020 року № 87, яким позивача 05 травня 2020 року виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення і направлено для зарахування на військовий облік до Вінницького об`єднаного міського військового комісаріату Вінницької області.
5. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року по справі № 120/7009/20-а, окрім іншого, зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно.
6. На виконання рішення суду у справі № 120/7009/20-а відповідач нарахував та виплатив позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року. При цьому, розрахунок індексації грошового забезпечення за спірний період був проведений з урахуванням базового місяця - 01 січня 2016 року.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
7. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.
8. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач під час виконання судового рішення у справі № 120/7009/20-а діяв на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.
9. Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 27 квітня 2022 року скасував рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року та ухвалив нове, яким позовні вимоги задоволено.
9.1. Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо встановлення для обчислення індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 місяця підвищення (базового місяця) - січень 2016 року та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року у заниженому розмірі 4435,68 гривень.
9.2. Стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року з врахуванням проведеного розрахунку у сумі 36596,43 грн., з встановленням для обчислення індексації місяця підвищення (базового місяця) - квітень 2013 року.
10. Суд апеляційної інстанції, ухвалюючи вказане рішення виходив з того, що для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, в якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових. Таким чином суд дійшов висновку, що саме квітень 2013 року буде базовим для здійснення обчислення індексації грошового забезпечення позивача.
IV. Касаційне оскарження
11. Відповідач подав касаційну скаргу на вказане судове рішення з підстав, передбачених пунктом 4 частини четвертої статті 328, пунктом 3 частини третьої статті 353 КАС України, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати його постанову та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
12. Так, автор скарги наголошує, що суд апеляційної інстанції в порушення пункту 3 частини третьої статті 353 КАС України не повідомив його належним чином про дату, час та місце судового засідання, чим порушив процесуальні права відповідача.
13. Верховний Суд ухвалою від 15 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження за скаргою Військової частини НОМЕР_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2022 року з підстави, передбаченої пунктом 4 частини четвертої статті 328, пункту 3 частини третьої статті 353 КАС України.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
14. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
15. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
16. Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
17. Відповідно до пункту першого частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
18. Згідно з частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
19. За змістом частини першої статті 8 КАС України всі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
20. Відповідно до частини першої статті 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.
21. Частиною першою статті 11 КАС України передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
22. За приписами частин першої - другої статті 124 КАС України судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями.
Повістки про виклик у суд надсилаються учасникам справи, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - учасникам справи з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов`язковою.
23. За змістом частини третьої статті 126 КАС України повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді.
24. Положеннями частин першої - другої статті 313 КАС України обумовлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
VI. Позиція Верховного Суду
25. Отже, Кодекс адміністративного судочинства України встановлює для судів певну процедуру надсилання процесуальних документів учасникам справи, а також необхідність їх виклику та заслуховування в судовому засіданні.
26. Надаючи оцінку доводам касаційної скарги, Верховний Суд вважає першочерговим необхідність надання оцінки доводам автора щодо порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права в частині належного його повідомлення про місце, день та час розгляду справи.
27. З матеріалів справи висновується, що рішення судом першої інстанції ухвалено за правилами спрощеного позовного провадження.
28. В силу пункту 3 частини першої статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
29. 07 лютого 2022 року Сьомий апеляційний адміністративний суд постановив ухвалу, якою відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року у цій справі та призначив її до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами (а.с. 58).
30. Відповідно до статті 301 КАС України суд апеляційної інстанції надсилає копії апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів учасникам справи разом з ухвалою про відкриття апеляційного провадження у справі.
31. Так, 10 лютого 2022 року суд апеляційної інстанції згідно зі супровідним листом надіслав копію вищевказаної ухвали про відкриття апеляційного провадження на електронну адресу, зокрема, відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 67).
32. З огляду на зміст електронної адреси - ІНФОРМАЦІЯ_1 висновується, що її домен призначений для органів державної влади України, а отже свідчить про офіційність електронної адреси.
33. Як визначено у частині п`ятій статті 251 КАС України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
34. Отже альтернативою надіслання судового рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення, як свідчать приписи статті 251 КАС України, є надіслання такого рішення на електронну адресу особи. Підтвердженням цього висновку є положення статті 160 КАС України, згідно з пунктом 2 частини п`ятої якої в позовній заяві зазначається, зокрема, адреса електронної пошти.
35. Аналогічні вимоги до форми та змісту апеляційної та касаційної скарг містяться у пункті 3 частини другій статті 296 КАС України та у пункті 2 частини другої статті 330 КАС України відповідно.
34. Враховуючи вищевказане, доводи відповідача щодо неналежного повідомлення про розгляд апеляційним судом цієї справи не приймаються до уваги суду.
35. За таких обставин Верховний Суд констатує, що оскаржуване судове рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із дотримання норм процесуального права.
36. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
V. Судові витрати
37. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 3 341 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.
2. Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2022 року у справі № 120/9461/21-а залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
Головуючий М. І. Смокович
Судді Н. А. Данилевич
С. А. Уханенко