№ 120/9843/22 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2023 року

м. Київ

справа №120/9843/22

адміністративне провадження № К/990/31511/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Соколова В.М.,

суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 120/9843/22

за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 серпня 2023 року (суддя-доповідач - Гонтарук В.М., судді: Матохнюк Д.Б., Біла Л.М.),

УСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2022 року ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), у якому просив:

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 29 січня 2020 року по 07 грудня 2021 року, грошової допомоги для оздоровлення за 2020-2021 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки як учаснику бойових дій за період з 2018 по 2021 роки без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01 січня 2021 року;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 перерахувати та доплатити ОСОБА_1 указані виплати, з урахуванням вже виплачених сум.

ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 01 березня 2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю.

Не погодившись з указаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2023 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01 березня 2023 року залишено без руху та запропоновано особі, яка подала апеляційну скаргу, у десятиденний строк з моменту отримання ухвали суду виконати вимоги цієї ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги, а саме: надати оригінал документу про сплату судового збору.

На виконання вимог ухвали суду від апелянта надійшла заява про продовження строків усунення недоліків апеляційної скарги, яка мотивована відсутністю бюджетних видатків на сплату судового збору.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2023 року апеляційну скаргу відмовлено у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про продовження процесуального строку з тих мотивів, що в даному випадку продовження судом процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги лише призведе до необґрунтованого затягування розгляду справи та не є гарантією виконання відповідачем вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Відповідно, апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 повернуто особі, яка її подала.

12 травня 2023 року відповідач повторно подав до Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Ухвалою від 01 червня 2023 року Сьомий апеляційний адміністративний суд залишив без руху повторно подану апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 та запропонував апелянту у десятиденний строк з дати отримання цієї ухвали усунути виявлені недоліки апеляційної скарги, а саме: надати оригінал документу про сплату судового збору.

На виконання вимог ухвали суду від апелянта надійшла заява про продовження строків усунення недоліків апеляційної скарги, яка мотивована тим, що у зв`язку з воєнним станом існують проблеми з фінансуванням і відповідач очікує надходження коштів на оплату судового збору.

22 червня 2023 року Сьомий апеляційний адміністративний суд постановив ухвалу, якою продовжив Військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків апеляційної скарги на десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

На виконання вимог ухвали суду від апелянта надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано документ про сплату судового збору.

Водночас, оскільки апелянтом у повторно поданій апеляційній скарзі на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01 березня 2023 року було заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, Сьомим апеляційним адміністративним судом було надану оцінку доводам, наведеним у цьому клопотанні, та постановлено ухвалу від 09 серпня 2023 року, якою: 1) відмовлено у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01 березня 2023 року; 2) визнано неповажними зазначені Військовою частиною НОМЕР_1 у клопотанні причини пропуску строку на апеляційне оскарження; 3) апеляційну скаргу залишено без руху; 4) запропоновано апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

21 серпня 2023 року на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Однак, суд апеляційної інстанції ухвалою від 24 серпня 2023 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01 березня 2023 року у справі № 120/9843/22.

Зазначену ухвалу суд апеляційної інстанції мотивував тим, що у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право у будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення. Окрім того, суд зауважив, що факт сплати судового збору повинен був мати місце ще під час подання первинної апеляційної скарги. У даному випадку, апелянту під час його спроб подання апеляційної скарги надавався достатній строк для подання доказів сплати судового збору. Стосовно введення воєнного стану на території України суд апеляційної інстанції зазначив про те, що вказана обставина не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.

У підсумку Сьомий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що апелянтом не доведено наявності обставин, що перешкоджали йому звернутись до суду в межах строку, визначеного статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту - КАС України) та становили об`єктивно непереборні перешкоди, які пов`язані з дійсними істотними труднощами у реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення. Тому, на переконання апеляційного суду, причини пропуску строку апеляційного оскарження зазначені у клопотанні Військової частини НОМЕР_1 не є поважними, а відтак підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01 березня 2023 року відсутні.

ІІІ. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи

15 вересня 2023 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Військової частини НОМЕР_1 , у якій скаржник просить скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 серпня 2023 року та направити справу для продовження розгляду до цього суду.

Автор касаційної скарги зазначає, що увесь час Військовою частиною НОМЕР_1 вживались заходи щодо оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01 березня 2023 року та усунення недоліків апеляційної скарги, що свідчить про намір скористатися правом на доступ до правосудця та можливості оскаржити судове рішення в апеляційному порядку. Однак, можливість сплати судового збору не залежить від волевиявлення Військової частини НОМЕР_1 , оскільки остання є бюджетною установою і повністю фінансується за рахунок державного бюджету. Власних коштів від господарської діяльності Військова частина НОМЕР_1 не має та не отримує. Тобто, невчасна сплата судового збору за подання апеляційної скарги є обставиною, яка зумовлена об`єктивно непереборними обставинами. Окрім того, касатор звертає увагу на те, що в Україні діє воєнний стан, що призводить до деяких складнощів, а саме проблеми з фінансуванням, численними повітряними тривогами, що унеможливлюють роботи під час них, та періодичні відключення електропостачання.

Скаржник посилається на те, що у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року у справі № 806/2321/16 вказано, що причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Водночас апеляційним судом не враховано практику Верховного Суду у подібних правовідносинах, чим порушено приписи статті 242 КАС України, а тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню.

Ухвалою від 05 жовтня 2023 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить скаргу відповідача залишити без задоволення, а ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 серпня 2023 року - без змін.

Ухвалою від 15 листопада 2023 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами на підставі пункту 3 частини першої статті 345 КАС України.

IV. Релевантні джерела права й акти їх застосування

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.

Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною другою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).

Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

V. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та позиція Верховного Суду.

Переглянувши оскаржуване судове рішення у межах, визначених статтею 341 КАС України, Верховний Суд дійшов наступних висновків.

Як установлено судом апеляційної інстанції, підтверджено матеріалами справи та зазначається відповідачем, копію рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01 березня 2023 року Військовою частиною НОМЕР_1 отримано 02 березня 2023 року.

Вперше з апеляційною скаргою позивач звернувся 24 березня 2023 року, тобто з дотриманням строку на апеляційне оскарження, передбаченого статтею 295 КАС України. Водночас, у зв`язку з відсутністю документа про сплату судового збору, апеляційну скаргу відповідача на рішення окружного суду від 01 березня 2023 року було залишено без руху із наданням часу для усунення зазначеного недоліку.

Разом з тим, апелянт не надав суду докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у справі № 120/9843/22, натомість просив надати додатковий час для виконання вимог ухвали суду.

Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 19 квітня 2023 року відмовив у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про продовження процесуального строку та повернув скаргу апелянту.

12 травня 2023 року Військова частина НОМЕР_1 вдруге подала апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції у справі № 120/9843/22, до якої знову не було додано документ про сплату судового збору. Натомість, в апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що відповідач уживає заходи щодо усунення недоліків апеляційної скарги, проте можливість сплати судового збору не залежить від волевиявлення останнього, позаяк Військова частина НОМЕР_1 є бюджетною установою і фінансується з державного бюджету. Також апелянт посилався на дію воєнного стану в Україні.

22 червня 2023 року Сьомий апеляційний адміністративний суд постановив ухвалу, якою задовольнив клопотання Військової частини НОМЕР_1 про продовження процесуального строку, а саме, продовжив апелянту строк для усунення недоліків скарги на десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

23 червня 2023 року апелянтом надано до суду апеляційної інстанції докази сплати судового збору.

Однак, ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2023 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишено без руху та запропоновано апелянту протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

У цій ухвалі суд апеляційної інстанції надав оцінку доводам апелянта щодо поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01 березня 2023 року та зроблено висновок про їх неповажність.

21 серпня 2023 року на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшла заява апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції з аналогічними доводами, що наведені в апеляційній скарзі.

Суд апеляційної інстанції ухвалою від 24 серпня 2023 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01 березня 2023 року у справі № 120/9843/22.

У цій ухвалі суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апелянтом не доведено наявності обставин, що перешкоджали йому звернутись до суду в межах строку, визначеного статтею 295 КАС України, та становили об`єктивно непереборні перешкоди, які пов`язані з дійсними істотними труднощами у реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення.

Сьомий апеляційний адміністративний суд зазначив, що апелянту надавався достатній строк на усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору, а внутрішня процедура виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів не може виступати безумовною підставою для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Так само і відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право у будь-який час після спливу строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Стосовно посилань апелянта на дію воєнного стану в Україні суд апеляційної інстанції вказав, що ця обставина, безумовно, є поважною причиною пропуску процесуального строку, оскільки впливає на життєдіяльність держави в цілому. Але між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану повинен бути безпосередній, прямий, причинний зв`язок. При вирішенні питання про поновлення процесуального строку судом не може не враховуватися, зокрема, коли збіг процесуальний строк (до введення воєнного стану чи під час воєнного стану, а якщо до введення воєнного стану, то як задовго до цієї події), яким чином запроваджені обмеження перешкоджали своєчасно звернутися з апеляційною скаргою. У даному ж випадку апелянтом не надано доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу органу, що, в свою чергу, зумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.

Вирішуючи питання про обґрунтованість касаційної скарги Верховний Суд зазначає про таке.

Норма пункту 4 частини першої статті 299 КАС України встановлює дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, або якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Такий висновок викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2020 року у справі №420/5137/18, від 22 грудня 2022 року у справі № 380/19423/21.

Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Отже КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

У розрізі обставин цієї справи слід акцентувати увагу на тому, що ключовими аргументами автора касаційної скарги є те, що первісну апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції Військова частина НОМЕР_1 подала з дотриманням процесуального строку, однак відсутність бюджетного фінансування на оплату судового збору, що не залежало від волі апелянта, призвело до того, що повторна апеляційна скарга була подана з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Так, у постанові від 24 липня 2023 року у справі № 200/3692/21 Верховний Суд сформував висновок, згідно якого строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:

- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;

- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;

- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;

- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;

- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.

Колегія суддів зауважує, що необхідність сплати судового збору при поданні апеляційної скарги встановлена законом, а тому відповідач, подаючи вперше апеляційну скаргу без надання документа про сплату судового збору, достеменно розумів про допущення ним порушення норм процесуального права.

Разом з тим, після первинного повернення судом апеляційної інстанції апеляційної скарги відповідача, він повторно не надав докази сплати судового збору. При цьому, друга апеляційна скарга Військової частини НОМЕР_1 була подана поза межами встановленого КАС України строку.

Суд апеляційної інстанції правильно виходив з того, що відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не може впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку. Такі висновки суду апеляційної інстанції узгоджуються з усталеною практикою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 07 червня 2018 року у справі № 822/276/17, від 30 вересня 2021 року у справі № 826/16458/18, від 23 грудня 2022 року у справі № 380/17601/21, від 14 вересня 2023 року у справі № 520/23674/21, від 28 вересня 2023 року у справі № 280/6530/21.

Наведені відповідачем у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження обставини правомірно були оцінені та визнані судом апеляційної інстанції як неповажні, адже лише наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк встановлений процесуальним законом може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин. Крім того, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Колегія суддів зауважує, що обставини пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють орган державної влади від обов`язку своєчасної його сплати. Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, а тому наведені ним обставини щодо відсутності бюджетного фінансування не повинні впливати на можливість неухильного виконання покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов`язків щодо оформлення апеляційної скарги, у тому числі щодо своєчасної оплати судового збору.

Отже, сама по собі сплата суб`єктом владних повноважень судового збору після спливу встановленого КАС України та наданого судом строку не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Правову позицію стосовно окресленого питання викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 квітня 2021 у справі № 640/3393/19, де зазначено, що « особа яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.».

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 28 вересня 2023 року у справі №280/6530/21 за аналогічних обставин (несплата військовою частиною судового збору на момент повторного звернення з апеляційною скаргою). У цій постанові Суд погодився з позицією суду апеляційної інстанції щодо неповажності такої обставини, як оплата судового збору, для поновлення процесуального строку.

Таким чином право відповідача на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення не є абсолютним й, окрім його реалізації без зайвих зволікань, скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які об`єктивно не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення. Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 23 грудня 2022 року у справі №380/17601/21.

У розглядуваній справі повернення первісної апеляційної скарги відбулося саме внаслідок несплати відповідачем судового збору, тобто обставин, які залежали виключно від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та не були пов`язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Щодо посилань скаржника на обставини введення воєнного стану в Україні, як на додаткову підставу поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, колегія суддів зазначає наступне.

Питання щодо поновлення строку звернення до суду у випадку його пропуску з причин пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні було предметом дослідження Верховним Судом, зокрема у постановах від 04 квітня 2023 року у справі № 140/1487/22, від 23 січня 2023 року у справі № 496/4633/18, від 23 грудня 2022 року у справі № 760/5369/19, від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22, від 02 червня 2022 року у справі у №757/30991/18-а.

Так, у вищевказаних постановах Верховний Суд зауважив, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною.

Суд резюмує, що, дійсно, введений в Україні воєнний стан суттєво ускладнив (подекуди унеможливив) повноцінне функціонування, зокрема, органів державної влади (місцевого самоврядування). Між тим, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов`язків учасника справи, й підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

Застосовуючи вищевказану позицію Верховного Суду у розрізі обставин даної справи, слід зазначити, що відповідачем не надано будь-яких доказів відносно того, як саме введений в Україні воєнний стан вплинув на неможливість виконання відповідачем процесуального обов`язку щодо належного оформлення та подання апеляційної скарги безпосередньо у справі № 120/9843/22.

З огляду на це, доводи скаржника на неможливість своєчасного подання апеляційної скарги у зв`язку з воєнним станом без належного обґрунтування та ненаданням доказів, Верховний Суд уважає необґрунтованими і погоджується із висновком апеляційного суду щодо недоведення скаржником поважності причин пропуску строку на звернення до суду.

Доказів існування інших непереборних обставин, які перешкоджали Військовій частині НОМЕР_1 скористатись правом на звернення з апеляційною скаргою у межах визначеного КАС України строку, автор касаційної скарги не зазначає та не надає.

За таких обставин наведені Військовою частиною НОМЕР_1 обставини, якими обґрунтовано поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01 березня 2023 року, не пов`язані з об`єктивними перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду, а тому суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку щодо неповажності наведених скаржником причин та відсутності підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції постановлено законну та обґрунтовану ухвалу, з дотриманням норм процесуального права, а тому підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

VІ. СУДОВІ ВИТРАТИ

Ураховуючи результат касаційного перегляду питання щодо розподілу судових витрат не вирішується.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 серпня 2023 року у справі №120/9843/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіВ.М. Соколов Л.О. Єресько А.Г. Загороднюк