Постанова

Іменем України

21 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 126/1138/21

провадження № 61-3740св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого -Ступак О. В., суддів:Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Погрібного С. О.,Олійник А. С., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Бершадська міська рада Гайсинського району Вінницької області,

третя особа - відділ освіти та спорту Бершадської міської ради,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Бершадської міської ради Гайсинського району Вінницької області на постанову Вінницького апеляційного суду від 17 березня 2022 року у складі колегії суддів: Копаничук С. Г., Медвецького С. К., Оніщука В. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Бершадської міської ради Гайсинського району Вінницької області (далі - Бершадська міська рада) про поновлення на роботі.

Позов обґрунтовано тим, що 01 вересня 1999 року його призначено на посаду вчителя історії та одночасно заступника директора Крушинівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів. Із 16 лютого 2000 року його переведено на посаду директора цієї ж школи. Наказом відділу освіти Бершадської районної державної адміністрації Вінницької області (далі - Бершадська РДА) від 09 квітня 2002 року № 19 К-4 його звільнено з посади директора Крушинівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів на підставі пункту 5 статті 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у зв`язку із обранням його головою Маньківської сільської ради. На посаді голови сільської ради він пропрацював чотири каденції, 24 листопада 2020 року його звільнено з посади у зв`язку із закінченням строку повноважень Маньківської сільської ради Бершадського району відповідно до частини першої статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Після звільнення із посади сільського голови він звернувся до відділу освіти Бершадської РДА із відповідною заявою про поновлення його на попередньому місці роботи - на посаді директора Крушинівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів. Вперше він звернувся із відповідною заявою до начальника відділу освіти Бершадської РДА 24 листопада 2020 року, де йому було запропоновано надати відповідні документи та повідомлено що вирішення питання буде розглянуто, коли чинний директор школи вийде з лікарняного. 27 квітня 2021 року позивач повторно звернувся з заявою до начальника відділу освіти та спорту Бершадської міської ради, що є правонаступником Бершадського відділу освіти Бершадської РДА. У своїй заяві він зазначив, що погоджується на будь-яку іншу рівноцінну посаду поблизу с. Крушинівка Гайсинського району. На письмові звернення щодо поновлення його на посаді отримав чергову відмову із відділу освіти та спорту Бершадської міської ради із посиланням на те, що станом на травень 2021 року посада директора Крушинівської загальноосвітньої школи не є вакантною, після його звільнення призначений керівник закладу виконує обов`язки директора уже протягом 19 років. З посиланням на зміну законодавства у сфері освіти і обрання на посаду керівника закладу загальної середньої освіти за результатами конкурсу, йому було запропоновано пройти конкурсний відбір на вакантні посади керівників закладів загальної середньої освіти Бершадської міської територіальної громади із переліком закладів освіти, де є вакантні місця.

Зазначав, що з 24 листопада 2020 року до 31 березня 2021 року йому виплачена середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді у Маньківській сільській раді з місцевого бюджету.

Посилаючись на порушення відповідачем його трудових прав, оскільки згідно з чинним законодавством колишні депутати та колишні голови сільських, селищних та міських рад мають право на дві гарантії - поновлення на попередньому місці роботи та виплата середнього заробітку в період пошуку місця для працевлаштування, але не більше шести місяців, позивач просив суд поновити його на роботі на посаді директора Крушинівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Гайсинського (Бершадського) району Вінницької області з 25 листопада 2020 року.

Ухвалою Бершадського районного суду Вінницької області від 27 липня 2021 року до участі у справі як третю особу без самостійних вимог на предмет спору залучено відділ освіти та спорту Бершадської міської ради.

16 вересня 2021 року позивач подав заяву про зміну предмета позову, де просив поновити його на посаді завідувача Крушинівської філії Красносільського опорного закладу загальної середньої освіти Гайсинського району Вінницької області з 25 листопада 2020 року.

У своїй заяві позивач вказував, що при поданні позовної заяви ним були викладені не всі підстави позову та відповідні докази із цього приводу, оскільки на час звернення до суду вони були відсутні. Під час судового розгляду справи третя особа надала докази, що посада директора Крушинівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Гайсинського району Вінницької області, яку позивач обіймав до обрання його на виборну посаду голови Маньківської сільської ради Бершадського району Вінницької області, ліквідована в зв`язку з реорганізацією навчальних закладів району, діяльність Крушинівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів припинено як юридичної особи в результаті реорганізації шляхом приєднання її до Красносільського опорного закладу загальної середньої освіти. Внаслідок реорганізації створено Крушинівську філію Красносільського опорного закладу загальної середньої освіти без статусу юридичної освіти та затверджено її положення (рішення Бершадської міської ради від 23 липня 2021 року № 394). Також, згідно зі штатним розписом Крушинівської філії Красносільського опорного закладу загальної середньої освіти, який затверджено рішенням 13 сесії Бершадської міської ради 8 скликання від 28 серпня 2021 року № 449, замість посади директора навчального закладу в штатний розпис введено посаду завідувача філії, яка, на думку позивача, є рівноцінною.

24 вересня 2021 року відповідач та третя особа подали до суду заяви про застосування до вимог позивача строків звернення до суду, передбачених статтею 233 КЗпП України.

Ухвалою Бершадського районного суду Вінницької області від 03 листопада 2021 року заяву ОСОБА_1 про зміну підстав позову прийнято до розгляду.

Рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 24 грудня 2021 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Щодо порушення гарантій позивача на працевлаштування, передбачених статтею 118 КЗпП України, то суд першої інстанції виходив із того, що права позивача порушені не були, оскільки посада, яку раніше обіймав позивач, після звільнення його з виборної посади, не є вакантною і перестала існувати після прийняття 23 липня 2021 року сесією ради рішення про припинення діяльності Крушинівського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів в результаті реорганізації шляхом приєднання його до Красносільського опорного закладу загальної середньої освіти. Посада завідувача Крушинівської філії Красносільського опорного закладу загальної середньої освіти, на якій позивач просив поновити його, не є рівнозначною тій, яку він обіймав до виборів, так як відноситься до посад працівників закладів освіти, призначення на яку здійснює відповідно до Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту» директор опорного закладу загальної освіти, і Бершадська міська рада, як і її відділ освіти і спорту, не уповноважені самостійно призначати завідувача філії опорного закладу загальної середньої освіти. Суд першої інстанції виходив із того, що позивачем неправильно обраний спосіб захисту, неповно визначено коло суб`єктів, прав та обов`язків яких стосуються спірні правовідносини. Крім того, позивач вимог про отримання рівноцінної роботи на тому самому підприємстві не заявляв, а наполягав виключно на поновленні його на посаді завідувача Крушинівської філії Красносільського опорного закладу загальної середньої освіти Гайсинського району Вінницької області.

Щодо заяви відповідача та третьої особи про застосування передбачених статтею 233 КЗпП України строків, установлених для звернення до суду за вирішенням трудових спорів, то суд першої інстанції вважав, що початком перебігу відповідного строку у спірних правовідносинах необхідно вважати 14 травня 2021 року, коли відділ освіти та спорту Бершадської міської ради Вінницької області за вихідним № 01-18/602 надав відповідь на звернення ОСОБА_1 від 27 квітня 2021 року про поновлення на посаді директора Крушинівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів та повідомив про неможливість поновлення його на посаді директора Крушинівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів, тому, на думку суду першої інстанції, така заява задоволенню не підлягає.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 17 березня 2022 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 24 грудня 2021 року скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позовних вимог частково. Зобов`язано Бершадську міську раду надати ОСОБА_1 іншу посаду, рівноцінну посаді директора Крушинівської загальноосвітньої школи, у іншому закладі загальної середньої освіти Бершадської міської територіальної громади. Стягнуто з Бершадської міської ради на користь держави 908,00 грн судового збору за подання позовної заяви та 1 362,00 грн за подання апеляційної скарги, всього - 2 270,00 грн.

Апеляційний суд виходив із того, що у позивача на час переходу його на виборну посаду 09 квітня 2002 року існували законодавчо закріплені гарантії надання відповідною Радою народних депутатів попередньої роботи після закінчення його повноважень за виборною посадою. Оскільки вказані гарантії існували для позивача на час переходу на виборну посаду, то вони зберігаються у нього і за умови, якщо наступними змінами в законодавстві відбулось погіршення його прав, зокрема, якщо для зайняття посади, яку обіймав позивач, необхідне обрання за результатами конкурсу, відповідно до статті 39 Закону України від 16 січня 2020 року № 463-IX «Про повну загальну середню освіту», який набрав чинності 18 березня 2020 року, а також інші положення цього Закону, що погіршують права позивача. У зв`язку з прийняттям цього Закону втратили чинність норми Закону України від 13 травня 1999 року № 651-XIV «Про загальну середню освіту», на які посилався суд в оскаржуваному рішенні, чим порушив норми матеріального права.

Апеляційний суд зазначив, що позивач після звільнення зберіг гарантії надання йому попередньої роботи без виконання вимог статті 39 Закону України «Про повну загальну середню освіту» щодо конкурсу, а тому пропозиції і доводи відповідача щодо проходження позивачем конкурсу для зайняття попередньої посади безпідставні.

Враховуючи, що на цей час посада директора школи, яку обіймав ОСОБА_1 до обрання сільським головою, відсутня, тому, на переконання апеляційного суду, його право підлягає поновленню шляхом надання іншої рівноцінної посади у іншому підприємстві, в установі, організації, у спосіб, передбачений частиною другою статті 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», що стало підставою для часткового задоволення позовних вимог шляхом зобов`язання відповідача надати ОСОБА_1 іншу посаду, рівноцінну посаді директора Крушинівської загальноосвітньої школи, у іншому закладі загальної середньої освіти Бершадської міської територіальної громади.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги та позиція інших учасників справи

У квітні 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Бершадської міської ради на постанову Вінницького апеляційного суду від 17 березня 2022 року, з пропущенням строку на касаційне оскарження, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Матеріали касаційної скарги містили також клопотання про зупинення виконання постанови Вінницького апеляційного суду від 17 березня 2022 року до часу ухвалення Верховним Судом рішення за результатом розгляду касаційної скарги.

Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на те, що судом апеляційної інстанції застосовано норми права без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 26 березня 2018 року у справі № 417/2027/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України, далі - ЦПК України).

У касаційній скарзі заявник також звертав увагу на те, що, враховуючи, що на час звернення позивача 24 листопада 2020 року з вимогою про надання попередньої роботи були відсутні інші рівноцінні посади для його працевлаштування, поворотне прийняття на роботу у зв`язку із закінченням повноважень за виборною посадою за відсутності вакансії законодавством не передбачено, крім того, саме у зв`язку з неможливістю надання позивачу відповідної посади за ним на період працевлаштування протягом шести місяців, починаючи із 24 листопада 2020 року, зберігалась середня заробітна плата на виборній посаді у раді, що виплачувалась з місцевого бюджету, апеляційний суд неправильно надав тлумачення статті 118 КЗпП України та статті 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад».

Заявник додатково зазначив, що апеляційний суд порушив вимоги частини шостої статті 367 ЦПК України, оскільки позивачем було заявлено вимогу про поновлення його на посаді завідувача Крушинівської філії Красносільського опорного закладу загальної середньої освіти Гайсинського району Вінницької області з 26 листопада 2020 року, натомість апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про зобов`язання Бершадської міської ради надати ОСОБА_1 іншу посаду, рівноцінну посаді директора Крушинівської загальноосвітньої школи, у іншому закладі загальної середньої освіти Бершадської міської територіальної громади, змінив і предмет, і підставу позову. При цьому апеляційний суд не встановив, а суд першої інстанції не досліджував, чи має повноваження Бершадська міська рада в силу Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Закону України «Про повну загальну середню освіту» надати позивачу іншу рівноцінну посаду в іншому закладі загальної середньої освіти Бершадської міської територіальної громади. Постанова апеляційного суду не може бути виконана, оскільки Бершадська міська рада позбавлена будь-яких повноважень та можливості надати ОСОБА_1 рівноцінну посаду в іншому закладі загальної середньої освіти Бершадської міської територіальної громади, і будь-які рішення, прийняті з цього питання, будуть вважатися недійсними, оскільки такі повноваження делеговані відділу освіти та спорту Бершадської міської ради.

У червні 2022 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу Бершадської міської ради, в якому, посилаючись на необґрунтованість касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки вона є законною.

Інші відзиви на касаційну скаргу Бершадської міської ради станом на час розгляду справи Верховним Судом не надходили.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційна скарга Бершадської міської ради передана на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.

Ухвалою Верховного Суду від 12 травня 2022 року (з урахуванням ухвали Верховного Суду від 02 травня 2022 року про надання строку для усунення недоліків, зокрема надання доказів на підтвердження дати отримання повного тексту постанови суду апеляційної інстанції) поновлено Бершадській міській раді строк на касаційне оскарження постанови Вінницького апеляційного суду від 17 березня 2022 року, відкрито касаційне провадження у справі (на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України), витребувано з Бершадського районного суду Вінницької області матеріали цивільної справи № 126/1138/21, відмовлено у задоволенні клопотання Бершадської міської ради про зупинення виконання постанови Вінницького апеляційного суду від 17 березня 2022 року та надано іншим учасникам справи строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.

У червні 2022 року матеріали справи № 126/1138/21 надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 13 вересня 2022 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на таке.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Суди попередніх інстанцій установили, що з 01 вересня 1999 року ОСОБА_1 працював вчителем історії та був призначений заступником директора Крушинівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів, а з 16 лютого 2000 року його переведено на посаду директора цієї ж школи.

Наказом відділу освіти Бершадської РДА від 09 квітня 2002 року № 19 К-4 позивача звільнено із посади директора Крушинівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів у зв`язку з обранням його головою Маньківської сільської ради.

24 листопада 2020 року позивача звільнено з посади Маньківського сільського голови в зв`язку із закінченням строку повноважень Маньківської сільської ради Бершадського району Вінницької області відповідно до частини першої статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

24 листопада 2020 року ОСОБА_1 подав до відділу освіти Бершадської РДА заяву про поновлення його на посаді директора Крушинівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів.

30 листопада 2020 року начальник відділу освіти Бершадської РДА на заяву позивача повідомив ОСОБА_1 , що на час його звернення директор Крушинівської ЗОШ І-ІІ ступенів ОСОБА_2 перебуває на лікарняному (тимчасово непрацездатна), а питання про поновлення ОСОБА_1 на роботі буде вирішено після закінчення її тимчасової непрацездатності та повернення до виконання посадових обов`язків.

02 грудня 2020 року за вихідним № 01-22/2397 позивачу надано довідку за підписом начальника відділу освіти Бершадської РДА, згідно з якою йому повідомлено, що відділ освіти Бершадської РДА не може працевлаштувати його на посаду керівника закладу освіти, яку він обіймав до призначення на виборчу посаду, у зв`язку з тим, що директор Крушинівської ЗОШ І-ІІ ступенів перебуває на лікарняному з 23 листопада 2020 року. Інші рівноцінні посади станом на 25 листопада 2020 року відсутні. Вирішення питання працевлаштування буде здійснено після закінчення лікарняного ОСОБА_2 .

Аналогічну довідку видано позивачу і 08 грудня 2020 року, у якій вказано, що відділ освіти Бершадської РДА не може працевлаштувати його на посаду керівника закладу освіти, яку він обіймав до призначення на виборчу посаду. Інші рівноцінні посади станом на 25 листопада 2020 року відсутні.

Розпорядженням Бершадської міської ради від 09 грудня 2020 року № 42 відповідно до статті 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» і статті 118 КЗпП України ОСОБА_1 здійснено збереження на період працевлаштування, але не більше шести місяців середньої заробітної плати, яку він одержував на посаді сільського голови, зобов`язано його повідомити про своє працевлаштування.

З 24 листопада 2020 року до 31 березня 2021 року позивач отримував середньомісячну заробітну плату.

27 квітня 2021 року ОСОБА_1 подав до відділу освіти і спорту Бершадської міської ради заяву про поновлення на посаді директора Крушинівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів з наданням згоди на зайняття іншої рівноцінної посади у іншому закладі освіти поблизу с. Крушинівки.

14 травня 2021 року відділом освіти та спорту Бершадської міської ради Вінницької області за вихідним № 01-18/602 надано відповідь на звернення ОСОБА_1 від 27 квітня 2021 року, де зазначено, що станом на травень 2021 року посада, на яку він претендує, не є вакантною. Також позивача повідомлено, що на цей час змінилося законодавство в сфері освіти та керівник державного, комунального закладу загальної середньої освіти обирається на посаду за результатами конкурсу, проведеного відповідно до вимог чинного законодавства. Крім того, позивачеві запропоновано пройти конкурсний відбір на вакантні посади, перелік яких зазначено у вказаному листі.

Рішенням 11 сесії 8 скликання Бершадської міської ради від 23 липня 2021 року № 394 Красносільському закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів надано статус опорного і перейменовано на Красносільський опорний заклад загальної середньої освіти; припинено діяльність юридичних осіб в результаті реорганізації шляхом приєднання Маньківського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів (ЗЗСО), Крушинівського ЗЗСО І-ІІ ступенів, Крушинівського закладу дошкільної освіти «Пролісок», Шумилівського навчально-виховного комплексу до Красносільського опорного закладу загальної середньої освіти і утворено філії Красносільського опорного закладу загальної середньої освіти, зокрема, Крушинівську філію Красносільського опорного закладу загальної середньої освіти без статусу юридичної особи. Визначено Красносільський опорний заклад загальної середньої освіти правонаступником майна, прав та обов`язків реорганізованих закладів, в т. ч. Крушинівського ЗЗСО І-ІІ ступенів, затверджено статут Красносільського опорного закладу загальної середньої освіти.

24 вересня 2021 року Бершадська міська рада та відділ освіти та спорту Бершадської міської ради подали до суду першої інстанції заяву про застосування до вимог позивача строків звернення до суду, передбачених статтею 233 КЗпП України.

Апеляційний суд також установив, що з відкритих джерел мережі Інтернет вбачається, що засновником 20 січня 2021 року прийнято рішення про припинення відділу освіти Бершадської РДА в результаті її реорганізації, а 23 грудня 2020 року був створений відділ освіти та спорту Бершадської міської ради.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Апеляційний суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , оскільки на час розгляду справи посада директора школи, яку обіймав позивач до обрання депутатом сільської ради, відсутня, проте його право підлягає поновленню шляхом надання іншої рівноцінної посади у іншому підприємстві, в установі, організації, у спосіб, передбачений частиною другою статті 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад». Апеляційний суд на цій підставі у підсумку скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове судове рішення, яким зобов`язав Бершадську міську раду надати ОСОБА_1 іншу посаду, рівноцінну посаді директора Крушинівської загальноосвітньої школи, у іншому закладі загальної середньої освіти Бершадської міської територіальної громади.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції з наступних підстав.

Відповідно до частини другої статті 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

У частині першій статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (частина шоста статті 367 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 квітня 2021 року у справі № 755/3293/16-ц (провадження № 61-7580св20) зазначено, що «межі розгляду справи судом апеляційної інстанції визначені статтею 367 ЦПК України, згідно з положеннями якої суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Таким чином, суд апеляційної інстанції був позбавлений процесуальної можливості вирішувати вимоги, які не були предметом розгляду в суді першої інстанції при вирішенні справи по суті».

У поданій до суду першої інстанції позовній заяві від 20 травня 2021 року (а. с. 1-6 т. 1) ОСОБА_1 просив суд поновити його на роботі на посаді директора Крушинівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Гайсинського (Бершадського) району Вінницької області з 25 листопада 2020 року. У свою чергу у заяві до Бершадського районного суду Вінницької області від 16 вересня 2021 року (отриманій судом 17 вересня 2021 року, а. с. 104-107 т. 1) позивач уточнив свої позовні вимоги та попросив суд поновити його на роботі на посаді завідувача Крушинівської філії Красносільського опорного закладу загальної середньої освіти Гайсинського району Вінницької області з 25 листопада 2020 року.

В апеляційній скарзі (а. с. 165-169 т. 1) ОСОБА_1 просив апеляційний суд скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити його позов, поновивши на посаді завідувача Крушинівської філії Красносільського опорного закладу загальної середньої освіти Гайсинського району Вінницької області з 25 листопада 2020 року.

У порушення частин першої та шостої статті 367 ЦПК України апеляційний суд вийшов за межі позовних вимог ОСОБА_1 , не врахувавши, що позивач не заявляв вимог про зобов`язання Бершадської міської ради надати ОСОБА_1 іншу посаду, рівноцінну посаді директора Крушинівської загальноосвітньої школи, у іншому закладі загальної середньої освіти Бершадської міської територіальної громади.

Із зазначених підстав оскаржувана постанова апеляційного суду підлягає скасуванню.

Водночас колегія суддів Верховного Суду не погоджується в повній мірі із висновками суду першої інстанції щодо суті спору й не вбачає підстав для залишення рішення суду першої інстанції без змін з огляду на таке.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позові, вказавши, що позивачем обрано неправильний спосіб захисту його прав та інтересів (посада, яку обіймав позивач до обрання його на виборну посаду, після припинення його виборних повноважень не була вакантною і перестала існувати після прийняття рішення 11 сесії Бершадської міської ради 8 скликання від 23 липня 2021 року № 394 «Про створення Красносільського опорного закладу загальної середньої освіти», яким також реорганізовано Крушинівський заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів шляхом приєднання до Красносільського опорного закладу загальної середньої освіти), неповно визначено коло суб`єктів, прав та обов`язків яких стосуються спірні правовідносини (Бершадська міська рада та відділ освіти та спорту Бершадської міської ради не уповноважені самостійно призначати завідувача філії опорного закладу загальної середньої освіти).

Так, відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Статтею 51 КЗпП України передбачено, що держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

09 квітня 2002 року позивач звільнений із посади директора Крушинівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів на підставі пункту 5 статті 36 КЗпП України у зв`язку із обранням його головою Маньківської сільської ради. На виборній посаді Маньківського сільського голови ОСОБА_1 працював до 24 листопада 2020 року і в зв`язку з закінченням строку повноважень Маньківської сільської ради 24 листопада 2020 року звільнений з посади голови рішенням 10 сесії 8 скликання Бершадської міської ради.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування» на сільських, селищних, міських голів поширюються повноваження та гарантії депутатів рад, передбачені законом про статус депутатів рад, якщо інше не встановлено законом.

За змістом статті 28 Закону України від 04 лютого 1994 року № 3949-XII «Про статус депутатів місцевих Рад народних депутатів», що був чинним на дату обрання ОСОБА_1 , відповідна Рада народних депутатів забезпечує працевлаштування депутата, якого було обрано на виборну посаду в Раді, після закінчення його повноважень. Депутату, який працював у Раді на виборній посаді, надається попередня робота (посада), а в разі її відсутності - інша рівноцінна робота (посада). В разі неможливості надання відповідної роботи (посади) на період працевлаштування за колишнім депутатом зберігається, але не більше шести місяців, заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді у Раді, яка виплачується з відповідного місцевого бюджету.

Згідно зі статтею 118 КЗпП України працівникам, звільненим від роботи внаслідок обрання їх на виборні посади в державних органах, а також у партійних, профспілкових, комсомольських, кооперативних та інших громадських організаціях, надається після закінчення їх повноважень за виборною посадою попередня робота (посада), а при її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою працівника, на іншому підприємстві, в установі, організації.

На час звільнення позивача з виборної посади продовжувала діяти частина п`ята статті 12 Закону України «Про місцеве самоврядування», стаття 118 КЗпП України, а також з 02 серпня 2002 року набрав чинності Закон України від 11 липня 2002 року № 93-IV «Про статус депутатів місцевих рад».

За змістом статті 33 Закону «Про статус депутатів місцевих рад» (у редакції, чинній на дату звільнення ОСОБА_1 з посади Маньківського сільського голови) у разі обрання депутата місцевої ради на виборну посаду у раді, на якій він працює на постійній основі, трудовий договір з ним за попереднім місцем роботи припиняється відповідно до законодавства. З працівником, якого прийнято на роботу (посаду), що її виконував (займав) депутат місцевої ради, укладається строковий трудовий договір; цей договір розривається у разі повернення депутата місцевої ради на роботу, але не пізніш як через три місяці після припинення повноважень депутата місцевої ради. Депутату місцевої ради, який працював у раді на постійній основі, після закінчення таких повноважень надається попередня робота (посада), а за її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації. У разі неможливості надання відповідної роботи (посади) на період працевлаштування за колишнім депутатом місцевої ради зберігається, але не більше шести місяців, середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді у раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету.

Отже, у позивача, як на час його переходу на виборну посаду у квітні 2002 року, так і звільнення з посади Маньківського сільського голови у 2020 році, існували законодавчо закріплені гарантії надання попередньої роботи (посади) після закінчення його повноважень за виборною посадою, а в разі її відсутності - надання іншої рівноцінної роботи (посади).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду, про що зазначено в частині четвертій статті 263 ЦПК України.

У постанові Верховного Суду від 26 березня 2018 року у справі № 417/2027/16-ц (провадження № 61-8231св18) зроблений висновок про те, що право на одержання попередньої роботи (посади) виборні працівники мають за умови, якщо вони звільнені з виборної посади після закінчення їх повноважень, а у підприємства ця посада є вакантною чи має стати такою з дотриманням вимог трудового законодавства. При укладенні з працівником, прийнятим для заміщення вакантної посади, яка утворилася у зв`язку з обранням на виборну посаду, трудового договору на невизначений строк або на строк, що не закінчився до часу закінчення повноважень виборного працівника, поворотне прийняття на роботу у зв`язку із закінченням повноважень за виборною посадою за відсутності вакансії законодавством не передбачено.

На час звільнення позивача з виборної посади, посада, яку він обіймав до обрання, не була вакантною, оскільки посаду директора Крушинівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів протягом 19 років займала ОСОБА_2 , яка з 23 листопада 2020 року хворіла. В матеріалах справи відсутні докази того, що з ОСОБА_2 з часу переходу позивача на виборну посаду укладався строковий трудовий договір відповідно до статті 33 «Про статус депутатів місцевих рад», який підлягав би розірванню у разі повернення депутата місцевої ради на роботу, але не пізніш як через три місяці після припинення його повноважень. Наразі посада, на якій працював ОСОБА_1 до обрання його Маньківським сільським головою, взагалі відсутня, оскільки рішенням Бершадської міської ради від 23 липня 2021 року припинено діяльність юридичної особи - Крушинівського закладу середньої загальної освіти І-ІІ ступенів шляхом приєднання до новоутвореного Красносільського опорного закладу загальної середньої освіти.

З урахуванням зазначеного, вимоги позивача поновити його на посаді завідуючого Крушинівською філією Красносільського опорного закладу загальної середньої освіти не можуть бути задоволені, оскільки посада, яку він бажав зайняти, була створена рішенням 11 сесії 8 скликання Бершадської міської ради від 23 липня 2021 року № 394, тобто на час виникнення і реалізації свого права позивачем така посада ще не існувала, а свою гарантію за неможливість працевлаштування на попередній посаді директора Крушинівського закладу середньої загальної освіти І-ІІ ступенів у вигляді виплати шестимісячної заробітної плати за виборною посадою ОСОБА_1 до цього часу уже отримав (отримання такої середньомісячної заробітної плати мало місці у період з 24 листопада 2020 року до 31 березня 2021 року), тобто фактично погодився з фактом неможливості такого працевлаштування. При цьому посада, яку він раніше обіймав, не була вакантною, інші рівноцінні посади для працевлаштування також були відсутні, а поворотне прийняття на роботу у зв`язку із закінченням повноважень за виборною посадою за відсутності вакансії законодавством не передбачено.

Аргументи позивача щодо наявності у звільненої з виборної посади особи двох гарантій: і надання минулої посади, і збереження середнього заробітку, є безпідставними, адже виплата середнього заробітку передбачена лише за неможливості надання відповідної посади, а у випадку її надання - виплата середнього заробітку не передбачена.

Отримуючи із місцевого бюджету протягом шести місяців середню заробітну плату, яку він одержував на виборній посаді у раді, ОСОБА_1 погодився з відсутністю попередньої роботи (посади) та іншої рівноцінної роботи (посади) на тому самому або, за його згодою, на іншому підприємстві, в установі, організації.

Із зазначених вище підстав позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, проте суд першої інстанції при правильному висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову неправильно застосував норми матеріального права, зокрема статтю 118 КЗпП України та статтю 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад».

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувана постанова апеляційного суду не відповідає, а рішення суду першої інстанції підлягає зміні.

Відповідно до статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги Бершадської міської ради, скасування постанови Вінницького апеляційного суду від 17 березня 2022 року та зміну рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 24 грудня 2021 року шляхом викладення підстав відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 у редакції цієї постанови.

Розподіл судових витрат у суді касаційної інстанції

Статтею 416 ЦПК України передбачено, що постанова суду касаційної інстанції складається, в тому числі із розподілу судових витрат.

Відповідно до частин першої-другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України).

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина шоста статті 141 ЦПК України).

З огляду на висновок щодо суті касаційної скарги та прийняте рішення про зміну рішення суду першої інстанції, половина понесених відповідачем витрат за подання касаційної скарги у розмірі 908,00 грн компенсується за рахунок держави.

Керуючись статтями 141 400 409 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Бершадської міської ради Гайсинського району Вінницької області задовольнити частково.

Постанову Вінницького апеляційного суду від 17 березня 2022 року скасувати.

Рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 24 грудня 2021 року змінити шляхом викладення його мотивувальної частини у редакції цієї постанови.

Компенсувати Бершадській міській раді Гайсинського району Вінницької області судові витрати за подання касаційної скарги у розмірі 908,00 грн за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийО. В. Ступак Судді:І. Ю. Гулейков А. С. Олійник С. О. Погрібний В. В. Яремко