Постанова

Іменем України

22 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 126/2791/15-ц

провадження № 61-4304св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Ступак О. В.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., Усика Г. І. (суддя-доповідач),

Яремка В. В.,

учасники справи:

заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Колекторське агентство «ПАКТУМ»,

заінтересовані особи: Бершадський районний відділ державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), ОСОБА_1 , Акціонерне товариство «ВТБ Банк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профкапітал»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Колекторське агентство «ПАКТУМ» на ухвалу Бершадського районного суду Вінницької області від 23 грудня

2020 року у складі судді Гуцола В. І. та постанову Вінницького апеляційного суду від 16 лютого 2021 року у складі колегії суддів: Стадника І.М., Міхасішина І. В., Сопруна В. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог заяви

У грудні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Колекторське агентство «ПАКТУМ» (далі - ТОВ «КА «ПАКТУМ») звернулося до суду із заявою про заміну стягувача, заінтересовані особи: Бершадський районний відділ державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (далі - Бершадський РВ ДВС), ОСОБА_1 , Акціонерне товариство «ВТБ Банк» (далі - АТ «ВТБ Банк», банк), Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профкапітал» (далі - ТОВ «ФК «Профкапітал»).

Заяву обґрунтовувало тим, що заочним рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 08 жовтня 2015 року у справі № 126/2791/15-ц з

ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» (далі - ПАТ «ВТБ Банк»), правонаступником якого є АТ «ВТБ Банк», стягнуто заборгованість за кредитним договором у розмірі 101 853,40 грн, а також понесені позивачем судові витрати. На виконання зазначеного судового рішення, Бершадський районний суд Вінницької області видав стягувачеві виконавчі листи.

15 грудня 2017 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «ФК «Профкапітал» укладений договір про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами № 151217нв, за умовами якого відбулося відступлення права вимоги, у тому числі, за кредитним договором від 26 грудня 2012 року

№ R53700374218B, укладеним між банком та ОСОБА_1

26 грудня 2017 року між ТОВ «ФК «Профкапітал» та ТОВ «КА «ПАКТУМ»укладений договір про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами № 151217нв, за умовами якого, серед іншого, відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором від 26 грудня 2012 року

№ R53700374218B, укладеного між банком та ОСОБА_1 .

Посилаючись на наведене, заявник просив замінити стягувача у виконавчих листах у справі № 126/2791/15-ц, а саме: АТ «ВТБ Банк» на ТОВ «КА «ПАКТУМ».

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

Ухвалою Бершадського районного суду Вінницької області від 23 грудня

2020 року, залишеною без змінпостановою Вінницького апеляційного суду

від 16 лютого 2021 року, у задоволенні заяви ТОВ «КА «ПАКТУМ» про заміну стягувача відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні заяви ТОВ «КА «ПАКТУМ» про заміну стягувача у виконавчих листах у справі № 126/2791/15-ц, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що заявник не надав належних та допустимих доказів на підтвердження переходу до нього права вимоги за укладеним між банком та ОСОБА_1 кредитним договором.

Рух справи у суді касаційної інстанції. Узагальнені доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та аргументи інших учасників справи

У березні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ «КА «ПАКТУМ», у якій заявник просив скасувати ухвалу Бершадського районного суду Вінницької області від 23 грудня 2020 року і постанову Вінницького апеляційного суду від 16 лютого 2021 року, та ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви ТОВ «КА «ПАКТУМ» про заміну стягувача, посилаючись на неправильне застосування порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.

Ухвалою Верховного Суду від 06 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження на підставі пунктів 2, 3 частини першої цієї статті 389 ЦПК України, та витребувано матеріали справи.

Касаційну скаргу ТОВ «КА «ПАКТУМ» обгрунтовувало посиланням на те, що суди не надали належної оцінки наданим доказам на обґрунтування заяви про заміну стягувача у виконавчих листах у справі № 126/2791/15-ц, а саме копіям договорів про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами від 15 грудня 2017 року № 151217нв, від 26 грудня 2017 року

№ 151217нв, укладених між АТ «ВТБ Банк» та ТОВ «ФК «Профкапітал», а також між ТОВ «ФК «Профкапітал» та ТОВ «КА «ПАКТУМ». Згідно з пунктами 3.1.3 зазначених договорів, право вимоги переходить до нового кредитора з моменту зарахування коштів у розмірі ціни договору на рахунок первісного кредитора, після чого новий кредитор стає новим кредитором по відношенню до боржників щодо їх заборгованості за кредитними договорами, а також по відношенню до поручителів щодо їх зобов'язань за договорами забезпечення. Як доказ на підтвердження переходу права вимог за кредитним договором, укладеним з боржником, заявник надав копії повідомлення боржнику підписані сторонами, зі змісту яких убачається, що право вимоги за кредитним договором перейшло до правонаступника (додаток 3 та додаток 6 до заяви про заміну сторони у виконавчих листах). Суди проігнорували факт відсутності заперечень зі сторони первісних кредиторів - АТ «ВТБ Банк» та ТОВ «ФК «Профкапітал», які були належним чином повідомлені про заміну стягувача на ТОВ «КА «ПАКТУМ», та не звернули уваги на відсутність доказів визнання недійсними договорів відступлення прав вимоги від 15 грудня 2017 року та 26 грудня 2017 року, тоді як чинне законодавство не передбачає нікчемності таких договорів. З огляду на наведене, заявник зазначив, що суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшов помилкового висновку про неможливість ТОВ «КА «ПАКТУМ» бути належним правонаступником позивача у виконавчих листах у справі № 126/2791/15-ц за позовом ПАТ «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 26 грудня 2012 року № R53700374218B та судового збору. Аналогічний правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 23 липня 2019 року у справі

№ 905/1976/16.

Вирішуючи заяву ТОВ «КА «ПАКТУМ», суди не звернули увагу, що заявник звернувся саме із заявою про заміну стягувача у виконавчих листах, яка подається у випадку необхідності заміни стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження, тобто на підставі частини п`ятої статті 442 ЦПК України, а не із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, яка подається у разі вибуття сторони виконавчого провадження (частини перша статті 442 ЦПК України). Наведене, зважаючи на застосовані судами до спірних правовідносин норми права, на думку заявника, дає підстави для висновку, що суди фактично відмовили у задоволенні заяви ТОВ «КА «ПАКТУМ» з тих підстав, з яких заявник до суду не звертався.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Ухвалою Верховного Суду від 15 вересня 2021 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Фактичні обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій

Судами встановлено, що заочним рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 08 жовтня 2015 року у справі № 126/2791/15-ц позов

ПАТ «ВТБ Банк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ВТБ Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 101 853,40 грн, а також понесені позивачем судові витрати.

Зазначене судове рішення набрало законної сили 01 грудня 2015 року, на його примусове виконання Бершадський районний суд Вінницької області за заявою стягувача ПАТ «ВТБ Банк» направив на його адресу виконавчий лист

№ 126/2791/15-ц.

Відомостей про виконання боржником рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 08 жовтня 2015 року у справі № 126/2791/15-ц матеріали справи не містять.

15 грудня 2017 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «ФК «Профкапітал» укладений договір про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами № 151217нв, за умовами якого, у тому числі, відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором від 26 грудня 2012 року

№ R53700374218B, укладеного між АТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_1

26 грудня 2017 року між ТОВ «ФК «Профкапітал» та ТОВ «КА «ПАКТУМ» укладений договір про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами № 151217нв, за умовами якого, серед іншого, відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором від 26 грудня 2012 року

№ R53700374218B, укладеного між АТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_1 .

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обґрунтування

Вивчивши матеріали справи, доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ТОВ «КА «ПАКТУМ» підлягає задоволенню з таких підстав.

Виконавче провадження є однією зі стадій судового провадження, яка завершує його, на стадії виконавчого провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження. Така заміна є прийнятною у правовідносинах, що допускають правонаступництво.

Відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Аналогічне положення міститься й у частині першій статті 442 ЦПК України.

За приписами статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Процесуальне правонаступництво у розумінні статті 55 ЦПК України допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення. Підставою правонаступництва є відступлення права вимоги відповідно до положень глави 47 ЦК України.

Правонаступництво - це перехід суб`єктивного права (а у широкому розумінні - також і юридичного обов`язку) від однієї особи до іншої (правонаступника).

Підставою правонаступництва юридичної особи є, зокрема, й відступлення права вимоги за кредитними договорами, яке підтверджено документально.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України), може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно із статтею 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи із положень норм права, які регламентують спірні правовідносини, заміна осіб у окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Приймаючи до уваги положення статей 512 514 ЦК України, статті 442 ЦПК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином чи правонаступництвом на стадії виконання судового рішення, відбувається вибуття кредитора. Заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження. Оскільки до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, переходить і право бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним для розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту статей 512 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України

від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13.

Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 362/499/15-ц (провадження № 61-4837св19) та

від 04 вересня 2019 року у справі № 200/17577/14-ц (провадження

№ 61-11342св19).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відмовляючи у задоволенні заяви ТОВ «КА «ПАКТУМ» про заміну стягувача у виконавчих листах у справі № 126/2791/15-ц, суди попередніх інстанцій, встановивши факт укладення 26 грудня 2017 року між ТОВ «ФК «Профкапітал» та ТОВ «КА «ПАКТУМ» договору про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами № 151217нв, який охоплював зобов`язання ОСОБА_1 , без достатніх на те правових підстав (відсутності заперечень первісних кредиторів та боржника щодо переходу прав вимоги за відповідними договорами, укладеними між ПАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «ФК «Профкапітал» та між ТОВ «ФК «Профкапітал» та ТОВ «КА «ПАКТУМ», а також відсутності будь-яких доказів невиконання зазначених договорів) дійшли помилкового висновку про недоведеність заявником переходу до нього права вимоги за вказаними вище договорами.

У цьому контексті, обґрунтованими є доводи касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій не звернули увагу на наявність у матеріалах справи доказів на підтвердження переходу права вимоги за кредитним договором укладеним між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_1 до заявника, зокрема направлене боржнику повідомлення про відступлення прав вимог новим кредитором ТОВ «ФК «Профкапітал» та первісним кредитором ПАТ «ВТБ Банк», а в подальшому повідомлення про відступлення прав вимог, направлене боржнику

ОСОБА_1 кредитором ТОВ «ФК «Профкапітал» та новим кредитором ТОВ «КА «ПАКТУМ», а також відсутність доказів на підтвердження визнання недійсним договору про відступлення прав вимог грошових зобов`язань за фінансовими кредитами № 151217нв від 15 грудня 2017 року.

Зважаючи на викладене та, що за змістом пункту 3.1.3. договору про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами

№ 151217нв від 26 грудня 2017 року, укладеного між ТОВ «ФК «Профкапітал» та ТОВ «КА «ПАКТУМ», сторони погодили, що право вимоги переходить до нового кредитора з моменту підписання зазначеного договору сторонами, а також те, що після цього ТОВ «КА «ПАКТУМ» стає новим кредитором по відношенню до боржників щодо їх заборгованостей за кредитними договорами та щодо поручителів щодо їх зобов'язань за договорами забезпечення, Верховний Суд вважає помилковими висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності належного підтвердження заявником ТОВ «КА «ПАКТУМ» факту переходу до нього права вимоги грошових зобов'язань за фінансовими кредитами № 151217нв, у тому числі права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 26 грудня 2012 року № R53700374218B.

Верховний Суд вважає необхідним зауважити, що відповідно до пункту 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість виконання судових рішень.

Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суду та однією з гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторін у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України, суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Ураховуючи, що доводи касаційної скарги ТОВ «КА «ПАКТУМ» щодо допущених судами першої та апеляційної інстанцій порушень норм процесуального права при вирішенні заявиТОВ «КА «ПАКТУМ» про заміну стягувача у виконавчих листах знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляду, касаційна скарга ТОВ «КА «ПАКТУМ» підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення заяви ТОВ «КА «ПАКТУМ».

Керуючись статтями 400, 409 412 415 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Колекторське агентство «ПАКТУМ» задовольнити.

Ухвалу Бершадського районного суду Вінницької області від 23 грудня

2020 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 16 лютого 2021 року скасувати, та ухвалити нове судове рішення.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Колекторське агентство «ПАКТУМ» про заміну стягувача задовольнити.

Замінити стягувача у виконавчих листах № 126/2791/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором з Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» на Товариства з обмеженою відповідальністю «Колекторське агентство «ПАКТУМ».

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак

Судді: І. Ю. Гулейков

С. О. Погрібний

Г. І. Усик

В. В. Яремко