№ 127/10034/22 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2023 року

м. Київ

справа № 127/10034/22

адміністративне провадження № К/990/37751/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І.В.,

суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2022 року у складі колегії суддів: Сторчака В.Ю. (судді-доповідача), суддів: Граб Л.С., Полотняка Ю.П. у справі №127/10034/22 за позовом ОСОБА_1 до Вінницької митниці про визнання протиправними та скасування постанов про накладення адміністративного стягнення,-

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 21 вересня 2022 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову до Вінницької митниці про визнання протиправними та скасування постанов про накладення адміністративного стягнення.

Не погодившись із судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2022 року визнано неповажними підстави, вказані скаржником для поновлення строку на апеляційне оскарженні рішення суду у даній справі, апеляційну скаргу залишено без руху. Суд дійшов висновку, що вказані у клопотанні про поновлення строку на оскарження судового рішення у даній справі причини пропуску такого строку, не можуть бути визнані судом, як поважні, а тому у задоволенні заяви відмовлено та запропоновано скаржнику, в разі наявності, вказати інші причини (підстави) для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду та надати відповідні докази.

22 листопада 2022 року на адресу апеляційного суду надійшло клопотання апелянта про поновлення пропущеного строку на апеляційне скарження рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 21 вересня 2022 року, яке обгрунтовано погіршенням здоров`я скаржника та повітряними тривогами у зв`язку з військовим станом в Україні.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2022 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на подання апеляційної скарги на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 21 вересня 2022 року.

Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 21 вересня 2022 року у справі.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд керувався пунктом 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, та указав, що надані апелянтом докази поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження не підтверджують неможливість оскаржити рішення суду у встановлений ст. 286 КАС України строк.

Позивачем подано касаційну скаргу на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2022 року. Скаржник просить скасувати ухвалу апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження та направити справу на продовження апеляційного розгляду. В обґрунтування своїх вимог посилається на порушення судом норм процесуального права. Указує, що судом безпідставно не враховано доказів поважності обставин пропуску ним звернення до суду із апеляційною скаргою.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволенні, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін, як таку, що є законною та обгрунтованою, прийнятою з дотриманням норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.

Так, вимоги до форми та змісту апеляційної скарги встановлено статтею 296 КАС України, строки подання скарги - статтею 295 цього Кодексу.

Частиною другою статті 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Положеннями статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, встановлюється спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Згідно із пунктом 1 частини четвертої, частини восьмої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі. Також підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження є ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення (пункти 3, 4 статті 299 КАС України).

За приписами статті 300 КАС України за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи відмови у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження у справі.

Таким чином процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків, зокрема, апеляційної скарги. Як у випадку невиконання вимог статті 296 КАС України щодо форми та змісту скарги, так і вимог щодо дотримання строку апеляційного оскарження, зокрема, відсутності відповідного клопотання чи визнання вказаних у ньому підстав неповажними, - апеляційна скарга залишається без руху.

Водночас неусунення певних недоліків скарги передбачають різні правові наслідки, а саме:

- повернення судом апеляційної інстанції скарги - у разі неусунення недоліків щодо її форми та змісту, визначених у статті 296 КАС України (пункт 1 частини четвертої статті 169 КАС України), при цьому скаржник не позбавлений права знову подати апеляційну скаргу з дотриманням встановлених до неї законом вимог;

- відмова судом апеляційної інстанції у відкритті апеляційного провадження - у разі неусунення недоліків, пов`язаних із недотриманням вимог щодо дотримання строку та ініціюванням перед судом питання про його поновлення, що також є передумовою для відмови в подальшому у відкритті провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення (пункти 3, 4 частини першої статті 299 КАС України).

До поданої з пропуском строку скарги (без клопотання про його поновлення чи з визнанням судом вказаних у ньому підстав неповажними), яка, крім цього, має інші недоліки, і ці недоліки скарги після залишення її судом без руху не усунуто, зокрема й не подано відповідного клопотання із зазначенням інших причин для його поновлення, необхідно застосовувати наслідки, передбачені пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України.

Указана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19.

Приписи пункту 4 частини першої статті 299 КАС України є імперативними та зобов`язують суд, у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Наявність передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України підстави для повернення скарги, а саме неусунення її окремих недоліків щодо форми та змісту (не пов`язаних з недотриманням процесуального строку) після залишення скарги без руху, поряд з відсутністю передумов для поновлення строку, не виключає відмову у відкритті провадження за такою скаргою саме з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України.

Такий підхід обумовлений тим, що право на оскарження судового рішення обмежене встановленим у законі строком на апеляційне оскарження, покликаним на дотримання принципу правової визначеності як одного з елементів верховенства права, та має дисциплінувати суб`єктів адміністративного судочинства.

Процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Так, усунення певних недоліків скарги, не пов`язаних з дотриманням процесуальних строків, як от сплата судового збору, за відсутності підстав для поновлення строку подання скарги однаково виключає можливість відкриття апеляційного провадження за такою скаргою.

Як убачається з матеріалів справи, апеляційним судом при залишенні апеляційної скарги без руху установлено, що оскаржуване рішення суду першої інстанції було ухвалено 21 вересня 2022 року у відкритому судовому засіданні, за участю представників позивача - адвокатів Міровського В.А., Гончаренко О.В. Апеляційну ж скаргу на рішення суду першої інстанції було подано 20 жовтня 2022 року (про що свідчить штемпель ПАТ "Укрпошта" на конверті, в якому надійшла апеляційна скарга), тобто з пропуском строку, встановленого ч. 4 ст.286 КАС України, оскільки останнім днем строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, з урахуванням приписів ст. 286 КАС України є 03 жовтня 2022 року.

Звертаючись до суду зі скаргою, підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт зазначив, що строк на оскарження пропущено з поважних причин, оскільки договір про надання правової допомоги укладався позивачем з адвокатами Міровським В.А. та Гончаренком О.В. лише на представництво його інтересів у суді першої інстанції, а новий договір з вказаними адвокатами позивач зміг укласти лише 18 жовтня 2022 року.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2022 року визнано неповажними підстави, вказані скаржником для поновлення строку на апеляційне оскарженні рішення суду у даній справі, апеляційну скаргу залишено без руху. Зокрема, суд дійшов висновку, що вказані у клопотанні про поновлення строку на оскарження судового рішення у даній справі причини пропуску такого строку, не можуть бути визнані судом, як поважні, а тому у задоволенні заяви відмовлено та запропоновано скаржнику, в разі наявності, вказати інші причини (підстави) для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду та надати відповідні докази.

Апеляційним судом обгрунтовано встановлено, що указані заявником обставини не підтверджують в повній мірі доводи заявника та відповідно не доводять неможливість звернутись з апеляційною скаргою у встановлений КАС України строк як особисто, так і через уповноваженого представника.

Зокрема, консультаційний висновок від 18 листопада 2022 року свідчить лише про звернення ОСОБА_1 до лікаря за консультацією більш ніж через місяць після закінчення строку на оскарження рішення у даній справі.

Таким чином, надані апелянтом докази поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження не підтверджують неможливість оскаржити рішення суду у встановлений ст. 286 КАС України строк.

Щодо посилання скаржника на повітряні тривоги у зв`язку з запровадженням на території України воєнного стану з 24 лютого 2022 року, судом обгрунтовано зазначено, що питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану, в тому рахунку постійні тривоги, не може бути підставою для поновлення строку.

Отже, доводи апелянта не свідчать про поважність підстав пропуску строку апеляційного оскарження судового рішення та не є об`єктивними підставами, які перешкоджали оскаржити судове рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження та реалізувати своє право щодо оскарження без порушення порядку здійснення такої процесуальної дії.

Так, згідно з частиною 4 статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на судові рішення у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Європейський суд з прав людини у пунктах 46, 47 рішення від 29 січня 2016 року у справі «Устименко проти України» зазначив, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатись перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

При цьому Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Отже, як обгрунтовано зазначено апеляційним судом, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

З огляду на викладене, ухвала Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2022 року ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, судом не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Усі доводи та їх обґрунтування викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, тому підстави для скасування ухваленого судового рішення та задоволення касаційної скарги відсутні.

Згідно із частиною першою статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2022 року у справі №127/10034/22 - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Суддя-доповідач І. В. Дашутін

Судді О.О. Шишов

М.М. Яковенко