№ 127/15109/18 - Судова практика України - Законодавство України

Постанова

Іменем України

10 березня 2021 року

м. Київ

справа № 127/15109/18

провадження № 61-8775св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю.В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач військова частина НОМЕР_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від27березня 2019 року у складі колегії суддів: ДенишенкоТ.О., РибчинськогоВ.П., ОніщукаВ.В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст вимог

У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання незаконним та скасування рішення житлової комісії про зняття з квартирного обліку та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовну заяву мотивовано тим, що починаючи з 1998 року, він проходив службу у різних військових частинах, зокрема з 01 листопада 2002 року до 24липня 2017 року у військові частині НОМЕР_1 . У зв`язку з відсутністю власного житла та відповідно до статті 34 ЖК УРСР рішенням житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 14 червня 2000 року позивача взято на квартирний облік у загальну чергу з 14 червня 2000 року. Рішенням начальника КЕВ м. Вінниці від 07 липня 2008 року сім`ї позивача у складі трьох осіб було видано ордер на проживання у гуртожитку КЕВ у кімнаті АДРЕСА_1 , де вони зареєстровані та проживають понад десять років.

06 травня 2017 року тимчасово виконуючим обов`язки Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України був виданий наказ №28-РС про переміщення позивача на службу у військову частину НОМЕР_2 .

Такий наказ, на думку позивача, був виданий неправомірно, оскільки він уцей час перебував на стаціонарному лікуванні. На підставі вказаного наказу 24 липня 2017 року командир військової частини НОМЕР_1 видав наказ №145про виключення позивача зі списків особового складу частини.

Переміщення в іншу частину було нетривалим, оскільки подальша його служба як у військовій частині НОМЕР_1 , так і у військовій частині НОМЕР_2 була неможливою у зв`язку з його непридатністю за станом здоров`я.

Згідно з протоколом від 31 липня 2017 року № 11 його знято з квартирного обліку при військовій частині НОМЕР_1 через переміщення по військовій службі, пов`язане з переїздом до іншого гарнізону у військову частину НОМЕР_2 ,м.Миколаїв.

Позивач вважає незаконним зазначене рішення житлової комісії також через те, що його прийнято без повідомлення про день і час проведення цього засідання, без запрошення для надання пояснень. Виписку з рішення житлової комісії йому не надали та не повідомили у п`ятнадцятиденний термін про результати розгляду питання про зняття з квартирного обліку. Комісією не вивчалося питання щодо відсутності необхідності переїзду позивача, членів його родини у іншу місцевість, що є обов`язковою умовою для прийняття рішення про зняття з черги на поліпшення житлових умов.

26 липня 2017 року він прибув у військову частину НОМЕР_2 м. Миколаїв, командиром якої був виданий наказ від 26 липня 2017 року № 160 про зарахування ОСОБА_1 до особового складу зазначеної військової частини. За час переміщення його на нове місце служби військова частина НОМЕР_1 не направила до військової частини НОМЕР_2 разом з особовою справою чи окремо від неї облікову житлову справу.

З урахуванням наведеного ОСОБА_1 просив суд визнати незаконним та скасувати рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , оформлене протоколом від 31 липня 2017 року № 11, про його зняття з квартирного обліку при військовій частині НОМЕР_1 та зобов`язати військову частину НОМЕР_1 поновити його у списку військовослужбовців запасу, які потребують поліпшення житлових умов, під тим самим порядковим номером, який існував до моменту прийняття рішення про його зняття з квартирного обліку при військовій частині НОМЕР_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 21 листопада 2018року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано правомірністю переміщення ОСОБА_1 на нове місце служби у м. Миколаїв, направленням листів самому позивачеві та військовій частині НОМЕР_2 з повідомленням про зняття позивача з квартирного обліку при військовій частині НОМЕР_1 із зазначенням вимог підпункту 2.14 Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України від30листопада 2011 року № 737, щодо зарахування військовослужбовців у разі переміщення по військовій службі, пов`язаного з переїздом до іншого гарнізону (в іншу місцевість ), на облік за новим місцем проходження служби разом з членами їх сімей зі збереженням часу перебування на обліку. Суд визнав безпідставним посилання ОСОБА_1 на ненаправлення його облікової справи до нового місця служби, оскільки така бездіяльність є лише наслідком рішень військового керівництва про переміщення позивача по військовій службі, пов`язаного з переїздом до іншого гарнізону (в іншу місцеість), та прийнятого на їх підставі оскаржуваного рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 .

Короткий зміст постанови апеляційного суду

Постановою Вінницького апеляційного суду від27березня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 21 листопада 2018року скасовано.

Позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано незаконним та скасовано пункт 1 рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 31 липня 2017 року, оформлене протоколом №11 житлової комісії, про зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку увійськовій частині НОМЕР_1 .

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 поновити ОСОБА_1 у списку військовослужбовців запасу, які потребують поліпшення житлових умов, за тим самим порядковим номером, який існував до моменту прийняття рішення від 31 липня 2017 року про його зняття з квартирного обліку у військовій частині НОМЕР_1 .

Стягнуто з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 витрати з оплати судового збору у розмірі 3200,00 грн.

Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що про день та час засідання житлової комісії з питання зняття сім`ї позивача з квартирного обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, ОСОБА_1 не був повідомлений. У п`ятнадцятиденний термін про результати розгляду питання щодо зняття з квартирного обліку позивача не було повідомлено, витяг з відповідного рішення житлової комісії йому не вручено. Про зняття з квартирного обліку позивачу стало відомо з відповіді Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України генерал-полковника ОСОБА_2 від 22 вересня 2017 року №350/1/2399.

Допущені відповідачем порушення та недотримання порядку зняття позивача з сім`єю, у складі якої є двоє неповнолітніх дітей, з квартирного обліку суд апеляційної інстанції вважав обґрунтованою підставою для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

У касаційній скарзі, поданій у квітні 2019 року до Верховного Суду, військова частина НОМЕР_1 просила суд скасувати постанову Вінницького апеляційного суду від 27 березня 2019 року, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 21 листопада 2018 року залишити в силі, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що питання правомірності переміщення ОСОБА_1 по службі не є предметом спору у цій справі. У зв`язку з цим, зогляду на положення пункту 3 частини другої статті 40 ЖК УРСР та пункту 3 статті 26 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в УРСР, затверджених постановою ради Міністрів УРСР від 11 грудня 1984 року №470, позивача як військовослужбовця, який припинив трудові відносини з військовою частиною, знято з обліку за місцем служби. За новим місцем проходження служби наказом командира військової частини НОМЕР_2 від26липня 2017 року № 160 ОСОБА_1 зараховано на всі види забезпечення. Апеляційний суд проігнорував відомості з журналу реєстрації вихідних документів військової частини НОМЕР_1 , якими підтверджено факт надіслання командиру військової частини НОМЕР_2 та ОСОБА_1 листів з повідомленням про зняття останнього з квартирного обліку.

Апеляційний суд помилково вказав на недотримання відповідачем положень пункту 2.14 Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 30 листопада 2011 року №737, через ненаправлення облікової справи до нового місця служби позивача як підставу для визнання оскаржуваного рішення житлової комісії незаконним, оскільки такий обов`язок відповідача виник вже як наслідок відповідних рішень військового керівництва про переміщення позивача по військовій службі, пов`язаного з переїздом до іншого гарнізону (в іншу місцевість), та прийнятого на їх підставі оскаржуваного рішення житлової комісії відповідача.

Короткий зміст позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу, поданому до суду у серпні 2019 року, ОСОБА_1 заперечував проти доводів військової частини НОМЕР_1 , а постанову Вінницького апеляційного суду від 27 березня 2019 року вважав законною та обґрунтованою.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 20 червня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 27 березня 2019 року, витребувано справу №127/15109/18 із Вінницького міського суду Вінницької області.

Ухвалою Верховного Суду від 24 лютого 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи

ОСОБА_1 є військовослужбовцем Збройних Сил України з 1998 року.

З 01 листопада 2002 року до 24 липня 2017 року ОСОБА_1 проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 .

Рішенням житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 14 червня 2000 року був взятий на квартирний облік на загальну чергу з 14 червня 2000 року (а.с.80).

Рішенням начальника КЕВ м.Вінниці від 07 липня 2008 року сім`ї ОСОБА_1 у складі, на той час, із трьох осіб, був виданий ордер на проживання у гуртожитку КЕВ: кімната АДРЕСА_1 (а. с. 79).

Наказом Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України (по особовому складу) від 06 травня 2017 року №28-РС ОСОБА_1 призначено на посаду командира відділення інженерно-аеродромного взводу аеродромно-експлуатаційної роти батальйону аеродромно-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_2 , м. Миколаїв.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 26липня 2017року №160 сержанта ОСОБА_1 , який прибув із військової частини НОМЕР_1 м.Вінниці, на підставі витягу з наказу Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України (по особовому складу) від 06 травня 2017 року

№28-РС, витяга з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (постройовій частині) від 24 липня 2017 року №145 та інших документів з26липня 2017року було зараховано до списків особового складу, зараховано на всі види забезпечення з 26 липня 2017 року та на котлове забезпечення з28липня 2017 року із зазначенням про те, що сержант ОСОБА_1 з26липня 2017 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків (а. с. 86).

Згідно з рішенням житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , оформленим протоколом від 31 липня 2017 року №11, ОСОБА_1 було знято зквартирного обліку (а. с. 22).

Зазначене рішення житлової комісії було затверджено 01 серпня 2017 року т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 полковником ОСОБА_3 (а.с.105).

ОСОБА_1 звертався до Командування Повітряних Сил Збройних Сил України щодо неправомірності його призначення на вищу посаду для подальшого проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 та ним було отримано відповідь від 22 вересня 2017 року №350/1/2399/пс, зякої вбачається, що, враховуючи потребу військової частини НОМЕР_2 уфахівцях його спеціальності, призначення ОСОБА_1 на вищу посаду командира відділення інженерно-аеродромного взводу аеродромно-експлуатаційної роти батальйону аеродромно-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_2 здійснено відповідно до вимог пункту 82 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008 (а. с. 35).

Постановою центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України від 12 липня 2017 року вих. №1795/2 ОСОБА_1 був визнаний непридатним до військової служби в мирний час та обмежено придатним у воєнний час (а. с. 27).

Згідно з відомостями з журналу реєстрації вихідних документів військової частини НОМЕР_1 відомо, що відповідач направляв у військову частину НОМЕР_2 лист від 04 серпня 2017 року №350/119/1/635/пс, адресований ОСОБА_1 , тобто за його новим місцем проходження служби ум.Миколаєві (а. с. 124, 125127).

Військова частина НОМЕР_1 також направила на ім`я командира військової частини НОМЕР_2 лист від 04 серпня 2017 року №350/119/1/636/пс, яким повідомила про зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку при військовій частині НОМЕР_1 із зазначенням вимог пункту 2.14 Інструкції щодо зарахування військовослужбовців у разі переміщення по військовій службі, пов`язаного зпереїздом до іншого гарнізону (в іншу місцевість), на облік за новим місцем проходження служби разом з членами їх сімей зі збереженням часу перебування на обліку (а. с. 123, 125127).

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 21 вересня 2017 року №31-РС ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас за станом здоров`я.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ») передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і норми застосованого права

Відповідно до частин першої, другої, четвертої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені впостановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог ізаперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, колегія суддів вважає, що постанова Вінницького апеляційного суду від 27 березня 2019 року відповідає зазначеним вимогам цивільного процесуального законодавства України.

Згідно зі статтею 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.

Відповідно до пункту третього частини другої статті 40 ЖК УРСР, підпункту третього пункту 26 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в УРСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР та Української республіканської ради професійних спілок від 11 грудня 1984 року № 470, громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов, зокрема, у випадку припинення трудових відносин з підприємством, установою, організацією особи, яка перебуває на обліку за місцем роботи.

Згідно з пунктом 2.18 Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України від30листопада 2011 року № 737, військовослужбовці та особи, звільнені з військової служби, знімаються з обліку за місцем служби (за місцем звільнення з військової служби) в тому числі і у разі переміщення військовослужбовця до нового місця служби в інший населений пункт. Рішення про зняття з обліку та виключення зі списків осіб, що мають право першочергового, позачергового одержання жилих приміщень, приймається житловою комісією військової частини, яка зарахувала військовослужбовця на облік, або її правонаступником. Рішення письмово доводиться до відома військовослужбовця у п`ятнадцятиденний строк із зазначенням причин зняття з обліку.

Пунктом 2.14 зазначеної Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями передбачено, що військовослужбовці, які перебувають на обліку, у разі переміщення по військовій службі, пов`язаного з переїздом до іншого гарнізону (в іншу місцевість), зараховуються на облік за новим місцем проходження служби разом з членами їх сімей зі збереженням часу перебування на обліку, а також у списках осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання жилого приміщення.

При цьому перший примірник облікової справи (додаток 7) разом з першим примірником Картки обліку (додаток 8) направляються командиром військової частини до нового місця служби військовослужбовця разом з особовою справою, а в разі звільнення військовослужбовця з військової служби та розформування військової частини до військового комісаріату.

Відповідно до пункту 2.16 Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями військовослужбовці, які перебувають на обліку, під час звільнення з військової служби у запас або відставку, за віком, станом здоров`я, у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, зі скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі, залишаються (за їх бажанням) на обліку у військовій частині до одержання житлового приміщення з державного житлового фонду за останнім місцем проходження служби.

Пунктом 28 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в УРСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР та Української республіканської ради професійних спілок від 11 грудня 1984 року № 470, визначено, що зняття з квартирного обліку та виключення із списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень, провадиться органами, які винесли або затвердили рішення про взяття громадянина на облік (включення до вказаного списку).

При розгляді цих питань на засідання відповідних органів запрошуються заінтересовані особи.

Про зняття з обліку (виключення із списку) громадяни у 15-денний строк повідомляються у письмовій формі з указанням підстав зняття з обліку (виключення із списку).

З огляду на характер спірних правовідносин сторін у справі, які виникли через зняття позивача з квартирного обліку при військовій частині НОМЕР_1 у зв`язку з переміщенням по військовій службі та переїздом до військової частини НОМЕР_2 у м.Миколаїв, а також з урахуванням фактичних обставин, встановлених під час розгляду справи, Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного суду про те, що допущені відповідачем порушення, зокрема, недотримання порядку зняття позивача з сім`єю, у складі якої є двоє неповнолітніх дітей, з квартирного обліку є обґрунтованою підставою для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Так, під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 не був повідомлений про день та час засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 з питання зняття його та членів його сім`ї з квартирного обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, участі у цьому засіданні він не брав.

У п`ятнадцятиденний термін з дати проведення засідання рішення про зняття з квартирного обліку та витяг з цього рішення житлової комісії ОСОБА_1 вручено не було.

Також встановлено, що про зняття з квартирного обліку ОСОБА_1 стало відомо з відповіді Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України генерал-полковника ОСОБА_2 від 22 вересня 2017 року № 350/1/2399.

Військова частина НОМЕР_1 не направляла на адресу нового місця проходження ОСОБА_1 військової служби у військовій частині НОМЕР_2 у м. Миколаїв перший примірник його облікової справи разом з першим примірником картки обліку. Ця обставина відповідачем не оспорюється.

Зазначене вказує на недотримання військовою частиною А1231 положень пункту 2.14 Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями та підтверджує доводи позивача про порушення його права та права його сім`ї на перебування на обліку для поліпшення житлових умов з метою подальшого одержання житлового приміщення з державного житлового фонду.

Крім того, на підставі розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 27 червня 2017 року № 320 постановою центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України від 12 липня 2017 року вих. №1795/2 проведено огляд ОСОБА_1 та визнано його непридатним до військової служби у мирний час, обмежено придатним увоєнний час.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 24 липня 2017 року №145 ОСОБА_1 виключений зі списків особового складу цієї частини та вибув до нового місця служби у військову частину НОМЕР_2 м. Миколаїв.

Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 26 липня 2017року №160 ОСОБА_1 був зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 та приступив до виконання службових обов`язків.

Таким чином, як на момент виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 24 липня 2017 року №145, так і на момент ухвалення житловою комісією військової частини НОМЕР_1 рішення, оформленого протоколом від 31 липня 2017 року №11, керівництво військової частини НОМЕР_1 було обізнане про існування передумов та можливе припинення ОСОБА_1 подальшого проходження військової служби.

У зв`язку з цим відповідач міг передбачити, що, за умови зняття позивача зквартирного обліку у військовій частині НОМЕР_1 , ненаправлення до військової частини НОМЕР_2 у м. Миколаїв першого примірника його облікової справи разом з першим примірником картки обліку не забезпечить позивачу можливості стати на облік осіб, що потребують поліпшення житлових умов за новим місцем служби та унеможливить подальше одержання ним житлового приміщення з державного житлового фонду.

Такі дії відповідача призвели до порушення визначеного пунктом 2.16 Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями права позивача на залишення на обліку у військовій частині до одержання ним житлового приміщення з державного житлового фонду під час звільнення з військової служби у запас за станом здоров`я.

Таким чином, вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції з дотриманням вимог статей 263 382 ЦПК України, повно та всебічно з`ясував обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову ОСОБА_1 , оскільки відповідачем було порушено пункти 2.14, 2.16 Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями.

Доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують, переважно спрямовані на переоцінку доказів у справі, що в силу вимог статті 400 ЦПК України не належить до компетенції суду касаційної інстанції.

Колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова апеляційного суду прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права іпідстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно із статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 400 409 410 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.

Постанову Вінницького апеляційного суду від27березня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк