ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 липня 2024 року
м. Київ
справа №127/21762/21
провадження № К/990/9315/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Мацедонської В. Е., Радишевської О. Р.
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до інспектора 1 батальйону 4 роти Управління патрульної поліції у Вінницької області Регеші Олександра Валерійовича, Управління патрульної поліції у Вінницької області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕАО № 4598148 від 07 серпня 2021 року, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції у Вінницької області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого - Мацького Є. М., суддів: Залімського І. Г., Сушка О. О.,
І. Обставини справи
1. У серпні 2021 року ОСОБА_1 (далі також позивач) звернувся до суду з позовом до Інспектора 1 батальйону 4 роти Управління патрульної поліції у Вінницької області Регеші Олександра Валерійовича (далі також відповідач) про скасування постанови інспектора Управління патрульної поліції у Вінницькій області серії ЕАО № 4598148 від 07 серпня 2021 року.
2. Позов мотивував тим, що 07 серпня 2021 року інспектором Управління патрульної поліції у Вінницькій області Регеша О. В. відносно ОСОБА_1 складено постанову серія ЕАО № 4598148 про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 126 КУпАП. Позивач вважає дії поліцейського протиправними та постанову незаконною з огляду на те, що електроскутер MYBRO NIUPRO MAX 2000Вт не є механічним транспортним засобом, оскільки потужність двигуна, відповідно до технічного паспорту складає 2000Вт, тобто менше ніж 3кВт. При прийнятті постанови про притягнення позивача до відповідальності, інспектор не в повній мірі дотримався вимог закону, а саме статей 245 251 280 КУпАП, не повно, і не всебічно з`ясовано обставини адміністративної справи.
3. Вінницький міський суд Вінницької області рішенням від 23 вересня 2021 року у задоволенні адміністративного позову відмовив.
4. Не погодившись з ухваленим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
5. Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 20 квітня 2022 року апеляційну скаргу позивача задовольнив, рішення суду від 23 вересня 2021 року скасував, прийняв нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнив. Визнав протиправною та скасував постанову серії ЕАО № 4598148 від 07 серпня 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною другою статті 126 КУпАП і накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у сумі 3400 гривень, провадження у справі закрив. Стягнув з Управління патрульної поліції у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1135 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3178 грн.
6. 02 лютого 2024 року позивач подав до суду апеляційної інстанції заяву про виправлення описки в постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду, в частині, з якої належить стягнути судовий збір, а саме виправити описку шляхом доповнення в абзаці 5 резолютивної частини постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2022 року у справі № 127/21762/21 найменування органу «Управління патрульної поліції у Вінницької області» словами «Департаменту патрульної поліції (код 40108646)»
7. Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 06 лютого 2024 року виправив описку допущену в п`ятому абзаці резолютивної частини постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2022 року у справі № 127/21762/21, замінивши «Управління патрульної поліції у Вінницькій області» на «Департамент патрульної поліції».
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
8. Департамент патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції у Вінницької області подав касаційну скаргу на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року, в якій просив скасувати вказане судове рішення.
9. В обґрунтування поданої касаційної скарги автор вважає, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права в частині ухвалення рішення про виправлення описки, оскільки фактично відбулась заміна неналежної сторони у справі.
10. Верховний Суд ухвалою від 07 травня 2024 року відкрив касаційне провадження з підстав, передбачених абзацом 2 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме: предметом касаційного оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення; підставами касаційного оскарження є порушення норм процесуального права.
11. Правом подати відзив на касаційну скаргу позивач не скористався, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції у касаційному порядку.
ІІІ. Нормативне врегулювання
12. Відповідно до частин першої - четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
13. Проаналізувавши доводи касаційної скарги, матеріали справи та мотиви, покладені в основу оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції, Верховний Суд зазначає таке.
14. Відповідно до частин першої та другої статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
15. Приписами частини першої статті 253 КАС України передбачено, що суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
ІV. Оцінка Верховного Суду
16. Отже, приписи вказаної процесуальної норми передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки.
17. Перевіряючи зміст постанови суду апеляційної інстанції у співставленні з текстом оскарженої ухвали про виправлення описки та доводами Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції у Вінницької області, викладених у касаційній скарзі, Верховний Суд вважає вмотивованими аргументи автора касаційної скарги щодо необґрунтованості ухвали від 06 лютого 2024 року в частині виправлення описки, з огляду на таке.
18. Описками в розумінні статті 253 КАС України визнаються помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Опискою необхідно вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання.
19. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених в судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи, займаної посади тощо), або виправляє помилки, що мають технічний характер (тобто виникли при виготовленні тексту судового рішення). Отже, виправлення допущених у судовому рішенні описок, арифметичних чи технічних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть ухваленого судом рішення.
20. Так, суд може допустити помилку у найменуванні органу чи особи, у назві та реквізитах рішення, яке визнано протиправним, тощо.
21. Очевидною арифметичною помилкою є порушення правил арифметики при розрахунках завданої шкоди, невиплаченої зарплати тощо. Така помилка може призвести до неправильного визначення розміру задоволення позовних вимог грошового характеру.
22. У постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року № 14 вказано, що суд, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його прав осудності.
23. Суд вправі здійснити технічну заміну елементу, яка є очевидною й такою, що в подальшому може ускладнити виконання судового рішення.
24. Виправленню підлягають лише ті описки, що мають істотний характер. До таких належать: написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат і строків, зокрема, у резолютивній частині судового рішення, оскільки будь-яка описка має істотне значення і може ускладнити виконання рішення. Таким чином, описка трактується як явна неточність або незрозуміле формулювання.
25. Отже, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення.
26. Такого правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 11 січня 2022 року у справі № 921/730/13-г/3 (провадження № 12-6гс20) та у своїй постанові від 09 червня 2022 року (провадження № 11-84сап21). Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 800/520/16 (провадження № 11-684сап18) та постанові Верховного Суду від 03 грудня 2020 року у справі № 804/5600/16, ухвала Верховного Суду від 25 листопада 2021 року у справі № 820/10744/15.
27. Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 09 червня 2022 року (провадження № 11-84сап21) зазначила, що описка, виправлення якої у судовому рішенні допускається відповідно до статті 253 КАС України, - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, що допущена під час його письмово-вербального викладу, яка може спотворити текст судового рішення чи призвести до його неправильного сприйняття. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не може змінювати суть свого рішення, він лише усуває ті неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи на його правосудність.
28. Таким чином, з метою оперативного та дієвого усунення помилок технічного (неюридичного, непроцесуального) характеру в судовому рішенні застосовується інструмент виправлення описок (помилок правопису, що впливають на зміст чи порядок виконання судового рішення) і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні (переважно щодо здійснення розрахунків у контексті задоволення позовних вимог фінансового характеру) під час засідання адміністративного суду, який прийняв таке рішення, як із його власної ініціативи, так і за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи, незалежно від набрання судовим рішенням законної сили.
29. Виправлення описки чи очевидної арифметичної помилки не є тотожною процесуальною дією до внесення до тексту судового рішення виправлень за правилами частини дев`ятої статті 243 КАС України, у межах якого виправлення вносяться в текст судового рішення після його виготовлення до моменту проголошення і вручення.
30. Таким чином, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
31. Варто зазначити, що у резолютивній частині постанови від 06 лютого 2024 року Сьомий апеляційний адміністративний суд стягнув з Управління патрульної поліції у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1135 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3178 грн.
Як убачається зі змісту резолютивної частини оскаржуваної ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року, виправлено описку допущену в п`ятому абзаці резолютивної частини постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2022 року у справі № 127/21762/21, замінивши "Управління патрульної поліції у Вінницькій області" на "Департамент патрульної поліції".
32. Наведене свідчить, що оскаржуваною ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року в контексті змісту постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2022 року, судом апеляційної інстанції фактично здійснено не виправлення описки у постанові, а замінено сторону у справі, тобто змінено рішення по суті вирішення спору.
Варто зауважити, що на підставі резолютивної частини постанови суду апеляційної інстанції фактично видається виконавчий документ. При цьому під час виконання судового рішення питання щодо заміни сторони виконавчого провадження врегульовано приписи статті 379 КАС України.
33. Наведене свідчить про помилкове застосування судом апеляційної інстанції положень статті 253 КАС України, чим порушено норми процесуального законодавства.
34. Відповідно до частин першої-другої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
35. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.
36. Положення частини першої статті 253 КАС України застережень щодо відмови у виправленні описки у судовому рішенні суду, який постановив ухвалу іншим судом (касаційної інстанції) не містять.
37. На підставі викладеного, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року про виправлення описки у постанові суду апеляційної інстанції у справі № 127/21762/21, з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви про виправлення описки у постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2022 року у справі № 127/21762/21.
38. За таких обставин доводи автора касаційної скарги про неправильне застосуваннями судом апеляційної інстанції норм процесуального права є обґрунтованими та знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляду оскаржуваного судового рішення.
V. Висновки за результатом розгляду касаційної скарги
39. Відповідно до частини першої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
VІ. Судові витрати
40. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341 345 349 351 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції у Вінницької області задовольнити.
2. Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року у справі № 127/21762/21 скасувати.
3. У задоволенні заяви ОСОБА_1 від 02 лютого 2024 року № 5098/24 про виправлення описки у постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2022 року у справі № 127/21762/21 - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
Головуючий М. І. Смокович
Судді В. Е. Мацедонська
О. Р. Радишевська