ПОСТАНОВА

Іменем України

13 лютого 2020 року

Київ

справа №127/27890/16-а

адміністративне провадження №К/9901/20298/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бучик А.Ю.,

суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 10.04.2017 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25.05.2017 у справі № 127/27890/16-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

В грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці (далі - УПФУ в м. Вінниці, відповідач), в якому просив:

- визнати протиправними дії УПФУ в м. Вінниці щодо відмови йому в перерахунку пенсії;

- зобов`язати відповідача провести перерахунок пенсії з 01.08.2015 з урахуванням заробітної плати за період з 18.10.1995 по 13.01.1998, зазначеної в довідці №11/1507 від 01.07.2015, яка видана ООО «Газпром добыча Ямбург» та з 01.10.2016, виходячи із заробітної плати, яку він отримував за період роботи з 16.05.2000 по 06.02.2001 у ВАТ «Тазовський річковий порт», згідно з довідкою Муніципального архіву відділу у справах архівів адміністрації Тазовського району №Л/744 від 02.09.2016.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 10 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2017 року, позов задоволено частково.

Визнано не правомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії.

Зобов`язано відповідача провести з 29.06.2016 перерахунок пенсії ОСОБА_1 з врахуванням заробітної плати за період з 18.10.1995 по 13.01.1998, зазначеної в довідці №11/1507 від 01.07.2015, виданій ТОВ "Газпром добыча Ямбург".

Залишено без розгляду позов в частині позовних вимог щодо проведення перерахунку пенсії позивачу за період з 01.08.2015 по 28.06.2016 включно з врахуванням заробітної плати за період з 18.10.1995 по 13.01.1998, зазначеної в довідці №11/1507 від 01.07.2015 виданій ТОВ "Газпром добыча Ямбург".

Відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до УПФУ в м. Вінниці про зобов`язання провести перерахунок пенсії з 01.10.2016 з урахуванням заробітної плати за період роботи в ВАТ "Тазовський річковий порт" з 16.05.2000 по 06.02.2001, зазначеної в довідці №Л/744 від 02.09.2016, виданій Муніципальним архівом відділу у справах архівів адміністрації Тазовського району.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування касаційної скарги зазначає, що суди не врахували, що з 01.01.1992 в разі виїзду особи за межі районів Крайньої Півночі чи прирівняних до них районів, обчислення заробітної плати, з якої призначається пенсія, проводиться із виключенням районних та поправочних коефіцієнтів. А довідка № 11/1507 від 01.07.2015, на підставі якої відповідача зобов`язано здійснити перерахунок пенсії позивача, містить районний коефіцієнт та північні надбавки, що підтверджується особовими рахунками позивача, які були надіслані на адресу відповідача ТОВ "Газпром добыча Ямбург". Також не враховано судами, що на час розгляду справи ТОВ "Газпром добыча Ямбург" видало позивачу три довідки про його заробіток за період з 1995 року по 1998 рік (№11/1507 від 01.07.2015, №11/1048 від 24.05.2016, №11/2455 від 16.12.2016). Всі довідки різняться даними та зазначеними помісячними сумами, крім того, не всі суми, що включені в довідки є видами оплати праці, які враховуються при обчисленні пенсії. А згідно з листом ТОВ «Газпром добыча Ямбург» №11/3/103 від 25.05.2016 «разница в данных справки о заработной плате с лицевыми счетами составляет доплата за вахтово-экспедиционный метод и доплата на питание. Согласно ст. 100 Закона РСФСР «О государственных пенсиях» в состав заработка, из которого исчесляется пенсия, включены виды вознаграждения за работу, а доплата за ВЭМ и доплата на шатание выплачивается из прибыли Общества, которые не является вознаграждением за работу».

Також відповідач зазначає, що перерахунок пенсії позивача з урахуванням заробітної плати отриманої за період роботи в ВАТ «Тазовський річковий порт» з 16.05.2000 по 06.02.2001 проведено з 01.11.2016 за виключенням заробітку за січень 2001 року, оскільки зміст архівної довідки №Л/744 від 02.09.2016 містив суперечності.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 червня 2017 року відкрито касаційне провадження.

Справу передано до Верховного Суду.

Позивач правом на подання заперечення на касаційну скаргу не скористався.

У зв`язку із відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, ця справа розглядалася в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 1 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судами встановлено, що згідно з записами, що містяться в трудовій книжці ОСОБА_1 , він працював, зокрема: з 18.10.1995 по 13.01.1998 в ГП «Ямбурггаздобыча» П «Ямбургснабкомплект» (район Крайнего Севера) (записи 19-21); з 16.05.2000 по 6.02.2001 - в ОАО «Тазовский речной порт» (Крайний Север) (записи 22-23).

В квітні 2015 року позивач звернувся до УПФУ у м. Вінниці із заявою про призначення пенсії. Згідно з протоколом від 23.04.2015 ОСОБА_1 призначено пенсію з 29.04.2015 в розмірі 1576,30 грн.

Однак, пенсію позивачу призначено без врахування періодів роботи в Російській Федерації з 18.10.1995 по 13.01.1998 та з 16.05.2000 по 06.02.2001, що підтверджується протоколом №4932 від 17.04.2015.

Для підтвердження відомостей, що містить трудова книжка, відповідач направив запит до Пенсійного фонду РФ щодо сприяння у витребуванні довідок про нарахування заробітної плати та проведення їх перевірки гр. ОСОБА_1 за періоди роботи, зокрема в ГП "Ямбурггаздобыча" П "Ямбургснабкомплект".

ООО "Газпром добыча Ямбург" (переадресація запитів) на адресу УПФУ в м. Вінниці направлено довідку №11/1507 від 01.07.2015 про заробітну плату ОСОБА_1 за період з жовтня 1995 року по січень 1998 року. Крім розрахунку заробітної плати в довідці вказано, що заробітна плата зазначена без врахування районного коефіцієнту та північних надбавок, а також, що зі всіх сум, що включені у довідку були здійснені відповідні відрахування.

Через неясність складових заробітної плати (врахування районного коефіцієнту, північної надбавки тощо) відповідач направляв листи до УПФ РФ в м. Новому Уренгої Ямало-Ненецького автономного округу щодо перевірки вищезазначеної довідки первинним документам, у відповідь на які підприємством було надіслано особові рахунки, надані дві інші довідки про заробітну плату та її склад, перелік кодів оплати праці, які використовуються при обрахунку заробітку працівникам.

Відомості, наведені у довідці №11/1507 від 01.07.2015, не враховані відповідачем для обчислення пенсії позивача з посиланням на те, що вказана довідка містить дані про заробіток з урахуванням складових, які не можуть бути враховані при обчисленні пенсії.

Задовольняючи позов в частині проведення перерахунку пенсії позивача з 29.06.2016 з врахуванням заробітної плати, зазначеної в довідці №11/1507 від 01.07.2015, виданій ТОВ «Газпром добыча Ямбург», суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інсатнції, виходив з того, що оскільки довідка №11/1507 від 01.07.2015 містить застереження щодо того, що заробітна плата в ній зазначена без врахування районного коефіцієнту та північних надбавок, зі всіх сум проводились відповідні відрахування, то вона підлягає врахуванню при обчисленні пенсії позивача.

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV) для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Згідно зі ст. 41 Закону №1058-ІV (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: 1) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно із цим Законом були фактично обчислені та сплачені страхові внески до Пенсійного фонду в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески; 2) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум; 3) суми заробітної плати (доходу), визначені виходячи із здійсненої застрахованою особою доплати, передбаченої ч. 3 ст. 24 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Частиною 3 ст. 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі - Закон № 108/95) до структури оплати праці відносять «інші заохочувальні та компенсаційні виплати». До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

При цьому, визначення поняття «компенсаційні виплати» законодавство України не містить.

Проте, правильне встановлення дійсного змісту цього поняття є визначальним у цьому спорі, оскільки лише за наявності правових підстав віднести північну надбавку до компенсаційних витрат, відповідно, будуть і підстави включити цю надбавку до заробітку для обрахунку пенсії.

Під компенсаційними виплатами розуміють виплати понад заробітну плату з метою відшкодування працівникам понесених матеріальних витрат, пов`язаних з виконанням трудових обов`язків.

Тобто, компенсаційними є лише ті витрати, що спрямовані на відшкодування саме понесених матеріальних витрат, здійснених у зв`язку з виконанням трудових обов`язків.

Поряд з цим, особливе призначення компенсацій, як правило, виключає періодичність їх виплат. Невизначеність у строках одержання компенсації пояснюється необхідністю виплатити їх на відшкодування вже понесених матеріальних витрат працівника або коштом майбутніх, також неминучих матеріальних витрат (ці строки залежать від юридичних фактів, за наявності яких у працівника виникає право на одержання компенсаційних коштів).

Отже, характерною рисою компенсації є мета та зміст її виплати - відшкодування працівникові здійснених ним матеріальних витрат, того, що витрачено (має бути витрачено) в процесі виконання трудових обов`язків.

Вказане дає підстави для висновку, що північна надбавка за своєю правовою природою не може бути віднесена до компенсаційних витрат, оскільки вона не є відшкодуванням працівникові понесених ним матеріальних витрат, того, що витрачено (має бути витрачено) в процесі виконання трудових обов`язків. Натомість, північна надбавка виплачувалась регулярно, тобто їй притаманна періодичність, та у фіксованому розмірі незалежно від здійснення працівником матеріальних витрат. Тобто, її виплата не пов`язувалась з юридичним фактом понесення працівником матеріальних витрат.

Таким чином, колегія суддів звертає увагу, що північна надбавка не наділена ознаками, характерними для компенсаційних витрат, а тому не може бути віднесена до цієї категорії.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20 грудня 2018 року у справі № 345/4049/16-а.

Крім того, Касаційний адміністративний суд вважає за необхідне звернути увагу, що за змістом ст. 2 Закону № 108/95 додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Поряд з цим, північна надбавка чинним законодавством України не передбачена, а тому не може вважатись додатковою заробітною платою.

З урахуванням зазначеного убачається, що викладеними вище нормами законодавства не передбачено право осіб на врахування до заробітку, з якого обчислюється пенсія, північної надбавки, яку отримували особи під час роботи в районах Крайньої Півночі. При цьому, факт сплати роботодавцем позивача страхових внесків з вказаних сум виплаченої надбавки в даному випадку жодного значення для вирішення спору не має.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 року у справі №489/5283/16-а.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи, що відповідач не оскаржував судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови у задоволенні позову та в частині залишення частини позовних вимог без розгляду, суд касаційної інстанції не переглядає оскаржувані судові рішення в цій частині та не вирішує в цій частині питання про їх правильність.

У справі, що розглядається суди виходили з того, що позивач має право на перерахунок пенсії на підставі довідки №11/1507 від 01.07.2015, виданої ТОВ «Газпром добыча Ямбург» з урахуванням заробітної плати за період з 18.10.1995 по 13.01.1998, оскільки вказана довідка містить застереження, що заробітна плата зазначена в ній без врахування районного коефіцієнту та північних надбавок, зі всіх сум проводились відповідні відрахування.

Разом з тим вирішуючи спір, суди належним чином не перевірили доводів відповідача про суперечливість вказаної довідки та особових даних позивача щодо отримуваної ним заробітної плати у спірний період, яка має враховуватись при обчисленні пенсії, як і не надали значення довідкам №11/1048 від 24.05.2016 та №11/2455 від 16.12.2016, які видані ТОВ «Газпром добыча Ямбург» за період роботи позивача з 18.10.1995 по 13.01.1998, та які містять різні дані щодо отримуваних позивачем сум.

Без встановлення зазначених обставин на підставі належних та допустимих доказів та без надання їм належної правової оцінки, суди дійшли передчасних висновків та прийняли рішення, які не відповідають вимогам щодо їх законності і обґрунтованості.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення в частині проведення перерахунку пенсії позивача з 29.06.2016 з врахуванням заробітної плати, зазначеної в довідці №11/1507 від 01.07.2015, виданій ТОВ «Газпром добыча Ямбург», підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

При цьому, суд зазначає, що чинна стаття 20 КАС України, а саме її частина перша, визначає виключний перелік спорів, який підсудний місцевим загальним судам як адміністративним судам, до якого не включено рішення суб`єктів владних повноважень, що є предметом спору у цій справі. Проте, згідно з частиною 2 цієї статті окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.

Отже, спір у цій справі повинен розглядатися Вінницьким окружним адміністративним судом.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці задовольнити частково.

Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 10 квітня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2017 року скасувати в частині проведення перерахунку пенсії позивача з 29.06.2016 з врахуванням заробітної плати, зазначеної в довідці №11/1507 від 01.07.2015, виданій ТОВ «Газпром добыча Ямбург».

Справу в цій частині направити на новий розгляд до Вінницького окружного адміністративного суду.

В решті постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 10 квітня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2017 року залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий А. Ю. Бучик

Судді: Л. Л. Мороз

А. І. Рибачук