ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2022 року
м. Київ
Справа № 127/5549/21
Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/801/204/2022
Провадження № 51 - 2153 км 22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_6.,
суддів: ОСОБА_7., ОСОБА_8.,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_9.,
прокурора ОСОБА_10.,
захисника засудженого ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_11 у режимі
відеоконференції,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020020020001639 від
09 листопада 2020 року щодо
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою:
АДРЕСА_1 , такого, що на підставі ст. 89 КК України, судимості не має,
за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката
ОСОБА_11 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 22 квітня 2022 року щодо ОСОБА_1 .
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 26 листопада 2021 року
засуджено ОСОБА_1 за ст. 198 КК України до покарання у виді арешту на строк
1 місяць.
Строк відбування покарання ОСОБА_1 вказано рахувати з моменту його затримання в порядку виконання вироку.
На підставі ст. 72 ч. 5 КК України зараховано ОСОБА_1 у строк покарання попереднє ув`язнення з 10 листопада 2020 року по 12 січня 2021 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день арешту.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ст. 185 ч. 3, ст. 70 ч. 4 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців та ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_3 , за ст. 198 КК України до покарання у виді арешту на строк 3 місяці.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь держави у рівних частинах 3 707 гривень 07 копійок процесуальних витрат за проведення судових експертиз.
Прийнято рішення щодо речових доказів.
Вироком суду ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 визнано винуватими і засуджено за вчинення кримінальних правопорушень за наступних обставин.
09 листопада 2020 року приблизно о 17 годині 45 хвилин ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 та ОСОБА_1 перебували біля будинку № 22 по 3-му проїзду Чехова в м. Вінниці, де ОСОБА_2 помітив припаркований автомобіль марки «Hyundai» державний номерний знак НОМЕР_1 , що перебував в користуванні ОСОБА_4 , та у нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна.
У подальшому ОСОБА_2 , діючи повторно, шляхом відкриття замка дверцят автомобіля невстановленим предметом проник до салону автомобіля, звідки таємно викрав дві сумки з продуктами харчування та гроші в сумі 4 000 гривень, чим заподіяв ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 4 662 гривні 94 копійки.
У подальшому ОСОБА_2 з викраденим майном наздогнав ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , які йшли попереду та участі у крадіжці не брали, однак, усвідомлюючи, що вказані сумки з продуктами харчування ОСОБА_2 щойно викрав з автомобіля марки «Hyundai», перебуваючи разом на прибудинковій території за адресою:
АДРЕСА_2 , спільно з ОСОБА_2 вміст сумок і переклали продукти з однієї сумки до іншої та продовжили спільно рухатись в бік Немирівського шосе в м. Вінниці. Таким чином ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , заздалегідь не даючи ОСОБА_2 обіцянок щодо отримання майна, завідомо одержаного кримінальним протиправним шляхом, безоплатно отримали викрадене майно.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 22 квітня 2022 року зазначений вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 залишено без зміни, а апеляційні скарги захисника ОСОБА_12. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 , захисника ОСОБА_13. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_11 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 - без задоволення.
Зазначені судові рішення в касаційному порядку засудженими ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та в їх інтересах не оскаржуються.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_14. в інтересах засудженого ОСОБА_1 , посилаючись наістотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає, що у вироку суду відсутні жодні посилання на дії ОСОБА_1 щодо отримання чи зберігання майна, одержаного протиправним шляхом, а формулювання обвинувачення не містить складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 198 КК України. Указує на те, що суд першої інстанції не повністю дослідив докази, а саме не досліджено та прокурором не надано один з двох відеозаписів з відеореєстратора свідка ОСОБА_5 , а суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у повторному дослідженні обставин, встановлених під час кримінального провадження, зокрема щодо зазначеного відео та повторного допиту потерпілого і свідка. Зазначає, що суд апеляційної інстанції в порушення вимог ст. 419 КПК України не надав належної оцінки доводам апеляційної скарги захисту та порушив принцип безпосередності дослідження доказів, надавши іншу оцінку відеозапису з відеореєстратора.
Заперечень на касаційну скаргу захисника ОСОБА_11 від учасників судового провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Захисник ОСОБА_14. у судовому засіданні висловив доводи на підтримання своєї касаційної скарги та просив її задовольнити.
Прокурор у судовому засіданні вважала касаційну скаргу захисника
ОСОБА_11 необґрунтованою та просила залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Доводи касаційної скарги захисника ОСОБА_11 про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону є обґрунтованими.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Зі змісту положень ст. 418 ч. 2, ст. 419 КПК України вбачається, що судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу. В ухвалі суду апеляційної інстанції, окрім іншого, має бути зазначено узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, а при скасуванні або зміні судового рішення в ухвалі має бути зазначено, які статті закону порушено та в чому саме полягають ці порушення або необґрунтованість вироку чи ухвали.
У апеляційній скарзі захисник ОСОБА_14. в інтересах обвинуваченого
ОСОБА_1 , посилаючись на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, просив скасувати вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 , а кримінальне провадження щодо нього закрити у зв`язку з відсутністю в діях
ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення.
Серед доводів апеляційної скарги захисник указував на незаконне засудження ОСОБА_1 за ст. 198 КК України, оскільки у вироку суду першої інстанції відсутні жодні посилання на дії ОСОБА_1 щодо отримання чи зберігання майна, одержаного протиправним шляхом, а формулювання обвинувачення не містить складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 198 КК України.
Обґрунтовуючи свою позицію, захисник ОСОБА_14. звертав увагу на показання ОСОБА_1 про те, що про крадіжку він не знав та не отримував ніяких викрадених речей. Захисник також зазначав, що ОСОБА_2 нікому не повідомляв про крадіжку пакетів з продуктами харчування і ніхто цього не бачив. На момент виявлення ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 потерпілим ОСОБА_4 та свідком ОСОБА_5 в руках ОСОБА_1 ніяких пакетів не було.
Безпосереднім об`єктом злочину, передбаченого ст. 198 КК України, є відносини власності. Предметом цього злочину є будь-яке майно, завідомо одержане кримінально протиправним шляхом.
Об`єктивна сторона цього злочину полягає у заздалегідь не обіцяному вчиненні хоча б однієї з чотирьох альтернативних дій - придбання, отримання, зберігання чи збут майна, одержаного кримінально протиправним шляхом. Отримання майна, завідомо одержаного кримінально протиправним шляхом, - це одержання його на безоплатній основі чи без будь-якої компенсації за вартістю. Зберігання майна, завідомо одержаного кримінально протиправним шляхом, - це тимчасове знаходження зазначеного майна у безпосередньому володінні винного або у визначеному ним місці (сховищі) задля подальшої реалізації чи повернення особі, яка передала це майно на зберігання.
Суб`єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умислом. Особа усвідомлює, що придбаває, отримує, зберігає чи збуває майно, одержане кримінально протиправним шляхом, і бажає вчинити такі дії. Усвідомлення того, що майно одержане кримінально протиправним шляхом, є обов`язковою ознакою інтелектуального моменту умислу винного. За наявності сумніву особи щодо законності походження отриманого нею майна описані у диспозиції ст. 198 КК України дії не утворюють складу цього злочину.
Суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив зазначені доводи сторони захисту з урахуванням конкретних встановлених судом обставин вчинення кримінального правопорушення та не навів в ухвалі відповідних мотивів на їх спростування.
Отже, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції допущено порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, оскільки ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення, що у відповідності з вимогами ст. 438 ч. 1 п. 1 КПК України є підставою для скасування такого рішення.
За таких обставин, ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, а касаційна скарга його захисника - адвоката ОСОБА_11 - задоволенню частково.
Відповідно до вимог ст. 433 ч. 2 КПК України, якщо задоволення скарги дає підстави для прийняття рішення на користь інших засуджених, від яких не надійшли скарги, суд касаційної інстанції зобов`язаний прийняти таке рішення.
Враховуючи те, що ОСОБА_3 визнано винуватим і засуджено за вчинення заздалегідь не обіцяного отримання та зберігання майна, завідомо одержаного кримінальним протиправним шляхом за одних і тих самих обставин, що і ОСОБА_1 , та їх дії однаково кваліфіковані за ст. 198 КК України, колегія суддів вважає за необхідне в порядку ст. 433 ч. 2 КПК України скасувати оскаржену ухвалу апеляційного суду і щодо ОСОБА_3 .
При новому розгляді суду апеляційної інстанції необхідно врахувати наведене, апеляційний розгляд здійснити відповідно до вимог КПК України та прийняти законне і обґрунтоване рішення. Інші доводи касаційної скарги про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та відсутність у діях
ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 198 КК України, підлягають перевірці і з`ясуванню при новому розгляді в суді апеляційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 436 438 КПК України, Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_11 задовольнити частково.
Ухвалу Вінницького апеляційного суду від 22 квітня 2022 року щодо ОСОБА_1 та в порядку ст. 433 ч. 2 КПК України щодо ОСОБА_3 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
У решті зазначене судове рішення залишити без зміни.
Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_8