Постанова
Іменем України
05 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 127/9240/17
провадження № 61-2182св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач),
суддів: Висоцької В. С., Грушицького А. І., Калараша А. А., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 09 жовтня 2017 року в складі судді Венгрун О. О. та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 06 грудня 2017 року в складі колегії суддів: Голоти Л. О., Зайцева А. Ю., Рибчинського В. П.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з ОСОБА_2 відшкодування майнової шкоди у розмірі 6 135,30 грн, відшкодування моральної шкоди у розмірі 25 000,00 грн.
Позовна заява мотивована тим, що він є співвласником двокімнатної квартири АДРЕСА_1 Іншим співвласником є ОСОБА_3, який в квартирі не проживає та здає одну кімнату у найм особам, які знищують або пошкоджують спільне майно. Відповідач ОСОБА_2 як останній наймач частини квартири порушує громадський порядок, у зв'язку з чим притягався до адміністративної відповідальності; у квітні-травні 2016 року пошкодив санітарно-технічний пристрій та замки, через що він поніс витрати на придбання та заміну сантехніки на загальну суму 2 686,74 грн, та замків на суму 430,00 грн. У жовтні 2016 року ОСОБА_2 повторно пошкодив спільне майно та не здійснив його заміну, у зв'язку з чим він був вимушений повторно придбавати унітаз та фурнітуру за власні кошти, на що витратив 1 540,00 грн. Вимоги щодо відшкодування моральної шкоди обґрунтував тим, що він є особою, якій встановлено II група інвалідності, тому зазначені дії відповідача, сварки та агресивна поведінка погіршують його стан здоров'я та сон, у зв'язку з чим він вимушений лікуватися стаціонарно та амбулаторно, приймати заспокійливі лікарські засоби, на придбання яких ним додатково витрачаються кошти.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 09 жовтня 2017 року у позові відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_1 виступав проти залучення до участі співвласника квартири та не надав доказів, що відповідач винаймає чи раніше винаймав частину квартири. Суд також виходив з того, що ОСОБА_2 розірвав договір найму квартири (її частини) у жовтні 2016 року та позивач не надав доказів, що діями останнього йому була заподіяна майнова та/чи моральна шкода.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 06 грудня 2017 року рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 09 жовтня 2017 року залишено без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що вимоги позову недоведені, оскільки ОСОБА_1 не підтримав заявлене ним клопотання про виклик свідків, які могли підтвердити пошкодження відповідачем спільного майна, та не надав інших доказів цивільного правопорушення, наявності причинного зв'язку між діями відповідача та погіршенням його стану здоров'я.
Короткий зміст касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у січні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 09 жовтня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 06 грудня 2017 року скасувати, передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Справа є малозначною, з огляду на пункт 1 частини шостої статті 19 ЦПК України, проте наведені у касаційній скарзі доводи дають підстави вважати, що розгляд справи у касаційному порядку має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 21 січня 2018 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу з Вінницького міського суду Вінницької області.
Ухвалою Верховного Суду від 16 квітня 2018 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що висновки судів не відповідають фактичним обставинам справи; суди не надали оцінки матеріалам перевірки правоохоронного органу щодо пошкодження майна, складеним за участі працівників житлово-експлуатаційної організації актів, не відібрали пояснення у свідків, які неодноразово з'являлися до суду.
Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 є співвласником квартири АДРЕСА_1
21 серпня 2016 року ОСОБА_2 за місцем проживання у квартирі АДРЕСА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 182 КУпАП (порушення тиші в нічний час), що підтверджується постановою адміністративної комісії при виконкомі Вінницької міської ради від 21 жовтня 2016 року № 1240 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
05 жовтня 2016 року мешканцями будинку АДРЕСА_1 складено акт про повторне пошкодження ОСОБА_2 04 жовтня 2016 року санітарно-технічного обладнання.
07 жовтня 2016 року комісією товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕО» (далі - ТОВ «ЖЕО») складено акт обстеження квартири, затверджений директором ТОВ «ЖЕО», про проведення візуального обстеження квартири АДРЕСА_1, у ході якого комісією, зокрема встановлено, що у приміщенні туалету пошкоджено (побито) унітаз та зламана його фурнітура, в коридорі пошкоджено замок вхідних дверей, розбита електрична розетка, пошкоджена штукатурка стіни.
18 жовтня 2016 року Вінницький відділок поліції Головного управлення Національно поліції у Вінницькій області за результатами перевірки звернення ОСОБА_1 надав висновок про те, що ОСОБА_2 причетний до пошкодження майна у квартирі, на момент проведення перевірки розірвав договір найму житла та впродовж двох тижнів не проживає у квартирі, Роз'яснено заявнику право звернутися до суду з цивільним позовом для відшкодування йому завданої шкоди.
До матеріалів справи судом долучено надані ОСОБА_1 копію товарних чеків на придбання санітарно-технічного обладнання від 01 серпня 2016 року на суму 1 500,00 грн, від 20 жовтня 2016 року на суму 1 540,00 грн, копію товарного чека на придбання накладного і врізаного замків від 16 вересня 2015 року, копія квитанції до прибуткового ордера ТОВ «ЖЕО» від 01 жовтня 2016 року № 5493 на суму 70,00 грн, копія фіскальних чеків на придбання ліків на суми 176,23 грн та 7,33 грн, роздруковані фотознімків пошкоджень майна, акт прийняття виконання у серпні 2016 року поточного ремонту у квартирі, виписка з медичної картки стаціонарного (амбулаторного) хворого.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною другою статті 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є заподіяння майнової шкоди (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Відповідно до частини другої статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
Зобов'язання із заподіяння шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов'язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.
Згідно з частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювача шкоди; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вину.
У частині першій статті 60 ЦПК України в редакції, чинній на момент розгляду справи судом першої та апеляційної інстанцій (далі - ЦПК України) (аналогічні положення містяться у статті 81 ЦПК України) кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків наявності підстав звільнення від доказування.
Особливістю деліктної відповідальності за завдану шкоду є презумпція вини, згідно з якої особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частина друга статті 1166 ЦК України).
Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Для встановлення у судовому засіданні указаних фактів досліджуються показання свідків, письмові та речові докази, висновки експертів (стаття 179 ЦПК України 2004 року).
При цьому особа, яка заявляє вимоги щодо відшкодування майнової шкоди доводить лише факти заподіяння такої шкоди.
Суди встановили, що ОСОБА_2 винаймав житлову площу у квартирі АДРЕСА_1, у якій також проживає ОСОБА_4 як співвласник квартири.
Висновок суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, про те, що ОСОБА_4 має доводити вину ОСОБА_2 у заподіянні шкоди, суперечить положенням частини другої статті 1166 ЦК України, з огляду на яку, саме ОСОБА_2 має спростовувати презумпцію вини.
До матеріалів справи долучено рекомендовані повідомлення про вручення ОСОБА_2 поштових відправлень: копії рішення суду першої інстанції в (а. с. 88), повісток (а. с. 89, 99). Також у матеріалах справи містяться листи, які були повернуті до суду без вручення у зв'язку з тимчасовою відсутністю відповідача.
Таким чином, право на справедливий суд, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасникам справи забезпечено, ОСОБА_2 не позбавлявся права прийняти участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції та подати докази відсутності його вини у заподіянні позивачу шкоди.
Разом з тим, суд першої інстанції не дослідив на предмет належності та допустимості (статті 58 59 ЦПК України 2004 року; аналогічні норми містяться у статтях 77 78 ЦПК України) надані ОСОБА_1 докази на підтвердження заподіяння його майнової шкоди, не встановив точного розміру майнової шкоди та наявності підстав для відшкодування моральної шкоди (стаття 23 ЦК України).
Залишаючи рішення без змін, суд апеляційної інстанції не усунув зазначених недоліків розгляду справи судом першої інстанції.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
Верховний Суд у силу положень статті 400 ЦПК України не наділений повноваженнями встановлювати фактичні обставини справи, а тому позбавлений можливості прийняти нове судове рішення, не передаючи справу на новий розгляд.
За таких обставин, коли фактичні обставини для правильного вирішення справи судом не встановлені, судове рішення апеляційного суду не може вважатись законним і обґрунтованим та підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 402 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 06 грудня 2017 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий С. Ю. Мартєв Судді: В. С. Висоцька А. І. Грушицький А. А. Калараш Є. В. Петров