Постанова
Іменем України
26 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 129/3383/18
провадження № 61-16797св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. І., Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Вінницького апеляційного суду від 07 серпня 2019 року в складі колегії суддів: Матківської М. В., Міхасішина І. В., Сопруна В. В.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2018 року ОСОБА_1 як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про поділ майна подружжя (в порядку частини першої статті 52 ЦПК України).
В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що в провадженні Гайсинського районного суду Вінницької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Предметом вказаного спору є транспортний засіб - автомобіль Daewoo Lanos, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , який хоч і зареєстрований за її колишнім чоловіком ОСОБА_2 , проте є спільним майном подружжя, а тому вона, як особа, яка не приймала участі в розгляді справи, подала позов до суду, як третя особа та просила в порядку поділу майна виділити їй в особисту приватну власність спірний автомобіль.
Ухвалою Гайсинського районного суду Вінницької області від 27 грудня 2018 року відкрито загальне позовне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про поділ майна подружжя.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Гайсинського районного суду Вінницької області від 03 липня 2019 року позову заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про поділ майна подружжя залишено без розгляду та повернуто ОСОБА_1 .
Залишаючи без розгляду та повертаючи ОСОБА_1 подану нею позовну заяву, суд першої інстанції виходив із того, що позовна заява подана з порушенням вимог частини першої статті 193 ЦПК України, тобто після закінчення строку для подання відзиву.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Вінницького апеляційного суду від 07 серпня 2019 року ухвалу суду першої інстанції скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та направляючи справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що чинним цивільним процесуальним законодавством не передбачено можливості одночасного залишення без розгляду та повернення позовної заяви.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У вересні 2019 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Вінницького апеляційного суду від 07 серпня 2019 року, в якій просить скасувати зазначене судове рішення, направити цивільну справи на новий розгляд за встановленою підсудністю до Вишгородського районного суду Київської області, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі заявник вказує на те, що апеляційний суд помилково стверджує, що ОСОБА_1 має процесуальний статус третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета поділу і подала до суду позовну заяву в порядку частини першої статті 52 ЦПК України, оскільки відповідно до положень статті 193 ЦПК України подати зустрічний позов може лише особа, яка має процесуальний статус відповідача у конкретній справі. Враховуючи, що ОСОБА_1 не є відповідачем або третьою особою у справі за пред`явленим ним позовом, то поданий нею позов про поділ майна подружжя повинен розглядатися окремо, тобто у провадженні, в якому вона є позивачем.
Суд апеляційної інстанції не врахував, що ОСОБА_1 пропущений строк для подачі позову навіть якби вона й подавала його в статусі відповідача або третьої особи. Крім того, судом не враховано його доводи щодо непідсудності цивільної справи за позовом ОСОБА_1 про поділ майна подружжя Гайсинському районному суду Вінницької області.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 16 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у зазначеній цивільній справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 13 лютого 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Доводи відзиву на касаційну скаргу
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, в якому просила скаргу відхилити, постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Ухвалою Гайсинського районного суду Вінницької області від 17 серпня 2018 року відкрито спрощене позовне провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння.
У грудні 2018 року ОСОБА_1 (у порядку частини першої статті 52 ЦПК України) як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, звернулася до Гайсинського районного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про поділ майна подружжя.
В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що в провадженні Гайсинського районного суду Вінницької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Предметом вказаного спору є транспортний засіб - автомобіль Daewoo Lanos, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , який хоч і зареєстрований за її колишнім чоловіком ОСОБА_2 , проте є спільним майном подружжя, а тому вона, як особа, яка не приймала участі в розгляді справи, подала позов до суду, як третя особа та просила в порядку поділу майна виділити їй в особисту приватну власність спірний автомобіль.
Ухвалою Гайсинського районного суду Вінницької області від 27 грудня 2018 року відкрито загальне позовне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про поділ майна подружжя та призначено справу до розгляду в підготовчому засіданні.
Ухвалою Гайсинського районного суду Вінницької області від 03 липня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про поділ майна подружжя залишено без розгляду та повернуто ОСОБА_1 з тих підстав, що провадження у справі за вказаним позовом відкрито помилково, а тому позов підлягає залишенню без розгляду та поверненню заявнику.
МОТИВУВУЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюються відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
За частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення- без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення суду апеляційної інстанції відповідає вимогам ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої статті 52 ЦПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє ухвалу.
За змістом статті 195 ЦПК України до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, у якій відкрито провадження, застосовуються положення статей 193 і 194 цього Кодексу.
Відповідно до вимог статті 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Відповідно до частини третьої статті 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частини першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та направляючи справу для продовження розгляду, правильно виходив із того, що залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду з одночасним поверненням особі, яка її подала, суд першої інстанції порушив норми процесуального права, оскільки одночасне залишення без розгляду та повернення позовної заяви не передбачено чинним цивільним процесуальним законодавством, при цьому залишаючи позов без розгляду суд не зазначив відповідного пункту частини першої статті 257 ЦПК України, яким керувався при постановлення цієї ухвали.
Доводи касаційної скарги щодо неврахування апеляційним судом пропуску ОСОБА_1 строку для подачі відповідного позову до суду та непідсудності цивільної справи за позовом ОСОБА_1 про поділ майна подружжя Гайсинському районному суду Вінницької області не заслуговують на увагу, оскільки підставою для скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи для продовження розгляду стало порушення районним судом саме норм процесуального права, а тому вирішення під час касаційного перегляду судового рішення питань, зазначених у касаційній скарзі, без усунення відповідних порушень процесу є неможливим.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно з частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.
Керуючись статтями 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Вінницького апеляційного суду від 07 серпня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. С. Висоцька
Судді: А. І. Грушицький
І. В. Литвиненко
В. В. Сердюк
І. М. Фаловська