ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 130/3612/21

провадження № 61-13258св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,

учасники справи:

позивач - керівник Жмеринської окружної прокуратури Вінницької області,

відповідачі: Жмеринська міська рада Вінницької області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

третя особа - фермерське господарство «Жмеринський зерново-промисловий комплекс»,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Вінницького апеляційного суду від 30 листопада 2022 року у складі колегії суддів: Голоти Л. О., Денишенко Т. О., Рибчинського В. П.,

у справі за позовом керівника Жмеринської окружної прокуратури Вінницької області до Жмеринської міської ради Вінницької області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - фермерське господарство «Жмеринський зерново-промисловий комплекс», про визнання незаконним та скасування рішення Біликовецької сільської ради Жмеринського району та витребування земельної ділянки.

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2021 року керівник Жмеринської окружної прокуратури Вінницької області звернувся до суду із позовом до Жмеринської міської ради Вінницької області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - фермерське господарство «Жмеринський зерново-промисловий комплекс» (далі - ФГ «ЖЗПК»), про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради та витребування земельної ділянки.

Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 , являючись депутатом Біликовецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області (далі - Біликовецька сільська рада) 7 скликання, будучи згідно із підпунктом «б» пункту першого частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, в порушення пунктів 1-3 частини першої статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» не вжила заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів, не повідомила сесію Біликовецької сільської ради про реальний конфлікт інтересів, вчинила дію та прийняла рішення в умовах реального конфлікту інтересів, проголосувавши на сесії за затвердження проекту землеустрою щодо відведення їй та іншим громадянам земельних ділянок у власність, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією.

В подальшому 16 липня 2020 року приватним нотаріусом Жмеринського районного нотаріального округу Вінницької області Лавреновим Р. І. посвідчено договір купівлі-продажу земельної ділянки № НОМЕР_1 з кадастровим номером 0521080300:06:004:0278, яка розташована на території Біликовецької сільської ради, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Окрім того, згідно із Державним реєстром речових прав на нерухоме майно та Реєстром прав власності на нерухоме майно, Державним реєстром Іпотек, Єдиним реєстром заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, вищевказана земельна ділянка перебуває в оренді у ФГ «ЖЗПК» строком на 12 років на підставі договору оренди від 20 листопада 2020 року, укладеного з ОСОБА_2 .

Відповідно до постанови Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 13 жовтня 2021 року, яка набрала законної сили 25 жовтня 2021 року, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених частиною першою та другою статті 172-7 КУпАП за неповідомлення про наявність у неї реального конфлікту інтересів та прийняття рішення в умовах реального конфлікту інтересів.

Зважаючи на викладене, прокурор просив суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення 56 сесії 7 скликання Біликовецької сільської ради від 21 травня 2020 року «Про затвердження документації із землеустрою» в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 1,00 га, кадастровий номер 0521080300:06:004:0278 для ведення особистого селянського господарства;

- витребувати у ОСОБА_2 на користь територіальної громади в особі Жмеринської міської ради Вінницької області дану земельну ділянку.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 30 серпня 2022 року у складі судді Шепеля К. А. в задоволенні позову відмовлено.

Рішення місцевого суду мотивовано тим, що на момент прийняття рішення 54 сесії 7 скликання Біликовецької сільської ради від 05 березня 2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки ОСОБА_1 орієнтовною площею 1,00 га на території села Лопатинці Жмеринського району Вінницької області із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення (рілля) Біликовецької сільської ради для ведення особистого селянського господарства, ОСОБА_1 як громадянин України мала право, визначене статтею 121 ЗК України, на отримання в межах норми 2,0 га землі у власність для ведення особистого селянського господарства.

При відведенні земельної ділянки у власність ОСОБА_1 мало місце часткове порушення процедури голосування при ухваленні рішення у питанні затвердження проекту землеустрою земельної ділянки та передачі її у власність, яке полягало в недотриманні самою ОСОБА_1 необхідності утриматись від голосування зазначеного питання на сесії сільської ради.

Суд також звертає увагу, що рішення щодо передачі земельної ділянки ухвалювалось не одноособово ОСОБА_1 , а колегіально, і не тільки відносно неї, але й інших осіб, тобто пакетне голосування. При цьому, враховуючи те, що кількість депутатів, які проголосували за надання дозволу на передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_3 становить 10 чоловік, голос самої ОСОБА_3 не був вирішальним.

За даних обставин реалізація принципу «належного урядування» може полягати в усуненні помилки, шляхом повторного голосування щодо вирішення питання затвердження проектної документації та передачі у власність земельної ділянки, дозвіл на виготовлення якої був наданий ОСОБА_1 згідно із рішенням 54 сесії 7 скликання Біликовецької сільської ради від 05 березня 2020 року «Про надання дозволу на розробку землеустрою».

Отже, позивач як уособлення державного органу, який допустив помилку в минулому, втратив час та можливість її виправити, і на даний момент має місце намагання з боку держави втручатися у нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Враховуючи наведене, суд вважає, що ризик допущеної помилки лежить на самій державі і остання не може виправлятись на рахунок особи, якої вона стосується.

За вказаних обставин суд дійшов до висновку, що ОСОБА_2 є добросовісним набувачем, яка на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки придбала спірне майно за 21 640,00 грн, витребування у неї нерухомого майна на користь власника покладе на неї надмірний індивідуальний тягар, спричинений втратою грошових коштів.

Додатковим рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 30 серпня 2022 року скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 23 грудня 2021 року у вигляді накладення арешту на земельну ділянку площею 1,00 га, кадастровий номер 0521080300:06:004:0278, що розташована на території Біликовецького старостинського округу Жмеринської територіальної громади Вінницької області та заборони органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно здійснювати відносно неї реєстраційні дії щодо перетворення, поділу, об`єднання з іншими земельними ділянками; заборони ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканці АДРЕСА_1 , відчужувати, змінювати цільове призначення земельної ділянки площею 1,00 га з кадастровим номером 0521080300:06:004:0278, що розташована на території Біликовецького старостинського округу Жмеринської міської територіальної громади Вінницької області, здійснювати її перетворення, поділ, об`єднання з іншими земельними ділянками; заборони земельним кадастровим реєстраторам, які входять до складу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (код ЄДРПОУ 39411771, вул. Народного ополчення, 3, м. Київ) та її територіальних органів, вносити до Державного земельного кадастру будь-які відомості, які стосуються земельної ділянки з кадастровим номером 0521080300:06:004:0278, окрім внесення даних про її належність на праві комунальної власності територіальній громаді в особі Жмеринської міської ради.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 30 листопада 2022 року апеляційну скаргу першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури задоволено.

Рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 30 серпня 2022 року у даній справі скасовано та ухвалено нове. Позовні вимоги задоволено.

Визнано незаконним та скасовано рішення 56 сесії 7 скликання Біликовецької сільської ради від 21 травня 2020 року «Про затвердження документації із землеустрою» в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 1,00 га, кадастровий номер 0521080300:06:004:0278 для ведення особистого селянського господарства.

Витребувано у ОСОБА_2 на користь територіальної громади в особі Жмеринської міської ради Вінницької області земельну ділянку площею 1,00 га, кадастровий номер 0521080300:06:004:0278, що розташована на території Біликовецького старостинського округу Жмеринської міської територіальної громади Вінницької області.

Стягнуто в рівних частинах з Жмеринської міської ради Вінницької області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Вінницької обласної прокуратури судовий збір за подання позовної заяви, заяви про забезпечення позову та апеляційної скарги в розмірі 12 485 грн, тобто по 4 161,67 грн з кожного.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що рішення 56 сесії 7 скликання Біликовецької сільської ради від 21 травня 2020 року «Про затвердження документації із землеустрою» в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 1,00 га, кадастровий номер 0521080300:06:004:0278 для ведення особистого селянського господарства, прийняте з порушенням частини другої статті 35-1, статті 67 Закону України «Про запобігання корупції», статті 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є незаконним, оскільки прийняте в умовах реального конфлікту інтересів одного з депутатів, яка голосувала за прийняття такого рішення та бездіяльності інших депутатів відповідної ради, які не вчинили жодних дій для врегулювання такого конфлікту.

Правовідносини у цій справі пов`язані з вибуттям земельної ділянки з власності територіальної громади та становлять суспільний інтерес. Ураховуючи, що Біликовецька сільська рада розпорядилася належною територіальній громаді земельною ділянкою з порушенням вимог закону, звернення прокурора із зазначеним позовом відповідає суспільним інтересам та є пропорційним втручанням у право особи на мирне володіння майном, оскільки полягає у відновленні законності при вирішенні вибуття з власності територіальної громади земельних ділянок та їх повернення у власність держави для задоволення потреб територіальної громади.

Рішення 56 сесії 7 скликання Біликовецької сільської ради від 21 травня 2020 року «Про затвердження документації із землеустрою» в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 1,00 га, кадастровий номер 0521080300:06:004:0278 для ведення особистого селянського господарства є незаконним, відтак ОСОБА_1 безпідставно набула у власність зазначену земельну ділянку, тому вказана земельна ділянка підлягає поверненню у власність Жмеринської міської територіальної громади (правонаступника Біликовецької сільської ради).

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2022 року до Верховного Суду, ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 09 січня 2023 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі та витребувано її із Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області.

25 січня 2023 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В касаційній скарзі скаржник посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема вказує, що суд апеляційної інстанції розглянув справу без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 199/7375/16-ц та від 20 травня 2020 року у справі № 199/8047/16-ц.

В касаційній скарзі зазначається, що суд апеляційної інстанції необґрунтував те, що відповідач ОСОБА_2 є недобросовісним набувачем спірної земельної ділянки. Порушення процедури голосування не свідчить про відсутність волі територіальної громади як власника земельної ділянки на її передачу у власність громадянину України шляхом безоплатної приватизації.

Доводи інших учасників справи

У лютому 2023 року перший заступник керівника Вінницької обласної прокуратури надіслав відзив на касаційну скаргу у якому просить постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

У лютому 2023 року перший заступник керівника Вінницької обласної прокуратури надіслав клопотання про закриття касаційного провадження на підставі пункту 5 частини першої статті 396 ЦПК України.

Фактичні обставини справи

Суд встановив, що відповідно до постанови Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 13 жовтня 2021 року у справі № 130/2698/21 ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частинами першою та другою статті 172-7 КУпАП, оскільки являючись депутатом Біликовецької сільської ради 7 скликання Жмеринського району, будучи згідно із підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом відповідальності за правопорушення, які пов`язані з корупцією, в порушення пунктів 1-3 частини першої статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» не вжила заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів, не повідомила сесію Біликовецької сільської ради про реальний конфлікт інтересів, вчинила дію та прийняла рішення в умовах реального конфлікту інтересів, проголосувавши на сесії за затвердження проекту землеустрою щодо відведення їй та іншим громадянам земельних ділянок у власність, чим скоїла адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією (т. 1 а. с. 20, 21).

Згідно із рішенням 54 сесії 7 скликання Біликовецької сільської ради від 05 березня 2020 року «Про надання дозволу на розробку землеустрою», вирішено надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки ОСОБА_1 орієнтовною площею 1,0 га на території села Лопатинці Жмеринського району Вінницької області із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення (рілля) Біликовецької сільської ради для ведення особистого селянського господарства (т. 1 а. с. 22-24).

Відповідно до протоколу 54 сесії 7 скликання Біликовецької сільської ради від 05 березня 2020 року, ОСОБА_1 брала участь в сесії сільської ради, усього депутатів 13 чоловік, присутніх на сесії 10 чоловік та 2 чоловіка запрошених, третім питанням порядку денного було надання дозволу на розробку проекту землеустрою (т. 1 а. с. 25-28).

Згідно із рішенням 56 сесії 7 скликання Біликовецької сільської ради від 21 травня 2020 року «Про затвердження документації із землеустрою», вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та надати у власність ОСОБА_1 земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 1,0000 га, кадастровий номер 0521080300:06:004:0278 для ведення особистого селянського господарства (т. 1 а. с. 29, 30).

Відповідно до протоколу 56 сесії 7 скликання Біликовецької сільської ради від 21 травня 2020 року, ОСОБА_1 брала участь в роботі сесії сільської ради, усього депутатів 13 чоловік, присутніх на сесії 10 чоловік та 2 чоловіка запрошених, питанням порядку денного було затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок у власність (т. 1 а. с. 31-35).

Згідно із інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 291516020 встановлено, що 28 травня 2020 року було зареєстроване право власності за ОСОБА_1 на підставі рішення 56 сесії 7 скликання Біликовецької сільської ради від 21 травня 2020 року.

16 липня 2020 року приватним нотаріусом Жмеринського районного нотаріального округу Вінницької області Лавреновим Р. І. посвідчено договір купівлі-продажу зазначеної земельної ділянки, новим її власником стала ОСОБА_2 . Також даним нотаріусом в цей же день зареєстроване право власності ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку (рішення № 53156387).

Відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 16 липня 2020 року продавець ОСОБА_1 передала, а ОСОБА_2 прийняла у власність земельну ділянку площею 1 га, яка розташована за адресою: Вінницька область, Жмеринський район, Біликовецька сільська рада, кадастровий номер 0521080300:06:004:0278. Право власності продавця на дану земельну ділянку підтверджено витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу № 211661361, виданим державним реєстратором Біликовецької сільської ради 05 червня 2020 року, право власності зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 28 травня 2020 року, номер запису про право власності 36785510. Згідно із пунктом 4 даного договору, продаж земельної ділянки вчиняється за 21 640 грн. Вказану суму грошей продавець отримав від покупця повністю до підписання даного договору. Сторони підтверджують факт повного розрахунку за продану земельну ділянку. Згідно із пунктом 5 даного договору оціночна вартість відчужуваної земельної ділянки згідно із звітом про експертну грошову оцінку земельної ділянки, виготовленого ПП «Земля і право» від 14 липня 2020 року, становить 21 640 грн (т. 1 а. с. 39-42).

20 листопада 2020 року зареєстровано договір оренди вказаної земельної ділянки між ОСОБА_2 та ФГ «ЖЗПК» строком на 12 років (номер запису про інше речове право 39312681) (т. 1 а. с. 36-38).

Відповідно до рішення 2 сесії 8 скликання Жмеринської міської ради від 09 грудня 2020 року № 57 почато процедуру реорганізації Браїлівської селищної та Лисогірської, Дубівської, Куриловецької, Біликовецької, Кармалюківської, Людавської та Почапинецької сільських рад (т. 1 а. с. 43, 44).

Відповідно до відповіді Жмеринської міської ради від 23 листопада 2021 року № 02-5/10-5518 на лист керівника Жмеринської окружної прокуратури, у день набуття повноважень новобраною Жмеринською міською радою (24 листопада 2020 року рішення 1 сесії Жмеринської міської ради 8 скликання № 2 «Про початок повноважень депутатів Жмеринської міської ради») припинилися (закінчилися) повноваження Біликовецької сільської ради (т. 1 а. с. 47-49).

Згідно з рішенням 3 сесії 8 скликання Жмеринської міської ради від 28 грудня 2020 року № 101, затверджено передавальні акти щодо передачі майна селищної та сільських рад, які припиняються в результаті реорганізації шляхом приєднання до Жмеринської міської ради Вінницької області (т. 1 а. с. 50).

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзиву на касаційну скаргу, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки її ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

За правилами статей 12 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У частині першій статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно із пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради здійснюється вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до частини першої статті 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради публічно повідомляє про конфлікт інтересів, який виник під час участі у засіданні ради, іншого колегіального органу (комісії, комітету, колегії тощо), відповідному колегіальному органу та не бере участі у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідним колегіальним органом.

Отже, вважати, що за наявності конфлікту інтересів у одного депутата ради це не зачіпає будь-яким чином інших депутатів, не можна. Такий висновок ґрунтується на тому, що певна кількість депутатів входить до постійної комісії, яка у обов`язковому порядку має бути створена відповідною радою саме для запобігання та урегулювання конфлікту інтересів у депутата ради.

Згідно із частиною другою статті 35-1 Закону України «Про запобігання корупції» у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.

Відповідно до статті 67 Закону України «Про запобігання корупції» нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог цього Закону, підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, об`єднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема Національного агентства, органу місцевого самоврядування. Правочин, укладений внаслідок порушення вимог цього Закону, може бути визнаним недійсним.

Встановлено, що відповідно до постанови Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 13 жовтня 2021 року у справі № 130/2698/21 ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частинами першою та другою статті 172-7 КУпАП, оскільки, являючись депутатом Біликовецької сільської ради 7 скликання, будучи згідно з підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, в порушення пунктів 1-3 частини першої статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» не вжила заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів, не повідомила сесію Біликовецької сільської ради про реальний конфлікт інтересів, вчинила дію та прийняла рішення в умовах реального конфлікту інтересів, проголосувавши на сесії за затвердження проекту землеустрою щодо відведення їй та іншим громадянам земельних ділянок у власність, чим скоїла адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією.

Для встановлення порушення процедури прийняття рішення, визначальним є сам факт участі депутата у голосуванні за наявності конфлікту інтересів (незалежно потенційного чи реального), а не вплив такого голосування на прийняте рішення з урахуванням наявності кваліфікованої більшості, необхідної для прийняття позитивного рішення колегіальним органом.

Прийняте в умовах реального конфлікту інтересів у одного з депутатів рішення органу місцевого самоврядування компрометує таке рішення, та, як наслідок, нівелює довіру суспільства до органів місцевого самоврядування в цілому.

Зазначені висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 442/730/17.

Відповідно до вказаного, суд апеляційної обґрунтовано зазначив, що рішення 56 сесії 7 скликання Біликовецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області від 21 травня 2020 року щодо затвердження документації із землеустрою, яке передбачало відведення земельної ділянки площею 1 га, кадастровий номер 0521080300:06:004:0278 ОСОБА_1 для сільськогосподарського призначення, є незаконним, оскільки це рішення прийнято з порушенням законодавства про запобігання корупції та місцеве самоврядування в Україні, а також прийнято в умовах конфлікту інтересів одного з депутатів, яка голосувала за його прийняття, при цьому інші депутати не вчинили жодних дій для врегулювання конфлікту.

У сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до частини першої статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Враховуючи вказане, суд апеляційної інстанції правомірно зазначив, що земельна ділянка повинна бути повернута у власність Жмеринської міської територіальної громади, оскількирішення 56 сесії 7 скликання Біликовецької сільської ради від 21 травня 2020 року, що стосується відведення земельної ділянки площею 1,00 га, кадастровий номер 0521080300:06:004:0278 для ОСОБА_1 є незаконним. Тобто, ОСОБА_1 неправомірно здобула цю ділянку.

Крім того, оцінюючи наявність підстав для втручання у право відповідачів на мирне володіння майном, в цій справі Верховний Суд виходить з того, що прийняття рішення про передачу у приватну власність землі державної чи комунальної власності позбавляє Український народ загалом (стаття 13 Конституції України) або конкретну територіальну громаду правомочностей власника землі в тому обсязі, який дозволяє її статус як землі відповідно державної чи комунальної власності. В цьому контексті у сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (статті 14 19 Конституції України). Отже, правовідносини, пов`язані з вибуттям земель із державної чи комунальної власності, становлять «суспільний», «публічний» інтерес.

Слід зауважити, що покупець спірної земельної ділянки ОСОБА_2 має право порушувати питання про повернення сплачених ОСОБА_1 коштів, тому відсутні підстави вважати, що витребування земельної ділянки спричинить надмірний тягар для останнього її набувача.

Посилання в касаційній скарзі на те, що судом апеляційної інстанції не враховано висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 199/7375/16-ц та від 20 травня 2020 року у справі № 199/8047/16-ц є безпідставними, оскільки висновки у цих справах і у справі, яка переглядається, а також встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, є різними, у кожній із зазначених справ суди виходили з конкретних обставин справи та фактично-доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності.

Отже, доводи касаційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки, які обґрунтовано викладені у мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанції, та зводяться до переоцінки доказів, незгоди заявника з висновками щодо їх оцінки та містять посилання на факти, що були предметом дослідження суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено як статтями 58 59 212 ЦПК України у попередній редакції 2004 року, так і статтями 77 78 79 80 89 367 ЦПК України у редакції від 03 жовтня 2017 року. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Однакове застосування закону забезпечує загальнообов`язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдина практика застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя.

Таким чином, наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.

Вищевикладене свідчить про те, що касаційна скарга є необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню.

Щодо клопотання про закриття касаційного провадження

У лютому 2023 року перший заступник керівника прокуратури Вінницької області надіслав клопотання про закриття касаційного провадження. Вказане клопотання мотивоване тим, що висновки у постановах Верховного Суду, на які посилається заявник у касаційній скарзі, стосуються правовідносин, які не є подібними до правовідносин у цій справі, а також скаржник у касаційній скарзі не обґрунтувала підстави для відкриття касаційного провадження у малозначній справі.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 396 ЦПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

Верховний Суд зазначає, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм. Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Вивчивши вказане клопотання про закриття касаційного провадження у справі, перевіривши зміст правовідносин у справах, наведених заявником у касаційній скарзі, з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для закриття касаційного провадження у справі, що зазначені у пункті 5 частини першої статті 396 ЦПК України.

Тому, відсутні підстави для закриття касаційного провадження у цій справі відповідно до частини другої статті 394 ЦПК України.

Доводи прокурора щодо безпідставного відкриття касаційного провадження у малозначній справі Верховний Суд відхиляє, враховуючи фундаментальне значення порушених у касаційній скарзі питань для формування єдиної правозастосовчої практики.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З огляду на вищевказане колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Керуючись статтями 389 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання першого заступника керівника прокуратури Вінницької області про закриття касаційного провадження відмовити.

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Вінницького апеляційного суду від 30 листопада 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: А. І. Грушицький І. В. Литвиненко Є. В. Петров