ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 січня 2022 року
м. Київ
справа № 1340/6225/18
адміністративне провадження № К/9901/9530/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
Судді доповідача Бевзенка В.М.,
суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
розглянувши у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу №1340/6225/18
за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові
до Громадської організації «Наше ідеальне місто»
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Львівська міська рада, Обслуговуючий кооператив «Варшава Хоум», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15
про знесення самочинного будівництва, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_9
на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 березня 2019 року (прийняту в складі головуючого судді Хоми О.П.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року (прийняту у складі головуючого судді Матковської З.М., суддів Шавеля Р.М., Улицького В.З.)
ВСТАНОВИВ :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У грудні 2018 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові (далі - позивач, Інспекція ДАБК) звернулась до суду з позовом, в якому просила знести самочинно збудований об`єкт: багатоквартирний житловий будинок, що розташований на вул. Варшавська, 22 в м. Львові , на земельній ділянці кадастровий номер 4610137500:07:001:0208, з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням цього об`єкта за рахунок ГО «Наше ідеальне місто».
В обґрунтування позовних вимог Інспекція ДАБК зазначала, що відповідачем не виконано у двомісячний термін, встановлений для добровільного виконання вимоги припису від 20.09.2018 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, на об`єкті будівництва за адресою: вул. Варшавська, 22 в м. Львові , яким вимагалось привести об`єкт до попереднього стану, що, в свою чергу, є підставою для звернення до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об`єкту.
Короткий зміст рішень судів І та ІІ інстанцій
2. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29.03.2019, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2020, позов задоволено повністю.
Зобов`язано Громадську організацію «Наше ідеальне місто» (вул. Варшавська, 22, м. Львів, 79020, код ЄДРПОУ 36761715) за власний рахунок знести самочинно збудований об`єкт: багатоквартирний житловий будинок, що розташований за адресою: м. Львів, вул. Варшавська, 22 на земельній ділянці, кадастровий номер 4610137500:07:001:0208.
3. Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що ГО «Наше ідеальне місто» без розроблення проектної документації та відповідних дозвільних документів проведено будівництво багатоповерхового будинку на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети та має інше цільове призначення, а також не виконало у встановлений строк вимоги приписів про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та про зупинення підготовчих і будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, а тому заявлені позивачем вимоги про зобов`язання відповідача знести об`єкт самочинного будівництва є обґрунтованими.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. У березні 2021 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
У касаційній скарзі ОСОБА_9 просить:
- скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2020 у справі №1340/6225/18;
- направити справу №1340/6225/18 на новий розгляд у Восьмий апеляційний адміністративний суд.
5. ОСОБА_9 у касаційній скарзі посилається на те, що судами першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення у цій справі.
Зокрема, судом неправильно застосовано норми матеріального права, а саме, суд апеляційної інстанції застосував частину 7 статті 376 ЦК України всупереч правовій позиції Верховного Суду та не встановив можливість перебудови спірного об`єкта будівництва.
У касаційній скарзі скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував правову позицію, викладену в постановах Верховного Суду, зокрема, в постановах від 06.03.2019 у справі №814/2645/15, від 06.03.2019 у справі № 810/5680/15 та від 31.07.2018 у справі №813/6426/14.
Крім того, в касаційній скарзі скаржник зазначає, що її процесуальні права були порушені у зв`язку з тим, що вона не мала можливості бути присутньою в судовому засіданні у Восьмому апеляційному адміністративному суді, висловлювати свої думки щодо позиції сторін спору та подавати відповідні докази у цій справі, а також скористатися правовою допомогою адвоката.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 353 КАС України таке порушення процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий судовий розгляд.
Скаржник наголошує, що вона не отримала жодного повідомлення про час та дату судових засідань в суді апеляційної інстанції, а застосування до неї Восьмим апеляційним адміністративним судом ст. 130 КАС України є неправомірним, оскільки ця норма застосовується лише щодо осіб. місце проживання (перебування) яких невідоме, а скаржниця з 2002 року проживає за однією і тією ж адресою і весь період розгляду справи перебувала за місцем реєстрації.
Крім того, скаржниця наголосила, що не слідкує за сайтами судів, оскільки немає в цьому потреби, адже не перебуває стороною у будь-якому іншому спорі.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ГО «Наше ідеальне місто» на підставі договору оренди землі (серія та номер Ш-3387), укладеного 01.04.2015 з Львівською міською радою, як власником земельної ділянки, є орендарем земельної ділянки загальною площею 0,0306 га, кадастровий номер 4610137500:07:001:0208, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Варшавська, 22 , цільове призначення - будівництво та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій (03.04).
7. Інспекція ДАБК на підставі наказу про проведення позапланової перевірки від 29.12.2017 №543-П та направлення для проведення позапланового заходу від 29.12.2017 №860-пп здійснила позапланову перевірку на об`єкті будівництва, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Варшавська, 22, на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, про що складено акт від 15.01.2018 №86-пп, яким встановлено порушення ГО «Наше ідеальне місто» пункту 1 частини першої статті 34 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI), абзацу 3 пункту 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466 (далі - Порядок № 466), проведення будівельних робіт без повідомлення про початок виконання таких робіт. На час проведення позапланового заходу на об`єкті будівництва по вулиці Варшавській, 22 у місті Львові, збудовано 1-й поверх багатоквартирного житлового будинку.
Згідно із даними Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, станом на момент проведення перевірки відсутні відомості про реєстрацію документів, що дають право на здійснення підготовчих чи будівельних робіт за адресою: м. Львів, вул. Варшавська, 22.
8. Також, за результатами позапланового заходу 15.01.2018 складено:
- протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності: пункту 1 частини першої статті 34 Закону № 3038-VI, абзацу 3 пункту 5 Порядку №466;
- припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт на об`єкті будівництва багатоквартирного житлового будинку на вул. Варшавська, 22 у м. Львові до усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
9. За результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, 29.01.2018 ухвалено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №0006-вих-335/8, якою ГО «Наше ідеальне місто» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 2 пункту 3 частини другої статті 2 Закону України від 14.10.1994 № 208/94-ВР «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (далі - Закон № 208/94-ВР) та накладено штраф у розмірі 651 940, 00 грн.
Вказана постанова була предметом судового контролю у справі №464/4194/18 та рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18.12.2018 у задоволенні позову ГО «Наше ідеальне місто» до Інспекції ДАБК про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу відмовлено повністю.
Крім того, судами встановлено, що з метою перевірки виконання вимог припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 15.01.2018 Інспекцією ДАБК на підставі наказу про проведення позапланової перевірки від 12.04.018 №191-П, службової записки про продовження терміну позапланової перевірки від 27.04.2018, направлень для проведення позапланового заходу від 12.04.018 №191-пп та від 27.04.2018 №224-пп здійснено позапланову перевірку на об`єкті будівництва, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Варшавська, 22, про що складено акт №224-п від 02.05.2018, яким встановлено, що на об`єкті за адресою: м. Львів, вул. Варшавська, 22 будівельні роботи не виконуються.
10. В подальшому, на підставі наказу про проведення позапланової перевірки від 12.09.2018 №538-пп та направлення для проведення позапланової перевірки від 12.09.2018 №538-пп посадовими особами Інспекції ДАБК в період з 14.09.2018 до 20.09.2018 з метою перевірки вимог припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 15.01.2018 здійснено повторно виїзд за місцем здійснення будівельних робіт за адресою: м. Львів, вул. Варшавська, 22.
В акті перевірки від 20.09.2018 № 538-пп зафіксовано, що всупереч припису про зупинення підготовчих та будівельних від 15.01.2018 на об`єкті будівництва за адресою: м. Львів, вул. Варшавська, 22 виконуються будівельні роботи, а саме збудовано 3, 4 поверх будинку.
За результатами згаданої вище перевірки 20.09.2018 складено: протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, в якому зазначено, що всупереч раніше виданому припису на об`єкті за вищевказаною адресою виконуються будівельні роботи, що є порушенням абзацу 4 пункту 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок № 553); припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил, виданого ГО «Наше ідеальне місто», шляхом приведення об`єкта за адресою: м. Львів, вул. Варшавська, 22 до попереднього стану в двомісячний термін з дня отримання припису.
04.10.2018 за результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 20.09.2018 ухвалено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №0006-вих-3515/68, якою ГО «Наше ідеальне місто» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 3 пункту 1 частини шостої статті 2 Закону № 208/94-ВР та накладено штраф у розмірі 92 050, 00 грн.
11. Крім того, Інспекцією ДАБК 30.11.2018 видано наказ про проведення позапланової перевірки №713-пп та направлення для проведення позапланової перевірки №713-пп. На підставі вказаних документів посадовими особами Інспекції ДАБК здійснено виїзд на об`єкт будівництва за адресою: м. Львів, вул. Варшавська, 22 , за результатом якого 07.12.2018 складено акт №713-пп, згідно з яким на час перевірки об`єкта за адресою: вул. Варшавська, 22, м. Львів, суб`єкт містобудування або уповноважена особа відсутні. В акті зазначено, що провести позапланову перевірку з дотриманням вимог статті 41 Закону № 3038-VI та Порядку №553 неможливо. Візуальним оглядом встановлено, що припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 20.09.2018, що полягає у приведенні об`єкта до попереднього стану, виданий ГО "Наше ідеальне місто", не виконано.
При цьому судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно із інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, будівля по вул. Варшавська, 22 в м. Львові , з 06.12.2018 зареєстрована за обслуговуючим кооперативом «Варшава Хоум». Крім того, частина квартир у спірній будівлі відчужена обслуговуючим кооперативом «Варшава Хоум», шляхом укладення нотаріально посвідчених договорів міни та купівлі-продажу, фізичним особам, в тому числі ОСОБА_9 , що звернулась з касаційною скаргою.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
12. Спірним питанням у цій справі є правомірність вимоги Інспекції ДАБК про знесення самочинно збудованого об`єкта: багатоквартирного будинку, що розташований на вул. Варшавська, 22 у м. Львові з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням цього об`єкта, за рахунок ГО «Наше ідеальне місто».
Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження та правильність застосування судами матеріального та процесуального права, Суд зазначає про таке.
13. Частиною першою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
ОСОБА_9 у касаційній скарзі посилається на те, що судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення порушено норми матеріального права, зокрема, що ним застосовано неправильно частину 7 статті 376 ЦК України всупереч правовій позиції Верховного Суду та не встановлено можливість перебудови спірного об`єкта будівництва.
Щодо цього аргументу касаційної скарги Суд зазначає наступне.
14. Відповідно до вимог частини 1 статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі-Закон №3038-VI), у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала встановлені у приписі вимоги, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.
Водночас, згідно із частиною 1 статті 376 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Таким чином, наявність однієї з умов, визначених у статті 376 ЦК України, є підставою для висновку, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом.
15. Судом апеляційної інстанції встановлено, що ГО «Наше ідеальне місто» за адресою м. Львів, вул. Варшавська, 22 здійснено будівництво багатоквартирного житлового будинку без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, тобто з порушенням вимог статті 34 Закону №3038-VI, абзацу 3 пункту 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт», затверджених постановою КМУ від 13.04.2011 №466.
Окрім цього, таке будівництво здійснено на земельній ділянці, кадастровий номер 4610137500:07:001:0208, цільове призначення якої - будівництво та обслуговування земель громадських та релігійних організацій (03.04).
Відповідно до частини третьої статті 20 Земельного кодексу України зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок. Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності провадиться, зокрема, щодо земельних ділянок, розташованих у межах населеного пункту, - сільською, селищною, міською радою. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватної власності, цільове призначення якої змінюється, розробляється на замовлення власника земельної ділянки без надання дозволу Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування на його розроблення. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється в порядку, встановленому законом. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, погодженого в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зміну її цільового призначення.
Згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548, для будівництва багатоквартирного будинку, яке здійснює ГО «Наше ідеальне місто», має бути відведено земельну ділянку з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку (02.03).
16. Судом апеляційної інстанції встановлено, що станом на день розгляду справи в апеляційному суді, доказів щодо видачі ГО «Наше ідеальне місто» документів дозвільного і декларативного характеру на початок виконання підготовчих та будівельних робіт з будівництва багатоповерхового будинку за адресою: м. Львів, вул. Варшавська, 22, як і доказів наявності належним чином затвердженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за вказаною адресою та щодо зміни її цільового призначення, судом не отримано а відповідачем не надано.
Наведене дає підстави стверджувати, що збудований ГО «Наше ідеальне місто» на земельній ділянці, кадастровий номер 4610137500:07:001:0208, за адресою: м. Львів, вул. Варшавська, 22 багатоквартирний житловий будинок є самочинним будівництвом, яке посягає на встановлений порядок та основні засади регулювання містобудівної діяльності.
Окрім цього, відповідач неодноразово був притягнутий до адміністративної відповідальності за порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, що підтверджується постановами про адміністративне правопорушення від 29.01.2018 №0006-вих-335/8, від 04.10.2018 №0006-вих-3515/68.
17. Наведене вище дає підстави для висновку, що ГО «Наше ідеальне місто» без розроблення проектної документації та відповідних дозвільних документів проведено будівництво багатоповерхового будинку на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети та має інше цільове призначення, а також не виконало у встановлений строк вимоги приписів про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та про зупинення підготовчих і будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, тому позовні вимоги про зобов`язання відповідача знести об`єкт самочинного будівництва є обґрунтованими.
Саме таку правову позицію у подібних правовідносинах щодо знесення об`єкта будівництва стосовно якого проведено будівництво без розроблення проектної документації та відповідних дозвільних документів на земельну ділянку, яка не була відведена для цієї мети та має інше цільове призначення висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.10.2018 у справі № 826/12543/16.
Відсутність у відповідача проектної документації та здійснення будівництва без відповідних дозвільних документів на земельну ділянку унеможливлює зобов`язання ГО «Наше ідеальне місто» провести перебудову об`єкта самочинного будівництва.
Крім того, в постанові судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 29.01.2020 у справі №822/2149/18 зроблено висновок про те, що:
«У цих випадках (передбачених частиною 7 статті 376 ЦК України) з позовом про зобов`язання особи до проведення перебудови може звернутися відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування. Таке рішення суд може ухвалити і за позовом про знесення самочинного будівництва, якщо за наслідками розгляду справи дійде висновку, що можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва не втрачено і відповідач згоден виконати перебудову. У разі невиконання особою судового рішення про здійснення перебудови, суд може постановити рішення про знесення самочинного будівництва.
У випадках, коли до суду з позовом про знесення самочинного будівництва звертається орган державного архітектурно-будівельного контролю, належить керуватися частиною 1 статті 38 Закону №3038-VI … можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки.
В інших випадках самочинного будівництва, зокрема, (1) якщо нерухоме майно збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або (2) без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи (3) належно затвердженого проекту, стаття 376 ЦК України не ставить можливість знесення об`єкта самочинного будівництва в залежність від можливостей його перебудови».
Такий саме правовий висновок зроблено в постанові Верховного Суду у складі суддів Касаційного адміністративного суду від 27.08.2020 (справа №821/3712/15-а).
Суд зазначає, що при виборі й застосуванні норми матеріального права до спірних правовідносин судом попередньої інстанції було враховано висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, як це передбачено частиною п`ятою статті 242 КАС України.
Суд не знаходить підстав для відступу від цього правового висновку.
18. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував правову позицію викладену в постановах Верховного Суду, зокрема, в постановах: від 06.03.2019 у справі №814/2645/15, від 06.03.2019 у справі № 810/5680/15, від 31.07.2018 у справі №813/6426/14.
Щодо цього аргументу касаційної скарги Суд зазначає наступне.
В постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №814/2645/15 Державна архітектурно-будівельна інспекція України звернулась до адміністративного суду з позовом у якому просила зобов`язати привести самочинно реконструйовану літню кухню літ. Л у стан, що передував самочинному виконанню будівельних робіт, знести самочинно збудовану прибудову до літньої кухні літ. Л розмірами 7, 9*6, 6 м.
В постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 810/5680/15 Державна архітектурно-будівельна інспекція України звернулась до суду з позовом, у якому просила зобов`язати знести за власний рахунок збудований об`єкт - Будівництво садового будинку та господарських споруд.
В постанові Верховного Суду від 31.07.2018 у справі №813/6426/14 Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області звернулася до суду з позовом, в якому просила зобов`язати відповідача за власний рахунок здійснити знесення самовільно збудованої будівлі для відпочинку та господарських потреб на земельній ділянці яка належить товариству Рибацький кут.
Обставини зазначених судових справ мають спільного зі справою, що розглядається, лише сферу правовідносин зі здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, все інше - предмет, підстави та суб`єкти відрізняються.
19. В касаційній скарзі скаржник зазначає, що її процесуальні права були порушені у зв`язку з тим, що вона не мала можливості бути присутньою в судовому засіданні у Восьмому апеляційному адміністративному суді, висловлювати свої думки щодо позиції сторін спору та подавати відповідні докази у цій справі та скористатися правовою допомогою адвоката.
Щодо цього аргументу касаційної скарги Суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини 3 статті 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі тощо.
Частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Згідно з частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Кодекс адміністративного судочинства України встановлює для судів певну процедуру надсилання процесуальних документів учасникам справи, а також необхідність їх виклику та заслуховування в судовому засіданні.
20. Виходячи зі змісту норм Конституції України, Конвенції про права людини та основоположні свободи Кодексу адміністративного судочинства України, які регулюють питання рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, зокрема щодо права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи та забезпечення права доведення переконливості своїх доводів перед судом, Суд наголошує, що в спірних правовідносинах належним повідомленням скаржника як учасника справи про місце, день та час розгляду справи в суді апеляційної інстанції є повідомлення його повісткою чи іншим способом, передбаченим КАС України, не пізніше, ніж за п`ять днів до судового засідання.
Відповідно до статті 301 КАС України суд апеляційної інстанції надсилає копії апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів учасникам справи разом з ухвалою про відкриття апеляційного провадження у справі.
21. При вирішення даної адміністративної справи Суд вважає за необхідне звернути увагу, зокрема, на рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) «Мінак та інші проти України», яке слугувало підставою для перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 2а-1421/10/1916 (постанова від 03 березня 2020 року, провадження № 11-363зва19)
У пункті 7 розділу II рішення у справі «Мінак та інші проти України» ЄСПЛ указав, що загальна концепція справедливого судового розгляду, яка охоплює фундаментальний принцип змагальності процесу (рішення від 23 червня 1993 року у справі «Руїз-Матеос проти Іспанії», пункт 63), вимагає, щоб особу, щодо якої порушено провадження, було проінформовано про цей факт (пункт 77 рішення від 04 березня 2014 року у справі «Діліпак та Каракайя проти Туреччини», заяви № 7942/05 та 24838/05). Принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною (рішення від 27 жовтня 1993 року у справах «Авотіньш проти Латвії», заява № 17502/07, пункт 119 та «Домбо Бехеєр Б. В . проти Нідерландів», пункт 33). Кожній стороні має бути забезпечена можливість ознайомитись із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, у тому числі з апеляційною скаргою іншої сторони, та надати власні зауваження з цього приводу. Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони мали змогу висловити свою позицію щодо кожного документа в матеріалах справи (пункти 17 - 18 рішення від 06 лютого 2001 року у справі «Беер проти Австрії», заява № 30428/96).
Відповідно до пункту 8 розділу ІІ рішення у справі «Мінак та інші проти України» у разі невручення стороні належним чином судових документів, вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні (пункт 70 рішення від 21 травня 2015 року у справі «Заводнік проти Словенії», заява № 53723/13).
ЄСПЛ у пункті 10 розділу II вказаного рішення зазначив, що національні суди, не переконавшись, чи були апеляційні скарги у справах заявників їм вручені або чи були заявники повідомлені про апеляційні скарги будь-яким іншим чином, позбавили їх можливості надати зауваження щодо поданих у їхніх справах апеляційних скарг та не виконали свого зобов`язання щодо дотримання закріпленого у статті 6 Конвенції принципу рівності сторін.
Крім того, вирішуючи питання про дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену в рішенні від 08 листопада 2018 у справі «Созонов та інші проти України», в якій ЄСПЛ зазначив, що загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи. Принцип рівності вимагає, щоб кожній стороні була надана розумна можливість представити свою справу за умов, які не ставлять її в істотно несприятливе становище у порівнянні з іншою стороною. Європейський суд з прав людини дійшов до висновку, що на національні суди покладено обов`язок з`ясувати чи були повістки чи інші судові документи завчасно отримані сторонами та, за необхідності, зобов`язані фіксувати таку інформацію у тексті рішення. У разі невручення стороні належним чином судових документів, вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні.
22. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2020 ОСОБА_9 було залучено до участі у справі №857/7468/20 як третю особу без самостійних вимог на предмет спору.
02.09.2020 судом апеляційної інстанції було зроблено запит до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України у Львівській області щодо надання відомостей про реєстрацію місця проживання та інші персональні дані, що містяться в картотеці реєстраційного обліку про ОСОБА_9 .
На вказаний запит Відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України у Львівській області 15.09.2020 було надано відповідь, що для ідентифікації особи ОСОБА_9 необхідні додаткові данні, оскільки з таким прізвищем та ім`ям по-батькові зареєстровано багато осіб. Інші відомості щодо подальшої ідентифікації скаржниці судом апеляційної інстанції відсутні.
23. Виходячи із матеріалів даної справи випливає відсутність доказів отримання скаржницею ухвали про відкриття апеляційного провадження, копії апеляційної скарги відповідача та третьої особи, ухвали про призначення справи до розгляду тощо, що свідчить про неналежне повідомлення судом апеляційної інстанції сторони про дату час та місце розгляду апеляційної скарги відповідача та третьої особи, позбавлення можливості подати до суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу, та можливу необізнаність ОСОБА_9 , що в провадженні Восьмого апеляційного адміністративного суду перебувають апеляційні скарги ГО «Наше ідеальне місто» та ОСОБА_1 у даній справі.
Суд прийшов до такого висновку з урахуванням також доводів скаржниці, що вона не слідкує за сайтами судів, оскільки немає в цьому потреби, адже не перебуває стороною у будь-якому іншому спорі.
24. Частина 3 статті 353 КАС України визначає, що порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо, зокрема справу розглянуто адміністративними судами за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, та якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою (пункт 3 вказаної частини статті).
Враховуючи наведене, перевіривши за матеріалами адміністративної справи доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття даного касаційного провадження, Суд уважає, що суди правильно застосували норми матеріального права. Висновки судів є результатом оцінки наявних у їх розпорядженні доказів, однак Суд встановив порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, які відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 353 КАС України є обов`язковою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.
Аналогічний підхід висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 березня 2020 року у справі № 2а-1421/10/1916.
Таким чином, касаційна скарга підлягає задоволенню, а постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року у справі №1340/6225/18 - скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд,
ПОСТАНОВИВ :
1. Касаційну скаргу ОСОБА_9 задовольнити.
2. Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року у справі №1340/6225/18 скасувати.
3. Справу направити на новий розгляд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
Суддя - доповідач В.М. Бевзенко
Судді В.М. Кравчук
О.П. Стародуб