ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2023 року

м. Київ

справа № 136/1461/17

адміністративне провадження № К/9901/2345/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,

розглянув в порядку письмового провадження

касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23.05.2018 (суддя Крапівницька Н.Л.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2018 (колегія у складі суддів Драчук Т. О., Загороднюка А.Г., Полотнянка Ю.П.)

у справі №136/1461/17

за позовом ОСОБА_1

до Липовецької районної ради Вінницької області,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінкор СВ", Вахнівська сільська рада Липовецького району Вінницької області, Державна служба геології та надр України,

про визнання протиправним та скасування рішення.

І. РУХ СПРАВИ

1. 18.09.2017 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Липовецької районної ради Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення 13 сесії 7 скликання Липовецької районної ради Вінницької області від 21.04.2017 "Про погодження щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення піску Журавської-3 ділянки ТОВ "Вінкор СВ".

2. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 23.05.2018, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2018, у задоволенні позову відмовлено.

3. У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове - про задоволення позову.

4. Ухвалою Верховного Суду від 25.01.2019 відкрито касаційне провадження.

5. Ухвалою від 31.03.2023 справу призначено до розгляду в судовому засіданні з викликом сторін. У зв`язку із неявкою сторін розгляд справи продовжено в письмовому провадженні.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 21.03.2017 рішенням Вахнівської сільської ради Липовецького району Вінницької області м ТОВ "Вінкор СВ" було відмовлено у наданні погодження на отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення піску ділянки «Журавська-3».

7. Однак 21.04.2017 Липовецькою районною радою Вінницької області прийнято рішення "Про погодження щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення піску ділянки «Журавська-3» ТОВ "Вінкор СВ. Зазначеним рішенням ТОВ "Вінкор СВ" надано погодження на отримання відповідного спеціального дозволу.

8. Позивач ОСОБА_1 , мешканець с. Вахнівка, вважає таке рішення протиправним, у зв`язку з чим звернувся до суду.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

9. Позивач вважає, що оскаржуване рішення прийнято без врахування та з ігноруванням рішення Вахнівської сільської ради Липовецького району Вінницької області від 21.03.2017, яким ТОВ "Вінкор СВ" було відмовлено у наданні погодження на отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення піску ділянки «Журавська-3».

На думку позивача, відповідач вийшов за межі компетенції та порушив норми щодо розмежування повноважень, визначені Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", оскільки ділянка «Журавська-3» належить до природних ресурсів місцевого (сільського), а не районного значення, що розташовані території Вахнівської сільської ради.

Рішення суперечить нормам Земельного кодексу України (далі - ЗК України) Кодексу України про надра, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР) та Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615 (далі - Порядок №615).

10. Відповідач проти позову заперечував. Зазначив, що відповідно до ст.10 Кодексу України про надра, п. 22 ч. 1 ст. 43 Закону №280/97-ВР вирішення таких питань відноситься до компетенції районної ради. Проект рішення до винесення його на розгляд сесії районної ради пройшов процедуру погодження та розгляду постійними комісіями районної ради та президії ради, як це передбачено Регламентом районної ради сьомого скликання, прийнятим на 2 сесії 7 скликання районної ради 04.12.2015.

IV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

11. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що законом не розмежовано природні ресурси "сільського" чи "районного" значення. Ділянка «Журавська-3» не належить до земель Вахнівської сільської ради Липовецького району Вінницької області. Тому Вахнівська сільська рада Липовецького району Вінницької області не має повноважень щодо розпорядження цією земельною ділянкою. Крім того, зі змісту рішення Вахнівської сільської ради Липовецього району Вінницької області від 21.03.2017 не зрозуміло з яких підстав було відмовлено ТОВ "Вінкор СВ" в наданні погодження на отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення піску ділянки «Журавська-3».

Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 43 Закону України "Про місцеве самоврядування", ст. 10 Кодексу України про надра оскаржуване рішення відноситься до компетенції Липовецької районної ради Вінницької області. Відтак рішення ради, яке оскаржується, є правомірним.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

12. У касаційній скарзі скаржник покликається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкових висновків, адже оскаржуване рішення відповідача прийнято з порушенням компетенції органів місцевого самоврядування, з перевищенням повноважень, визначених п. 22 ч. 1 ст. 43 Закону №280/97-ВР, та з ігноруванням змісту раніше прийнятого рішення Вахнівської сільської ради Липовецького району Вінницької області від 21.03.2017.

Загалом доводи касаційної скарги збігаються з доводами позовної заяви та апеляційної скарги.

13. Відзив від відповідача не надходив, хоча копію ухвали про відкриття провадження отримано 08.02.2019.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов такого висновку.

15. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

16. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.10 Кодексу України про надра (тут і далі у редакції, що була чинна на час прийняття рішення - 21.04.2017) до відання сільських, селищних, міських та районних рад на їх території у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законодавчими актами, належить, зокрема, погодження надання надр у користування з метою геологічного вивчення, розробки родовищ корисних копалин місцевого значення.

17. Відповідно до абз.3 п.9 Порядку № 615 надання надр у користування, за винятком надання надр на умовах угод про розподіл продукції, погоджується з відповідними районними, міськими, селищними, сільськими радами - на користування ділянками надр, що містять корисні копалини місцевого значення. Відмова органів, зазначених в абзацах другому - четвертому пункту 9, у погодженні надання надр у користування є підставою для прийняття рішення про відмову в наданні такого дозволу.

18. Зазначені вище правові акти застосовують поняття «відповідної» ради, проте не визначають, яку саме раду - сільську, селищну, міську чи районну слід вважати відповідною.

19. Ключовим у справі є питання щодо розмежування повноважень Вахнівської сільської ради Липовецького району Вінницької області та Липовецької районної ради Вінницької області на погодження надання надр в користування.

20. Відповідно до ст. 6 Кодексу України про надра корисні копалини за своїм значенням поділяються на корисні копалини загальнодержавного і місцевого значення. Віднесення корисних копалин до корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

21. Перелік корисних копалин місцевого значення затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 № 827. До них належить, зокрема, пісок. Однак розподілу копалин місцевого значення на копалини сільського, районного чи обласного значення нормативно-правові акти у галузі надрокористування не передбачають.

22. Водночас, таке розмежування застосовується в Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні» в контексті повноважень сільських, селищних міських рад з одного боку, і районних та обласних - з іншого.

23. Відповідно до п. 36 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішується, зокрема, питання надання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення, а також про скасування такого дозволу.

24. Відповідно до п.22 ст.43 цього ж Закону до компетенції районних та обласних рад належить, зокрема, питання щодо вирішення відповідно до закону питань про надання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів відповідно районного чи обласного значення, а також про скасування такого дозволу.

25. Отже, повноваження районної ради поширюються на надання у користування природних ресурсів (зокрема й надр) районного значення, а сільської ради - на ресурси місцевого значення.

26. Таким чином, для визначення уповноваженої ради («відповідної» у розумінні п. 1 ч. 1 ст.10 Кодексу України про надра та абз.3 п.9 Порядку № 615) важливим є встановлення території знаходження відповідних корисних копалин та їх виду (місцевого, районного, обласного).

27. Попри не чіткий розподіл повноважень сільських і районних рад щодо надання у користування надр місцевого значення, Вахнівська сільська рада Липовецького району Вінницької області не зверталася до суду з приводу відсутності у Липовецької районної ради повноважень щодо надання надр на ділянці «Журавська-3».

28. За таких обставин висновки судів першої та апеляційної інстанцій було обґрунтовано враховано, що ділянка «Журавська-3» не належить до земель Вахнівської сільської ради Липовецького району Вінницької області, а тому відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 43 Закону України "Про місцеве самоврядування", ст.10 Кодексу України про надра оскаржуване рішення відноситься до компетенції Липовецької районної ради Вінницької області, а відтак рішення прийняте в межах та у спосіб, передбачений Законом України.

29. Крім того, зі змісту самого рішення позачергової 11 сесії 7 скликання від 21.03.2017 Вахнівської сільської ради Липовецького району Вінницької області не вбачається, з яких саме підстав було відмовлено ТОВ "Вінкор СВ" в наданні погодження на отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення піску ділянки «Журавська-3». Інше вирішення цього питання районною радою не призвелоь до порушення прав позивача.

30. Згідно з положенням ч. 4 ст. 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

31. Відповідно до чч. 1-3 ст. 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

32. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

33. Крім того, ст. 2 та ч. 4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

34. Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

35. Суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому їх слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

36. З огляду на результат перегляду справи в суді касаційної інстанції судові витрати не підлягають розподілу.

Керуючись ст. 343 349 351 355 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 травня 2018 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2018 року у справі №136/1461/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя А.А. Єзеров

Суддя О.П. Стародуб