ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 138/1390/18

провадження № 61-41622 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Журавель В. І., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - публічне акціонерне товариство «Могилів-Подільський завод газового устаткування та приладів»,

розглянувши в судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Могилів-Подільський завод газового устаткування та приладів», на ухвалу Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 16 травня 2018 року в складі судді Цибульського О. Є. та на постанову апеляційного суду Вінницької області від 17 липня 2018 року в складі колегії суддів Войтка Ю. Б., Міхасішина І. В., Стадника І. М.,

ВСТАНОВИВ :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ПАТ «Могилів-Подільський завод газового устаткування та приладів» та просив стягнути з відповідача 747 244,48 грн заборгованості за договорами про надання цільової поворотної фінансової допомоги.

Разом із позовом ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову та просив накласти арешт на нежитлове приміщення № НОМЕР_1 площею 104,4 м2 за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ПАТ «Могилів-Подільський завод газового устаткування та приладів» на праві приватної власності.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 16 травня 2018 року заяву про забезпечення позову задоволено, накладено арешт на нежитлове приміщення № НОМЕР_1 площею 104,4 м2 за адресою: АДРЕСА_1 .

Суд першої інстанції виходив із того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою апеляційного суду Вінницької області від 17 липня 2018 року апеляційну скаргу ПрАТ «Могилів-Подільський завод газового устаткування та приладів» задоволено частково, ухвалу Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 16 травня 2018 року змінено в частині накладення арешту на нежитлове приміщення, а саме вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на 595 651,45 грн, що належать ПАТ «Могилів-Подільський завод газового устаткування та приладів» та знаходяться на будь-яких рахунках, відкритих у банках або інших фінансових установах, за виключенням грошових коштів, що призначені на виплату заробітної плати та здійснення нарахувань на заробітну плату працівникам ПАТ «Могилів-Подільський завод газового устаткування та приладів». В іншій частині ухвалу залишено без змін.

Апеляційний суд виходив із співмірності вартості нежитлового приміщення, на яке накладено арешт, та заявлених позовних вимог, які є меншими від вартості такого приміщення. Зазначив, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи, яка здійснює таку діяльність.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

31 липня 2018 року ПрАТ «Могилів-Подільський завод газового устаткування та приладів» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 16 травня 2018 року та постанову апеляційного суду Вінницької області від 17 липня 2018 року.

Ухвалою Верховного Суду від 07 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження в даній справі.

Ухвалою Верховного Суду від 03 лютого 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК Ураїни) визначено, що судом касаційної інстанції в цивільних справах є Верховний Суд.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі ПрАТ «Могилів-Подільський завод газового устаткування та приладів» просить скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити, оскільки така заява невмотивована, а саме по собі посилання на те, що відповідач ухиляється від виконання зобов`язання без належного обґрунтування не є підставою для накладення арешту, крім того об`єкт забезпечення не відповідає предмету спору.

Апеляційний суд, задовольняючи апеляційну скаргу частково, безпідставно змінив заходи забезпечення позову без відповідного клопотання позивача, що суперечить вимогам статті 156 ЦПК України.

Відзив на касаційну скаргу

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ПАТ «Могилів-Подільський завод газового устаткування та приладів» про стягнення з відповідача 747 244,48 грн заборгованості за договорами про надання цільової поворотної фінансової допомоги та просив забезпечити позов шляхом накладення арешту на нежитлове приміщення.

Апеляційним судом встановлено, що вартість нежитлового приміщення № НОМЕР_1 площею 104,4 м2 за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ПАТ «Могилів-Подільський завод газового устаткування та приладів» на праві приватної власності, відповідно до звіту про незалежну оцінку приміщення від 10 травня 2018 року складає 917 000 грн.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрв чинності 08 лютого 2020 року, встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі - в чинній на момент подання касаційної скарги редакції) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною другою статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Доводи, на які ПрАТ «Могилів-Подільський завод газового устаткування та приладів» посилається в касаційній скарзі щодо неспівмірності ціни предмету позову із вартістю нежитлового приміщення, на яке накладено арешт, не беруться до уваги, оскільки співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову, а особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов`язана довести зв`язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового рішення.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із ціни позову, даних про вартість нежитлового приміщення, а також балансу інтересів позивача щодо задоволення своїх вимог при виконанні рішення суду у випадку його задоволення судом та відповідача, який має право розраховувати на обмеження його прав як власника в обсязі, який є необхідним для забезпечення виконання рішення суду про задоволення позову.

Таким чином, суд першої інстанції встановивши, що існує ймовірність того, що відповідач може вчинити дії щодо реалізації нежитлового приміщення, що утруднить або унеможливить виконання рішення суду, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлове приміщення.

Відповідно до частини першої статті 156 ЦПК України за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим, проте, апеляційний суд на власний розсуд без відповідного клопотання позивача змінив судове рішення, ухвалене з додержанням норм процесуального права.

Саме по собі посилання відповідача в касаційній скарзі на незастосування судом зустрічного забезпечення не заслуговує на увагу, адже відповдіно до частини першої статті 154 ЦПК України вжиття заходів зустрічного забезпечення є правом суду за наявності підстав уважати, що забезпеченням позову відповідачу можуть бути спричинені збиткі. Зазначення таких обставин як умов застосування зустрічного забезпечення касаційна скарга не містить, як не містить і зазначення обставин, які відповідно до частини третьої статті 154 ЦПК України можуть бути підставою для обов`язкового застосування зустрічного забезпечення.

Згідно з статею 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Ураховуючи викладене постанова апеляційного суду не є законною та обґрунтованою, а тому підлягає скасуванню із залишенням в силі ухвали суду першої інстанції.

Керуючись статтями 400 402 409 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Могилів-Подільський завод газового устаткування та приладів» задовольнити частково.

Постанову апеляційного суду Вінницької області від 17 липня 2018 року скасувати.

Ухвалу Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 16 травня 2018 року залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

В. І. Журавель

М. М. Русинчук