№ 140/13919/21 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2022 року

м. Київ

справа № 140/13919/21

адміністративне провадження № К/990/24315/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С.Г.,

суддів: Тацій Л.В., Стрелець Т.Г.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №140/13919/21

за позовом ОСОБА_1

до Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб при Міністерстві у справах ветеранів України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

за касаційною скаргою Міністерства у справах ветеранів України на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28.02.2022 (головуючий суддя: Димарчук Т.М.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2022 (колегія у складі: головуючого судді Заверухи О.Б., суддів Качмара В.Я., Ніколіна В.В.), -

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У листопаді 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб при Міністерстві у справах ветеранів України (далі також - відповідач), в якому позивач просив:

- визнати рішення Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб при Міністерстві у справах ветеранів України від 30.09.2021 про відмову в наданні ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій протиправним та скасувати його;

- зобов`язати Міжвідомчу комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб при Міністерстві у справах ветеранів України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання йому статусу учасника бойових дій, з урахуванням висновків суду.

2. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує, що оскаржуване рішення відповідача є протиправним, оскільки згідно з пунктом 21 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-ХІІ (далі - Закон № 3551-ХІІ) учасниками бойових дій визнаються особи, які у період до набрання чинності Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення не менше 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування в районах її проведення, у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Національною гвардією України, Службою безпеки України та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами. Звертає увагу на те, що Міністерством оборони України, Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством охорони здоров`я України та організацією «ІНФОРМАЦІЯ_2» 05.02.2016 підписано меморандум про взаємодію. Відповідно до цього Меморандуму відбувалося залучення цивільних медиків для надання медичної допомоги військовослужбовцям, працівникам правоохоронних органів та цивільному населенню, які проживають чи проходять військову службу в районах проведення АТО, про що свідчать довідки добровольчого формування «ІНФОРМАЦІЯ_2». Вважає, що під час розгляду документів позивача, яких було достатньо для прийняття позитивного рішення і які підтверджували його участь в бойових діях, відповідачем прийнято невмотивоване (без детального з`ясування обставин перебування в АТО і вивчення про це наданих документів), рішення про відмову в наданні позивачу статусу учасника бойових дій.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 28.02.2022, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2022, адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб при Міністерстві у справах ветеранів України від 30.09.2021 про відмову в наданні ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій.

Зобов`язано Міжвідомчу комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб при Міністерстві у справах ветеранів України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання йому статусу учасника бойових дій, з урахуванням висновків суду.

4. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що на позивача поширюється дія абзацу першого пункту 21 частини першої статті 6 Закону № 3551-ХІІ, оскільки позивач у період до набрання чинності Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» у складі добровольчого формування, що було утворено (самоорганізувалося) для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брав участь в проведенні антитерористичної операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення не менше ніж 30 календарних днів. Суди дійшли до висновку про те, що спірне рішення Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб при Міністерстві у справах ветеранів України від 30.09.2021 про відмову в наданні ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій є протиправним та підлягає скасуванню. Разом з тим, оскільки повноваження Міжвідомчої комісії у даному випадку є дискреційними, належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання статусу учасника бойових дій, з урахуванням висновків суду та прийняти відповідне рішення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. 06.09.2022 до Верховного Суду через систему "Електронний суд" надійшла касаційна Міністерства у справах ветеранів України на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28.02.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2022 у справі №140/13919/21, в якій скаржник просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

6. В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначає, що відповідно до пункту 19 частини першої статті 6 Закону № 3551-ХІІ в редакції, діючій з 19.07.2014 по 18.06.2015, була передбачена можливість надання статусу учасника бойових дій такій категорії осіб як працівники підприємств, установ, організацій, які залучались та брали безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення. Однак, у подальшому Законом України від 07.04.2015 № 291-VIII до Закону № 3551-ХІІ були внесені ряд змін, а саме працівники підприємств, установ, організацій були виключені із пункту 19 частини першої статті 6 Закону № 3551-ХІІ як такі, що можуть отримати статус учасника бойових дій, та були включені до нового пункту 13 статті 9 Закону № 3551-ХІІ як такі, що можуть отримати інший статус - статус учасника війни. Вказує, що оскільки позивач брав участь в антитерористичній операції починаючи з 24.06.2016, то він не має права на отримання статусу учасника бойових дій відповідно до пункту 19 частини першої статті 6 Закону № 3551-ХІІ, як працівник організації, а має право на отримання статусу учасника війни. Звертає увагу на те, що правовідносини між відповідачем та позивачем з приводу визнання останнього учасником бойових дій виникли лише з 30.07.2021, а в оскаржуваних рішеннях судів попередніх інстанцій до одних і тих саме правовідносин застосовано один й той самий Закон в різних його редакціях, які кардинально відрізняються, чим порушено норми процесуального права. Зазначає, що позивачем не подано на розгляд Міжвідомчої комісії ні довідку, видану суб`єктом, який безпосередньо здійснює боротьбу з тероризмом, ні свідчення (заяви) не менше ніж трьох свідків, підпис на яких має бути засвідчено нотаріально.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. 06.09.2022 в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.

8. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С.Г., судді Тацій Л.В., Стрелець Т.Г.

9. Ухвалою Верховного Суду від 19.09.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства у справах ветеранів України на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28.02.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2022 у справі за вищезазначеним позовом.

10. Ухвалою Верховного Суду від 26.10.2022 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 27.10.2022.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

11. Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до витягу з наказу першого заступника керівника ІНФОРМАЦІЯ_3 при Службі безпеки України від 14.09.2016 № 044 медичний працівник лікар-хірург ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 в період з 24.06.2016 по 23.07.2016 залучався до проведення антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях (а.с.10).

12. Відповідно до витягу з наказу першого заступника керівника ІНФОРМАЦІЯ_3 при Службі безпеки України від 31.10.2016 № 056 медичний працівник лікар-хірург ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 в період з 01.09.2016 по 30.09.2016 залучався до проведення антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях (а.с.11).

13. Згідно з довідкою ІНФОРМАЦІЯ_2 № 2299 від 27.07.2021 ОСОБА_1 з 24.06.2016 по 23.07.2016 та з 01.09.2016 по 30.09.2016 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції в Донецькій та Луганській областях в складі ІНФОРМАЦІЯ_2 в зоні АТО (а.с.9).

14. 22.07.2021 позивач звернувся до відповідача з заявою про надання йому статусу учасника бойових дій відповідно до Закону № 3551-ХІІ, надавши пакет необхідних документів (а.с.15-16).

15. Рішенням Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб при Міністерстві у справах ветеранів України від 30.09.2021 ОСОБА_1 відмовлено у наданні статусу учасника бойових дій у зв`язку з відсутністю правових підстав відповідно до пункту 21 частини першої статті 6 Закону № 3551-ХІІ (а.с.17).

16. Листом Міністерства у справах ветеранів України від 07.10.2021 за №10542/02/09.1-21 позивача повідомлено про рішення Міжвідомчої комісії від 30.09.2021. У листі зазначено, що дія абзацу першого пункту 21 частини першої статті 6 Закону № 3551-ХІІ не поширюється на працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також на осіб, які добровільно забезпечували (або добровільно залучалися до забезпечення) проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях (у тому числі здійснювали волонтерську діяльність). Вказано, що з метою здійснення об`єктивного розгляду надісланих ОСОБА_1 документів та прийняття рішення про надання (відмову в наданні) статусу учасника бойових дій, Мінветеранів надсилало запити до ІНФОРМАЦІЯ_3 при Службі безпеки України та Генерального штабу Збройних Сил України щодо уточнення інформації про те, в якій якості представники ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2) були залучені до проведення антитерористичної операції. Антитерористичний центр при Службі безпеки України листом від 05.07.2021 №33/5-3028 повідомив про те, що медики ІНФОРМАЦІЯ_2 залучались до проведення антитерористичної операції, як громадяни України (за згодою). Крім того, зазначено, що відповідно до пунктів 1 та 2 Меморандуму про взаємодію в рамках проекту «ІНФОРМАЦІЯ_2» від 05.02.2016 сторони співпрацюють в рамках проекту ІНФОРМАЦІЯ_2, що має на меті залучення цивільних медиків та допоміжного персоналу для проведення діагностики, диспансеризації та надання медичної допомоги військовослужбовцям, працівникам правоохоронних органів та цивільному населенню, що проживають військову службу в районах проведення антитерористичної операції, а також інших регіонах України. Проект ІНФОРМАЦІЯ_2 діє зі статусом мобільного загону медицини катастроф, у відповідності до вимог чинного законодавства. Враховуючи викладене, Міжвідомчою комісією 30.09.2021 прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 в наданні статусу учасника бойових дій у зв`язку з відсутністю правових підстав для надання статусу учасника бойових дій відповідно до пункту 21 частини першої статті 6 Закону № 3551-ХІІ (а.с.56-57).

17. Вважаючи протиправним рішення відповідача від 30.09.2021 про відмову в наданні ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій, останній звернувся до суду з цим позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

18. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

19. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

20. Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

21. Отже, суди, перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, у першу чергу повинні з`ясувати, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

22. Конституція України в статті 17 декларує, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

23. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України (стаття 65 Конституції України).

24. З 07.04.2014 територія Донецької та Луганської областей визнана районом проведення АТО, на якій був запроваджений спеціальний правовий режим.

25. Правовий статус ветеранів війни, якими є також особи, які брали участь в бойових діях, визначає Закон № 3551-ХІІ, який також забезпечує створення належних умов для життєзабезпечення ветеранів війни, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

26. Колегія суддів звертає увагу, що скільки позивач звернувся до Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб при Міністерстві у справах ветеранів України із заявою про надання йому статусу учасника бойових дій відповідно до Закону №3551-XII 22.07.2021, то на спірні правовідносини поширюються норми вказаного Закону в редакції на момент прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, тобто станом на 30.09.2021.

27. Так, статтею 5 Закону №3551-XII (тут і далі в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

28. Статтею 6 Закону №3551-XII визначено коло осіб, які належать до учасників бойових дій.

29. Відповідно до абзацу першого пункту 21 частини першої статті 6 Закону №3551-XII, учасниками бойових дій визнаються особи, які у період до набрання чинності Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення не менше 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування в районах її проведення, у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Національною гвардією України, Службою безпеки України та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами.

Дія абзацу першого цього пункту не поширюється на працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також на осіб, які добровільно забезпечували (або добровільно залучалися до забезпечення) проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях (у тому числі здійснювали волонтерську діяльність).

30. Закон України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» від 18.01.2018 № 2268-VIII набрав чинності 24.02.2018.

31. Також у пункті 21 частини першої статті 6 Закону № 3551-ХІІ зазначено, що рішення про надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, приймається міжвідомчою комісією, утвореною центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціального захисту ветеранів війни.

Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб, терміни їх участі в антитерористичній операції, а також райони антитерористичної операції визначаються Кабінетом Міністрів України.

Підставою для надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, є (але не виключно) такі документи:

а) довідка органів, які згідно із Законом України "Про боротьбу з тероризмом" визначені суб`єктами, які безпосередньо здійснюють боротьбу з тероризмом, про період безпосереднього виконання особою бойових завдань антитерористичної операції в районах її проведення у взаємодії із зазначеними в абзаці першому цього пункту суб`єктами;

б) витяг із наказу ІНФОРМАЦІЯ_3 при Службі безпеки України про залучення особи до проведення антитерористичної операції.

У разі відсутності зазначених документів підставою для надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, є:

для осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, - свідчення (заява) не менше ніж трьох свідків про період безпосередньої участі такої особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів, підпис на яких має бути засвідчено нотаріально;

для осіб, які отримали поранення, контузії, каліцтва, - свідчення (заява) не менше ніж двох свідків про період безпосередньої участі такої особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення, підпис на яких має бути засвідчено нотаріально, а також медичні документи, що підтверджують отримання особою поранення, контузії, каліцтва під час безпосереднього залучення до виконання завдань антитерористичної операції.

До уваги беруться свідчення (заяви) осіб, підпис на яких має бути засвідчений нотаріально, яким встановлено статус учасника бойових дій відповідно до абзацу першого пункту 19 частини першої цієї статті та/або статус особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 частини другої статті 7 цього Закону та які мають документальне підтвердження своєї участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях за період, за який вони свідчать. До періоду безпосереднього виконання особою, зазначеною в абзаці першому цього пункту, завдань антитерористичної операції в районах її проведення, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях у районах здійснення таких заходів включається період, підтверджений усіма свідками.

32. Згідно з підпунктом 2 пункту 1 Розділу ІІ Положення про міжвідомчу комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», затвердженого наказом Міністерства у справах ветеранів України від 26.02.2021 № 43 (далі - Положення №43), основними завданнями Міжвідомчої комісії є, зокрема: надання статусу учасника бойових особам, зазначеним в пункті 21 частини першої статті 6 Закону № 3551-ХІІ.

33. Згідно з пунктом 2 Розділу ІІІ Положення №43 Міжвідомча комісія приймає рішення про надання статусу учасника бойових дій на підставі документів, зазначених у пункті 4 Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413 (далі - Порядок № 413) та пункті 4 Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які виконували бойове (службове) завдання із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в умовах безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з військовими формуваннями інших держав і незаконними збройними формуваннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 № 203 (далі - Порядок № 203).

34. Міжвідомча комісія розглядає документи та у разі потреби уточнює інформацію про осіб, стосовно яких вони подані, заслуховує пояснення таких осіб, свідків, представників державних органів та у місячний строк із дня надходження документів (уточненої інформації) приймає рішення щодо надання (відмови у наданні) статусу учасника бойових дій, про що інформує комісії, підприємства, установи, організації або їх працівників за формою, наведеною в додатку 1 до цього Положення (пункт 3 Розділу ІІІ Положення №43).

35. Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 в період з 24.06.2016 по 23.07.2016 та з 01.09.2016 по 30.09.2016 залучався до проведення антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях.

36. Так, відповідно до витягу з наказу першого заступника керівника ІНФОРМАЦІЯ_3 при Службі безпеки України від 14.09.2016 № 044 медичний працівник лікар-хірург ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 в період з 24.06.2016 по 23.07.2016 залучався до проведення антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях (а.с.10).

37. Відповідно до витягу з наказу першого заступника керівника ІНФОРМАЦІЯ_3 при Службі безпеки України від 31.10.2016 № 056 медичний працівник лікар-хірург ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 в період з 01.09.2016 по 30.09.2016 залучався до проведення антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях (а.с.11).

38. Згідно з довідкою ІНФОРМАЦІЯ_2 № 2299 від 27.07.2021 ОСОБА_1 з 24.06.2016 по 23.07.2016 та з 01.09.2016 по 30.09.2016 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції в Донецькій та Луганській областях в складі ІНФОРМАЦІЯ_2 в зоні АТО (а.с.9).

39. У зв`язку з вказаним, позивач звернувся до відповідача з заявою про надання йому статусу учасника бойових дій, як особа, яка у період до набрання чинності Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» брала безпосередню участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення не менше 30 календарних днів.

40. За результатами розгляду поданої позивачем заяви про надання йому статусу учасника бойових дій, Міжвідомчою комісією з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб при Міністерстві у справах ветеранів України прийнято рішення від 30.09.2021, яким ОСОБА_1 відмовлено у наданні статусу учасника бойових дій у зв`язку з відсутністю правових підстав відповідно до пункту 21 частини першої статті 6 Закону № 3551-ХІІ (а.с.17).

41. Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо протиправності рішення Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб при Міністерстві у справах ветеранів України від 30.09.2021 про відмову в наданні ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій, з огляду на наступне.

42. 05.02.2016 між Міністерством оборони України, Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством охорони здоров`я України та благодійною організацією «Благодійний фонд «ІНФОРМАЦІЯ_2» підписано Меморандум про взаємодію, згідно з яким сторони співпрацюють в рамках проекту « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що має на меті залучення цивільних медиків та допоміжного персоналу для проведення діагностики, диспансеризації та надання медичної допомоги військовослужбовцям, працівника правоохоронних органів та цивільному населенню, що проживають чи проходять військову службу в районах проведення АТО, а також в інших регіонах України. Проект «ІНФОРМАЦІЯ_2» діє зі статусом мобільного загону медицини катастроф, у відповідності до вимог чинного законодавства (а.с.12-14).

43. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2, є добровольчим формуванням, що було утворене з числа медичних працівників для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, та брало безпосередню участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у взаємодії із Збройними Силами України, Службою безпеки України.

44. Згідно з листом Штабу ІНФОРМАЦІЯ_3 при Службі безпеки України від 07.07.2021 № 33/5-3028 Службу безпеки України поінформовано про персональну взаємодію окремих осіб з вказаними військовими формуваннями та правоохоронними органами. У даному листі вказано, що медики ІНФОРМАЦІЯ_2 залучались до проведення антитерористичної операції за клопотаннями суб`єктів боротьби з тероризмом відповідно до статей 4,6,7, 12 і 13 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», пунктів 11,12,14 Положення про оперативний штаб з управління антитерористичною операцією, як громадяни України (за згодою).

45. Довідкою ІНФОРМАЦІЯ_2 № 2299 від 27.07.2021 підтверджено, що ОСОБА_1 з 24.06.2016 по 23.07.2016 та з 01.09.2016 по 30.09.2016 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції в Донецькій та Луганській областях в складі ІНФОРМАЦІЯ_2 в зоні АТО (а.с.9).

46. Також, як уже зазначалось відповідно до витягу з наказу першого заступника керівника ІНФОРМАЦІЯ_3 при Службі безпеки України від 14.09.2016 № 044 та витягу з наказу першого заступника керівника ІНФОРМАЦІЯ_3 при Службі безпеки України від 31.10.2016 № 056 медичний працівник лікар-хірург ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 в періоди з 24.06.2016 по 23.07.2016 та з 01.09.2016 по 30.09.2016 залучався до проведення антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях (а.с.11).

47. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що на позивача, як цивільного медичного працівника у складі добровольчого формування, поширюється дія абзацу першого пункту 21 частини першої статті 6 Закон № 3551-ХІІ, відповідно до якого учасниками бойових дій визнаються особи, які у період до набрання чинності Законом України "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях" у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення не менше 30 календарних днів.

48. Також, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що положення абзацу 2 пункту 21 частини першої статті 6 Закону № 3551-ХІІ до позивача не застосовуються, оскільки він не був працівником ІНФОРМАЦІЯ_2.

49. Що стосується доводів відповідача про те, що позивачем, в порушення абзаців 5-6 пункту 21 частини першої статті 6 Закону № 3551-ХІІ, не подано на розгляд Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб при Міністерстві у справах ветеранів України ні довідку, видану суб`єктом, який безпосередньо здійснює боротьбу з тероризмом, ні свідчення (заяви) не менше ніж трьох свідків, підпис на яких має бути засвідчено нотаріально, колегія суддів зазначає наступне.

50. Відповідно до пункту 5 Розділу ІІІ Положення №43 Міжвідомча комісія відмовляє в наданні статусу учасника бойових дій у разі:

1) відсутності правових підстав для надання статусу учасника бойових дій;

2) відсутності документів, що містять достатні докази безпосередньої участі особи у виконанні завдань антитерористичної операції у районах її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення;

3) виявлення факту подання недостовірної інформації про участь в антитерористичній операції чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх проведення або подання недостовірних даних про особу;

4) виявлення факту підробки поданих документів;

5) наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення особою умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період участі в антитерористичній операції чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях.

51. Як убачається з рішення Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 30.09.2021 ОСОБА_1 відмовлено у наданні статусу учасника бойових дій у зв`язку з відсутністю правових підстав відповідно до пункту 21 частини першої статті 6 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (а.с.17).

52. Тобто відповідач відмовив у наданні статусу учасника бойових дій з мотивів саме відсутності правових підстав для надання статусу учасника бойових дій, що передбачено абзацом 1 пункту 5 Розділу ІІІ Положення №43.

53. При цьому, відповідач у рішенні від 30.09.2021 про відмову в наданні ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій не посилався на відсутність документів, що містять достатні докази безпосередньої участі особи у виконанні завдань антитерористичної операції у районах її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, що є підставою для відмови у на данні статусу учасника бойових дій відповідно до абзацу 2 пункту 5 Розділу ІІІ Положення №43

54. Враховуючи викладене, Суд відхиляє доводи скаржника у касаційній скарзі щодо не надання на розгляд Міжвідомчої комісії ні довідки, виданої суб`єктом, який безпосередньо здійснює боротьбу з тероризмом, ні свідчень (заяв) не менше ніж трьох свідків, підпис на яких має бути засвідчено нотаріально, оскільки такі доводи відповідача виходять за межі оскаржуваного рішення, відтак у Суду немає необхідності робити висновки щодо застосування правових норм, які не застосовувалися під час прийняття рішення від 30.09.2021 про відмову в наданні ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій.

55. Таким чином, оскільки колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав про надання позивачу статусу учасника бойових дій, то спірне рішення Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб при Міністерстві у справах ветеранів України від 30.09.2021 про відмову в наданні ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій є протиправним та підлягає скасуванню.

56. Разом з тим, як вірно зазначили суди попередніх інстанцій, прийняття рішення про надання статусу учасника бойових дій належить до повноважень Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб при Міністерстві у справах ветеранів України, які є дискреційними.

57. Згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

58. Тобто, під дискреційним повноваженням слід розуміти компетенцію суб`єкта владних повноважень на прийняття самостійного рішення в межах, визначених законодавством, та з урахуванням принципу верховенства права.

59. Зміст компетенції органу виконавчої влади складають його повноваження - певні права та обов`язки органу діяти, вирішуючи коло справ, визначених цією компетенцією. В одних випадках це зміст прав та обов`язків (право діяти чи утримуватися від певних дій). В інших випадках органу виконавчої влади надається свобода діяти на свій розсуд, тобто оцінюючи ситуацію, вибирати один із кількох варіантів дій (або утримуватися від дій) чи один з варіантів можливих рішень.

60. Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

61. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач з урахуванням його правової оцінки наданої судом у рішенні.

62. Таким чином, враховуючи те, що повноваження відповідача у даній справі є дискреційними, належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання статусу учасника бойових дій та прийняти відповідне рішення, з урахуванням висновків суду.

63. Таким чином, рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в судових рішеннях повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

64. Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

65. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343 349 350 356 359 КАС України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Міністерства у справах ветеранів України залишити без задоволення.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28.02.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2022 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіС.Г. Стеценко Л.В. Тацій Т.Г. Стрелець