ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2023 року

м. Київ

справа №140/16207/21

адміністративне провадження № К/990/33935/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Калашнікової О.В.,

суддів: Жука А.В., Білак М.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу №140/16207/21

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стем Люкс" до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) про визнання протиправною та скасування постанови, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2022 року, постановлену у складі колегії суддів: судді-доповідача - Кухтея Р. В. суддів -Носа С. П., Шевчук С. М.,

У С Т А Н О В И В :

І. СУТЬ СПОРУ

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Стем Люкс" (далі - позивач, Товариство, ТзОВ «Стем-Люкс») звернулося із позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі -відповідач, Укртрансбезпека) про визнання протиправною та скасування постанови від 22 листопада 2021 року № 310767 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

2. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2022 року задоволено повністю адміністративний позов Товариства.

3. Не погодившись із прийнятим рішенням, Державна служба України з безпеки на транспорті подала апеляційну скаргу,

ІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

4. Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2022 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не додано документа про сплату судового збору та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.

5. Відповідно до ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2022 року апеляційну скаргу Укртрансбезпеки на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2022 року у справі № 140/16207/21 повернуто скаржнику.

6. Як вбачається з матеріалів адміністративної справи 07 липня 2022 року відповідач подав повторну апеляційну скаргу, до якої долучила заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.

6.1. В обґрунтування заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження відповідач зазначив, що апеляційна скарга подається вдруге. При первинному поданні апеляційна скарга була залишена без руху, у зв`язку із несплатою судового збору. Вказує, що незважаючи на подання клопотання про відстрочення сплати судового збору, апеляційну скаргу було повернуто. Посилається також на введення воєнного стану в Україні.

7. Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2022 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з порушеннями строків встановлених частиною 1 статті 295 КАС України.

7.1. Надано Державній службі України з безпеки на транспорті строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху, шляхом надіслання на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду вмотивованої заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням поважних підстав його пропуску.

7.2. Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд зазначив, що оскаржене судове рішення проголошено/постановлено 15 квітня 2022 року. Апеляційну скаргу вдруге подано 12 липня 2022 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження. Крім того, суд зауважив, що скаржник не зазначає дату отримання ухвали про повернення первинної апеляційної скарги, а також не наводить жодних доводів про неможливість подати апеляційну скаргу з 17 червня 2022 року по 12 липня 2022 року, тобто з часу коли ним вже було сплачено судовий збір і по день фактичного подання апеляційної скарги.

8. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Укртрансбезпеки на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2022 року у справі № 140/16207/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стем Люкс" до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека про визнання протиправною та скасування постанови.

9. Суд апеляційної інстанції встановив, що копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник отримав 12 вересня 2022 року в електронному кабінету користувача підсистеми "Електронний суд" contact@dsbt.gov.ua, що підтверджується довідкою Восьмого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа. Разом з тим, на виконання вимог вказаної ухвали у встановлений судом строк, скаржником не усунуто недоліки апеляційної скарги, оскільки не подано вмотивованої заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням підстав для його поновлення.

IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ

10. Відповідач, вважаючи ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2022 року ухвалено із порушенням норм процесуального права, подав касаційну скаргу.

11. У касаційній скарзі скаржник просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

12. В обґрунтування касаційної скарги вказує, що рішення суду першої інстанції прийнято 15 квітня 2022 року, отримано відповідачем 26 квітня 2022 року. Укртрансбезпекою рішення суду першої інстанції оскаржено в апеляційному порядку. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2022 року відмовлено у клопотанні Укртрансбезпеки про відстрочення сплати судового збору, апеляційну скаргу було залишено без руху, та в подальшому ухвалою від 23 червня 2022 року повернуто апеляційну скаргу відповідача. Також вказує, що ухвала Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2022 року, надійшла на адресу відповідача 12 липня 2022 року засобами поштового зв`язку. Серед іншого зазначає, що повторну апеляційну скаргу було подано скаржником 07 липня 2022 року, а не 12 липня 2022 року, як зазначив суд апеляційної інстанції.

12.1. Крім того, скаржник зазначає, що ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2022 року, в порушення вимог статті 251 КАС України, не було направлено на адресу Укртрансбезпеки засобами поштового зв`язку.

12.2. При цьому, скаржник звертає увагу, що в період з 23 лютого 2022 по 01 жовтня 2022 року Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система не працювала, належним чином, у зв`язку з чим Укртрансбезпека була позбавлена можливості ознайомитись з ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2022 року. Крім того, зауважує, що Єдина судова інформаційно- телекомунікаційна система не містить функціоналу, що дозволяє перевірити , дату отримання судового рішення стороною у справі.

12.3. Також відповідач посилається на те, що відповідно до підпункту 15.1 пункту 15 частини першої розділу VII «Перехідні положення» КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі. Положеннями підпункту 15.15 цього пункту встановлено, що суд вручає судові рішення в паперовій формі. Таким чином, надсилання копії ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2022 року відбулося не у спосіб, встановлений процесуальним законодавством. Крім того, відповідач, як суб`єкт владних повноважень вимоги щодо надіслання на його електронну адресу копій рішень суду не заявляв. При цьому, скаржник посилається на правову позицію щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладену у висновках Верховного Суду, що містяться в постановах від 31 жовтня 2019 року у справі № 760/22516/18 та від 28 жовтня 2020 року у справі № 826/10044/18, від 28 січня 2021 року у справі № 260/1888/20. Таким чином, той факт, що ухвала Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2022 року не надходила на адресу Укртрансбезпеки в паперовій формі, є поважною причиною для поновлення процесуального строку.

12.4. Крім того, скаржник зазначає, що фактично Укртрансбезпека, як орган, який відповідно до закону здійснює представництво інтересів у судах України, вимушений провадити роботу у дистанційній формі з моменту повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, тобто починаючи з 24 лютого 2022 року. Відтак, в умовах воєнного стану, дотримання процесуальних строків, зокрема, на подачу апеляційних скарг у загальний строк визначених статтею 295 КАС України є об`єктивно неможливим.

12.5. Крім того, відповідач зазначає, що саме по собі направлення процесуального документа до електронного кабінету, без можливості перевірити дату та час ознайомлення з відповідним документом не свідчить про дійсне отримання стороною у справі такого документа у дату такого направлення. Скаржник звертає увагу, що наразі вказана електронна система не містить будь-яких відміток про перегляд документів, що надходять, а наявна лише інформація про опублікування документа в системі. Вказане, за своєю суттю є аналогом опублікування рішення суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому доцільно вказати про наявну сталу судову практику, згідно якої копії рішень судів доводяться до відома учасників справи шляхом надсилання паперових копій, а підтвердженням вручення є докази поштових відправлень із інформацією про отримання.

13. Відзив на касаційну скаргу позивачем не подано, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

IV ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.

15. Право на апеляційне оскарження закріплено також у статті 293 КАС України і реалізується у спосіб подання в установленому порядку апеляційної скарги, форма та зміст якої також визначається процесуальним законом.

16. Вимоги до форми та змісту апеляційної скарги встановлено статтею 296 КАС України, строки подання скарги - статтею 295 цього Кодексу.

17. Згідно зі статтею 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

18. Відповідно до частини другої статті 198 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

19. Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку (частина третя статті 298 КАС України).

20. Положеннями статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, встановлюється спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

21. Питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків (частина п`ята статті 298 КАС України).

22. Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).

22. Вирішуючи питання про обґрунтованість касаційної скарги, суд касаційної інстанції виходить з такого.

23. Процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків, зокрема, апеляційної скарги. Як у випадку невиконання вимог статті 296 КАС України щодо форми та змісту скарги, так і вимог щодо дотримання строку апеляційного оскарження, зокрема, відсутності відповідного клопотання чи визнання вказаних у ньому підстав неповажними, - апеляційна скарга залишається без руху.

24. При цьому, неусунення недоліків, пов`язаних із недотриманням вимог щодо дотримання строку звернення з апеляційною скаргою має наслідком відмову у відкритті апеляційного провадження.

25. Право на оскарження судового рішення обмежене встановленим у законі строком на апеляційне оскарження, покликаним на дотримання принципу принципу правової визначеності як одного з елементів верховенства права, та має дисциплінувати суб`єктів адміністративного судочинства.

26. Процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

27. В обґрунтування касаційної скарги вказує, що рішення суду першої інстанції прийнято 15 квітня 2022 року, отримано відповідачем 26 квітня 2022 року. Укртрансбезпекою рішення суду першої інстанції оскаржено в апеляційному порядку. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2022 року відмовлено у клопотанні Укртрансбезпеки про відстрочку сплати судового збору, апеляційну скаргу було залишено без руху, та в подальшому ухвалою від 23 червня 2022 року повернуто апеляційну скаргу відповідача. Також вказує, що ухвала Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2022 року, надійшла на адресу відповідача 12 липня 2022 року засобами поштового зв`язку. Серед іншого зазначає, що повторну апеляційну скаргу було подано скаржником 07 липня 2022 року, а не 12 липня 2022 року, як зазначив суд апеляційної інстанції.

28. Верховний Суд приймає до уваги помилкове визначення судом апеляційної інстанції дати подання повторної апеляційної скарги, адже, як встановлено з матеріалів адміністративної справи другу апеляційну скаргу було подано відповідачем засобами поштового зв`язку 07 липня 2022 року.

29. Водночас, слід зазначити, що повернення апеляційної скарги не є безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження. Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження віднесено до повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Для поновлення процесуальних строків суд зобов`язаний указати обґрунтовані та об`єктивні підстави, за яких пропущений строк належить поновити. Водночас наявність таких підстав вимагає від суду аналізу дій скаржника, які він здійснив для своєчасного звернення до суду.

30. Суд звертає увагу скаржника, що чинне законодавство України не передбачає зупинення процесуального строку у разі звернення до апеляційного суду з апеляціною скаргою та повернення такої апеляційної скарги.

31. При цьому, Суд наголошує, що належним підтвердженням наміру реалізувати своє право на апеляційне оскарження є направлення повторної касаційну скаргу скаржником у найкоротший строк.

32. В той же час, відповідач в суді апеляційної інстанції не зазначив дату отримання ухвали про повернення первинної апеляційної скарги, а також не навів жодних доводів про неможливість подати апеляційну скаргу з 17 червня 2022 року по 07 липня 2022 року, тобто з часу коли ним вже було сплачено судовий збір і по день фактичного подання апеляційної скарги.

33. Також, скаржником не надано належного доказу, який би підтверджував дату отримання ухвали апеляційного суду про повернення первинної апеляційної скарги (зокрема конверт, в якому надійшла оскаржувана ухвала). Супровідний лист зі вхідним штампом підприємства, який при цьому, не засвідчений належним чином, не може вважатися належним доказом підтвердження отримання ухвали.

34. Колегія суддів зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов`язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

35. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.

36. Також, Укртрансбезпека у своїй касаційній скарзі зазначає, що не отримувала копію ухвали про залишення її апеляційної скарги без руху, надіслану судом апеляційної інстанції до електронного кабінету користувача «Електронний суд».

37. З цього приводу колегія суддів зазначає, що згідно із частинами першою, п`ятою, шостою та сьомою статті 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

Cуд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

38. Відповідно до частини восьмої статті 18 КАС України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.

Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.

Особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

39. Відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України Кримінального процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу України про адміністративні правопорушення Кодексу України з процедур банкрутства, законів України «Про судоустрій і статус суддів», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи», «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги», «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та інших нормативно-правових актів було розроблено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затверджене рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи» (далі - Положення), яке визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).

40. Так, згідно із підпунктом 5.6 пункту 5 Положення користувач ЄСІТС (користувач) - це особа, що пройшла процедуру реєстрації в підсистемі «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС), пройшла автентифікацію та якій надано доступ до підсистем ЄСІТС відповідно до її повноважень.

41. Офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України (підпункт 5.8 пункту 5 Положення).

42. Згідно із пунктом 8 підрозділу 1 Підсистема «Електронний кабінет» розділу ІII «Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС» Положення підсистема «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - це підсистема ЄСІТС, захищений вебсервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (https://cabinet.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав.

Доступ користувачів до підсистем (модулів) ЄСІТС, окрім Електронного кабінету, також може забезпечуватися за допомогою сервісу обміну даними між відповідними підсистемами (модулями) ЄСІТС та іншими інформаційними системами.

43. Пунктом 9 цього ж підрозділу Положення передбачено, що процедура реєстрації в ЄСІТС (реєстрація Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси) передбачає проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Користувачі зобов`язані вносити повну та актуальну інформацію в Електронний кабінет в обсязі, визначеному функціональними можливостями ЄСІТС, невідкладно після створення, отримання або зміни такої інформації.

44. Пунктом 17 цього ж підрозділу Положення визначено, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

45. Згідно із пунктом 24 підрозділу 2 «Підсистема «Електронний суд» розділу ІII «Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС» Положення підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - це підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

46. Аналіз наведених норм права свідчить про те, що функціонування Електронного кабінету та надсилання до нього документів в електронній формі у справах, в яких особи, що беруть в них участь пройшли процедуру реєстрації в ЄСІТС пов`язується саме з проходженням такими особами процедури реєстрації Електронного кабінету з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

47. При цьому, колегія суддів зазначає, що пунктом 42 підрозділу 2 «Підсистема «Електронний суд» розділу ІII «Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС» Положення визначено, що засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету.

У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі.

В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.

48. У разі надсилання судом документів на адресу електронної пошти, з якої надійшли до суду документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом, ризики технічної неможливості доставки документа суду на відповідну адресу учасника судового процесу несе учасник судового процесу (абзац другий пункту 111 розділу V «Перехідні положення» Положення).

49. З матеріалів справи видно, що відповідач звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції, зазначивши у ній свою офіційну електронну адресу.

50. Копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху в електронному вигляді була направлена на офіційну електронну адресу позивача через «Електронний кабінет» та доставлена останньому 12 вересня 2022 року об 18:35, що підтверджується довідкою відповідального працівника Восьмого апеляційного адміністративного суду.

51. Вказана обставина є достовірним доказом отримання Державною службою України з безпеки на транспорті зазначеного судового рішення суду апеляційної інстанції, яким йому було встановлено десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги шляхом надіслання на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення ніж ті, що були вказані відповідачем у попередній заяві про поновлення процесуального строку.

52. Таким чином, оскільки копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 12 вересня 2022 року відповідно до приписів частини сьомої статті 18 КАС України була направлена та доставлена позивачу до його електронного кабінету 12 вересня 2022 року, то відлік строку на усунення недоліків розпочався з наступного дня після доставлення документів до електронного кабінету.

53. При цьому, суд касаційної інстанції відхиляє посилання скаржника на постанови Верховного Суду від 31 жовтня 2019 року у справі № 760/22516/18 та від 28 жовтня 2020 року у справі № 826/10044/18, від 28 січня 2021 року у справі № 260/1888/20, оскільки у вказаних справах відправлення документів було здійснено на електронну адресу, а не в електронний кабінет, зареєстрований в системі «Електронний суд», та до початку функціонування окремих підсистеми ЄСІТС.

54. Також, доводи скаржника про те, що в період з 23 лютого 2022 по 01 жовтня 2022 року Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система не працювала, належним чином, у зв`язку з чим Укртрансбезпека була позбавлена можливості ознайомитись з ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2022 року, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вказане не підтверджено жодними доказами.

55. Усталеною також є і практика Верховного Суду, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

56. Так, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

57. Надалі дія воєнного стану в Україні продовжувалася згідно з Указами Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022, від 18 квітня 2022 року №259/2022, від 17 травня 2022 року №341/2022 від 12 серпня 2022 року №573/2022, від 07 листопада 2022 року №757/2022. Указом Президента України від 06 лютого 2023 року № 58/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, тобто, останній триває й досі.

58. Колегія суддів зауважує, що за усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною.

59. Верховний Суд наголошує, що саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.

60. При вирішенні питання про поновлення процесуального строку судом не може не враховуватися, зокрема, коли збіг процесуальний строк (до введення воєнного стану чи під час воєнного стану, а якщо до введення воєнного стану, то як задовго до цієї події), яким чином запроваджені обмеження перешкоджали своєчасно звернутися з апеляційною скаргою.

61. У постанові від 28 листопада 2022 року (справа № 140/11951/21) Верховний Суд також вказував, що при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та часу, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.

62. Водночас, статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

63. Отже наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

64. Таким чином відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, та як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен був забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно форми та змісту апеляційної скарги й вчинити залежні від нього дії з використанням усіх наявних засобів та можливостей, передбачених законодавством.

66. За таких обставин, оскільки скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України правомірно відмовив у відкритті апеляційного провадження у справі.

67. Суд касаційної інстанції при прийнятті даного рішення також застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (заява № 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії, заява № 303-A, пункт 29).

68.За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду апеляційної інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню.

69. У відповідності до частини першої статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

VІ. Судові витрати

З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 3 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення.

2. Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2022 року у справі 140/16207/21- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіО.В. Калашнікова А.В. Жук М.В. Білак