ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 140/1668/23
адміністративне провадження № К/990/24235/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,
суддів: Єресько Л. О., Смоковича М. І.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аванті-Девелопмент» до Іваничівської селищної ради Володимир-Волинського району Волинської області про визнання протиправним та скасування рішення, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Аванті-Девелопмент» на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2023 (колегія суддів у складі: Сеника Р. П., Онишкевича Т. В., Судової-Хомюк Н. М.),
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та історія справи
1. У лютому 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Аванті-Девелопмент» (далі - ТОВ «Аванті-Девелопмент», суб`єкт господарювання, позивач) звернулося з позовом до Іваничівської селищної ради Волинської області (далі також - Іваничівська с/р, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Іваничівської селищної ради Володимир-Волинського району Волинської області від 28.09.2022 № 119 «Про встановлення та застосування при розрахунках з бюджетними установами/організаціями, що розташовані на території Іваничівської селищної ради тарифу на теплову енергію».
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 28.09.2022 виконкомом Іваничівської селищної ради було прийнято Рішення № 119 «Про встановлення та застосування при розрахунках з бюджетними установами/організаціями, що розташовані на території Іваничівської селищної ради, тарифу на теплову енергію», у відповідності до якого було вирішено: 1) встановити та застосовувати при розрахунках з бюджетними установами/організаціями, що розташовані на території Іваничівської селищної ради, тариф на теплову енергію у розмірі 3 190,18 грн/Гкал (з ПДВ), що діяв станом на 24.02.2022 та був затверджений рішенням виконавчого комітету Іваничівської селищної ради від 27.01.2022 № 14 «Про встановлення тарифу ТОВ «Аванті-Девелопмент» на теплову енергію, що виробляється на установках з використанням альтернативних джерел енергії»; 2) тариф на теплову енергію, що вказаний у пункті 1 цього рішення, застосовується для здійснення розрахунків за надані послуги з 01.10.2022, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, але не пізніше 30.09.2023; 3) ТОВ «Аванті-Девелопмент» з 01.10.2022, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, але не пізніше 30.09.2023, для бюджетних установ та організацій застосовувати тариф на теплову енергію у розмірі 3190,18 грн/Гкал (з ПДВ 20%), що діяв станом на 24.02.2022 та був затверджений рішенням виконавчого комітету Іваничівської селищної ради від 27.01.2022 № 14 «Про встановлення тарифу ТОВ «Аванті-Девелопмент» на теплову енергію, що виробляється на установках з використанням альтернативних джерел енергії».
3. Вважаючи вищевказане рішення виконкому Іваничівської селищної ради незаконним, ТОВ «Аванті-Девелопмент» посилалось на те, що згідно з рішенням відповідача від 27.01.2022 діяв тариф на теплову енергію у розмірі 3190,18 грн/Гкал (з ПДВ 20%). При цьому, 30.06.2022 ТОВ «Аванті-Девелопмент» надало відповідачу заяву про встановлення тарифу на теплову енергію в розмірі 3605,38 грн/Гкал (з ПДВ), на яку від Іваничівської с/р не надійшло мотивованої відмови в її задоволенні, що згідно вимог Закону України «Про теплопостачання» вважається встановленням розміру тарифу, запропонованого суб`єктом господарювання. Крім того, позивач указував, що Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України (далі - Держенергоефективності) здійснює розрахунок середньозваженого тарифу, який використовується для визначення належного тарифу на теплову енергію, яку надає позивач. В оспореному рішенні відповідачем встановлено тариф без урахування середньозваженого тарифу, визначеного Держенергоефективності. Позивач вважав, що оспорене рішення відповідача, яким встановлено тариф у розмірі 3190,18 грн/Гкал (з ПДВ 20%) є незаконним та підлягає скасуванню.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
4. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 29.03.2023 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Виконавчого комітету Іваничівської селищної ради Володимир-Волинського району Волинської області від 28.09.2022 № 119 «Про встановлення та застосування при розрахунках з бюджетними установами/організаціями, що розташовані на території Іваничівської селищної ради, тарифу на теплову енергію». Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
5. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що органи місцевого самоврядування можуть встановлювати підприємствам тарифи на теплову енергію, що виробляється з альтернативних відновлювальних джерел енергії на рівні 90% від оприлюднених Держенергоефективності середньозважених тарифів, чого не дотримано відповідачем. Виконкомом Іваничівської с/р при прийнятті оскаржуваного рішення не дотримано вимог частини одинадцятої та дванадцятої статті 20 Закону України «Про теплопостачання», оскільки 30.06.2022 ТОВ «Аванті-Девелопмент» звернулося до органу, уповноваженого встановлювати відповідні тарифи із заявою із зазначенням розміру тарифу, розрахованого відповідно до частини четвертої та/або п`ятої цієї статті, а відповідач протягом 30 календарних днів з дня надходження заяви не встановив чи не надав вмотивовану відмову у його встановленні, що згідно вимог указаного закону свідчить про те, що суб`єкту господарювання встановлено розмір розрахованого тим тарифу. При цьому, судом зазначено, що посилання відповідача як на підставу правомірності свого оспореного рішення на наявність Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» № 2479, що набрав чинності 19.08.2022, до уваги не прийнято, оскільки станом на день набрання чинності цим законом, заява позивача від 30.06.2022 до відповідача про встановлення тарифів вважалася погодженою відповідачем шляхом установлення розмір тарифу, розрахованого таким суб`єктом господарювання. Оскільки виконком ради у встановлений законодавством 30-денний строк з реєстрації дня цієї заяви не встановив розмір тарифу чи не надав вмотивовану відмову, тому визначений за заявою позивача від 30.06.2022 тариф почав діяти з 01.08.2022.
Короткий зміст оскарженого судового рішення суду апеляційної інстанції
6. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2023 апеляційну скаргу Іваничівської селищної ради Володимир-Волинського району Волинської області задоволено. Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29.03.2023 у справі № 140/1668/23 скасовано та прийнято постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.
7. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що виконком Іваничівської селищної ради відповідно до абзаців 7, 9 статті 13 Закону України «Про теплопостачання» та з урахуванням положень Закону України № 2479 «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» переглянув тарифи на теплову енергію за власною ініціативою щодо позивача і в даному випадку діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
8. До Верховного Суду 10.07.2023 надійшла касаційна скарга ТОВ «Аванті-Девелопмент», в якій скаржник просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2023 і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
9. На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, що висновки суду апеляційної інстанції про законність рішення Виконавчого комітету Іваничівської с/р від 28.09.2022 № 119 «Про встановлення та застосування при розрахунках з бюджетними установами/організаціями, що розташовані на території Іваничівської селищної ради тарифу на теплову енергію» є передчасними. Апеляційний суд послався на положення закону, які передбачають перегляд органом місцевого самоврядування тарифів на теплову енергію за власною ініціативою, а також на законодавчу заборону підвищувати тарифи на період дії воєнного стану, але при цьому апеляційний суд не навів жодних мотивів та посилань на закон, який давав би право відповідачу понижувати відповідні тарифи, які між учасниками справи погоджені 31.07.2022 у порядку, який передбачено частиною дванадцятою статті 20 Закону України «Про теплопостачання». Суд апеляційної інстанції зовсім не дослідив тих обставин, на які посилався позивач як на підставу позову в цій справі та які встановлені судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції помилково послався на Закон України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» № 2479, що набрав чинності 19.08.2022, оскільки положення цього закону почали діяти після погодження учасниками спору нового тарифу на теплову енергію, а можливості пониження встановленого тарифу указаний закон не передбачає. Не надано апеляційним судом також оцінку тій обставині, що встановлений рішення Виконавчого комітету Іваничівської с/р від 28.09.2022 № 119 тариф без урахування середньозваженого тарифу, визначеного Держенергоефективності до набрання чинності мораторію на підвищення відповідних тарифів. Касаційне провадження у цій справі відкрите з підстав пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки відсутній висновок Верховного Суду про застосування положень Закон України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» до правовідносин, які виникли до набрання ним чинності.
Позиція інших учасників справи
10. До Верховного Суду 04.08.2023 надійшов відзив від представника Іваничівської с/р - адвоката Симчука Н. В., у якому зазначено про те, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про законність рішення відповідача, а оскаржені судові рішення відповідають вимогам щодо їх законності та обґрунтованості. Суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що рішення Виконавчого комітету Іваничівської с/р від 28.09.2022 № 119 «Про встановлення та застосування при розрахунках з бюджетними установами/організаціями, що розташовані на території Іваничівської селищної ради тарифу на теплову енергію» ухвалено згідно процедури та вимог чинного законодавства, у зв`язку із чим підстави для його скасування відсутні.
Рух касаційної скарги
11. До Верховного Суду 10.07.2023 надійшла касаційна скарга ТОВ «Аванті-Девелопмент» на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2023 у справі № 140/1668/23.
12. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2023 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Рибачука А. І., суддів: Бучик А. Ю., Коваленко Н. В. - для розгляду цієї адміністративної справи.
13. Ухвалою Верховного Суду від 12.07.2023 задоволено заяви про самовідвід суддів: Рибачука А. І., Бучик А. Ю. та Коваленко Н. В. Відведено суддів Рибачука А. І., Бучик А. Ю. та Коваленко Н. В. від участі у касаційному розгляді справи № 140/1668/23. Передано матеріали касаційного провадження у справі № 140/1668/23 до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення складу суду в порядку, передбаченому КАС України.
14. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 13.07.2023 № 1123 призначено повторний автоматизований розподіл касаційної скарги у справі № 140/1668/23 (номер провадження № К/990/24235/23).
15. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.07.2023 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Шевцову Н. В., суддів: ОСОБА_1., Мацедонську В. Е. - для розгляду цієї адміністративної справи.
16. Ухвалою Верховного Суду від 18.07.2023 відкрито касаційне провадження за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Аванті-Девелопмент» на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2023 у справі № 140/1668/23 та витребувано матеріали цієї справи із Волинського окружного адміністративного суду.
17. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 19.07.2023 № 1159 призначено повторний автоматизований розподіл касаційної скарги у справі № 140/1668/23 (номер провадження № К/990/24235/23) у зв`язку із обранням судді-доповідача Шевцової Н. В. до Великої Палати Верховного Суду, що унеможливлює її участь у розгляді касаційної скарги в цій справі.
18. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.07.2023 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) ОСОБА_1., суддів: Смоковича М. І., Мацедонську В. Е. - для розгляду цієї адміністративної справи.
19. 31.07.2023 матеріали справи № 140/1668/23 надійшли до Верховного Суду.
20. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 14.08.2023 № 1354 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 140/1668/23 (номер провадження № К/990/24235/23) у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 10.08.2023 № 815/0/15-23 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Верховного Суду у зв`язку із поданням заяви про відставку».
21. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2023 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів: Єресько Л. О., Смоковича М. І. - для розгляду цієї адміністративної справи.
22. Ухвалою Верховного Суду від 12.09.2024 закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
Обставини справи, які встановлено судом першої інстанції
23. Судом першої інстанції установлено, що ТОВ «Аванті-Девелопмент» здійснює діяльність з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії на установках з використанням нетрадиційних та поновлювальних джерел енергії на підставі Ліцензій на право провадження таких видів господарської діяльності, що підтверджується Розпорядженням Волинської обласної державної адміністрації від 10.07.2019 № 381 «Про видачу та переоформлення ліцензій».
24. ТОВ «Аванті-Девелопмент» реалізує свою діяльність на території смт. Іваничі Володимир-Волинського району та здійснює постачання теплової енергії для потреб однієї групи споживачів - установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевого бюджету.
25. На момент виникнення між учасниками справи спірних правовідносин діяв тариф в розмірі 3190,18 грн/Гкал (з ПДВ 20%), який було затверджено виконкомом Іваничівської с/р за № 14 від 27.01.2022 «Про встановлення тарифу ТОВ «Аванті-Девелопмент» на теплову енергію, що виробляється на установках з використанням альтернативних джерел енергії».
26. Держенергоефективності в порядку передбаченому частиною дев`ятою статті 20 Закону України «Про теплопостачання» розраховані та опубліковані середньозважені тарифи на теплову енергію по Волинській області для потреб установ на організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, а саме: опублікований 24.06.2022 - 3338,33 грн/Гкал (без ПДВ); опублікований 23.09.2022 - 3338,33 грн/Гкал (без ПДВ); опублікований 23.12.2022 - 3338,33 грн/Гкал (без ПДВ).
27. 30.06.2022 ТОВ «Аванті-Девелопмент» звернулося до Іваничівської с/р із заявою про встановлення тарифів на теплову енергію, на виробництво теплової енергії, що виробляється на установках з використанням альтернативних джерел енергії, у якій просило розглянути цю заяву про встановлення відповідного тарифу як передбачено Законом України «Про теплопостачання» на рівні 90 відсотків від середньозваженого тарифу у розмірі: 3044,49 грн/Гкал (без ПДВ); 3605,38 грн/Гкал (з ПДВ).
28. До заяви додано розрахунок тарифу на теплову енергію ТОВ «Аванті-Девелопмент», а саме: 3338,33 грн х 90% = 3004,49 грн/Гкал (без ПДВ) - із посиланням на середньозважений тариф на теплову енергію по Волинській області, розрахований Держенергоефективності та опублікований 24.06.2022.
29. Указаний лист отримано Іваничівською с/р 30.06.2022.
30. 29.07.2022 Іваничівська с/р надіслала лист № 474/16/2-22 позивачу про надання додаткової інформації та копій документів.
31. 03.08.2022 ТОВ «Аванті-Девелопмент» листом № 0308/22 повідомило, що у відповідності до положень статті 20 Закону України «Про теплопостачання» та пункту 13 розділу II Порядку розгляду органами місцевого самоврядування розрахунків тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, а також розрахунків тарифів на комунальні послуги, поданих для їх встановлення, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 12.09.2018 № 239, подання будь-яких інших документів (окрім заяви та розрахунку тарифів) або вчинення будь-яких інших дій для встановлення тарифу на теплову енергію суб`єктам господарювання, що здійснюють її виробництво на установках з використанням альтернативних джерел енергії, для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, а також для потреб населення, чинне законодавство України від позивача не вимагає.
32. Судом першої інстанції визнано, що відповідач протягом 30 календарних днів з дня надходження заяви не надав вмотивовану відмову у встановленні бажаного позивачем тарифу, у зв`язку із чим такий тариф в розмірі: 3044,49 грн/Гкал (без ПДВ) та 3605,38 грн/Гкал (з ПДВ) - в силу положень частини дванадцятої статті 20 Закону України «Про теплопостачання» вважається встановленим та почав діяти з 01.08.2022.
33. 28.09.2022 виконкомом Іваничівської с/р прийнято рішення № 119 «Про встановлення та застосування при розрахунках з бюджетними установами/організаціями, що розташовані на території Іваничівської селищної ради, тарифу на теплову енергію», у відповідності до якого було вирішено: 1) встановити та застосовувати при розрахунках з бюджетними установами/організаціями, що розташовані на території Іваничівської селищної ради, тариф на теплову енергію у розмірі 3190,18 грн/Гкал (з ПДВ), що діяв станом на 24.02.2022, затверджений рішенням виконавчого комітету Іваничівської селищної ради від 27.01.2022 № 14 «Про встановлення тарифу ТОВ «Аванті-Девелопмент» на теплову енергію, що виробляється на установках з використанням альтернативних джерел енергії»; 2) тариф на теплову енергію, що вказаний у пункті 1 цього рішення, застосовується для здійснення розрахунків за надані послуги з 01.10.2022, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, але не пізніше 30.09.2023; 3) ТОВ «Аванті-Девелопмент» з 01.10.2022 протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, але не пізніше 30.09.2023, для бюджетних установ та організацій застосовувати тариф на теплову енергію у розмірі 3190,18 грн/Гкал (з ПДВ 20%), що діяв станом на 24.02.2022, затверджений рішенням виконавчого комітету Іваничівської селищної ради від 27.01.2022 № 14 «Про встановлення тарифу ТОВ «Аванті-Девелопмент» на теплову енергію, що виробляється на установках з використанням альтернативних джерел енергії».
Обставини справи, які встановлено судом апеляційної інстанції
34. Судом апеляційної інстанції указано про встановлення обставин, які описані у пунктах 23, 24, 27, 28, 30, 31, 33 цієї постанови.
35. Додатково судом апеляційної інстанції указано, що 25.08.2022 Іваничівська с/р надіслала лист № 538/16/2-22 позивачу, в якому просила вважати лист Іваничівської с/р № 474/16/2-22 від 29.07.2022 вмотивованою відмовою у встановленні тарифу на теплову енергію.
36. Крім того, установлено, що на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ.
37. На підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.
38. Указом Президента України від 17.05.2022 № 341/2022, який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 22.05.2022 № 2263-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб. Указом Президента України від 12.08.2022 № 573/2022, який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15.08.2022 № 2500-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23.08.2022 строком на 90 діб. Указом Президента України від 07.11.2022 № 757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21.11.2021 строком на 90 діб. Указом Президента України від 06.02.2023 № 58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19.02.2023 строком на 90 діб.
39. 19.08.2022 набрав чинності Закон України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування», статтею 1 якого протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, забороняється підвищення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) і послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.
40. Судом апеляційної інстанції установлено, що виконком Іваничівської с/р відповідно до абзаців 7, 9 статті 13 Закону України «Про теплопостачання» та, зважаючи на набрання чинності Законом України № 2479 «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування», переглянув тарифи на теплову енергію за власною ініціативою щодо позивача і в даному випадку діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Позиція Верховного Суду
Релевантні джерела права та акти їх застосування
41. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
42. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
43. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
44. Зазначеним вимогам процесуального закону судове рішення суду апеляційної інстанції відповідає не повністю, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є частково прийнятними з огляду на таке.
45. Приписами частини другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
46. Згідно із частиною першою статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
47. Відповідно до підпункт 2 пункту «а» статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження щодо встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на теплову енергію (у тому числі її виробництво, транспортування та постачання), тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, на інші комунальні послуги (крім тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, тарифів на комунальні послуги, які встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг), побутові, транспортні та інші послуги.
48. Відносини, що виникають у зв`язку з виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням теплової енергії, державним наглядом (контролем) у сфері теплопостачання, експлуатацією теплоенергетичного обладнання та виконанням робіт на об`єктах у сфері теплопостачання суб`єктами господарської діяльності незалежно від форми власності регулює Закон України «Про теплопостачання» від 02.06.2005 № 2633-IV.
49. Відповідно до частини першої статті 1 Закон України «Про теплопостачання»:
- тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг;
- суб`єкти відносин у сфері теплопостачання - фізичні та юридичні особи незалежно від організаційно-правових форм та форми власності, які здійснюють виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, теплосервісні організації, споживачі, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
50. У статті 13 Закон України «Про теплопостачання» визначені повноваження органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання.
51. Згідно із положеннями статті 13 Закон України «Про теплопостачання» до основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належать: регулювання діяльності суб`єктів відносин у сфері теплопостачання в межах, віднесених до відання відповідних рад; затвердження місцевих програм розвитку у сфері теплопостачання, участь у розробці та впровадженні державних і регіональних програм у цій сфері; затвердження з урахуванням вимог законодавства у сфері теплопостачання проектів містобудівних програм, генеральних планів забудови населених пунктів, схем теплопостачання та іншої містобудівної документації; здійснення контролю за забезпеченням споживачів тепловою енергією відповідно до нормативних вимог; погодження на розміщення в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці нових або реконструкцію діючих об`єктів теплопостачання та сприяння розвитку систем теплопостачання на відповідній території; встановлення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію і тарифів на виробництво теплової енергії (крім тарифів на теплову енергію, вироблену на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях та когенераційних установках) у порядку і межах, визначених законодавством; щоквартальне оприлюднення встановлених для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію, що виробляється на установках з використанням альтернативних джерел енергії (крім теплоелектроцентралей, теплоелектростанцій, атомних електростанцій та когенераційних установок); перегляд за власною ініціативою та/або за зверненням суб`єкта господарювання тарифів на теплову енергію, що виробляється на установках з використанням альтернативних джерел енергії (крім теплоелектроцентралей, теплоелектростанцій, атомних електростанцій та когенераційних установок), але не більше одного разу на квартал; погодження інвестиційних програм стосовно об`єктів теплопостачання, що перебувають у комунальній власності, крім тих, що виробляють теплову енергію на теплоелектроцентралях, ТЕС, АЕС, когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії; сприяння провадженню інвестиційної діяльності у сфері теплопостачання.
52. Відповідно до частини першої статті 20 Закон України «Про теплопостачання» тарифи на теплову енергію повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
53. У частині четвертій статті 20 Закон України «Про теплопостачання» визначено, що тарифи на теплову енергію для суб`єктів господарювання, що здійснюють її виробництво на установках з використанням альтернативних джерел енергії, включаючи теплоелектроцентралі, теплоелектростанції та когенераційні установки, для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, а також для потреб населення встановлюються на рівні 90 відсотків діючого для суб`єкта господарювання тарифу на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб відповідної категорії споживачів. У разі відсутності для суб`єкта господарювання встановленого тарифу на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, а також для потреб населення тарифи на теплову енергію встановлюються на рівні 90 відсотків середньозваженого тарифу на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб відповідної категорії споживачів.
54. Згідно із частиною п`ятою статті 20 Закон України «Про теплопостачання» тарифи на виробництво теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, а також для потреб населення визначаються для суб`єктів господарювання, що здійснюють виробництво теплової енергії на установках з використанням альтернативних джерел енергії, включаючи теплоелектроцентралі, теплоелектростанції та когенераційні установки, як різниця між тарифом на теплову енергію, встановленим відповідно до частини четвертої цієї статті, і тарифами на транспортування та постачання теплової енергії, що визначаються на рівні діючих для суб`єкта господарювання тарифів на транспортування та постачання теплової енергії, виробленої з використанням природного газу, для потреб відповідної категорії споживачів. У разі відсутності для суб`єкта господарювання встановлених тарифів на транспортування та постачання теплової енергії, виробленої з використанням природного газу, для потреб відповідної категорії споживачів тарифи на транспортування та постачання теплової енергії визначаються на рівні середньозважених тарифів на транспортування та постачання теплової енергії.
55. Середньозважені тарифи на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб населення, установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, а також тарифи на транспортування та постачання теплової енергії, опубліковані на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива, станом на 25 число останнього місяця кожного кварталу, використовуються суб`єктами господарювання, що здійснюють виробництво теплової енергії на установках з використанням альтернативних джерел енергії, включаючи теплоелектроцентралі, теплоелектростанції та когенераційні установки, для розрахунку тарифу на теплову енергію, тарифу на виробництво теплової енергії на наступний квартал (частина десята статті 20 Закон України «Про теплопостачання»).
56. Відповідно до частини одинадцятої статті 20 Закон України «Про теплопостачання» для встановлення тарифу на теплову енергію, тарифу на виробництво теплової енергії суб`єкт господарювання, що здійснює виробництво теплової енергії на установках з використанням альтернативних джерел енергії, включаючи теплоелектроцентралі, теплоелектростанції та когенераційні установки, подає органу, уповноваженому встановлювати такі тарифи, заяву із зазначенням розміру тарифу, розрахованого відповідно до частини четвертої та/або п`ятої цієї статті.
57. Якщо уповноважений орган протягом 30 календарних днів з дня надходження заяви не встановлює розмір тарифу, розрахованого відповідно до частини четвертої та/або п`ятої цієї статті, або не надає вмотивовану відмову у його встановленні, вважається, що суб`єкту господарювання, що здійснює виробництво теплової енергії на установках з використанням альтернативних джерел енергії, включаючи теплоелектроцентралі, теплоелектростанції та когенераційні установки, встановлено розмір тарифу, розрахований таким суб`єктом господарювання відповідно до частини четвертої та/або п`ятої цієї статті та поданий у заяві. Копія заяви (опису документів) з відміткою про дату їх надходження є підтвердженням подання уповноваженому органу заяви та розрахунків розміру тарифу.
58. Відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України» № 676 від 26.11.2014 (у редакції від 11.02.2022) Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, на підставі інформації НКРЕКП та органів місцевого самоврядування щодо встановлених ними тарифів на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб населення, установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, а також тарифів на її транспортування та постачання здійснює розрахунок та оприлюднює середньозважені тарифи для подальшого встановлення уповноваженими органами тарифів на теплову енергію, вироблену з використанням альтернативних джерел енергії, для потреб населення, установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, а також тарифів на її транспортування та постачання.
59. Розрахунки здійснюються на виконання статті 20 Закону України «Про теплопостачання» та відповідно до Порядку розрахунку середньозважених тарифів на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб населення, установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, її транспортування та постачання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.09.2017 № 679.
60. Таким чином, на основі даних розрахунків органи місцевого самоврядування можуть встановлювати підприємствам тарифи на теплову енергію з відновлюваних джерел на рівні 90% від оприлюднених середньозважених тарифів.
61. Відповідно до частини 20 статті 20 Закону України «Про теплопостачання» встановлення тарифів на теплову енергію нижче розміру економічно обґрунтованих витрат на її виробництво, транспортування та постачання не допускається.
62. Разом з тим, відповідно до статті 1 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» від 29.07.2022 № 2479-IX (набрання чинності 19.08.2022) протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, забороняється підвищення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) і послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.
63. Відповідно до абзаців 7, 9 статті 13 Закону України «Про теплопостачання» до основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належать, зокрема:
- встановлення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію і тарифів на виробництво теплової енергії (крім тарифів на теплову енергію, вироблену на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях та когенераційних установках) у порядку і межах, визначених законодавством;
- перегляд за власною ініціативою та/або за зверненням суб`єкта господарювання тарифів на теплову енергію, що виробляється на установках з використанням альтернативних джерел енергії (крім теплоелектроцентралей, теплоелектростанцій, атомних електростанцій та когенераційних установок), але не більше одного разу на квартал.
Оцінка висновків суду, судове рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
64. Ухвалюючи у справі нове судове рішення про відмову в позові, суд апеляційної інстанції виходив виключно з того, що положення абзаців 7, 9 статті 13 Закону України «Про теплопостачання» дають право виконкому Іваничівської с/р переглянути тарифи на теплову енергію щодо позивача за власною ініціативою і оспорене рішення відповідача відповідає вимогам Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування», яким заборонено підвищення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію.
65. Однак, судове рішення суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам щодо його законності та обґрунтованості.
66. Відповідно до положень частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
67. Відповідно до абзацу 3 частини першої статті 322 КАС України постанова суду апеляційної інстанції складається з мотивувальної частини із зазначенням:
а) встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин;
б) доводів, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції;
в) мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу;
г) чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права, свободи та (або) інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду;
ґ) висновків за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції.
68. У цій справі, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи протилежне за змістом рішення про відмову в позові, суд апеляційної інстанції не перевірив та не надав оцінку всім встановленим судом першої інстанції фактичним обставинам справи, не вказав мотивів прийняття або відхилення аргументів, викладених учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу, не вказав які фактичні обставини встановлено судом правильно, а які не відповідають дійсності та помилково покладені в основу оскарженого рішення Волинського окружного адміністративного суду.
69. Зокрема, суд апеляційної інстанції не встановив:
- коли Держенергоефективності встановило той розмір середньозваженого тарифу, за яким позивач розрахував бажаний для себе тариф на теплову енергію та подав на затвердження відповідачу;
- чи встановлено між учасниками спору новий тариф на теплову енергію за наслідками подання позивачем відповідної заяви, отриманої відповідачем 30.06.2022;
- який тариф на теплову енергію діяв для позивача в момент набрання чинності Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» та ухвалення оспореного позивачем рішення виконавчого комітету Іваничівської с/р від 28.09.2022 № 119;
- чи дотримано відповідачем вимоги абзацу 9 статті 13 Закону України «Про теплопостачання» щодо перегляду тарифу за власною ініціативою не більше одного разу на квартал;
- який наслідок має оспорене рішення відповідача, а саме: непідвищення тарифу, який, як вказував відповідач, діяв з 27.01.2022, чи зменшення того тарифу, який, як доводив позивач, встановлено між сторонами за наслідком подання позивачем заяви, отриманої відповідачем 30.06.2022;
- чи абсолютним є право органу місцевого самоврядування на перегляд тарифів на теплову енергію для суб`єктів господарювання за власною ініціативою, чи навпаки таке право відповідача корелюється відповідним правом суб`єкта господарювання на незменшення вже встановленого тарифу без економічно обґрунтованих на те підстав.
70. Встановлення указаних обставин є визначальним для правильного вирішення спору у цій справі.
71. Згідно вимог частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
72. За відсутності встановлення указаних фактичних обставин справи Верховний Суд позбавлений також можливості викласти висновок, відсутність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, оскільки такий висновок залежить від належного встановлення фактичних обставин справи, що є обов`язком судів попередніх інстанцій.
73. Відповідно до частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу; або 2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або 3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 4) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.
Висновки щодо розподілу судових витрат
74. З огляду на результат касаційного розгляду, витрати понесені у зв`язку з переглядом справи судом касаційної інстанції не розподіляються.
Керуючись статтями 341 345 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аванті-Девелопмент» задовольнити частково.
2. Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2023 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції - Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддіЖ.М. Мельник-Томенко Л.О. Єресько М.І. Смокович