ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 140/17323/23

адміністративне провадження № К/990/37683/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів - Берназюка Я. О., Стародуба О.П.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 03.07.2023 (головуючий суддя Димарчук Т.М.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2023 у справі №140/17323/23 (у складі колегії суддів: Судова-Хомюк Н.М. (суддя-доповідач), Шинкар Т.І., Сеника Р.П.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській (далі - відповідач, ГУ ПФУ у Волинській області), в якому просила:

- визнати протиправними дії відповідача вчинені за результатами перерахунку пенсії позивача на підставі рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24.10.2022 у справі №140/4825/22, а саме щодо зменшення доплати за понаднормовий стаж з 17 років на 7 років та з 16 років на 6 за кожний рік понад 20 років страхового стажу;

- визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення пенсії на суму 14 277,74 грн, яка була додатково нарахована за період з 01.05.2020 по 31.01.2022 відповідно до Закону №1058 та утримана за результатами перерахунку на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24.10.2022 у справі №140/4825/22;

- зобов`язати здійснити перерахунок та виплату пенсії з врахуванням понаднормового стажу тривалістю 17 років з 01.02.2022 по 24.04.2022 та 16 років з 25.04.2022;

- зобов`язати виплатити пенсію в розмірі 14 277,74 грн, яка була додатково нарахована за період з 01.05.2020 по 31.01.2022 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058) та утримана за результатами перерахунку на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24.10.2022 у справі №140/4825/22.

Волинський окружний адміністративний суд ухвалою від 03.07.2023, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2023, відмовив у відкритті провадження у справі.

Судові рішення мотивовані тим, що спір у цій справі фактично спрямований на виконання іншого судового рішення, а саме рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24.10.2022 у справі №140/4825/22. Тому заявлені позивачем вимоги до ГУ ПФУ у Волинській області належить вирішувати у порядку судового контролю за виконанням судового рішення (статті 382 - 383 КАС України), як такі, що виникли при виконанні рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24.10.2022 у справі №140/4825/22.

Відмова у відкритті провадження у справі обґрунтована наявністю підстави передбаченої пунктом 2 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 03.07.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2023 у справі № 140/17323/23 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає, що відмовляючи у відкритті провадження у цій справі суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те що у цьому випадку має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, оскільки в справі №140/4825/22 предмет та підстави спору полягають у тому що здійснювалось переведення з одного виду пенсії на інший та врахування в обчислення пенсії заробітної плати за весь період страхового стажу починаючи з 01.07.2000, а у справі №140/17323/23 предмет спору полягає у перерахунку пенсії на підставі доплати за понаднормовий стаж та визнання ГУ ПФУ у Волинській області додатково нарахованої суми до пенсії, як переплати донарахованої за період з 01.05.2020 по 31.01.2022, а тому вважає, що на підставі зазначеного вказані предмети спору не можна вважати тотожними.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає її розгляду по суті.

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частин 1-3 статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Окрім того стаття 2 та частина 4 статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, предметом позову у цій справі є визнання протиправними дій вчинених за результатами перерахунку пенсії на підставі рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24.10.2022 у справі №140/4825/22, а саме щодо зменшення доплати за понаднормовий стаж з 17 років на 7 років та з 16 років на 6 за кожний рік понад 20 років страхового стажу; визнання протиправними дій щодо з пенсії суми 14 277,74 грн, яка була додатково нарахована за період з 01.05.2020 по 31.01.2022 відповідно до Закону № 1058 та утримана за результатами перерахунку на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24.10.2022 у справі №140/4825/22; зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії з врахуванням понаднормового стажу тривалістю 17 років з 01.02.2022 по 24.04.2022 та 16 років з 25.04.2022; зобов`язати виплатити пенсію в розмірі 14277, 74 грн, яка була додатково нарахована за період з 01.05.2020 по 31.01.2022 відповідно до Закону №1058 та утримана за результатами перерахунку на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24.10.2022 у справі №140/4825/22.

Також судами встановлено, що звертаючись з адміністративним позовом у справі № 140/4825/22 позивач просила суд визнати протиправною бездіяльність щодо не проведення перерахунку та виплати пенсії по інвалідності відповідно до Закону №1058 (з врахуванням виплачених сум) з 01.02.2022, враховуючи в обчисленні пенсії заробітну плату за весь період страхового стажу, починаючи з 01.07.2000 за матеріалами пенсійної справи, та не проведення перерахунку та виплату пенсії по інвалідності за Законом №1058 на пенсію по інвалідності у розмірі за віком за Законом 1058 (з врахуванням виплачених сум) з 01.05.2022, враховуючи в обчисленні пенсії заробітну плату за весь період страхового стажу, починаючи з 01.07.2000 за матеріалами пенсійної справи та не проведення донарахування та виплати фіксованої індексації в розмірі 187,90 грн на підставі рішення суду в справі №161/3624/17 з 01.05.2020 року та зобов`язати провести перерахунок та виплату пенсії по інвалідності відповідно до Закону №1058 (з врахуванням виплачених сум) з 01.02.2022, враховуючи в обчисленні пенсії заробітну плату за весь період страхового стажу, починаючи з 01 липня 2000 року за матеріалами пенсійної справи; зобов`язати провести перерахунок та виплату пенсії по інвалідності за Законом №1058 на пенсію по інвалідності у розмірі за віком за Законом №1058 (з врахуванням виплачених сум) з 01 травня 2022 року, враховуючи в обчисленні пенсії заробітну плату за весь період страхового стажу, починаючи з 01 липня 2000 року за матеріалами пенсійної справи; зобов`язати провести донарахування та виплату фіксованої індексації в розмірі 187,90 грн. на підставі рішення суду в справі №161/3624/17 з 01.05.2020 року.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 24.10.2022 вирішено справу в межах заявлених позовних вимог, а саме: визнано протиправними дії ГУ ПФУ у Волинській області щодо не врахування для обчислення пенсії заробітної плати (доходу) за весь період страхового стажу починаючи з 01.07.2000 при проведенні ОСОБА_1 перерахунку пенсії по інвалідності з 01.02.2022 та перерахунку пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком з 25.04.2022. Зобов`язано ГУ ПФУ у Волинській області провести ОСОБА_1 з 01.02.2022 перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", враховуючи при обчисленні пенсії заробітну плату (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року за матеріалами пенсійної справи; зобов`язано ГУ ПФУ у Волинській області провести ОСОБА_1 з 25.04.2022 перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», враховуючи при обчисленні пенсії заробітну плату (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року за матеріалами пенсійної справи. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Враховуючи зміст рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24.10.2022 у справі №140/4825/22, слід дійти висновку про те, що основний спір між позивачем та ГУ ПФУ у Волинській області (що стосувався проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 по інвалідності з 01.02.2022 та по інвалідності в розмірі пенсії за віком з 25.04.2022 відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", враховуючи при обчисленні пенсії заробітну плату (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року за матеріалами пенсійної справи) вирішений.

Поряд з цим, заявлені у цій справі позовні вимоги, позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24.10.2022 у справі № 140/4825/22, що набрало законної сили. Зокрема вважає, що ГУ ПФУ у Волинській області невірно трактує мотивувальну частину згаданого рішення.

Колегія суддів Верховного Суду звертає увагу, що з аналізу наведених у позовній заяві доводів убачається, що спір у цій справі фактично спрямований на виконання іншого судового рішення, а саме у справі № 140/4825/22, а доводи позивача, викладені в позовній заяві зводяться до фактичної незгоди позивача із діями (бездіяльністю) відповідача щодо виконання судового рішення.

Тобто, позивач, звертаючись із цим позовом, фактично просить суд зобов`язати відповідача виконати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24.10.2022 у справі № 140/4825/22

З приводу правильності обраного позивачем способу захисту своїх прав, колегія суддів зазначає таке.

Положеннями частини другої статті 14, частини першої статті 370 КАС України, передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до статті 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Частиною п`ятою статті 372 КАС України визначено, що процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку визначається Законом України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із частиною першою статті 11 Закону № 1404-VIII державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

З аналізу вищезазначених законодавчих норм убачається, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом № 1404-VIII, у рамках виконавчого провадження з виконання виконавчого листа.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 686/23317/13-а.

Згідно із статтею 382 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, до них належать: зобов`язання суб`єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення та інше.

Відповідно до вимог статті 383 КАС України України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

Верховний Суд звертає увагу, що вищезазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в такій справі.

Наведені спеціальні норми КАС України, спрямовані на забезпечення належного виконання судового рішення, а тому виключається можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Статтею 129-1 Конституції України регламентовано, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Верховний Суд зауважує, що у разі незгоди із рішеннями, діями чи бездіяльністю, вчиненими відповідачем на виконання судового рішення у справі № 140/4825/22 позивач може скористатися процесуальним механізмом судового контролю та звернутися до суду першої інстанції із відповідною заявою про визнання таких рішень, дій чи бездіяльності протиправними відповідно до статті 383 КАС України, а не подавати новий адміністративний позов.

Аналогічна правова позиція висловлена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 28.02.2023 у справі № 260/1898/22, від 16.03.2023 у справі № 640/12697/21 та від 30.11.2023 у справі № 420/6135/22.

Відповідно до положень частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо: позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства (пункт 1); у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі (пункт 2).

Колегія суддів КАС ВС зазначає, що спірні правовідносини мають бути вирішені в межах виконання рішення у справі № 140/4825/22, а не окремого позову. Тому розгляд справи № 140/17323/23 за правилами адміністративного судочинства неможливий, що є підставою для відмови у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 170 КАС України, а не пункту 2 вказаної частини, як вказали суди. Тому рішення судів підлягають зміні в частині підстав відмови у відкритті провадження, оскільки це не призвело до неправильного вирішення питання відкриття провадження у справі.

Аналогічна правова позиція висловлена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 30.11.2023 у справі №420/6135/22, від 30.01.2024 у справі №320/19014/23 та від 30.01.2024 у справі №640/20021/22.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанції повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення судів попередніх інстанцій підлягає зміні в частині мотивів відмови у відкритті провадження у справі, а в решті - залишенню без змін.

Керуючись статтями 341 345 349 351 355 356 359 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 03.07.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2023 у справі №140/17323/23 змінити в частині мотивів відмови у відкритті провадження у справі.

В іншій частині ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 03.07.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2023 у справі №140/17323/23 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Судді В. М. Шарапа

Я. О. Берназюк

О. П. Стародуб