ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 140/24655/23
адміністративне провадження № К/990/43198/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Тацій Л.В., Стеценка С.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 29.08.2023 (суддя Дмитрук В.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2023 (колегія суддів: Запотічний І.І., Глушко І.В., Довга О.І.) у справі №140/24655/23 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ :
І. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1, в якому просив: визнати протиправними дії щодо відмови у підготовці і наданні до Головного управління Пенсійного Фонду України у Волинській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку пенсії; зобов`язати виготовити та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, відповідно до статей 43, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 відповідно.
2. Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 29.08.2023, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2023, позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу на підставі пункту 3 частини 4 статті 169 КАС України.
3. Повертаючи позовну заяву позивачеві, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд вказав, що позовна заява від імені позивача підписана особою, повноваження якої не підтверджені відповідно до вимог статті 59 КАС України, що свідчить про невиконання вимог процесуального закону при зверненні до суду.
Суди дійшли висновку, що додана до позовної заяви адвокатом Носковим О.М. копія посвідченого ним же доручення від 22.08.2023 № 671/230-л-23 для надання безоплатної вторинної правничої допомоги не є документом, що посвідчує повноваження адвоката на представництво інтересів позивача, оскільки у адвоката відсутнє повноваження на посвідчення копії.
4. Не погоджуючись із судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить їх скасувати та направити справу для продовження розгляду.
5. Касаційна скарга обґрунтована тим, що долучена до матеріалів позовної заяви копія доручення для надання безоплатної вторинної правничої допомоги на представництво адвокатом Носковим О. А. інтересів ОСОБА_1 була належним чином засвідчена, так як містила напис "згідно з оригіналом", підпис адвоката та дату його посвідчення.
Зазначає, що адвокат завіряє копії документів у справі, яку він веде, у відповідності до ст. 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
6. Ухвалою Верховного Cуду від 25.12.2023 відкрито касаційне провадження.
7. Відзив на касаційну скаргу не надходив.
8. Враховуючи предмет касаційного оскарження, справа розглядається в порядку письмового провадження.
9. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
ІІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
10. Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
11. Згідно частин першої, другої статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами:
1) довіреністю фізичної або юридичної особи;
2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.
Довіреність фізичної особи, за зверненням якої прийнято рішення про надання їй безоплатної вторинної правничої допомоги, може бути посвідчена посадовою особою органу (установи), який прийняв таке рішення.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів:
1) довіреністю;
2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";
3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу" (частина четверта статті 59 КАС України).
12. Згідно частини п`ятої статті 59 КАС України відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді.
13. Частиною шостою цієї статті передбачено, що оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
14. Згідно з пунктом 9 частини першої статті 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов`язковий спосіб посвідчення копій документів.
15. Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
16. Відповідно до частини третьої статті 21 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» повноваження адвоката для представництва інтересів осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами підтверджуються дорученням Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
17. Згідно частини другої ст. 25 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» адвокат, який надає безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі за контрактом чи на тимчасовій основі на підставі договору, має всі права та гарантії, встановлені Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", іншими законами України.
18. Відповідно до п. 3 частини четвертої ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
19. Судами встановлено, що позовна заява підписана представником ОСОБА_1 - адвокатом Носковим О.М. На підтвердження повноважень представник позивача надав копію посвідченого ним же доручення від 22.08.2023 №671/230-л-23 для надання безоплатної вторинної правничої допомоги, виданого Луцьким місцевим центром надання безоплатної вторинної правничої допомоги.
Представник позивача є адвокатом і на нього поширюється дія Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", відтак представник позивача у процесі здійснення адвокатської діяльності має право посвідчувати копії документів у справах, зокрема і копії доручення.
Аналогічний позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 30.01.2020 у справі №446/1400/17 та від 29.09.2020 у справі № 456/789/19.
20. Враховуючи наведене колегія суддів Верховного Суду зазначає, що повернення в даному випадку позовної заяви позивачеві на підставі пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України є проявом правового формалізму з боку суду при вирішенні питання відповідності апеляційної скарги вимогам закону, який обмежує право особи на розгляд її справи судом.
21. Колегія суддів зауважує, що застосування судом правових норм й вчинення дій, що мають юридичне значення, повинно відбуватись із урахуванням обставин конкретної справи та забезпеченням ефективного захисту прав, свобод та законних інтересів. Формальний підхід суду до здійснення своїх повноважень вже на стадії звернення особи до суду може призвести до порушення права на справедливий судовий розгляд.
22. Так, у рішенні від 08.12.2016 у справі «ТОВ «ФРІДА» проти України» (заява №24003/07) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням. Проте встановлені обмеження не повинні обмежувати доступ, наданий особам, у такий спосіб або такою мірою, що підриватимуть саму суть цього права. Крім того, обмеження буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950, якщо воно не переслідує законну мету, та у разі відсутності розумного пропорційного співвідношення між застосованими засобами та метою, якої прагнуть досягти (рішення від 17.01.2012 у справі «Станев проти Болгарії» (Stanev v. Bulgaria), заява №36760/06).
23. Відтак, згідно з практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише формальний, але й фактичний. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.
24. Отже, з огляду на те, що долучена до матеріалів справи копія доручення від 22.08.2023 №671/230-л-23 виданого Луцьким місцевим центром надання безоплатної вторинної правничої допомоги, засвідчена у визначеному законом порядку у відповідності до п. 9 ч. 1 ст. 20 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», не є належним документом, що підтверджує право особи, яка підписала позовну заяву, на вчинення такої процесуальної дії.
25. Зважаючи на викладене, висновки судів попередніх інстанцій про непідписання поданої заяви не ґрунтуються на правильному дотриманні норм процесуального права, та є безпідставними.
26. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
27. За наведеного правового регулювання та обставин справи оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, а справа, що розглядається - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
28. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 345 349 353 355 356 КАС України, Суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 29.08.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2023 скасувати.
Справу №140/24655/23 направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Ю. Бучик
Судді Л.В. Тацій
С.Г. Стеценко