ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 140/3152/17

провадження № 61-42636св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Вінницької області від 26 липня 2018 року в складі колегії суддів Зайцева А. Ю., Ковальчука О. В., Панасюка О. С.,

ВСТАНОВИВ :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та просила змінити черговість її спадкування після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнавши її спадкоємцем другої черги за законом.

ОСОБА_1 обґрунтовувала свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її племінниця ОСОБА_4 , над якою позивач тривалий час до моменту смерті здійснювала опіку, надавала їй матеріальну допомогу в зв`зяку з хворобою, іншими тяжкими особистими обставинами, оскільки спадкодавець перебувала в безпорадному стані. Окрім того, ОСОБА_4 перебувала в лікарні на лікуванні, яке оплатила ОСОБА_1 в розмірі 20 000 грн.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина,спадкоємців першої черги за законом після її смерті немає.

Спадкоємцями другої черги є її рідний брат ОСОБА_2 та її бабуся ОСОБА_3 .

ОСОБА_1 вказувала, що брат і бабуся не доглядали й не турбувалися про спадкодавця, а тому з урахуванням того, що весь догляд та матеріальне забезпечення здійснювала позивач, вона просила змінити черговість спадкування та вирішити даний спір у судовому порядку.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 19 квітня 2018 року позов задоволено, змінено черговість спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , визнано ОСОБА_1 , спадкоємцем другої черги після смерті ОСОБА_4 .

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач здійснювала опіку над спадкодавцем, постійно приїздила до останньої, телефонувала та спілкувалася, надавала також грошову допомогу та лікувала померлу, а після смерті спадкодавця, позивачка взяла витрати, пов`язані з похованням, повністю на себе й такі обставини підтверджуються показаннями свідків.

Короткий зміст судового рішення апеляційного суду

Постановою апеляційного суду Вінницької області від 26 липня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 19 квітня 2018 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Апеляційний суд установив недоведеність обставин, на які посилається в обґрунтування своїх вимог позивач, а саме, що вона здійснювала опіку над спадкодавцем протягом тривалого часу, матеріально забезпечувала її, а показання свідків не є належним і допустимим доказом на підтвердження обставин у даній справі.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

20 серпня 2018 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову апеляційного суду Вінницької області від 26 липня 2018 року.

Ухвалою Верховного Суду від 24 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження в даній справі.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі позивач просить скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду як таку, що прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Указує, що показаннями свідків підтверджується факт надання матеріальної допомоги та догляду за спадкодавцем, а тому висновок апеляційного суду не ґрунтується на обставинах справи.

Відзив на касаційну скаргу

Відзив на дану касаційну скаргу до Верховного Суду від інших учасників справи не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Апеляційний суд установив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 і після її смерті відкрилася спадщина.

Похорони спадкодавця за власний рахунок провела ОСОБА_1 .

Із 1996 року ОСОБА_1 зареєстрована та постійно проживає в м. Києві.

У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження наявності в спадкодавця тяжкої хвороби, її діагнозу, форми та тривалості лікування, а також на підтвердження факту перебування спадкодавця в безпорадному стані.

Свідок ОСОБА_5 пояснила суду першої інстанції, що була лікарем ОСОБА_4 , остання тяжко хворіла й потребувала догляду та матеріальної допомоги, яку надавала тільки ОСОБА_1 , вона постійно була з хворою та забезпечувала її всім необхідним, а відповідач ОСОБА_2 спадкодавця не відвідував жодного разу, матеріально не допомагав, не забезпечував ліками.

ОСОБА_1 є спадкоємцем третьої черги за законом після смерті ОСОБА_4 .

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга подана до набрання чинності Закону України № 460-ІХ від 15 січня 2020 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», тому відповідно до пункту 2 прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного закону розглядається у порядку, що діяв до набрання чинності цим законом.

Згідно з положеннями статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскаржувана постанова апеляційного суду відповідає зазначеним вимогам закону.

Відповідно до частини другої статті 1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Аналіз вказаної норми закону дає підстави для висновку, що судовий порядок зміни черговості застосовується на підставі задоволення позову спадкоємця наступних черг до спадкоємців тієї черги, які безпосередньо закликаються до спадкування.

Право на пред`явлення позову про зміну черговості спадкування мають лише спадкоємці за законом.

Позивач є спадкоємцем третьої черги за законом.

Підставами для задоволення такого позову є сукупність наступних юридичних фактів, встановлених у судовому порядку: 1) здійснення опіки над спадкодавцем, тобто надання йому нематеріальних послуг (спілкування, поради та консультації, поздоровлення зі святами); 2) матеріальне забезпечення спадкодавця; 3) надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві, тобто такої допомоги, яка має матеріалізоване вираження, - прибирання приміщення, приготування їжі, ремонт квартири; 4) тривалий час здійснення дій, визначених у пунктах 1-3; 5) безпорадний стан спадкодавця, тобто такий стан, під час якого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом.

Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Для задоволення позову необхідна наявність всіх п`яти вищезазначених обставин.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 18 вересня 2019 року в справі № 308/1944/16-ц (провадження № 61-38818св18) і від 18 лютого 2019 року в справі № 569/18047/17-ц (провадження № 61-40302св18).

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша, друга статті 77 ЦПК України редакції, чинній на час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України в цій редакції обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Апеляційний суд, установивши недоведеність обставин, що мають значення для вирішення спору, а саме, що спадкодавець знаходилася в безпорадному стані, не могла самостійно забезпечити умови свого життя, потребувала стороннього догляду, допомоги й піклування, а також, що позивач протягом тривалого часу опікувалася та матеріально забезпечувала її, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову та зміни черговості спадкування з підстав, передбачених частиною другою статті 1259 ЦК України.

Аргументи касаційної скарги про те, що на лікування спадкодавця позивач витратила 20 000 грн, а також посилання на підтвердження обставин справи показаннями лікаря як свідка були обґрунтовано відхилені апеляційним судом.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки встановлених судами обставин і незгоди з оскаржуваним судовим рішенням, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться за межами повноважень касаційного суду.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE , № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

У контексті вказаної практики Верховний Суд уважає наведене обґрунтування цієї постанови достатнім.

Ураховуючи вказане, колегія суддів дійшла висновку про наявність передбачених частиною третьою статті 401 ЦПК України підстав для залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову апеляційного суду Вінницької області від 26 липня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Н. О. Антоненко

В. І. Журавель

М. М. Русинчук