ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 січня 2023 року
м. Київ
справа № 140/5484/21
адміністративне провадження № К/990/11154/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Тацій Л.В.,
суддів: Бучик А.Ю., Стеценка С.Г., -
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26.10.2021 (прийняте судом у складі судді Денисюка Р.С.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.04.2022 (ухвалену судом у складі: головуючого судді Онишкевича Т.В., суддів: Іщук Л.П., Обрізка І.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до відділу державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення відділу державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради (далі - відділ ДАБК), викладеного у формі повідомлення про повернення на доопрацювання його декларації № ВЛ101210303382 від 03 березня 2021 року про готовність об`єкта до експлуатації, та зобов`язати відповідача повторно розглянути декларацію № ВЛ101210303382 від 03 березня 2021 року про готовність об`єкта до експлуатації - «Нове будівництво закладу торгівлі або закладу громадського харчування на АДРЕСА_1 , кадастровий номер 0710100000:31:052:0046, код 1230.1».
Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 26.10.2021 відмовлено у задоволенні позову.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 05.04.2022 рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, зазначив, що ОСОБА_1 подав декларацію із порушенням установлених пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» (далі - Закон № 132-IX) вимог (у частині відсутності інформації про сплату пайової участі), а тому у відділу ДАБК, враховуючи надані повноваження, визначені статтею 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон №3038-IV) та 19 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2015 року № 750) (далі - Порядок №461), були законні підстави для повернення на доопрацювання поданої декларації про готовність об`єкта до експлуатації.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
10.05.2022 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить скасувати, постановлені у цій справі судові рішення, та прийняти нове - про задоволення позову.
У касаційній скарзі посилається на те, що суди не взяли до уваги висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 30 липня 2020 року у справі № 909/1143/19, 16 березня 2021 року у справі № 906/114/20.
Посилається на те, що судами порушено норми матеріального права, а саме: статті 8 19 58 143 Конституції України, статті 4 Цивільного кодексу України, статей 1, 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пунктів 15, 16, 17, 18, 19 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 (далі - Порядок № 461), Закону України від 20 вересня 2019 року № 132-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні».
Також зазначає, що судом апеляційної інстанції не здійснено виклик у судове засідання позивача та його представника, чим позбавлено можливості взяти участь у розгляді справи в суді апеляційної інстанції.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 травня 2022 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Бучик А.Ю., Стеценко С.Г.
Верховний Суд ухвалою від 13 липня 2022 року відкрив касаційне провадження.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
ОСОБА_1 на праві приватної власності володіє земельною ділянкою площею 0,04 га в у АДРЕСА_1 .
Управлінням містобудування та архітектури Луцької міської ради 09 березня 2016 року позивачу видано містобудівні умови та обмеження на будівництво закладу торгівлі або закладу громадського харчування за вказаною адресою, у пункті 14 яких визначено укласти договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Луцька не пізніше 15 робочих днів з дня реєстрації замовника про його укладення, але до початку робіт.
26 червня 2020 року відділом ДАБК було зареєстровано повідомлення за № ВЛ 061201780266 про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) Нове будівництво закладу торгівлі або закладу громадського харчування на АДРЕСА_1 .
Згодом 19 лютого 2021 року ОСОБА_1 подав повідомлення про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт №ВЛ 061201780266.
01 березня 2021 року позивачем було подано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації - «Нове будівництво закладу торгівлі або закладу громадського харчування на АДРЕСА_1 , кадастровий номер 0710100000:31:052:0046, код 1230.1», у пункті 22 якої вказано, пайова участь не сплачується відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні».
Повідомленням від 03 березня 2021 року № ВЛ 101210303382 відділ ДАБК декларацію про готовність об`єкта до експлуатації повернув позивачу на доопрацювання з підстав, визначених абзацом 1 пункту 19 Порядку № 461, оскільки у декларації відсутня інформація щодо сплати пайової участі. Декларація заповнена з порушеннями, що суперечить додатку 3 Порядку № 461.
ОСОБА_1 не погодився із поверненням відділом ДАБК його декларації про готовність об`єкта до експлуатації на доопрацювання та звернувся до суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з таких підстав.
Відповідно до приписів пункту 3 частини третьої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто адміністративними судами за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.
Як убачається із касаційної скарги позивача, ним в частині порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального права під час розгляду даної справи окремо було наголошено про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права в частині неповідомлення про дату, час та місце розгляду справи.
Як видно з матеріалів апеляційного провадження, ухвалою суду апеляційної інстанції від 17 лютого 2022 року було відкрито апеляційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення суду першої інстанції (а.с. 129). Ухвалою суду від 17 лютого 2022 року (а.с. 131) справа була призначена до апеляційного розгляду на 29 березня 2022 року, у зв`язку із перебуванням судді - члена колегії у відпустці розгляд справи 29 березня 2022 року не відбувся і справу призначено до розгляду на 05 квітня 2022 року. Представнику позивача адвокату Карпуку Андрію Сергійовичу та відповідачу направлено повістки-повідомлення, зокрема адвокату Карпуку А.С. за його поштовою адресою та електронною адресою (а.с. 136).
Разом із цим, в матеріалах справи відсутні докази як направлення та і отримання представником позивача повістки-повідомлення поштовим зв`язком.
Отже, доказів отримання судової повістки-повідомлення позивачем або його представником, чи належних документів, які б засвідчили факт надіслання такої повістки позивачу або його представнику матеріали справи не містять. Згідно із протоколом судового засідання суду апеляційної інстанції від 05 квітня 2022 року явка позивача чи його представника не зафіксована.
Водночас Верховний Суд констатує, що у матеріалах справи є докази направлення та доставлення тексту повістки-повідомлення про те, що розгляд справи відбудеться о 14-45 годині 05 квітня 2022 року, представнику позивача на його електронну адресу, вказану у позовній заяві (а.с. 137).
Верховний Суд вже викладав правову позицію щодо належного повідомлення сторін про дату, час та місце проведення судового засіданні, зокрема у постанові від 08 липня 2021 року у справі № 0940/1584/18 Суд зазначив таке.
Згідно з частиною першою статті 124 КАС судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями.
Судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється:
1) за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу;
2) за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу (частина третя статті 124 КАС).
Відповідно до частини першої статті 126 КАС у випадку відсутності у адресата офіційної електронної адреси повістка вручається під розписку. Повістка може бути вручена безпосередньо в суді. Суд може за згодою учасника справи видати йому повістку для вручення іншій особі, яка викликається до суду.
Статтею 124 КАС встановлено загальне правило здійснення судового виклику осіб, які беруть участь у справі, шляхом надсилання повісток на їх адреси рекомендованою кореспонденцією або кур`єром зі зворотною розпискою. Доказом вручення повістки, а відтак і доказом повідомлення особи про дату, час і місце судового розгляду справи, є зворотна розписка в отриманні повістки, підтверджена підписом, зокрема відповідної службової особи (в разі направлення повістки юридичній особі).
Згідно з частиною першою статті 129 КАС за письмовою заявою учасника судового процесу, який не має офіційної електронної адреси, текст повістки надсилається йому судом електронною поштою, факсимільним повідомленням, телефонограмою, текстовим повідомленням з використанням мобільного зв`язку на відповідну адресу електронної пошти, номер факсу, телефаксу, телефону, зазначені у відповідній письмовій заяві.
Конституційний Суд України у Рішенні від 13 грудня 2011 року у справі №17-рп/2011 (справа за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Кримінально-процесуального кодексу України Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України), вирішуючи питання щодо конституційності положень статті 38 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року), яка кореспондується зі статтею 129 КАС у чинній редакції, стосовно виклику до суду шляхом надсилання тексту повістки електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою вказав, що такий порядок є обов`язковим лише для суб`єктів владних повноважень, а стосовно інших осіб - виключно за їх вибором. За висновком Конституційного Суду законодавець у такий спосіб розширив зміст процесуального права особи на отримання повідомлення про виклик до суду, встановивши додаткові можливості особи отримувати таке повідомлення.
У справі, що розглядається, відсутня заява позивача або його представника про надсилання тексту повістки електронною поштою, у зв`язку з чим доводи касаційної скарги про те, що вони не були повідомлені про розгляд справи в судовому засіданні 05 квітня 2022 року, не спростовуються матеріалами справи.
Таким чином, враховуючи встановлені обставини, Верховний Суд приходить до висновку, що суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення суду першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, яке в силу імперативного припису статті 353 КАС є обов`язковою підставою для скасування судового рішення із направленням справи до цього ж суду на новий розгляд.
Керуючись статтями 341 343 349 353 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2022 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.В. Тацій
Судді : А.Ю. Бучик
С.Г. Стеценко