№ 140/783/19 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 лютого 2020 року

Київ

справа №140/783/19

адміністративне провадження №К/9901/29107/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Блажівської Н.Є., Усенко Є.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року у справі № 140/783/19 за позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2019 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Волинської митниці ДФС України (далі - відповідач, Митниця), в якому просив суд визнати протиправним і скасувати рішення про визначення коду товару від 8 лютого 2019 року №КТ-UA205000-0004-2019 та зобов`язати здійснити митне оформлення товару в режиму імпорту за кодом Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД), зазначеним позивачем у митній декларації.

На обґрунтування своїх вимог посилався на те, що придбав легковий автомобіль Ford Transit в Республіці Польща та ввіз його на митну територію України. З метою проведення митного оформлення до Волинської митниці ДФС подано митну декларацію (далі - МД), згідно з якою легковий автомобіль було задекларовано за кодом товару згідно з УКТ ЗЕД 87033290 як пасажирський. Проте рішенням Митниці відділу УАМП та МТР про визначення коду товару встановлено, що вказаний товар повинен класифікуватися за кодом УКТ ЗЕД 8704219900 як автомобіль вантажний типу «фургон», з чим не погоджується позивач.

Волинський окружний адміністративний суд рішенням від 14 травня 2019 року адміністративний позов задовольнив частково, визнав протиправними та скасував рішення Волинської митниці ДФС про визначення коду товару від 8 лютого 2019 року №КТ-UA205000-0004-2019, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 20 березня 2019 року №UA205090/2019/02988. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.

Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 17 вересня 2019 року скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким у задоволенні позову відмовив повністю.

Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили такі обставини.

Згідно з договором купівлі-продажу від 22 січня 2019 року, укладеного з громадянином Республіки Польща ОСОБА_2 , позивач придбав транспортний засіб марки Ford Transit, 2007 року випуску, кузов НОМЕР_2.

Представником декларанта позивача КП «Укрброксервіс» Демчишиним В. В. 28 січня 2019 року до митного оформлення на митний пост «Луцьк» Волинської митниці ДФС було подано МД №UА205090/2019/013113 та товаросупровідні документи на легковий автомобіль марки Ford, модель Transit, бувший у використанні, кузов НОМЕР_2, рік виготовлення - 2007, об`єм двигуна - 2198 см куб., потужність - 63kW, тип двигуна - дизельний, номер/модель двигуна - н/в, призначення - пасажирський, колісна формула 4*2, загальна кількість місць, включаючи водія згідно технічного паспорта - 9.

Для митного оформлення цього транспортного засобу до митної декларації було долучено документи, а саме: договір купівлі-продажу автомобіля від 22 січня 2019 року, акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UА205010/2019/211587 від 23 січня 2019 року, тимчасовий дозвіл №5099089 від 22 січня 2019 року, експертну довідку №935 від 24 січня 2019 року.

Декларантом у графі 33 вантажної митної декларації було зазначено код товару 87033290, що згідно з УКТЗЕД класифікується, як «автомобіль легковий, призначений для перевезення людей».

На повідомлення митниці про подання додаткових документів для підтвердження коду товару згідно з УКТ ЗЕД декларантом 30 січня 2019 року подано сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу №UА.009.243-87-19 від 29 січня 2019 року, згідно з яким транспортний засіб відноситься до Категорії М1 (а. с. 28).

Волинська митниця ДФС 8 лютого 2019 року прийняла рішення про визначення коду товару №КТ-UA205000-0004-2019, відповідно до якого зазначений автомобіль класифіковано за кодом 8704219900 згідно з УКТ ЗЕД як «автомобіль, призначений для перевезення вантажів по дорогах загального користування» (а. с. 32-33).

Рішення обґрунтоване тим, що у вантажному відділенні транспортного засобу незаводським способом вмонтовано 2 додаткових ряди сидінь на шість місць та одне місце між сидінням водія і переднім пасажиром. У зоні вантажного відділення вікно в лівій боковій панелі та вікно в правих зсувних дверях вмонтовані не заводським способом шляхом врізання. Згідно VIN-коду та даних САRІnfo транспортний засіб є вантажним автомобілем типу «фургон», заводом виробником не передбачено встановлення сидінь на 3 - 6 рядах. У витязі з електронного каталогу SCHWACKE.NET зазначено тип кузова «KASTEN», що означає вантажний автомобіль.

20 березня 2019 року Митницею видано картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205090/2019/02988, у якій роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечить митне оформлення товару, а саме: приведення у відповідність граф 33 та 31 ЕМД з Класифікаційним рішенням № КТ-UA205000-0004-2019 від 8 лютого 2019 року (а. с. 83-84).

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що всі наявні письмові докази свідчать про те, що вказаний автомобіль є пасажирським категорії М1 як на момент його придбання позивачем на території Республіки Польща, так і під час митного оформлення. При цьому, на думку суду, відсутність певних конструктивних деталей у салоні автомобіля не дає підстав класифікувати вказаний автомобіль як вантажний. Суд не прийняв до уваги посилання відповідача на Методичні рекомендації класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТ ЗЕД, впроваджених листом Міністерства доходів і зборів України від 26 березня 2014 року №6983/7/99-99-24-02-03-17, оскільки цей лист відкликано листом Державної фіскальної служби України №783/7/99-99-18-02-02-17 від 10 січня 2019 року. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що переобладнання проведено до моменту придбання автомобіля позивачем, а копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на території Республіки Польща за попереднім власником підтверджується той факт, що автомобіль був зареєстрований з категорією М1 (а. с. 16). Тобто, автомобіль експлуатувався на території Республіки Польща як легковий.

Отже, суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність тверджень відповідача, що спірний транспортний засіб згідно з електронними відомостями CARinfo та електронного каталогу SCHWACKE.NET є вантажним автомобілем типу «фургон», оскільки такі дані не підтверджені відповідачем належними і допустимими доказами, зважаючи на положення статей 74 75 КАС України. Також суд зазначив, що інформація з мережні Інтернет, на яку посилався відповідач, хоча і може бути джерелом доказів, однак доказова значимість і достовірність такої інформації, зважаючи на її загальний, неофіційний (довідковий, комерційний, рекламний) характер, в цьому випадку є недостатньою для беззаперечного доведення факту.

Відмовляючи в іншій частині позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що позивач має право завершити митне оформлення відповідно до МД, яка була ним подана, і відповідно до правил, які діяли на момент подачі цієї МД, з урахуванням заявленого у митній декларації коду УКТ ЗЕД 8703329030. Водночас зобов`язання відповідача здійснити митне оформлення транспортного засобу є втручанням в дискреційні повноваження митного органу, тому вимога ОСОБА_1 про зобов`язання здійснити митне оформлення товару є передчасною.

З висновками суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог не погодився апеляційний суд з тих підстав, що згідно з Поясненнями до УКТ ЗЕД в товарній позиції 8703 класифікуються автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей (крім моторних транспортних засобів товарної позиції 8702), включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та гоночні автомобілі.

У цій товарній позиції термін «вантажопасажирський автомобіль-фургон» означає транспортний засіб, що має максимально 9 місць для сидіння (включаючи водія), внутрішній простір якого може без конструктивних змін використовуватися для перевезення як людей, так і вантажів.

За результатами опрацювання поданих до митного оформлення документів та проведеного митного огляду встановлено, що транспортний засіб не відповідає вимогам, що зазначені в поясненнях до товарної позиції 8703, оскільки згідно з додатковими поясненнями до товарної позиції 8703 по типу транспортного засобу «фургон» передбачено, що транспортні засоби цього типу обладнані більше, ніж одним рядом сидінь, повинні відповідати критеріям, наведеним вище у поясненнях до товарної позиції 8703. Проте транспортні засоби типу «фургон», обладнані одним рядом сидінь, які не мають стаціонарних місць для кріплення та спеціальних пристосувань для встановлення сидінь та засобів безпеки (паси безпеки тощо) у задній зоні транспортного засобу, незалежно від того, чи обладнані вони стаціонарною перегородкою між зоною для перевезення пасажирів та зоною для перевезення вантажів чи ні, а також незалежно від того, чи мають вони вікна в задній панелі, повинні класифікуватися у товарній позиції 8704.

Відповідно до наданого декларантом витягу з електронного довідника Schwacke за VIN-номером НОМЕР_2 заявлений до митного оформлення транспортний засіб є Kasten, тобто вантажним автомобілем.

Апеляційний суд звернув увагу, що висновок судового експерта від 26 лютого 2019 року №30/19, відповідно до якого вирішено правильність віднесення транспортного засобу Ford Transit, кузов № НОМЕР_2 до коду 8703 32 90 30 згідно УКТ ЗЕД є незаконним, оскільки відповідно до вимог митного законодавства, а саме статей 67 - 69 МК України, лише декларант та митниця вправі визначати коди класифікацій товарів. При цьому, жодні експертні установи та судові експерти таких повноважень не мають.

Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга обґрунтована, фактично, доводами про обґрунтованість висновків суду першої інстанції. При цьому, свою позицію щодо необхідності перегляду цієї справи в касаційному порядку позивач обґрунтував тим, що судом апеляційної інстанції у цій справі та справі № 140/456/19, правовідносини і обставини у яких є подібними, по-різному застосовано норми права.

Верховний Суд ухвалою від 24 жовтня 2019 року відкрив касаційне провадження у цій справі.

Від Митниці 19 листопада 2019 року надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому викладено позицію щодо безпідставності викладених у скарзі доводів та правильності висновків апеляційного суду щодо належності ввезеного позивачем автомобіля до вантажних, а не пасажирських.

Перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, колегія суддів виходить з такого.

Правовідносини, які виникли між сторонами у цій справі, регулюються нормами Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спору) (далі - МК України), Законом України від 19 вересня 2013 року № 584-VII «Про Митний тариф України» (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 584-VII), наказом ДФС України від 9 червня 2015 року № 401 «Про затвердження Пояснень до УКТ ЗЕД» (далі - Наказ № 401).

Відповідно до частини першої статті 67 МК України Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. Частиною другою встановлено, що в УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.

Згідно з частинами першою - другою, четвертою - п`ятою, сьомою статті 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари. Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо. Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів (частина перша статті 246 МК України).

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (частина перша статті 257 МК України).

Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Статтею 1 Закону № 584-VII визначено, що цим Законом встановлюється Митний тариф України (групи 01-72; групи 73-97). Митний тариф України є невід`ємною частиною цього Закону та містить перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.

Відповідно до пункту 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Відповідно до Наказу №401 до товарної позиції 8703 віднесено автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей (крім моторних транспортних засобів товарної позиції 8702), включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та гоночні автомобілі.

У цій товарній позиції термін «вантажопасажирський автомобіль-фургон», означає транспортний засіб, що має максимально 9 місць для сидіння (включаючи водія), внутрішній простір якого може без конструктивних змін використовуватися для перевезення як людей, так і вантажів.

Деякі моторні транспортні засоби цієї товарної позиції характеризуються певними ознаками, які свідчать про те, що дані транспортні засоби сконструйовані для перевезення пасажирів, а не для перевезення вантажів (товарна позиція 8704). Такі ознаки враховуються у випадку, якщо моторний транспортний засіб, зазвичай, має повну масу не більш як 5 т і має єдиний замкнутий внутрішній простір, який включає одну зону для водія і пасажирів і другу зону, яка може бути використана для перевезення як пасажирів так і вантажів. До цієї групи моторних транспортних засобів відносяться автомобілі, відомі як "багатоцільові транспортні засоби", (наприклад, транспортні засоби типу "фургон", автомобілі для активного відпочинку (sport utіlіty vehіcle - SUV), деякі автомобілі з кузовом типу "пікап"). Характерними ознаками конструкції цих транспортних засобів, як правило, є:

(а) наявність постійно встановлених сидінь із пристроями безпеки (наприклад, з ременями безпеки або із місцями для кріплення та/або пристосуваннями для встановлення ременів безпеки) для кожного пасажира, або наявність стаціонарних місць для кріплення та/або пристосувань для встановлення сидінь і пристроїв безпеки у задній зоні салону позаду зони для водія і передніх пасажирів, такі сидіння можуть бути фіксованими, такими, що складаються, такими, що знімаються, на анкерному кріпленні, або виносними;

(b) наявність вікон у двох бокових панелях задньої частини кузова ;

(с) наявність дверей з вікнами, що ковзають, відкриваються назовні або піднімаються вгору, розташованих на бокових панелях або у задній частині кузова ;

(d) відсутність стаціонарної панелі або перегородки між зоною для водія з передніми пасажирами і задньою зоною, яка може бути використана для перевезення як пасажирів, так і вантажів;

(е) наявність ознак комфорту і оздоблення внутрішнього простору, а також пристосувань (аксесуарів) у внутрішньому просторі всього салону транспортного засобу, які властиві пасажирським салонам транспортних засобів (наприклад, килимове покриття, вентиляція, внутрішнє освітлення, попільнички).

Відповідно до пояснень до товарної позиції 8704, код товару 8704219900 визначається для моторних транспортних засобів для перевезення вантажів з повною масою транспортного засобу не більш як 5 т, що використовувалися.

Проаналізувавши наведені норми у сукупності із обставинами справи, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок, що автомобіль, щодо якого митницею прийнято оскаржуване рішення, має ознаки, притаманні позиції 8703 (автомобілі легкові), а саме: ремені безпеки в салоні автомобіля, наявність 8-ти пасажирських місць (без місця водія), наявність вікон у двох бокових панелях задньої частини кузова та дверей з вікнами, що ковзають, відкриваються назовні або піднімаються вгору, розташованих на бокових панелях або у задній частині кузова.

Як свідчать матеріали справи, при первинному митному огляді, актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 23 січня 2019 року, складеного інспектором митниці, зазначено, що вищевказаний автомобіль є легковим транспортним засобом (а. с. 23-24).

Крім того, обставина, що цей транспортний засіб є легковим, підтверджується копією тимчасового реєстраційного свідоцтва серії НОМЕР_1 від 4 січня 2019 року, яке було надано митниці під час митного оформлення автомобіля. Транспортний засіб зазнав конструкційних змін, зокрема, було встановлено три сидіння з ременями безпеки та демонтовано роздільну перегородку в задній частині автомобіля. Зміна технічних показників транспортного засобу з вантажного на легковий також відображена в картці транспортного засобу.

Відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1166 «Про єдині вимоги до конструкції та технічного стану колісних транспортних засобів, що експлуатуються», в тому числі Додатку до Єдиних вимог, в якому наведено класифікацію колісних транспортних засобів, до категорії М1 належить колісний засіб, що призначений для перевезення пасажирів, у якому кількість місць для сидіння, крім місця водія, не перевищує восьми.

Згідно з довідкою про проведення технічного дослідження транспортного засобу, автомобілю, ввезеному позивачем на митну територію України, присвоєно категорію М1. Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що автомобіль марки Ford Transit, кузов № НОМЕР_2 , є пасажирським.

Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що відповідно до вимог митного законодавства, а саме статей 67 - 69 МК України, лише декларант та митниця вправі визначати коди класифікацій товарів, разом з тим, вважає помилковим висновок, що висновком судового експерта від 26 лютого 2019 року №30/19 визначено код товару за УКТЗЕД, що свідчить про його незаконність.

Як правильно зазначили суди обох інстанцій, експерт не має повноважень визначати коди класифікації товарів, оскільки згідно з пунктом 1.2 розділу IV Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року №53/9, до основних завдань автотоварознавчої експертизи відноситься, зокрема, визначення характеристик об`єктів дослідження відповідно до вимог Українського класифікатора товарів зовнішньої економічної діяльності.

Згідно з висновком судової автотоварознавчої експертизи №30/19 від 26 лютого 2019 року ввезений позивачем автомобіль, з урахуванням його переобладнання, на момент його дослідження відповідав характеристикам коду товарів відповідно до вимог УКТЗЕД 8703329030.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відсутність певних конструктивних деталей у салоні автомобіля не дає підстав класифікувати вказаний автомобіль як вантажний.

Подібні правовідносини були предметом розгляду Верховним Судом у справі № 140/456/19, за наслідками розгляду якої ухвалено постанову від 10 грудня 2019 року, висновки якої приймаються до уваги колегією суддів під час касаційного перегляду судових рішень у цій справі.

Суди попередніх інстанцій врахували, що задекларований автомобіль на момент виготовлення заводом-виробником дійсно класифікований як вантажний, і на момент першої реєстрації автомобіля він також класифікувався як вантажний. Проте, за встановленими у цій справі обставинами, підтвердженими належними та достовірними доказами, в процесі експлуатації автомобіль було піддано конструктивним змінам, внаслідок чого в країні придбання автомобіля він у встановленому порядку був перереєстрований як легковий автомобіль. Позивач для митного оформлення надав офіційні документи країни походження товару (Польща) про те, що вказані конструктивні зміни були виконані хоча і не заводським способом, проте відомості про таке переобладнання були внесені до реєстраційних документів на транспортний засіб (свідоцтво про реєстрацію і технічний паспорт), і за своїми характеристиками цей автомобіль відповідає категорії М1, а тому позивачем не було допущено порушення норм митного законодавства при визначенні коду товару за УКТЗЕД.

Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, колегія суддів, враховуючи наведене регулювання спірних правовідносин, приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає нормам матеріального права, ухвалене із дотриманням норм процесуального права, але помилково було скасоване апеляційним судом, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 356 КАС України постанова суду касаційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Правила розподілу судових витрат визначає стаття 139 КАС України, відповідно до частини першої якої при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки за наслідками касаційного перегляду колегія суддів дійшла висновку про задоволення касаційної скарги та скасування постанови апеляційного суду із залишенням в силі рішення суду першої інстанції, має бути здійснений розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Позивачем за подання касаційної скарги у цій справі сплачено судовий збір в розмірі 3073, 60 грн згідно з квитанцією №ПН2170 від 18 жовтня 2019 року, відповідно, ця сума підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 139 341 345 352 355 356 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року у справі № 140/783/19 скасувати.

Залишити в силі рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14 травня 2019 року у справі № 140/783/19.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці ДФС (місцезнаходження: 44350, Волинська область, Любомльський район, с. Римачі, вул. Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ 39472698) судові витрати на сплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 3073 (три тисячі сімдесят три) грн 60 коп.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

М.М. Гімон

Н.Є. Блажівська

Є.А. Усенко ,

Судді Верховного Суду