Постанова
Іменем України
21 липня 2021 року
м. Київ
справа № 149/2470/18
провадження № 61-9904св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Хмільницька міська рада Вінницької області,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 23 січня 2019 року у складі судді Гончарук-Аліфанової О. Ю. та постанову Вінницького апеляційного суду від 10 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Денишенко Т. О., Рибчинського В. П., Голоти Л. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Хмільницької міської ради Вінницької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про визнання незаконними та скасування рішень.
Позов обґрунтований тим, що 26 січня 2012 року відповідач прийняв рішення № 503 про надання дозволу ОСОБА_2 на виготовлення технічної документації із землеустрою для оформлення права користування на умовах оренди (без зазначення площі) земельною ділянкою для садівництва, суміжною із присадибною земельною ділянкою позивача на АДРЕСА_1 .
05 липня 2012 року згідно з рішенням Хмільницької міської ради № 785 за фактичним використанням за встановленими тривалий час існуючими межовими знаками погоджено межу між земельними ділянками ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Рішенням міської ради від 06 вересня 2012 року № 861 ОСОБА_2 затверджена технічна документація із землеустрою та надана у користування на умовах оренди, терміном до 01 вересня 2020 року, суміжна з присадибною земельною ділянкою позивача земельна ділянка площею 365 кв. м.
31 травня 2012 року згідно з рішенням Хмільницької міської ради № 731 співвласникам садиби АДРЕСА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 наданий дозвіл на розроблення технічної документації на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею до 1 000,00 кв. м.
Відповідно до рішення міської ради від 27 листопада 2014 року № 1923, від 04 травня 2016 року № 314 продовжено термін дії рішення від 31 травня 2012 року № 731.
Згідно з рішенням від 28 березня 2016 року № 247 погоджена межа між земельними ділянками ОСОБА_3 на АДРЕСА_2 та землекористувачем на АДРЕСА_3 .
Відповідно до рішення міської ради від 14 червня 2016 року № 385 ОСОБА_3 затверджена технічна документація із землеустрою та надана у користування на умовах оренди строком до 01 серпня 2066 року земельна ділянка площею 616,0 кв. м для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, суміжна із присадибною земельною ділянкою на АДРЕСА_2 . Співвласниками будинку АДРЕСА_2 є чотири сім`ї: позивач та треті особи у справі, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Хмільницької міської ради Вінницької області.
Вказані рішення Хмільницької міської ради вимогам закону не відповідають, оскільки за будинком АДРЕСА_2 закріплена земельна ділянка площею 4 057,00 кв. м. Як наслідок, ОСОБА_3 виділена частина земельної ділянки із садиби позивача та третіх осіб. Аналогічна ситуація має місце щодо виділеної ОСОБА_2 земельної ділянки, яка не є суміжною, а фактично є частиною присадибної земельної ділянки на АДРЕСА_2 .
Оскаржуваними рішеннями порушені права усіх співвласників садиби, де проживає позивач, тобто незаконно виведено частини земельної ділянки цієї садиби. Міська рада порушила порядок передачі земельних ділянок, яким визначена певна процедура вирішення таких питань, вийшла за межі своєї компетенції, перевищила повноваження, втрутилася у право на мирне володіння майном.
Просила суд визнати незаконними та скасувати рішення 19 сесії Хмільницької міської ради Вінницької області 6 скликання від 26 січня 2012 року № 503 в частині, що стосується ОСОБА_2 ; пункт 1 рішення 23 сесії міської ради 6 скликання від 05 липня 2012 року № 785 щодо погодження меж ОСОБА_2 ; пункт 1 рішення 28 сесії міської ради 6 скликання від 06 вересня 2012 року № 861 щодо затвердження технічної документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду ОСОБА_2 ; рішення 23 сесії міської ради 6 скликання від 31 травня 2012 року № 731 в частині, що стосується ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 ; пункт 1 рішення 66 сесії міської ради 6 скликання від 27 листопада 2014 року № 1923 щодо продовження дії рішення 23 сесії міської ради 6 скликання від 31 травня 2012 року № 731 стосовно ОСОБА_3 ; рішення 12 сесії міської ради 7 скликання від 04 травня 2016 року № 314 в частині стосовно ОСОБА_3 ; рішення 10 сесії міської ради 7 скликання від 28 березня 2016 року № 247 в частині щодо погодження меж земельної ділянки ОСОБА_3 .
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області 23 січня 2019 року, залишеного без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 10 квітня 2019 року, в позові відмовлено.
Відмовивши у позові, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що згідно з пунктом 1 частини першої статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14 травня 2015 року буд. АДРЕСА_2 є багатоквартирним житловим будинком. Виділ частки саме прибудинкової території співвласнику багатоквартирного будинку, як того бажає позивач, заборонений законом, що не перешкоджає позивачу реалізувати її право, передбачене статтею 121 ЗК України щодо земельної ділянки, на яку така заборона не розповсюджується. Посилання позивача на площу земельної ділянки за буд. АДРЕСА_2 - 4 057,00 кв. м не підтверджено належними доказами, оскільки інвентаризаційна справа не відноситься до землевпорядної документації. Також суди дійшли висновку, що не підтверджені жодними доказами та не стосуються предмета спору доводи позивача про те, що треті особи фактично використовують земельні ділянки не тільки ті, що надані їм в оренду та позначені на кадастровій карті. Суди встановили, що рішення Хмільницької міської ради від 31 травня 2012 року в частині щодо ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 втратило чинність згідно з пунктами 3, 4 цього рішення. Суди дійшли висновку, що рішенням Хмільницької міської радине порушені права позивача при наданні в оренду ОСОБА_2 земельної ділянки зі зміною її цільового призначення, тому порушення відповідачем законодавства при прийняті відповідних рішень не можуть бути підставою для скасування цих рішень в межах цього позову, а є підставою для постановлення окремої ухвали.
23 січня 2019 року Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області постановив окрему ухвалу, якою до відома Хмільницького міського голови Редчика С. Б. довів про порушення міською радою земельного законодавства України при прийнятті рішень щодо оренди ОСОБА_2 земельної ділянки, суміжної до присадибної на АДРЕСА_2 . Суд встановив місячний термін з дня отримання копії окремої ухвали суду для надання відповіді про вжиті заходи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 23 січня 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 10 квітня 2019 року, просила скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 травня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.
У червні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 12 липня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення є незаконними, ухваленими з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушеннями норм процесуального права.
Суд апеляційної інстанції, підтримавши виснвок суду першої інстанції про відмову у позові, не взяв до уваги доводи апеляційної скарги, відхилив їх, не зазначивши причини.
Суд апеляційної інстанції необґрунтовано дійшов висновку про законність дій відповідача щодо погодження ним меж між земельними ділянками ОСОБА_2 на АДРЕСА_1 та ОСОБА_1 на АДРЕСА_4 за фактичним використанням цих земельних ділянок за встановленими та тривалий час наявними межовими знаками. Цей висновок суду апеляційної інстанції суперечить законодавству та правовому висновку Верховного Суду, що викладений у постанові від 07 червня 2018 року у справі № 336/149/17, провадження № 61-3567св17, в якій зазначено, що фактичне користування земельною ділянкою не створює права на неї незалежно від тривалості користування, якщо її не було надано у встановленому законом порядку.
Суди не з`ясували позовні вимоги та не дослідили докази, якими вони обґрунтовані. Предметом позову є порушення міською радою вимог статей 42 89 ЗК України та Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». Натомість суди розглядали питання про приватизацію земельної ділянки.
Також суди, дійшовши висновку, що позивач не надала доказів щодо дійсної площі прибудинкової території 4 057,00 кв. м, не надали оцінки тому факту, що відповідач підтвердив саме такий її розмір. Зазначене є порушенням частини першої статті 82 ЦПК України щодо оцінки доказів судами.
Суди дійшли неправильного висновку, що надані земельні ділянки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 суміжні до буд. АДРЕСА_2 , оскільки згідно із копією інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та пункту 1 рішення від 31 травня 2012 року № 731 щодо ОСОБА_3 , членів сім`ї Кондратюк, рішеннями від 26 січня 2012 року № 503, від 06 вересня 2012 року № 861 щодо ОСОБА_2 , ці земельні ділянки належать до прибудинкової території будинку АДРЕСА_2 .
Висновки судів, що відповідач як орган територіальної громади не заявляє про порушення власними рішеннями суспільного інтересу не узгоджуються із Конституцією України, Першим протоколом до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, правовими висновками Європейського суду з прав людини та Верховного Суду.
Неправомірною є відмова суду апеляційної інстанцію про посвідчення довіреності від імені позивача на ім`я ОСОБА_7 на представництво прав та інтересів позивача в суді, оскільки останній має вищу юридичну освіту, досвід роботи в галузі права, а позивач має право особисто обирати собі представника.
Аргументи інших учасників справи
Відзив Хмільницької міської ради Вінницької області на касаційну скаргу мотивований тим, що оскаржувані судові рішення є законними, ухваленими з додержанням норм матеріального і процесуального права.
У касаційній скарзі позивач не зазначила, що саме не було досліджено судами та які несприятливі наслідки настали для позивача. Заявник не вказала та не обґрунтувала, у чому полягає порушення Хмільницькою міською радою норм статей 42 та 89 ЗК України.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 є співвласниками кв. АДРЕСА_4 , що становить 24/100 частини будинку.
ОСОБА_3 , ОСОБА_10 є співвласниками кв. АДРЕСА_6
ОСОБА_11 , ОСОБА_2 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 належить кв. АДРЕСА_1 , що становить 28/100 частини будинку.
Рішенням Хмільницької міської ради від 17 січня 2008 року співвласникам будинковолодіння АДРЕСА_2 ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право на земельну ділянку під жилим будинком, господарськими будівлями і спорудами (за винятком земельної ділянки під зеленими насадженнями загального користування та самочинно збудованими господарськими будівлями спорудами з боку АДРЕСА_3 ), яке не було виконане через відсутність згоди співласників будинку.
Рішенням Хмільницької міської ради від 26 січня 2012 року серед інших ОСОБА_2 , співвласнику домоволодіння АДРЕСА_2 надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою для оформлення документів, що посвідчують право користування на умовах оренди земельної ділянки, суміжної до присадибної на АДРЕСА_1 , для ведення садівництва.
26 березня 2012 року складено протокол погодження (встановлення) та закріплення меж земельної ділянки ОСОБА_2 , загальною площею 0,0365 га, який ОСОБА_1 не підписала.
Рішенням Хмільницької міської ради від 05 липня 2012 року погоджено межу між земельними ділянками ОСОБА_2 на АДРЕСА_1 та ОСОБА_1 на АДРЕСА_4 , за фактичним використанням вказаних земельних ділянок за встановленими та тривалий час існуючими межовими знаками.
Рішенням Хмільницької міської ради від 06 вересня 2012 року ОСОБА_2 затверджено технічну документацію із землеустрою та надано в користування на умовах оренди земельну ділянку, площею 365,0 кв. м, для ведення садівництва, суміжну до присадибної на АДРЕСА_1 , терміном до 01 вересня 2020 року, встановлено орендну плату.
Рішенням Хмільницької міської ради від 26 червня 2014 рок ОСОБА_2 збільшено розмір орендної плати за земельну ділянку для ведення городництва на АДРЕСА_2 .
Рішенням Хмільницької міської ради від 31 травня 2012 року:
- ОСОБА_3 співвласнику будинковолодіння АДРЕСА_2 , надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою для оформлення документів, що посвідчують право користування на умовах оренди для будівництва та обслуговування власної частини жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_8 в частині, що необхідна для її обслуговування, площею до 1 000,00 кв. м;
- ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 співвласникам будинковолодіння АДРЕСА_2 , надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою для оформлення документів, що посвідчують право користування на умовах оренди для будівництва та обслуговування власної частини жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_9 , в частині, що необхідна для її обслуговування, площею до 1 000,00 кв. м;
Суди встановили, що згідно з пунктами 3, 4 цього рішення, фізичним особам землекористувачам протягом чотирьох місяців з дня прийняття рішення необхідно розробити і погодити в установленому законом порядку технічну документацію із землеустрою та забезпечити подання її на затвердження до Хмільницької міської ради, в разі невиконання цих вимог, рішення щодо землекористувачів, які їх не виконали, втрачає чинність.
У ОСОБА_3 та ОСОБА_15 , що проживають за адресою: АДРЕСА_3 , був межовий спір.
Рішенням Хмільницької міської ради від 30 січня 2014 року ОСОБА_3 відмовлено в погодженні меж із земельною ділянкою ОСОБА_16 на АДРЕСА_3 .
Рішенням Хмільницької міської ради від 27 листопада 2014 року ОСОБА_3 продовжено дію рішення від 31 травня 2012 року, терміном на один рік.
Рішенням Хмільницької міської ради від 28 березня 2016 року погоджено межу між земельними ділянками ОСОБА_3 , суміжною до будинковолодіння АДРЕСА_2 , та ОСОБА_17 на АДРЕСА_3 .
Рішенням Хмільницької міської ради від 04 травня 2016 року ОСОБА_3 продовжено дію рішення від 31 травня 2012 року, терміном на один рік.
Рішенням Хмільницької міської ради від 31 жовтня 2013 року ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для наступного оформлення права користування на умовах оренди, орієнтовною площею 50,0 кв. м для обслуговування господарських будівель і споруд, суміжну до будинковолодіння АДРЕСА_2 . Зі слів позивача, це рішення не виконане, оскільки Хмільницька міська рада рішення їй не видавала, незважаючи на неодноразові звернення.
Позивач неодноразово зверталась до різних суб`єктів з приводу виділення їй належної їй частки земельної ділянки, виходячи з розміру 40 сотих, починаючи з кінця 2013 року.
На звернення позивача на ім`я Віце-прем`єр міністра України надано відповідь Державною інспекцією сільського господарства України від 12 грудня 2014 року щодо порядку приватизації земельних ділянок.
Листами Хмільницьких міських голів від 24 лютого 2015 року та 31 грудня 2015 року позивачу роз'яснено порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні житлові будинки.
За заявою позивача з січня 2016 року до вересня 2017 року Хмільницький ВП Калинівського ВП ГУНП України у Вінницькій області проводив досудове розслідування щодо службового підроблення посадовими особами Хмільницької міської ради Вінницької області при оформленні документів на земельну ділянку на АДРЕСА_2 у 2012 році. Постановою від 19 вересня 2017 року кримінальне провадження закрите у зв`язку з відсутністю складу злочину в діях службових осіб Хмільницької міської ради Вінницької області.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 14 червня 2018 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Хмільницької міської ради Вінницької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , про визнання протиправними та скасування рішень, закрите.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
Касаційна скарга у цій справі подана у травні 2019 року, а тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-ІХ.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваних судових рішень, обговоривши доводи касаційної скарги, відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Предметом спору у цій справі є визнання незаконними та скасування рішень Хмільницької міської ради Вінницької області.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги (частини перша та друга статті 11 ЦПК України у редакції, чинній на час відкриття провадження у справі та розгляду справи судом першої інстанції).
Верховний Суд зазначає, що під час здійснення правосуддя у цивільних справах суд першої інстанції, неухильно дотримуючись норм матеріального та процесуального права, повинен забезпечити їх справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Ухвалення законного і справедливого судового рішення передбачає правильне визначення сторін у справі.
Відповідно до частини першої статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Верховний Суд зазначає, що відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач залучається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, провадження № 61-61цс18, зазначено, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Вирішуючи питання про склад осіб, які братимуть участь у справі, суд повинен враховувати характер спірних правовідносин, визначену ним норму матеріального права, яка підлягає застосуванню до правовідносин, та матеріально-правовий інтерес у вирішенні справи.
У разі пред`явлення позову не до всіх відповідачів суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів відповідачів. Суд зобов`язаний вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і стосовно тих відповідачів, які зазначені у ньому. За клопотанням позивача у разі неможливості розгляду справи без участі співвідповідача чи співвідповідачів у зв`язку з характером спірних правовідносин суд залучає його чи їх до участі у справі, що визначено статтею 51 ЦПК України.
Неналежна сторона у цивільному процесі - це особа, стосовно якої суд встановив, що вона не є ймовірним суб`єктом тих прав, свобод, законних інтересів чи юридичних обов`язків, щодо яких суд повинен ухвалити рішення, і у зв`язку з цим проведено її заміну або ухвалено рішення про відмову в позові.
Належними сторонами у справі є особи, між якими виник спір, який є предметом розгляду та вирішення судом, і які є суб`єктами спірних матеріальних правовідносин.
Верховний Суд зазначає, що пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в позові.
Позивач пред`явила вимоги про визнання незаконними та скасування рішення 19 сесії Хмільницької міської ради Вінницької області 6 скликання від 26 січня 2012 року № 503 в частині, що стосується ОСОБА_2 ; пункту 1 рішення 23 сесії міської ради 6 скликання від 05 липня 2012 року № 785 щодо погодження меж ОСОБА_2 ; пункту 1 рішення 28 сесії міської ради 6 скликання від 06 вересня 2012 року № 861 щодо затвердження технічної документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду ОСОБА_2 ; рішення 23 сесії міської ради 6 скликання від 31 травня 2012 року № 731 в частині, що стосується ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 ; пункту 1 рішення 66 сесії міської ради 6 скликання від 27 листопада 2014 року № 1923 щодо продовження дії рішення 23 сесії міської ради 6 скликання від 31 травня 2012 року № 731 стосовно ОСОБА_3 ; рішення 12 сесії міської ради 7 скликання від 04 травня 2016 року № 314 в частині стосовно ОСОБА_3 ; рішення 10 сесії міської ради 7 скликання від 28 березня 2016 року № 247 в частині щодо погодження меж земельної ділянки ОСОБА_3 .
Отже, позовні вимоги пред`явлені лише до одного належного відповідача -Хмельницької міської ради, проте такі вимоги мали бути пред`явлені також до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 - осіб, на підставі звернень яких Хмільницька міська рада Вінницької області надала дозвіл на затвердження технічної документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду та погодження її меж. Отже, оспорювані рішення стосуються їх прав та інтересів.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, порушив вимоги цивільного процесуального закону, не з`ясував коло належних відповідачів, не вирішив питання про залучення усіх суб`єктів, які мають відповідати за позовом у межах заявлених позовних вимог, як відповідачі.
Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в позові, проте вирішення позову з неналежним відповідачем не може мати наслідки встановлення судом обставин справи та викладення у рішенні відповідних висновків щодо відмови в позові з інших підстав.
З огляду на це Верховний Суд дійшов висновку про скасування оскаржуваних судових рішень та ухвалення нового рішення у справі про відмову в позові.
Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно із пунктом 3 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
Відповідно до частин першої - третьої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги частково, скасування судових рішень та ухвалення нового рішення про відмову в позові.
Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки позивачу відмовлено в позові з інших підстав, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.
Керуючись статтями 400 409 412 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 23 січня 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 10 квітня 2019 року скасувати та ухвалити нове рішення.
У позові ОСОБА_1 до Хмільницької міської ради Вінницької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про визнання незаконними та скасування рішень, відмовити.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий О. В. Ступак
Судді: І. Ю. Гулейков
А. С. Олійник
С. О. Погрібний
В. В. Яремко