№ 1519/2-4388/11 - Судова практика України - Законодавство України

Постанова

Іменем України

17 січня 2022 року

м. Київ

справа № 1519/2-4388/11

провадження № 61-16494св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,

учасники справи:

стягувач - акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Корпорейшн»,

боржники: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Одеського апеляційного суду від 26 березня 2020 року у складі колегії суддів: Вадовської Л. М., Ващенко Л. Г., Колеснікова Г. Я.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог,

Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 28 вересня 2011 року в справі №2/1519/4388/11 позов АТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.

Стягнуто ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 262 830,02 доларів США, що за курсом Національного банку України станом на 11 березня 2011 року становить 2 085 582,49 грн.

27 листопада 2018 року АТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулось до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа про стягнення з боржника ОСОБА_2 заборгованості в сумі 2 085 582,49 грн, поновлення строку пред`явлення до виконання виконавчого документа про стягнення з боржника ОСОБА_2 заборгованості в сумі 2 085 582,49 грн.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 15 травня 2019 року в задоволенні заяви про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення виконавчого документу до виконання відмовлено.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Одеського апеляційного суду від 26 березня 2020 року апеляційну скаргу АТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено.

Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 15 травня 2019 року скасовано.

Заяву АТ «Райффайзен Банк Аваль» про видачу дублікату виконавчого документа, поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання задоволено.

Поновлено АТ «Райффайзен Банк Аваль» строк для пред`явлення до виконання виконавчого документа, виданого 30 січня 2012 року Малиновським районним судом м. Одеси, щодо боржника ОСОБА_2 на виконання рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 28 вересня 2011 року у справі № 2/1519/4388/11 про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної філії АТ «Райффайзен Банк Аваль» за кредитним договором від 25 травня 2007 року № 014/0028/74/75474 заборгованості в загальній сумі 262 830,02 доларів США, що за курсом НБУ станом на 11 березня 2011 року еквівалентно 2 085 582,49 грн, яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 103 243,91 доларів США, що еквівалентно 819 250,75 грн, заборгованості за відсотками у розмірі 33 811,12 доларів США, що еквівалентно 268 294,62 грн, пені за прострочення тіла кредиту у розмірі 52 964,08 доларів США, що еквівалентно 420 275,27 грн, пені за прострочення відсотків по кредиту у розмірі 72 810,91 доларів США, що еквівалентно 577 761,85 грн.

Видано АТ «Райффайзен Банк Аваль» дублікат виконавчого листа, виданого 30 січня 2012 року Малиновським районним судом м. Одеси, щодо боржника ОСОБА_2 на виконання рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 28 вересня 2011 року у справі № 2/1519/4388/11 про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної філії АТ «Райффайзен Банк Аваль» за кредитним договором від 25 травня 2007 року № 014/0028/74/75474 заборгованості в загальній сумі 262 830,02 доларів США, що за курсом НБУ станом на 11 березня 2011 року еквівалентно 2 085 582,49 грн, яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 103 243,91 доларів США, що еквівалентно 819 250,75 грн, заборгованості за відсотками у розмірі 33 811,12 доларів США, що еквівалентно 268 294,62 грн, пені за прострочення тіла кредиту у розмірі 52 964,08 доларів США, що еквівалентно 420 275,27 грн, пені за прострочення відсотків по кредиту у розмірі 72 810,91 доларів США, що еквівалентно 577 761,85 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючи заяву, суд апеляційної інстанції виходив із того, що суду не надано доказів того, що виконавчий документ № 2-4388/11, виданий 30 січня 2012 року, повернуто стягувачу належним чином та отримано останнім. Враховуючи те, що має місце втрата виконавчого документа, тому наявні підстави для видачі його дубліката.

Також судом зазначено, що причини пропуску строку пред`явлення виконавчого документа до виконання обумовлені його втратою не з вини стягувача, тому причини пропуску строку пред`явлення його до виконання є поважними.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У жовтні 2021 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 .

Ухвалою Верховного Суду від 02 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.

Аргументи учасників справи

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судм норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судове рішення апеляційного суду та відмовити у задоволенні заяви.

Підставою касаційного оскарження заявник зазначає застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 127/2871/16-ц, провадження № 61-4668св18, від 03 листопада 2020 року у справі № 916/16/17, провадження № 12-48гс20, від 22 жовтня 2018 року у справі № 2-824/2009, провадження № 61-5388св18, від 15 листопада 2018 року у справі № 474/783/17, провадження № 61-29св17, від 10 жовтня 2018 року у справі № 2-504/11, провадження № 61-41846св18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Крім того, підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення норм процесуального права, оскільки суди розглянули справу за відсутності учасника справи, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга мотивована тим, що вона не була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи.

Відзиву на касаційну скаргу позивачем не подано

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 28 вересня 2011 року в справі № 2/1519/4388/11, зокрема, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» за кредитним договором № 014/0028/74/75474 від 25 травня 2007 року заборгованість в загальному розмірі 262 830,02 доларів США, що за курсом Національного банку України станом на 11 березня 2011 року еквівалентно 2 085 582,49 грн.

30 січня 2012 року Малиновським районним судом м. Одеси видано виконавчий лист № 2-4388/11 про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної філії АТ «Райффайзен Банк Аваль» за кредитним договором № 014/0028/74/75474 від 25 травня 2007 року заборгованості в загальному розмірі 262 830,02 доларів США, що за курсом Національного банку України станом на 11 березня 2011 року еквівалентно 2 085 582,49 грн, яка складається із: заборгованості за кредитом - 103 243,91 доларів США, що еквівалентно 819 250,75 грн, заборгованості за відсотками - 33 811,12 доларів США, що еквівалентно 268 294,62 грн, пені за прострочення тіла кредиту - 52 964,08 доларів США, що еквівалентно 420 275,27 грн, пені за прострочення відсотків по кредиту - 72 810,91 доларів США, що еквівалентно 577 761,85 грн.

Постановою від 19 липня 2013 року державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції в Одеській області за заявою стягувача АТ «Райффайзен Банк Аваль» відкрито щодо боржника ОСОБА_2 виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-4388/11, виданого 30 січня 2012 року Малиновським районним судом м. Одеси, про стягнення солідарно на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості в загальній сумі 262 830,02 доларів США, що за курсом Національного банку України станом на 11 березня 2011 року еквівалентно 2 085 582,49 грн.

За даними автоматизованої системи виконавчого провадження було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Зі змісту відповіді Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси на запит АТ «Райффайзен Банк Аваль» про надання інформації щодо виконання виконавчого листа № 2-4388/11, виданого Малиновським районним судом м. Одеси 30 січня 2012 року, про стягнення з ОСОБА_2 солідарно на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості в сумі 2 085 582,49 грн, вбачається, що виконавче провадження на виконанні у відділі не перебуває. Крім того, зазначено, що термін зберігання завершених проваджень закінчився, тому більш детальну інформацію надати не можливо.

Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 15 травня 2019 року скасовано.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Касаційна скарга ОСОБА_2 , серед іншого, мотивована тим, що вона не була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи.

Розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи (стаття 211 ЦПК України).

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (частина перша статті 223 ЦПК України).

Про відкладення розгляду справи постановляється ухвала(частина шоста статті 223 ЦПК України).

Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи (частина шоста статті 128 ЦПК України).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 не була належним чином повідомлена про розгляд справи в суді першої інстанції.

Згідно частини третьої статті 368 ЦПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи(стаття 372 ЦПК України).

У липні 2019 року АТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулось до апеляційного суду з апеляційною скаргою на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 15 травня 2019 року.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 06 серпня 2019 року поновлено АТ «Райффайзен Банк Аваль» строк на апеляційне оскарження ухвали суду.

Відкрито апеляційне провадження та витребувано справу з місцевого суду.

З супровідного листа вбачається, що ухвала Одеського апеляційного суду від 06 серпня 2019 року та копія апеляційної скарги направлялись ОСОБА_2 .

Конверт із вказаною ухвалою повернувся до апеляційного суду із відміткою «за закінченням терміну зберігання» (т. 3, а. с. 32-33).

27 вересня 2019 року ухвала Одеського апеляційного суду від 06 серпня 2019 року та копія апеляційної скарги повторно направлялись ОСОБА_2 , проте також повернулись до апеляційного суду із відміткою «за закінченням терміну зберігання» (т. 3, а. с. 49-51).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 20 вересня 2019 року справу призначено до розгляду на 26 березня 2020 року.

Конверт із вказаною ухвалою також повернувся до апеляційного суду із відміткою «за закінченням терміну зберігання» (т. 3, а. с. 40-42).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17 (провадження № 14-507цс18) зроблено висновок, що «приписи ЦПК України як на момент ухвалення заочного рішення, так і на момент розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду не дозволяють дійти висновку, що повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» є доказом належного інформування відповідача про час і місце розгляду справи. Окрім того, за змістом висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» не свідчить про відмову сторони від одержання повістки чи про її незнаходження за адресою, повідомленою суду».

Отже, з наведеного вбачається, що знайшли підтвердження доводи касаційної скарги ОСОБА_2 про те, що її не було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи.

Європейський суд з прав людини вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року).

Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).

Суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов`язкове скасування судового рішення (частина четверта статті 401 ЦПК України).

Судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою (пункт 5 частини першої статті 411 ЦПК України).

Оскільки встановлено підстави для обов`язкового скасування постанови апеляційного суду, то суд касаційної інстанції інші доводи касаційної скарги не аналізує.

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку про те, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції постановлена без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 401, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного суду від 26 березня 2020 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Н. Ю. Сакара

О. В. Білоконь

О. М. Осіян