Постанова

Іменем України

31 серпня 2022 року

м. Київ

справа № 521/6739/11

провадження № 61-12575св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.

суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

за позовом Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради,

позивач - Малиновська районна адміністрація Одеської міської ради,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , правонаступником якої є ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

треті особи: ОСОБА_5 , управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради,

за позовом ОСОБА_5

позивач - ОСОБА_5 ,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , правонаступником якої є ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 17 жовтня 2017 року в складі судді Целуха А. П. та на постанову Одеського апеляційного суду від 24 червня 2021 року в складі колегії суддів Цюри Т. В., Гірняк Л. А., Сегеди С. М.,

ВСТАНОВИВ :

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2011 року Малиновська районна адміністрація Одеської міської ради звернулася з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про зобов`язання привести самочинно реконструйовані квартири до попереднього стану.

В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 ; ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 є власниками квартири АДРЕСА_2 .

Відповідачі без дозвільних документів провели реконструкцію обох квартир шляхом знесення внутрішньої стіни загальної кухні та будівництва ванної кімнати площею - 6 м2. У результаті самочинної реконструкції змінені площі квартир АДРЕСА_1 , які не відповідають державним будівельним нормам.

Вважаючи, що такі дії відповідачів не відповідають нормам чинного законодавства України та порушують права інших мешканців будинку, розташованого на АДРЕСА_4 , Малиновська районна адміністрація Одеської міської ради, звертаючись з указаним позовом на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», просила:

зобов`язати ОСОБА_2 за свій рахунок привести самочинно реконструйовану квартиру № 5 до попереднього стану згідно із планом поверхів будівлі літера «А» по АДРЕСА_4 за № 377 від 14 травня 2002 року;

зобов`язати ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за свій рахунок привести самочинно реконструйовану квартиру №4 до попереднього стану згідно із планом поверхів будівлі літера «А» по АДРЕСА_4 за № 377 від 14 травня 2002 року.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 29 вересня 2011 року позов Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради об`єднано в одне провадження з позовом поданим у серпні 2011 року ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю, стягнення моральної шкоди.

Позовні вимоги ОСОБА_5 обґрунтовані тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_6 . Відповідачі як власники квартир АДРЕСА_1 здійснили їх самочинну реконструкцію, а саме: об`єднали вказані квартири в одну квартиру шляхом знесення внутрішньої стіни між квартирами та переобладнали кухню і вітальню. На проведення зазначених ремонтних робіт відповідачі не отримували дозвільних документів та не розробляли відповідну проєктну документацію. Внаслідок проведення відповідачами реконструкції квартир № 4 , № 5 у квартирі позивача обвалилася стеля та зазнали значних пошкоджень стіни всього будинку.

Крім того вказаними діями відповідачів їй заподіяно моральну шкоду, яку позивачка оцінює на власний розсуд в 5 000 грн та вважає, що ця сума буде достатньою для відновлення її душевної рівноваги. Моральна шкода виразилась в душевних стражданнях, пережитих нею у зв`язку із неможливістю проживання у своїй квартирі та необхідністю відновлювати порушення своїх прав у різних інстанціях.

ОСОБА_5 просила:

усунути перешкоди в користуванні квартирою АДРЕСА_6 шляхом зобов`язання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за власний рахунок привести самочинно реконструйовані квартири АДРЕСА_1 до попереднього стану відповідно до їх технічної документації;

стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 5 000 грн моральної шкоди.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 15 травня 2019 року в якості правонаступника ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , залучено ОСОБА_1 .

Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 17 жовтня 2017 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 24 червня 2021 року, позов Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради та позов ОСОБА_5 залишено без задоволення.

Відмовляючи у задоволенні позову Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, суди виходили з того, що здійсненні відповідачами ремонтні роботи і переобладнання квартир № 4 і № 5 не є самочинним будівництвом, оскільки на їх здійснення не потребуються дозволи, роботи здійснені в межах квартир (без захоплення або використання додаткової площі), без втручання в капітальні (несучі) конструкції і внутрішньобудинкові системи загального користування. У рамках цієї справи судовими експертизами і висновками фахівців в галузі будівництва при дослідженні квартир № 4 і № 5 не виявлено порушень будівельних норм та санітарних правил, в тому числі і таких, що загрожують життю та здоров`ю людини, які могли статись внаслідок переобладнання квартир і здійснення у них ремонтних робіт.

Суди зазначили, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів порушення будівельних норм і правил, а саме технічного стану основних несучих і захищаючих конструктивних елементів після реконструкції, а також відхилення конструктивних і планувальних рішень будівельних, санітарно-технічних і протипожежних нормативних вимог згідно ДБН В. 2.2-15-2005 «Жилі споруди» та вимогам ДБН В. 1.1-7. які були здійсненні при переобладнанні спірних квартир і здійсненні у них ремонту, а тому такі дії відповідачів не порушують прав інших осіб та інтересів суспільства, і правила експлуатації та не впливають на міцність і безпечність будинку АДРЕСА_4 .

Щодо позовних вимог ОСОБА_5 суди зазначили, що нею не доведено у встановленому законом порядку порушення відповідачами її майнових прав, оскільки відсутній причинно-наслідковий зв`язок між ушкодженнями її квартири та веденням реконструкції квартир № 4 , № 5 .

Апеляційний суд відхилив доводи ОСОБА_5 про необхідність врахування висновку будівельно-технічної експертизи Одеського відділення Науково-Виробничий центр «ЕКОСТРОЙ» від 06 квітня 2015 року № б/н, який підтверджує причинно-наслідковий зв`язок між ушкодженнями її квартири та проведеними відповідачами переобладнаннями, оскільки цей висновок є суперечливим.

Враховуючи не доведеність позовних вимог ОСОБА_5 , суди вважали, що вимоги про стягнення моральної шкоди не підлягають задоволенню.

Аргументи учасників справи

У липні 2021 року ОСОБА_5 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 17 жовтня 2017 року та постанову Одеського апеляційного суду від 24 червня 2021 року,у якій просить їх скасувати як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права й порушенням норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення пред`явлених у цій справі позовних вимог.

Касаційна скарга з урахуванням уточнень мотивована тим, що:

суд першої інстанції неправильно встановив фактичні обставини справи, надав невірну оцінку доказам, що призвело до неправильного вирішення справи, суд апеляційної інстанції вказані недоліки суду першої інстанції не усунув;

незаконне проведення реконструкції квартир № 4 , № 5 підтверджується службовою запискою відділу контролю за самочинним будівництвом КП ЖКС «Черемушки» № 1000-1078 від 04 листопада 2008 року, актом від 24 жовтня 2008 року, складеним комісією співробітників КП ЖКС «Черемушки», протоколами про адміністративне правопорушення за статтею 150 КУпАП від 26 серпня 2008 року, технічним паспортом на об`єднану квартиру № 4, № 5 від 11 вересня 2008 року, а тому висновок судів про те, що проведена реконструкція квартир не є самочинним будівництвом, є помилковим;

під час розгляду цієї справи проведено дві судові будівельні експертизи, які суперечать одна одній. Суди під час вирішення справи взяли за основу висновок експертизи № 9802/23 від 19 березня 2013 року, який свідчить про відсутність будь-яких порушень під час проведення реконструкції квартир. При цьому будь-яких мотивів відхилення висновку експертизи від 06 квітня 2015 року № б/н, яким встановлено наявність причинно-наслідкового зв`язку між пошкодженнями у квартирі позивача і проведенням реконструкції в квартирах № 4 , № 5 , у своїх рішеннях не навели. Крім того, не приймаючи до уваги висновок будівельно-технічної експертизи НВЦ «Екострой» від 06 квітня 2015 року № б/н, суди не навели відповідних обґрунтувань та не звернули уваги на положення статті 7 Закону України «Про судову експертизу», згідно з якою судову експертизу можуть проводити також інші фахівці з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених законом. За таких обставин саме по собі проведення вказаної експертизи інженером-спеціалістом, а не судовим експертом не може слугувати підставою для відхилення такого висновку.

Аналізуючи норми Закону України «Про архітектурну діяльність», ОСОБА_5 вказує, що відповідачам перед початком проведення робіт з реконструкції квартир необхідно було отримати: вихідні дані для проєктування, погоджений та затверджений проєкт, робочу документацію для будівництва, дозвіл на будівництво з органу місцевого самоврядування, дозвіл на початок виконання будівельних робіт від інспекції архітектурно-будівельного контролю. Проте, відповідачі вказаних документів не отримували, що є підставою для визнання проведеної відповідачами реконструкції самочинним будівництвом та, як наслідок, підставою для зобов`язання відповідачів привести у попередній стан переобладнані квартири.

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду відзив, у якому просила касаційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржених судових рішень. Вказує, що суди зробили правильний висновок про відсутність підстав для задоволення позову як Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, так і ОСОБА_5 , оскільки матеріали справи не містять належних і допустимих доказів істотного порушення відповідачами будівельних норм й правил при здійсненні переобладнання квартир.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 07 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_5 .

Ухвалою Верховного Суду від 17 грудня 2021 року касаційну скаргу Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради визнано неподаною та повернуто особі, яка її подала.

Ухвалою Верховного Суду від 17 серпня 2022 року справу за касаційною скаргою ОСОБА_5 призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 07 жовтня 2021 року вказано, що касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах).

Зміст касаційної скарги з урахуванням принципу диспозитивності свідчить про те, що судові рішення оскаржуються в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом зобов`язання привести самочинно реконструйовані квартири до попереднього стану, в тому судові рішення першої та апеляційної інстанції в іншій частині Верховним Судом не переглядаються.

Фактичні обставини справи

Суди встановили, що:

квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_2 , правонаступником якої є ОСОБА_1 ;

квартира АДРЕСА_2 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3

квартира АДРЕСА_6 належить на праві власності ОСОБА_5 .

Власники квартир № 4 , № 5 здійснили їх реконструкцію шляхом їх об`єднання в одну квартиру загальною площею 53,4 м2.

Відповідно до висновку Одеського науково-дослідницького інституту судових експертиз № 9802/23 від 19 березня 2013 року встановлено, що:

причина незадовільного технічного стану частини квартири АДРЕСА_6 є невчасний поточний її ремонт, який повинен виконуватися власником квартири згідно Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, договору надання комунальних послуг та Житлового Кодексу України;

стіна, розташована між житловою кімнатою квартири № 5 та житловою кімнатою квартири № 4 , є самонесучою дерев`яною перегородкою до проведення її заміни на перегородку із газоблоку. Самостійний демонтаж, заміна і перенесення перегородки можливий і не є самочинним відповідно до пункту 3.2. Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації нерухомого майна;

перепланування квартири АДРЕСА_1 , з урахуванням розташованої над ними квартири № 9 можливе;

незадовільний технічний стан основних конструктивних елементів та оздоблювальних матеріалів частини квартири № 9 виник не в результаті внутрішньої реконструкції квартир № 4 , № 5 , а через невчасне виконання поточного ремонту.

Відповідно до висновку будівельно-технічної експертизи Одеського відділення науково-виробничий центр «ЕКОСТРОЙ» від 06 квітня 2015 року встановлено, що:

технічний стан частини будівлі житлового будинку АДРЕСА_4 відповідно до класифікації діючих будівельних норм - оцінюється як «незадовільний» із зносом 46%;

у квартирі № 9 виявлено основні ушкодження в несучих і огороджувальних конструкціях, елементах і деталях квартири: тріщини різного напрямку у внутрішніх стелях і перегородках шириною розкриття від 1 до 3 мм, тріщини в штукатурному шарі стелі, сліди замокання на стелі, тріщини в місці примикання перекриття і стін шириною розкриття до 3 мм;

в результаті проведення обстеження установлено причинно-наслідковий зв`язок між ушкодженнями в квартирі № 9 та веденням реконструкції у квартирах № 4 , № 5 , а саме, що основна частина пошкоджень в несучих і огороджувальних конструкціях квартири № 9 виникла в результаті виконання робіт з реконструкції приміщень квартир № 4 , № 5 , розташованих на першому поверсі, які проводилися у 2008 році; під час виконання робіт з реконструкції вказаних квартир були допущені відхилення від технологічної послідовності виконання робіт, допускалися ударні, механічні дії на конструкції та інші ушкодження; зафіксовані в квартирі № 9 пошкодження не носять аварійний характер, проте перешкоджають експлуатації та умовам проживання.

Позиція Верховного Суду

У справі, що переглядається, ОСОБА_5 пред`явила позов про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом приведення самочинно реконструйованих квартир АДРЕСА_1 до попереднього стану, залучивши до участі в справі як відповідачів: власника квартири № 5 - ОСОБА_2 , правонаступником якої є ОСОБА_1 та одного зі співвласників квартири № 4 - ОСОБА_1 .

Суди встановили, що на момент пред`явлення позову співвласниками квартири АДРЕСА_2 є: ОСОБА_1 (1/3 частка), ОСОБА_3 (1/3 частка), ОСОБА_4 (1/3 частка).

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Відповідно до статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати від 03 листопада 2021 року в справі № 756/6840/16 (провадження № 61-4435св20) зазначено, що «належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача».

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Тобто, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

У справі, що переглядається, зміст і характер відносин між учасниками справи з урахуванням установлених судами попередніх інстанцій обставин справи свідчать, що спір виник з приводу зобов`язання провести самостійно реконструйовані квартири № 4 , № 5 . При цьому квартира № 4 на праві спільної часткової власності в рівних частинах належить усім трьом її співвласникам: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , проте ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , не залучені до участі в справі як відповідачі за позовом ОСОБА_5 .

За таких обставин у задоволенні позову ОСОБА_5 слід було відмовити саме внаслідок неналежного складу співвідповідачів.

Оскільки суди зробили правильний висновок про відмову в задоволенні позову ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні квартирою, однак помилилися щодомотивів такої відмови, судові рішення в оскарженій частині підлягають зміні шляхом викладення їх мотивувальних частин у редакції цієї постанови.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).

У зв`язку з необхідністю врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 листопада 2021 року в справі № 756/6840/16 (провадження № 61-4435св20), касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскаржені рішення суду першої та апеляційної інстанції в частині позовних вимог ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні власністю підлягають зміні шляхом викладення їх мотивувальних частин у редакції цієї постанови.

Керуючись статтями 400 410 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 17 жовтня 2017 року та постанову Одеського апеляційного суду від 24 червня 2021 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , правонаступником якої є ОСОБА_1 , про усунення перешкод у користуванні власністю змінити, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук