Постанова

Іменем України

04 березня 2020 року

м. Київ

справа № 1527/14123/12

провадження № 61-35767св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси Міністерства оборони України,

відповідач - ОСОБА_1 , яка також діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 ,

третя особа - орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Аліної Сніжани Степанівни на окрему ухвалу Апеляційного суду Одеської області у складі колегії суддів: Гірняк Л. А., Погорєлової С. О.,

Дрішлюка А. І., від 21 вересня 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2012 року Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси Міністерства оборони України (далі - КЕВ м. Одеси) звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , яка також діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , третя особа - орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, про виселення без надання іншого жилого приміщення.

Короткий зміст судових рішень першої інстанції

Заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси у складі судді Пепеляшкова О. С. від 26 лютого 2013 року позов задоволено. Виселено ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з квартири

АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.

10 липня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції про перегляд заочного рішення.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси у складі судді Аліної С. С. від 11 липня 2017 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без розгляду.

Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що заявник звернулася до суду з пропуском десятиденного строку, встановленого статтею 228 ЦПК України 2004 року, для подання заяви про перегляд заочного рішення, а тому її слід залишити без розгляду на підставі частини другої статті 72 ЦПК України 2004 року.

Короткий зміст ухвал суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 21 вересня 2017 року ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 11 липня 2017 року скасовано, питання про перегляд заочного рішення передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

21 вересня 2017 року Апеляційним судом Одеської області постановлено окрему ухвалу щодо судді Суворовського районного суду м. Одеси

Аліної С. С.

Окрема ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що копію заочного рішення ОСОБА_1 отримала 30 червня 2017 року та 10 липня 2017 року звернулася до суду із заявою про його перегляд, тобто у строки, встановлені статтею 228 ЦПУ України. При цьому відповідно до частини третьої статті 231 ЦПК України 2004 року за результатом розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку. Таким чином апеляційний суд вважав, що постановлена під головуванням судді Суворовського районного суду

м. Одеси Аліної С. С. ухвала про залишення заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення без розгляду не відповідає положенням частини третьої статті 231 ЦПК України 2004 року і таке порушення суддею норм процесуального права вказує на її несумлінність при виконанні своїх обов`язків, що призводить до порушення розумних строків перегляду заочного рішення та доступу особи до правосуддя з підстав, не передбачених законом.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі Аліна С. С. просить скасувати окрему ухвалу суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що висновки суду апеляційної інстанції не відповідають фактичним обставинам справи. Так, копія заочного рішення від 26 лютого 2013 року була направлена на адресу ОСОБА_1

11 березня 2013 року, однак остання відмовилася отримувати конверт з копією заочного рішення, про що 12 березня 2013 року зроблено відповідний запис у транспортній накладній кур`єрської служби «Next day». Таке, у силу положень частини восьмої статті 76 ЦПК України 2004 року, вважається отриманням судового рішення, а тому вважає доводи відповідача про те, що вона дізналася про існування рішення суду лише

14 червня 2017 року такими, що не ґрунтуються на матеріалах справи. Отже, залишивши заяву про перегляд заочного рішення без розгляду на підставі частини другої статті 72 ЦПК України 2004 року, вона не порушила норми процесуального права.

Відзив на касаційну скаргу

У лютому 2018 року від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому вона посилається на необґрунтованість доводів скарги та законність постановленої судом апеляційної інстанції окремої ухвали.

Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Справу передано до Верховного Суду 04 вересня 2018 року.

Ухвалою Верховного Суду від 25 лютого 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини, встановлені судом

26 лютого 2013 року Суворовським районним судом м. Одеси ухвалено заочне рішення про задоволення позову КЕВ м. Одеси про виселення відповідачів із квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.

10 липня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції про перегляд заочного рішення.

11 липня 2017 року Суворовським районним судом м. Одеси у складі судді Аліної С. С. постановлено ухвалу про залишення заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення без розгляду.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 21 вересня 2017 року ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 11 липня 2017 року скасовано, питання про перегляд заочного рішення передано до суду першої інстанції.

24 листопада 2017 року Суворовським районним судом м. Одеси постановлено ухвалу про залишення заяви ОСОБА_1 про перегляд вказаного заочного рішення суду без задоволення.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 07 лютого 2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 26 лютого

2013 року та зупинено його дію.

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року

№ 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги Аліної С. С. здійснюється Верховним Судом у порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого

2020 року.

Касаційна скарга підлягає задоволенню.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 211 ЦПК України 2004 року суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону і встановивши причини та умови, що сприяли вчиненню порушення, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним особам чи органам для вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов. Про вжиті заходи протягом місяця з дня надходження окремої ухвали повинно бути повідомлено суд, який постановив окрему ухвалу.

Відповідно до статті 320 ЦПК України2004 року апеляційний суд у випадках і в порядку, встановлених статтею 211 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу. Суд може також постановити окрему ухвалу, в якій зазначити порушення норм права і помилки, допущені судом першої інстанції, які не є підставою для скасування рішення чи ухвали суду першої інстанції.

Правовими підставами постановлення окремої ухвали є: виявлення під час розгляду справи порушень матеріального або процесуального закону; встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню таких порушень.

Окрема ухвала може бути постановлена тільки на підставі матеріалів, досліджених у суді, та має містити вказівку на дійсні причини й умови, які сприяли порушенню саме матеріального або процесуального закону, та які саме права громадян порушено. За наявності цих двох правових підстав у сукупності, суд має право постановити окрему ухвалу і направити її відповідним особам чи органам для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли вчиненню виявлених порушень.

Отже, окрема ухвала суду є процесуальним засобом судового впливу та реагування на виявлені під час судового розгляду порушення законності, постановлення окремої ухвали спрямовано на усунення причини та умови, що цьому сприяли.

З обставин справи слідує, що підставою для постановлення апеляційним судом окремої ухвали стало порушення суддею Суворовського районного суду м. Одеси Аліною С. С. норм процесуального права при постановленні ухвали про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення. Так, суд апеляційної інстанції акцентував увагу на тому, що відповідач не пропустила строк на подачу зазначеної заяви, оскільки копію заочного рішення нею було отримано 30 червня 2017 року та 10 липня 2017 року подано заяву. Отже, апеляційний суд вважав, що за результатом розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд повинен був своєю ухвалою або залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку, а не залишати її без розгляду.

Таким чином апеляційний суд вважав, що постановлена під головуванням судді Суворовського районного суду м. Одеси Аліної С. С. ухвала про залишення заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення без розгляду не відповідає положенням частини третьої статті 231 ЦПК України 2004 року і таке порушення суддею норм процесуального права вказує на її несумлінність при виконанні своїх обов`язків, що призводить до порушення розумних строків перегляду заочного рішення та доступу особи до правосуддя з підстав, не передбачених законом.

Колегія суддів не погоджується із висновками суду апеляційної інстанції, оскільки із матеріалів справи не вбачається, що суддею Аліною С. С. було допущено навмисне порушення закону, яке б призвело до істотних негативних наслідків або унеможливило реалізацію наданих відповідачу процесуальних прав чи виконання процесуальних обов`язків, порушило її права як людини чи основоположні свободи.

Так, заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суддя розглянула протягом п`ятнадцяти днів, як це передбачено положенням частини другої статті 230 ЦПК України 2004 року, отже про порушення розумних строків перегляду заочного рішення висновок суду апеляційної інстанції є помилковим.

Крім того, матеріали справи не містять доказів виконання заочного рішення суду про виселення відповідачів із квартири. При цьому ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 07 лютого 2018 року зупинено дію заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 26 лютого

2013 року. Вказане свідчить про те, що постановлена суддею Аліною С. С. ухвала від 11 вересня 2017 року не потягла за собою негативних наслідків для відповідача. При цьому допущені судом першої інстанції порушення виправлені апеляційним судом шляхом скасування ухвали суду

від 11 вересня 2017 року.

При цьому саме по собі скасування судом апеляційної інстанції судового рішення першої інстанції не може бути підставою для застосування такого процесуального засобу судового впливу як постановлення окремої ухвали.

Таке може мати місце лише за наявності двох правових підстав у сукупності: виявлення під час розгляду справи порушень матеріального або процесуального закону; встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню таких порушень.

У справі, яка переглядається, судом апеляційної інстанції не встановлено причин та умов, що сприяли вчиненню порушень суддею норм процесуального права, а тому, за відсутності такої підстави, суд дійшов помилкового висновку про постановлення окремої ухвали.

Крім того, суд апеляційної інстанції вказуючи на обмеження відповідача у доступі до суду, не звернув уваги на те, що залишення заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення без розгляду, не позбавляє останню права повторно звернутися до суду із аналогічною заявою, навівши відповідні аргументи щодо дотримання строку на її подання. Крім того, після скасування ухвали про залишення заяви ОСОБА_1 без розгляду, суд першої інстанції розглянув таку заяву, відмовивши у її задоволенні.

ОСОБА_1 оскаржила заочне рішення у загальному порядку та ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 07 лютого 2018 року відкрито апеляційне провадження за її апеляційною скаргою на заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 26 лютого 2013 року та зупинено його дію. Отже, вказане свідчить про відсутність будь-яких обмежень ОСОБА_1 у доступі до правосуддя.

З огляду на вищевикладене, постановлена окрема ухвала підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 400, 409, 412 416 ЦПК України, Верховний Суд

у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Аліної Сніжани Степанівни задовольнити.

Окрему ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 21 вересня

2017 року скасувати.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович