№ 1540/4723/18 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2021 року

м. Київ

справа № 1540/4723/18

адміністративне провадження № К/9901/8931/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Желєзного І. В.

суддів: Берназюка Я. О., Коваленко Н. В.

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Шляхтицького О. І., суддів: Потапчука В. О., Семенюка Г. В. від 12.03.2019

у справі №1540/4723/18

за позовом ОСОБА_1

до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Теплодарський міський суд Одеської області,

про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У вересні 2018 року ОСОБА_2 (далі також - позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області (далі також - відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Теплодарського міського суду Одеської області, в якому просив: визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області щодо незарахування до його стажу роботи, що дає право на надбавку за вислугу років, стажу роботи у період з 01.10.1991 по 26.07.1993 юрисконсультом Біляївського АП «Сільгоспхімія», у період з 19.03.1999 по 19.08.2002 в Одеській обласній колегії адвокатів; зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області зарахувати до стажу роботи, що дає право на доплату за вислугу років, стаж роботи у період з 01.10.1991 по 26.07.1993 юрисконсультом Біляївського АП «Сільгоспхімія», у період з 19.03.1999 по 19.08.2002 адвокатом Одеської обласної колегії адвокатів та нарахувати доплату за вислугу років у розмірі 60%.

2. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.11.2018 позов задоволено частково: визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області щодо незарахування ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на надбавку за вислугу років стажу роботи у період з 01.10.1991 по 26.07.1993 юрисконсультом Біляївського АП «Сільгоспхімія», у період з 19.03.1999 по 19.08.2002 в Одеській обласній колегії адвокатів; зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області повторно розглянути питання щодо зарахування ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на доплату за вислугу років, стаж роботи у період з 01.10.1991 по 26.07.1993 юрисконсультом Біляївського АП «Сільгоспхімія», у період з 19.03.1999 по 19.08.2002 адвокатом Одеської обласної колегії адвокатів та нарахувати доплату за вислугу років у розмірі 60% з урахуванням окреслених у рішенні висновків та правової оцінки суду; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

3. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2019 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.11.2018 скасовано та ухвалено нове, яким відмовлено у задоволенні позову.

4. 29.03.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2019, в якій просить її скасувати та залишити в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.11.2018.

5. Ухвалою Верховного Суду від 01.04.2019 відкрито касаційне провадження у справі.

6. Ухвалою Верховного Суду від 27.02.2020 задоволено заяву суддів Калашнікової О.В., Білак М.В., Губської О.А. про самовідвід, відведено їх від розгляду цієї справи та передано матеріали касаційної скарги разом із справою до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення нового складу суду.

7. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2020 справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Желєзного І. В., суддів Берназюка Я. О., Коваленко Н. В.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 у період з 01.10.1991 по 26.07.1993 працював юрисконсультом Біляївського АП «Сільгоспхімія», та у період з 19.03.1999 по 19.08.2002 - адвокатом Одеської обласної колегії адвокатів, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією трудової книжки серії НОМЕР_1 від 23.07.1985.

9. Згідно з Указом Президента України №712/2002 від 13.08.2002 ОСОБА_1 призначено на посаду судді Теплодарського міського суду Одеської області.

10. Відповідно до Наказу Теплодарського міського суду Одеської області від 19.08.2002 №331-ос ОСОБА_1 зараховано до штату Теплодарського міського суду Одеської області на посаду судді.

11. Згідно з рішенням Вищої ради правосуддя від 14.02.2017 позивача звільнено з посади судді Теплодарського міського суду Одеської області у відставку.

12. 13.08.2018 ОСОБА_1 звернувся до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області із заявою щодо надання довідки про заробітну плату з урахуванням наявного стажу з метою подання до Пенсійного фонду для отримання довічного грошового утримання.

13. 13.08.2018 Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Одеській області на ім`я судді у відставці Теплодарського міського суду Одеської області ОСОБА_1 надіслано лист №5-2313/18 від 20.08.2018, у якому зазначено, що відповідно до статті 155 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» організаційне забезпечення роботи суду здійснює його апарат, який очолює керівник апарату. Керівник апарату суду несе персональну відповідальність за належне організаційне забезпечення суду та діючих суддів.

14. До вищевказаного листа Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області №5-2313/18 від 20.08.2018 додано довідку для подання до Пенсійного фонду для отримання довічного грошового утримання на підставі отриманих Територіальним управлінням первинних документів від Теплодарського міського суду Одеської області.

15. Відповідно до довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2018 суддівська винагорода ОСОБА_1 , яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 28192,00 грн, з яких: посадовий оклад - 17620,00 грн, доплата за вислугу років (50%) - 8810,00 грн, доплата за перебування на адміністративній посаді в суді (10%) - 1762,00 грн.

16. Невключення Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Одеській області до довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці стажу роботи, що дає право на надбавку за вислугу років, а саме: стажу роботи у період з 01.10.1991 по 26.07.1993 юрисконсультом Біляївського АП «Сільгоспхімія», у період з 19.03.1999 по 19.08.2002 в Одеській обласній колегії адвокатів, послугувало підставою для звернення позивача до суду з цією позовною заявою.

ІІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

17. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Одеській області всупереч приписам чинного законодавства безпідставно не зараховано до стажу роботи, що дає право на надбавку за вислугу років: стажу роботи у період з 01.10.1991 по 26.07.1993 юрисконсультом Біляївського АП «Сільгоспхімія», у період з 19.03.1999 по 19.08.2002 в Одеській обласній колегії адвокатів, тривалістю 4 роки 9 місяців 26 днів.

18. Відповідач заперечував щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що такі є безпідставними та необґрунтованими.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ

19. Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову у цій справі, виходив з того, що у разі здійснення перерахунку стажу обов`язково необхідно враховувати порядок призначення (обрання) кожного окремого судді на посаду вперше, оскільки при призначенні (обранні) суддів на посаду вперше застосовувалися різні вимоги до стажу, необхідного для зайняття посади судді, які діяли на момент такого призначення (обрання). Право на зарахування стажу роботи в галузі права (три роки) мають судді, яких було призначено на посаду судді вперше згідно з вимогами, встановленими Законом України «Про статус суддів» від 15.12.1992 №2862-XII на день їх обрання. З урахуванням приписів частини першої статті 58 Конституції України позивачу надається право на зарахування до стажу роботи на посаді судді також стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності), передбаченого частиною другою статті 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIІІ від 02.06.2016. Судом встановлено протиправність дій Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області щодо незарахування ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на надбавку за вислугу років: стажу роботи у період з 01.10.1991 по 26.07.1993 юрисконсультом Біляївського АП «Сільгоспхімія», у період з 19.03.1999 по 19.08.2002 - в Одеській обласній колегії адвокатів, однак з урахуванням дискреційності повноважень відповідача як суб`єкта владних повноважень належним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов`язання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області повторно розглянути питання щодо зарахування ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на доплату за вислугу років, стажу роботи у період з 01.10.1991 по 26.07.1993 юрисконсультом Біляївського АП «Сільгоспхімія», у період з 19.03.1999 по 19.08.2002 - адвокатом Одеської обласної колегії адвокатів та нарахувати доплату за вислугу років у розмірі 60%, з урахуванням окреслених у рішенні висновків, та правової оцінки суду.

20. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про відмову в задоволенні позову, виходив з того, що у позивача відсутнє право на зарахування до стажу роботи, що дає право на надбавку за вислугу років: стажу роботи у період з 01.10.1991 по 26.07.1993 юрисконсультом Біляївського АП «Сільгоспхімія», у період з 19.03.1999 по 19.08.2002 - в Одеській обласній колегії адвокатів. Водночас суд зазначив, що з урахуванням приписів частини першої статті 58 Конституції України позивачу надається право на зарахування до стажу роботи на посаді судді також стажу (досвід) роботи (професійної діяльності), передбачений частиною другою статті 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIІІ від 02.06.2016, оскільки закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Законне очікування позивача на право зарахування до стажу роботи, що дає право на надбавку за вислугу років, стосується Закону України «Про статус суддів» в редакції, чинній на момент зарахування позивача до штату судді.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ

21. Позивач у касаційній скарзі не погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на те, що судом не враховано приписи частини першої статті 58 Конституції України, згідно з якими позивачу надається на зарахування до стажу роботи на посаді судді також стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності), передбаченого частиною другою статті 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIІІ від 02.06.2016, оскільки закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Також не враховано, що передбачені частиною другою статті 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIІІ від 02.06.2016 положення щодо зарахування (перерахунку) стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності) на посаді судді здійснюється з дати набрання чинності Законом України від 12.07.2018 № 2509-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», тобто з 05.08.2018. Суд апеляційної інстанції здійснив помилкове посилання на лист Державної судової адміністрації України «Про зарахування (перерахунок) стажу роботи на посаді судді» від 05.11.2018 №41783/0/9-18, який не містить висновків зазначених судом та не є законом.

22. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу заперечує щодо її задоволення, посилаючись на те, що доводи, викладені у ній, не спростовують правильності висновків суду, сформованих в оскаржуваному рішенні

VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

23. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

24. Щодо позовної вимоги позивача про зобов`язання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області зарахувати до стажу роботи, що дає право на доплату за вислугу років, стаж роботи у період з 01.10.1991 по 26.07.1993 юрисконсультом Біляївського АП «Сільгоспхімія», у період з 19.03.1999 по 19.08.2002 адвокатом Одеської обласної колегії адвокатів, та нарахувати доплату за вислугу років у розмірі 60%, колегія суддів зауважує, що в цій частині відмови у задоволенні позову рішення Одеського окружного адміністративного суду в апеляційному порядку не оскаржувалось, суд апеляційної інстанції не давав правових висновків щодо неоскарженої частини судового рішення, відтак суд касаційної інстанції здійснює перегляд оскаржуваного судового рішення в межах вимог та доводів касаційної скарги, які були предметом перегляду в суді апеляційної інстанції.

25. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

26. Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

27. Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначено Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIІІ, відповідно до статті 137 якого до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

28. Законом України від 12.07.2018 № 2509-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі також - Закон № 2509-VIII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у зв`язку з прийняттям Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» статтю 137 Закону № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі також - Закон № 1402-VIII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) доповнено частиною другою такого змісту: «До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді».

29. Водночас передбачені частиною другою статті 137 Закону № 1402-VIII положення щодо зарахування (перерахунку) стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності) на посаді судді, здійснюється з дати набрання чинності Законом № 2509-VIII, тобто з 05.08.2018.

30. Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 14.02.2017 позивача звільнено з посади судді Теплодарського міського суду Одеської області у відставку.

31. Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що до позивача не може бути застосована норма права щодо обрахунку стажу роботи на посаді судді, яка набрала чинності після виходу позивача у відставку, тобто частина друга статті 137 Закону №1402-VIII.

32. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31.10.2019 у справі №520/11431/18.

33. Колегія суддів погоджується із доводами позивача, викладеними у касаційній скарзі, щодо помилкового посилання судом апеляційної інстанції на лист Державної судової адміністрації «Про зарахування (перерахунок) стажу роботи на посаді судді» від 05.11.2018 р. № 41783/0/9-18 як обґрунтування спростування доводів позивача, оскільки такий не є нормативно-правовим актом, однак ці доводи не спростовують висновків Верховного Суду щодо неможливості застосування відносно позивача положень частини другої статті 137 Закону №1402-VIII.

34. Крім цього, колегія суддів зауважує, що абзацом 4 пункту 34 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIІІ від 02.06.2016 визначено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

35. Як встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 у період з 01.10.1991 по 26.07.1993 працював юрисконсультом Біляївського АП «Сільгоспхімія» та у період з 19.03.1999 по 19.08.2002 - адвокатом Одеської обласної колегії адвокатів.

36. Відповідно до частини шостої статті 44 цього Закону України «Про статус суддів» від 15.12.1992 №2862-XII (в редакції, чинній на момент призначення позивача на посаду судді) для суддів судів загальної юрисдикції до стажу роботи, що дає право на одержання надбавки до посадового окладу за вислугу років та додаткової відпустки, крім часу роботи на посадах суддів, зараховується час роботи на посадах слідчих, прокурорських працівників, а також інших працівників, яким законом передбачені такі ж пільги.

37. З огляду на викладене, робота на посадах юрисконсульта та адвоката у зазначені вище періоди не може бути зарахована до стажу роботи, що дає право на надбавку за вислугу років, відповідно до законодавства, що діяло на день призначення (обрання) позивача.

38. Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.

39. Водночас, зважаючи на те, що позивач вийшов у відставку до набрання чинності Законом від 12.07.2018 № 2509-VIII, яким внесені доповнення до статті 137 Закону №1402-VIII, колегія суддів вважає помилковим висновки судів попередніх інстанцій, що з урахуванням приписів частини першої статті 58 Конституції України позивачу надається право на зарахування до стажу роботи на посаді судді також стажу (досвід) роботи (професійної діяльності), передбаченого частиною другою статті 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIІІ від 02.06.2016, а відтак, оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції необхідно змінити, виключивши з мотивувальної частини зазначений висновок.

40. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

41. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

42. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

43. Суд при прийнятті рішення враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

44. З огляду на викладене, враховуючи положення статей 350 351 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність зміни рішення суду апеляційної інстанції шляхом виключення з його мотивувальної частини висновку, що з урахуванням приписів частини першої статті 58 Конституції України позивачу надається право на зарахування до стажу роботи на посаді судді також стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності), передбаченого частиною другою статті 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIІІ від 02.06.2016. В іншій частині оскаржуване судове рішення необхідно залишити без змін.

Керуючись статтями 341 345 349 350 351 356 359 КАС України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2019 у справі №1540/4723/18 змінити, виключивши з мотивувальної частини висновок, що з урахуванням приписів частини першої статті 58 Конституції України позивачу надається право на зарахування до стажу роботи на посаді судді також стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), передбачений частиною другою статті 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIІІ від 02.06.2016.

3. В решті постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2019 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. В. Желєзний

Судді Я. О. Берназюк

Н. В. Коваленко