ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 1540/4864/18
адміністративне провадження № К/9901/20086/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів: Єзерова А.А., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.02.2019 (головуючий суддя Свида Л.І.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2019 (головуючий суддя Кравченко К.В., судді Джабурія О.В., Вербицька Н.В.)
у справі №1540/4864/18
за позовом ОСОБА_1
до Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області,
третя особа - ОСОБА_2 ,
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області (далі - Августівська сільради), в якому просив:
1.1. визнати протиправним та скасувати рішення Августівської сільради №395/Р-XXXVIII-VII від 31.05.2018 «Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 у власність для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 » (далі - Рішення №395/Р-XXXVIII-VII);
1.2. зобов`язати Августівську сільраду ухвалити рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,10 га в АДРЕСА_1 під кадастровим номером 5121080300:001:1025 та передачу її у власність ОСОБА_1 .
2. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.02.2019, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2019, позов задоволено.
2.1. Визнано протиправним та скасовано рішення Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області № 395/Р-XXXVIII-VII від 31.05.2018 «Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 у власність для ведення особистого селянського господарства за адресою АДРЕСА_1 ».
2.2. Зобов`язано Августівську сільську раду Біляївського району Одеської області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,10 га в АДРЕСА_1 під кадастровим номером 5121080300:03:001:1025 та передачу її у власність ОСОБА_1 .
2.3. Стягнуто з Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 7000 грн.
2.4. Стягнуто з Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 704,80 грн.
3. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено наступні обставини:
3.1. ОСОБА_1 02.06.2011 звернувся до Августівської сільради з заявою про виділення у власність із незабудованих земель запасу земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,10 га за адресою: АДРЕСА_1 та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки, до якої додав копію паспорту громадянина України, графічний матеріал бажаного місця розташування земельної ділянки з її орієнтованими розмірами.
3.2. Рішенням Августівської сільради №112/Р-VІII- VІ від 23.06.2011 позивачу надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність в АДРЕСА_1 , загальною площею 0,10 га та зобов`язано замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у проектній організації.
3.3. На виконання зазначеного рішення позивачем було замовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,10 га в АДРЕСА_1 та згідно висновку Управління Держгеокадастру у Біляївському районі Одеської області Головного управління Держгеокадастру в Одеській області №135/41-16 від 25.03.2016 зазначений проект погоджено.
3.4. Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-5102878432016 від 15.04.2016 земельна ділянка площею 0,10 га в АДРЕСА_1 сформована та зареєстрована під кадастровим номером 5121080300:03:001:1025.
3.5. Погоджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,10 га в АДРЕСА_1 під кадастровим номером 5121080300:03:001:1025 подано позивачем до Августівської сільради для затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 у власність.
3.6. Проте, рішенням Августівської сільради №173/Р-XIX- VIІ від 29.11.2016 позивачу відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та вирішено зареєструвати право комунальної власності Августівської територіальної громади на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 5121080300:03:001:1025, яка розташована в АДРЕСА_1 .
3.7. Позивач не погодився із вказаним рішенням та оскаржив його до суду.
3.8. Постановою Суворовського районного суду м.Одеси від 13.12.2017 у справі №523/260/17 визнано протиправним та скасовано рішення Августівської сільради №173/Р-XIX-VIІ від 29.11.2016 про відмову позивачу в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та зобов`язано Августівську сільраду розглянути на найближчій сесії заяву позивача щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства позивачу.
3.9. За результатами розгляду проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу, Рішенням №395/Р-XXXVIII-VIІ позивачу відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства у зв`язку із невідповідністю вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.
3.10. Позивач, не погоджуючись з вказаним рішенням, оскаржив його до суду.
4. Задовольняючи повністю позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив із протиправності відмови позивачу у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства. На переконання судів така підстава для відмови у затвердженні проекту землеустрою як непогодження проекту з Августівською сільрадою є необґрунтованою з огляду на положення частини 6 статті 186 Земельного кодексу України (далі - ЗК України). Так само судами попередніх інстанцій визнано такою, що не відповідає вимогам законодавства необхідність погодження проекту відділом містобудування та архітектури Біляївської районної державної адміністрації Одеської області, оскільки можливість будівництва на спірній ділянці не підтверджена. Неспівпадіння місця розташування земельної ділянки зареєстрованої за кадастровим номером 5121080300:03:001:1025 з місцем розташування спірної земельної ділянки спростовано під час судового розгляду справи.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Відповідач - Августівська сільрада, подав касаційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.02.2019 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2019, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
5.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Зокрема, наголошує, що судами попередніх інстанцій не враховано положення частин 15-18 статті 186 ЗК України, за змістом яких погодження документації із землеустрою належить до повноважень органів місцевого самоврядування. Крім того, скаржник вказує на обов`язковість погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка знаходиться у межах населеного пункту, відділом мостобудування та архітектури Біляївської районної державної адміністрації Одеської області. Вважає, що судами першої та апеляційної інстанції інстанцій не надано оцінки тим обставинам, що земельна ділянка, яка була відведена ОСОБА_1 рішенням Августівської сільради, не відповідає місцю розташуванню, яка була зареєстрована у Державному земельному кадастрі за кадастровим номером 5121080300:03:001:1025.
5.2. Серед іншого, відповідач зазначає про упередженість колегії суддів суду апеляційної інстанції, що виявилось у викладі аналогічних висновків щодо питання погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відділом містобудування та архітектури районної державної адміністрації під час розгляду справ №№815/6124/17, 1540/4864/18. На думку Августівської сільради це мало слугувати підставою для самовідводу колегії суддів.
5.3. Також відповідач наполягає на втручанні у його дискреційні повноваження.
6. Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить оскаржувані судові рішення залишити без змін. Вважає касаційну скаргу необґрунтованою та безпідставною.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
7. Під час розгляду касаційної скарги колегія суддів враховує приписи частин 1-2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України, в редакції до 08.02.2020), відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
8. Предметом розгляду у цій справі є рішення №395/Р-XXXVIII-VII. Спірним рішенням відповідача відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 з трьох підстав: 1) проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу не погоджений Августівською сільрадою, яке є обов`язковим, відповідно до частин 6, 16, 17, 18 статті 186 ЗК України; 2) проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу не погоджений відділом містобудування та архітектури Біляївської районної державної адміністрації Одеської області, яке є обов`язковим, відповідно до частини 2 статті 186-1 ЗК України; 3) місце розташування земельної ділянки, яке відводиться позивачу для ведення особистого селянського господарства, викопіювання з генерального плану села Латівка (колишня назва село Котовка), яке було погоджене відділом містобудування та архітектури Біляївської районної державної адміністрації Одеської області не співпадає з місцем розташування земельної ділянки зареєстрованої за кадастровим номером 5121080300:03:001:1025.
9. Норми частини 2 статті 19 Конституції України гарантують, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
10. За змістом пункту «б» частини 1 статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
11. Пунктом «б» частини 1 статті 121 ЗК України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
12. Відповідно до частини 6 статті 118 ЗК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
13. Згідно з частиною 7 статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
14. Частиною 8 статті 118 ЗК України передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.
15. Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Августівської сільради №112/Р-VІII-VІ від 23.06.2011 позивачу надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність в АДРЕСА_1 , загальною площею 0,10 га. Згодом позивач замовив проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,10 га.
16. Норма частини 6 статті 186 ЗК України передбачає, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
17. У свою чергу, статтею 186-1 ЗК України закріплено повноваження органів виконавчої влади в частині погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та визначено, що такими органами є територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (частина 1 статті 186-1 ЗК України).
18. Натомість, частини 15-18 статті 186 ЗК України, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, визначають порядок подачі відповідної документації із землеустрою, що зазначена у статті 186 ЗК України, погодження та відмову у погодженні такої документації, а також обмеження під час її погодження.
19. Однак слід звернути увагу, що тлумачення частини 6 статті 186 ЗК України повинно відбуватись у системному взаємозв`язку з рештою норм цієї статті. Тобто, погодження проектів землеустрою органами місцевого самоврядування відбувається не у всіх без винятку випадках, а лише у разі, коли це прямо передбачено статтею 186 ЗК України. У такому разі стаття 186-1 ЗК України є спеціальною по відношенню до випадків, передбачених частиною 6 статті 186 ЗК.
20. Водночас, враховуючи вимоги частини 6 статті 186 ЗК України, для проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок погодження органами місцевого самоврядування не вимагається. Відтак, доводи касаційної скарги щодо необхідності погодження проекту землеустрою Августівською сільрадою є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах закону.
21. Відповідно до частини 2 статті 186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об`єкт будівництва або планується розташування такого об`єкта (крім проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи), подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури
22. З огляду на це, погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки структурним підрозділом районної державної адміністрації у сфері містобудування та архітектури вимагається виключно у випадках, якщо на ній розташовано або планується розташування об`єкта будівництва. Однак, як встановлено судами попередніх інстанцій, земельна ділянка відводилась ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, що виключає можливість розташування на ній об`єкту будівництва.
23. Посилання скаржника щодо необхідності погодження структурним підрозділом районних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури будь-якого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що розташована в межах населеного пункту, не заслуговують на увагу. Дані твердження є наслідком довільного тлумачення скаржником норми частини 2 статті 186-1 ЗК України, яка передбачає необхідність погодження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки як у межах населеного пункту, так і поза його межами, за умови, що на ній розташований об`єкт будівництва або планується розташування такого об`єкта.
24. Щодо доводів відповідача про неспівпадіння місця розташування земельної ділянки зареєстрованої за кадастровим номером 5121080300:03:001:1025 з місцем розташування земельної ділянки, яка відводиться позивачу для ведення особистого селянського господарства, викопіюванню з генерального плану села Латівка (колишня назва село Котовка), яке було погоджене відділом містобудування та архітектури Біляївської районної державної адміністрації Одеської області, слід зазначити таке.
25. Зі встановлених обставин справи судами попередніх інстанцій вбачається, що органом Держгеокадастру був погоджений наданий ОСОБА_1 на затвердження проект, в якому наявне викопіювання з Генерального плану, яке відповідає проекту, а додана ним до матеріалів справи завірена копія проекту відповідає оригіналу, який міститься в органах Держгеокадастру.
26. Під час розгляду цієї справи судами попередніх інстанцій було досліджено висновок експерта №41/1/2018 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 20.11.2018 у відповідності до статті 104 КАС України, з якого вбачається, що місце розташування земельної ділянки, яка відводиться позивачу для ведення особистого селянського господарства, викопіювання з генерального плану села Латівка (колишня назва село Котовка), яке було погоджене відділом містобудування та архітектури Біляївської районної державної адміністрації Одеської області відповідає місце розташуванню земельної ділянки, зареєстрованої за кадастровим номером 5121080300:03:001:1025. Тобто, вказаним висновком експерта підтверджується відповідність місця розташування земельної ділянки проектній документації.
27. Крім того, судами першої та апеляційної інстанцій правомірно враховані, на підставі частини 4 статті 78 КАС України, висновки у справі №815/2914/17 за позовом ОСОБА_2 до ГУ Держгеокадастру в Одеській області, третя особа - ОСОБА_1 , в якій предметом оскарження було рішення ГУ Держгеокадастру в Одеській області щодо реєстрації земельної ділянки за заявою ОСОБА_1 , та рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16.02.2018 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2018 року, у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено
28. Відтак, посилання відповідача на те, що судами не надано оцінки тим обставинам, що земельна ділянка, яка була відведена ОСОБА_1 рішенням Августівської сільради, не відповідає місцю розташуванню, яка була зареєстрована у Державному земельному кадастрі за кадастровим номером 5121080300:03:001:1025, є необґрунтованими та безпідставними.
29. У розрізі встановлених обставин справи суди попередніх інстанцій правильного звернули увагу, що позивачу вже вдруге відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства. Спірне рішення у цій справі, прийняте за результатами попередньо поданої позивачем заяви про затвердження проекту землеустрою на виконання постанови Суворовського районного суду м.Одеси від 13.12.2017 у справі №523/260/17, якою було зобов`язано відповідача повторно розглянути заяву з урахуванням висновків суду. Однак, як було встановлено вище, відповідачем вдруге було прийнято відмову у затвердженні проекту землеустрою без законних підстав для відмови, яким вже надавалась судом відповідна правова оцінка.
30. З огляду на це Верховний Суд зазначає, що відсутність послідовності у діях відповідача зводить нанівець правомірні очікування суб`єкта звернення та не дозволяє належним чином реалізувати своє право на отримання земельної ділянки, а тому ситуація, яка склалась у даній справі, не є прийнятною для правової держави.
31. Приписи частини 13 статті 123 ЗК України імперативно встановлюють перелік обставин, за яких можливе прийняття рішення про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що логічно передбачає необхідність прийняття позитивного рішення за відсутності таких обставин.
32. Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи встановлено, що позивачем був поданий проект землеустрою, що відповідає вимогам земельного законодавства.
33. Отже, з урахуванням вищезазначених норм земельного законодавства суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що Августівська сільрада в межах даної справи вдруге протиправно відмовила позивачу в затверджені проекту з підстав, не передбачених діючим законодавством, а оскільки судом не встановлено будь-яких законних підстав для відмови позивачу у затвердженні проекту землеустрою, то це вказує на існування у відповідача обов`язку затвердити такий проект, що в свою чергу виключає наявність у останнього в спірних правовідносинах дискреційних повноважень.
34. У зв`язку з цим варто відзначити, що у відповідності до вимог статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
35. Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною 1 статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
36. При зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який міг би відновити його становище та захистити порушене право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
37. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб. Вказаний висновок відповідає такому принципу права як правосуддя, який за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003).
38. У своєму рішенні від 16.09.2015 у справі №21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося б примусове виконання рішення.
39. Згідно з Рекомендацією №К (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11.05.1980 на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
40. На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.
41. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.
42. Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
43. У справі, що розглядається, повноваження щодо затвердження проекту землеустрою чи надання мотивованої відмови, визначено ЗК України.
44. Умови, за яких орган відмовляє у затвердженні, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен ухвалити позитивне рішення. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - прийняття рішення про надання земельної ділянки у користування. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.
45. Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.02.2021 у справі №240/9214/19.
46. Відповідач у своїй касаційній скарзі також зазначає про те, що суд апеляційної інстанції повинен був заявити самовідвід від розгляду цієї справи, оскільки цим складом суду були сформульовані аналогічні підходи до вирішення деяких питань у справах №№815/6124/17, 1540/4864/18.
47. Проте, такі доводи Августівської сільради не ґрунтуються на вимогах процесуального закону, оскільки останній фактичної висловлює незгоду із висновками, зробленими у справах №№815/6124/17, 1540/4864/18, а в силу вимог частини 4 статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
48. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій у справі
49. За змістом частини 1 статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
50. З огляду на наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - залишенню без змін.
Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15.01.2020 №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341 349 355 356 359 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.02.2019 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2019 - залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Головуючий суддя В.М. Шарапа
Судді А.А. Єзеров
С.М. Чиркін