ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 1540/4928/18
адміністративне провадження № К/9901/9103/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Ізмаїльської міської ради до Державної фіскальної служби України, третя особа - Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Ізмаїльської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року (суддя Завальнюк І.В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року (судді: Шляхтицький О.І. (головуючий), Потапчук В.О., Семенюк Г.В.) у справі № 1540/4928/18.
У С Т А Н О В И В:
І. Суть спору
Короткий зміст позовних вимог
1. Ізмаїльська міська рада (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач, контролюючий орган, ДФС України), третя особа - Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» (далі - третя особа, ДП «Адміністрація морських портів України») про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації № 1742/6/99-99-12-02-03-15/ІПК від 20.04.2018.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що індивідуальна податкова консультація № 1742/6/99-99-12-02-03-15/ІПК від 20.04.2018 не відповідає вимогам чинного законодавства. Позивач зазначає, що ДП «Адміністрація морський портів України» є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки незалежно від об`єкту оподаткування, оскільки ДП «Адміністрація морський портів України» є прибутковою організацією, тоді як в результаті отриманої оскаржуваної податкової консультації - ДП «Адміністрація морський портів України» не перераховано до місцевого бюджету 1 051 922,46 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про обґрунтованість оскаржуваної індивідуальної податкової консультації № 1742/6/99-99-12-02-03-15/ІПК від 20.04.2018, оскільки така не суперечить вимогам чинного податкового законодавства, що не було спростовано позивачем належними, допустимими та достатніми доказами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, Ізмаїльська міська рада подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року та прийняти нове рішення, яким задовільнити позовні вимоги Ізмаїльської міської ради у повному обсязі.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 03.04.2018 ДП «Адміністрація морський портів України» звернулось в порядку пункту 53.1 статті 53 ПК України до ДФС України з проханням надати індивідуальну податкову консультацію з питання, чи є ДП «Адміністрація морський портів України» платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (об`єктами державної власності, якими ДП «Адміністрація морський портів України» володіє на праві господарського відання) в розумінні пп. «а» пп. 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України.
За наслідками розгляду вищезазначеного звернення ДФС України складено податкову консультацію № 1742/6/99-99-12-02-03-15/ІПК від 20.04.2018, яку зареєстровано в Єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.
23.05.2018 виконавчий комітет Ізмаїльської міської ради звернувся до ДП «Адміністрація морський портів України» щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, яке знаходиться в м. Ізмаїлі, у зв`язку із тим, що кошти від сплати цього податку до місцевого бюджету в першому кварталі 2018 року не надходили.
Листом ДП «Адміністрація морський портів України» надало відповідь, що за податковою консультацією ДФС України № 1742/6/99-99-12-02-03-15/ІПК від 20.04.2018 у ДП «Адміністрація морський портів України» не виникають податкові зобов`язання з цього податку, оскільки об`єкти нерухомого майна знаходяться у державній власності та закріплені ДП «Адміністрація морський портів України» на праві господарського відання, а платниками цього податку визначені саме власники майна.
Зі змісту оскаржуваної податкової консультації № 1742/6/99-99-12-02-03-15/ІПК від 20.04.2018 встановлено, що оскільки платникам податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначені власники майна, то у ДП «Адміністрація морський портів України» не виникатимуть податкові зобов`язання в частині об`єктів майна, право господарського відання на які має документальне підтвердження.
З матеріалів справи судами попередніх інстанцій встановлено, що ДП «Адміністрація морський портів України» відповідно до Статуту, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 02.04.2018 № 149, є державним унітарним підприємством і діє як державне комерційне підприємство, створене відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.03.2013 № 133 «Про погодження пропозиції щодо реорганізації державних підприємств морського транспорту» та входить до сфери управління Міністерства інфраструктури України.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. В доводах касаційної скарги позивач цитує норми матеріального та процесуального права, зазначає, що надана ДП «Адміністрація морський портів України» індивідуальна письмова податкова консультація № 1742/6/99-99-12-02-03-15/ІПК від 20.04.2018 не відповідає вимогам Податкового кодексу України, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.
8. ДП «Адміністрація морський портів України» надіслало відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права та просить залишити касаційну скаргу позивача без задоволення.
9. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Пункти 52.1, 52.3 статті 52.
За зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.
Звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації в письмовій формі повинно містити:
найменування для юридичної особи або прізвище, ім`я, по батькові для фізичної особи, податкову адресу, а також номер засобу зв`язку та адресу електронної пошти, якщо такі наявні;
код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);
зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації;
підпис платника податків;
дату підписання звернення.
На звернення платника податків, що не відповідає вимогам, зазначеним у цьому пункті, податкова консультація не надається, а надсилається відповідь у порядку та строки, передбачені Законом України «Про звернення громадян».
Уповноважена особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, може прийняти рішення про продовження строку розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації понад 25-денний строк, але не більше 10 календарних днів, та письмово повідомити про це платнику податків до закінчення строку, визначеного абзацом першим цього пункту.
За вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній або письмовій формі. Індивідуальна податкова консультація, надана в письмовій формі, обов`язково повинна містити назву - податкова консультація, реєстраційний номер в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій, опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства.
10.2. Підпункт 266.1.1 пункту 266.1 статті 266.
Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
10.3. Підпункт 266.3.1 пункту 266.3 статті 266.
Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
11. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяла до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ»).
12. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у адміністративному позові, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доводам доказам, наданих сторонами на підставі статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття судами рішень).
13. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність правових підстав для визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації ДФС України № 1742/6/99-99-12-02-03-15/ІПК від 20.04.2018.
Відповідно до положень підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
У справі, що розглядається судами першої та апеляційної інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами (що не заперечується позивачем), що ДП «Адміністрація морський портів України» не є власником відповідного майна, вказане майно перебуває у ДП «Адміністрація морський портів України» лише на праві господарського відання. Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що оскаржувана індивідуальна податкова консультація ДФС України № 1742/6/99-99-12-02-03-15/ІПК від 20.04.2018 складена у відповідності до вимог статті 52 Податкового кодексу України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), що не спростовано позивачем жодними належними, допустимими та достатніми доказами.
14. Колегія суддів зазначає, що касаційна скарга є ідентичною апеляційній скарзі, позивачем інших обґрунтувань ніж ті, які були наведені в апеляційній скарзі не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права скаржником не наведено. Позивач фактично просить здійснити переоцінку встановлених судами першої та апеляційної інстанції, обставин справи.
15. Судами першої та апеляційної інстанції в повній мірі встановлено фактичні обставини справи та надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених позивачем у адміністративному позові та апеляційній скарзі, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а, отже, і наведені позивачем доводи в касаційній скарзі не спростовують правильних по суті висновків судів першої та апеляційної інстанцій.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
16. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Ізмаїльської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року слід залишити без задоволення.
17. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
18. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяла до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ»).
Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Ізмаїльської міської ради залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року у справі № 1540/4928/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддіІ.Я.Олендер І.А. Гончарова Р.Ф. Ханова