ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2023 року
м. Київ
Справа № 159/3585/21
Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/802/180/23
Провадження № 51 - 3899 км 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника засудженого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 у режимі
відеоконференції,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021030550000293 від 09 квітня 2021 року, щодо
ОСОБА_6 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ковеля Волинської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою:
АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого, останній раз вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 10 серпня
2018 року за ст. 15 ч. 2, ст. 185 ч. 3, ст. 185 ч. 3, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців, звільненого 20 листопада 2020 року умовно-достроково,
за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_6 - адвоката
ОСОБА_7 на вирок Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 31 жовтня 2022 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від 25 квітня
2023 року щодо ОСОБА_6 .
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 31 жовтня
2022 року ОСОБА_6 засуджено за ст. 185 ч. 3 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 10 серпня 2018 року та за сукупністю вироків ОСОБА_6 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 вказано рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
До набрання вироком законної сили ОСОБА_6 залишено запобіжний захід у вигляді застави.
На підставі ст. 72 ч. 5 КК України ОСОБА_6 у строк покарання зараховано попереднє ув`язнення з 04 червня 2021 року по 30 серпня 2021 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_6 : - на користь потерпілого ОСОБА_8
1 200 гривень на відшкодування матеріальної шкоди; - на користь держави
1 029 гривень 72 копійки, 686 гривень 48 копійок, 686 гривень 48 копійок процесуальних витрат за проведення судових товарознавчих експертиз та
1 144 гривні 15 копійок - судової трасологічної експертизи.
Прийнято рішення щодо речових доказів.
Вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим і засуджено за вчинення кримінальних правопорушень за наступних обставин.
У період часу з 04 по 05 квітня 2021 року ОСОБА_6 , діючи з корисливих мотивів, шляхом зламу навісного замка дверей проник до підвального приміщення АДРЕСА_3 , звідки повторно таємно викрав дриль-міксер марки «Еinhell Те-МХ 1600-2 СЕ», вартість якого становить 3 095 гривень 72 копійки, чим заподіяв ОСОБА_8 матеріальну шкоду на вказану суму.
24 квітня 2021 року в період часу з 11 години 48 хвилин по 12 годину 02 хвилини ОСОБА_6 , діючи з корисливих мотивів, шляхом зламу навісного замка дверей проник до підвального приміщення
АДРЕСА_4 , звідки повторно таємно викрав перфоратор марки «Dnipro-MRH-100 Q», вартість якого становить 1 319 гривень 33 копійки, чим заподіяв ОСОБА_9 матеріальну шкоду на вказану суму.
Крім того, 14 травня 2021 року приблизно о 16 годині 30 хвилин ОСОБА_6 , діючи з корисливих мотивів, шляхом відкриття дверей, які не були замкнені на замок, проник до підвального приміщення
АДРЕСА_5 , звідки повторно таємно викрав зварювальний інвертор марки «Dnipro-MSAB-258D», вартість якого становить 2 099 гривень
67 копійок, чим заподіяв ОСОБА_10 матеріальну шкоду на вказану суму.
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 25 квітня 2023 року зазначений вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 залишено без зміни, а апеляційну скаргу його захисника - адвоката ОСОБА_7 - без задоволення.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_6 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_6 як незаконні й необґрунтовані, а кримінальне провадження закрити на підставі ст. 284 ч. 1 п. 3 КПК України, оскільки не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати. Даючи свою оцінку доказам у кримінальному провадженні, захисник вважає, що винуватість ОСОБА_6 не доведено поза розумним сумнівом належними та допустимими доказами. Указує на те, що суд першої інстанції не розглянув клопотання сторони захисту про витребування кредитних договорів з ломбарду, де заставним майном були викрадені речі. Зазначає, що суд апеляційної інстанції не спростував доводів апеляційної скарги захисту та не вирішив клопотання захисту про надання оцінки доказам щодо їх належності та допустимості. Крім того, вважає, що апеляційний суд порушив права ОСОБА_6 , який утримувався під вартою, на особисту участь в апеляційному розгляді за його бажанням, провівши судове засідання у режимі відеоконференції.
Заперечень на касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 від учасників судового провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні висловив доводи на підтримання своєї касаційної скарги та просив її задовольнити.
Прокурор у судовому засіданні вважала касаційну скаргу захисника
ОСОБА_7 необґрунтованою і просила залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Обставини щодо неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, визначення яких дано у статтях 410 та 411 КПК України та на які є посилання в касаційній скарзі, не є відповідно до вимог ст. 438 ч. 1 КПК України предметом дослідження та перевірки касаційним судом.
Відповідно до ст. 94 КПК України оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив вирок. Касаційний суд при перевірці матеріалів кримінального провадження встановив, що суди дотримались зазначених вимог закону.
Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_6 у таємному викраденні чужого майна, вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у сховище, відповідає встановленим обставинам і підтверджується безпосередньо дослідженими та оціненими судом доказами.
Суд першої інстанції ретельно дослідив докази, що мають значення для з`ясування всіх обставин кримінального правопорушення та на підтвердження винуватості ОСОБА_6 обґрунтовано послався на наступні докази.
Потерпілий ОСОБА_8 у суді надав показання про обставини викрадення з його підвального приміщення шляхом пошкодження навісного замка дриль-міксера марки «Еinhell Те-МХ 1600-2 СЕ», який він пізніше знайшов у ломбарді.
Допитаний судом першої інстанції потерпілий ОСОБА_9 надав показання про обставини викрадення з підвального приміщення шляхом пошкодження замка перфоратора марки «Dnipro-MRH-100 Q», який в ломбарді знайшли працівники поліції і який він впізнав по номеру паспорта та фотографіях.
Потерпілий ОСОБА_10 суду надав показання про те, що 14 травня 2021 року він побачив біля свого підвалу ОСОБА_6 з великою рябою сумкою. Він вийшов подивитись в якому напрямку той пішов, а коли повернувся, то виявив відсутність зварювального інвертора марки «Dnipro-MSAB-258D». Зрозумівши, що крадіжку вчинив ОСОБА_6 , він наздогнав його на велосипеді та висунув вимогу повернути викрадене, але ОСОБА_6 заперечив. Після чого він викликав працівників поліції, які, слідуючи по шляху руху ОСОБА_6 за гаражами, виявили викрадений зварювальний інвертор.
Згідно з протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від
15 травня 2021 року потерпілий ОСОБА_10 впізнав та вказав на ОСОБА_6 як на особу, яку зустрів у себе біля підвальних приміщень.
Свідок ОСОБА_11 суду повідомила про те, що 14 травня 2021 року приблизно о
17 годині 00 хвилин вона бачила як біг молодий чоловік з великою рябою сумкою в бік гаражів, про що вона повідомила працівників поліції.
Свідки ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 надали суду показання про обставини, які стали їм відомі під час виконання ними своїх службових обов`язків у складі автопатруля, чітко вказали на ОСОБА_6 як на особу, яку було виявлено та затримано за підозрою у вчиненні крадіжки.
Суд першої інстанції надав належну оцінку зазначеним показанням потерпілих та свідків і дійшов до обґрунтованого висновку, що вони є чіткими, послідовними і узгоджуються іншими доказами у кримінальному провадженні.
Суд першої інстанції дослідив на предмет допустимості та обґрунтовано послався у вироку на підтвердження винуватості ОСОБА_6 за епізодами крадіжки майна ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , у тому числі: - на дані, які містяться в протоколі огляду місця події від 09 квітня 2021 року, в ході якого оглянуто підвальне приміщення за адресою: АДРЕСА_6 , зафіксовано обстановку, вилучено сліди взуття та навісний замок; - на дані, які містяться в протоколі огляду від 22 квітня 2021 року, в ході якого оглянуто навісний замок, вилучений під час огляду місця події 09 квітня 2021 року; - на дані, які містяться в протоколі огляду речей від 07 травня 2021 року, в ході якого оглянуто дриль-міксер марки «Еinhell Те-МХ 1600-2 СЕ», добровільно наданий потерпілим ОСОБА_8 після викупу з ломбарду, який постановою слідчого від 07 травня 2021 року визнано речовим доказам у кримінальному провадженні; - на дані, які містяться в протоколі обшуку від 15 травня 2021 року в квартирі та підсобному приміщенні за місцем фактичного проживання ОСОБА_6 за адресою:
АДРЕСА_7 ; - на дані, які містяться в протоколі огляду місця події від
15 травня 2021 року за місцем фактичного тимчасового проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 ; - на дані, які містяться в протоколах огляду речей від 11 травня 2021 року, в ході якого оглянуто добровільно виданий ОСОБА_6 кросівок, від 17 травня 2021 року, в ході яких оглянуто вилучені під час обшуку та огляду за місцем проживання ОСОБА_6 речі, які постановою слідчого від 17 травня 2021 року визнано речовими доказами у кримінальному провадженні; - на дані, які містяться в протоколі огляду місця події від 07 травня 2021 року, в ході якого оглянуто підвальне приміщення за адресою: АДРЕСА_8 , зафіксовано обстановку, вилучено навісний замок; - на дані, які містяться в протоколі огляду від 10 травня 2021 року, в ході якого оглянуто навісний замок, вилучений під час огляду місця події 07 травня 2021 року; - на дані, які містяться в протоколі огляду речей від 10 травня 2021 року, в ході якого оглянуто перфоратор марки «Dnipro-MRH-100 Q»,добровільно наданий потерпілим ОСОБА_9 після викупу з ломбарду, який постановою слідчого від 10 травня 2021 року визнано речовим доказам у кримінальному провадженні; - на дані, які містяться в протоколі огляду речей від 18 травня
2021 року, в ході якого оглянуто відеофайли з камер відеоспостереження приміщення ПТ «Ломбард» Заставно-кредитний дім», на яких зафіксовано особу, схожу на ОСОБА_6 , і зазначений відеозапис було безпосередньо досліджено в суді.
Що стосується документів з ломбарду, то судом першої інстанції було досліджено лист з ПТ «Ломбард» Заставно-кредитний дім» від 30 квітня 2021 року № 494/04, згідно з яким ОСОБА_6 дійсно звертався до ломбардного відділення з приводу закладу майна, у тому числі: 05 квітня 2021 року дриль-міксера марки «Еinhell Те-МХ 1600-2 СЕ» та 24 квітня 2021 року перфоратора марки «Dnipro-MRH-100 Q». Клопотань про витребування з ломбарду договорів з ОСОБА_6 про заклад майна та договорів з потерпілими про викуп майна ні обвинувачений ОСОБА_6 , ні його захисник не заявляли, а тому доводи касаційної скарги про залишення таких клопотань без розгляду є безпідставними і не відповідають матеріалам кримінального провадження.
Дослідив суд першої інстанції на предмет допустимості та обґрунтовано послався у вироку на підтвердження винуватості ОСОБА_6 за епізодом крадіжки майна ОСОБА_10 , у тому числі: - на дані, які містяться протоколі огляду місця події від
14 квітня 2021 року, в ході якого оглянуто підвальне приміщення за адресою: АДРЕСА_9 ; - на дані, які містяться в протоколі огляду місця події від 14 квітня 2021 року, в ході якого з добровільної згоди власника оглянуто земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_10 , в ході якого виявлено зварювальний інвертор марки «Dnipro-MSAB-258D», який постановою слідчого від 17 травня 2021 року визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Вартість викраденого майна встановлена висновками судових товарознавчих експертиз від 21 травня 2021 року № № СЕ-19/103-21/4041-ТВ, СЕ-19/103-21/4042-ТВ, СЕ-19/103-21/4043-ТВ.
Встановивши фактичні обставини, дослідивши та проаналізувавши зібрані докази у їх сукупності, надавши їм належну оцінку, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про вчинення ОСОБА_6 зазначеного кримінального правопорушення та правильно кваліфікував його дії за ст. 185 ч. 3 КК України. При цьому всім наявним доказам, суд відповідно до вимог КПК України дав оцінку з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Суд апеляційної інстанції, переглянувши кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на вирок місцевого суду, належним чином перевірив викладені в ній доводи, які аналогічні доводам його касаційної скарги, визнав їх безпідставними, мотивував своє рішення та зазначив підстави, з яких апеляційну скарги визнано необґрунтованою.
Доводи касаційної скарги про порушення прав ОСОБА_6 апеляційним судом є необґрунтованими.
Відповідно до вимог ст. 401 ч. 4 КПК України обвинувачений підлягає обов`язковому виклику в судове засідання для участі в апеляційному розгляді, якщо в апеляційній скарзі порушується питання про погіршення його становища або якщо суд визнає обов`язковою його участь, а обвинувачений, який утримується під вартою, - також у разі, якщо про це надійшло його клопотання.
Згідно з положеннями ст. 404 ч. 3 КПК України за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.
Захисник ОСОБА_7 у клопотанні від 03 квітня 2023 року просив проводити апеляційний розгляд за його участю в режимі відеоконференції з приміщення Ковельського міськрайонного суду Волинської області. Обвинувачений ОСОБА_6 будь-яких клопотань чи заяв щодо своєї участі не заявляв. Судом апеляційної інстанції з метою недопущення порушення розумних строків та прав ОСОБА_6 було прийняте рішення про участь обвинуваченого ОСОБА_6 у режимі відеоконференції, що відповідає вимогам ст. 336 КПК України.
У апеляційній скарзі та окремо ні обвинувачений ОСОБА_6 , ні його захисник - адвокат ОСОБА_7 клопотань про повторне дослідження обставин, встановлених під час кримінального провадження, відповідно до ст. 404 ч. 3 КПК України не заявляли.
Із журналу судових засідань від 05 квітня 2023 року, 25 квітня 2023 року та аудіозапису цих судових засідань, який міститься в підсистемі відеоконференцзв`язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, вбачається, що обвинувачений ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_7 не заявляли клопотань щодо безпосереднього виклику ОСОБА_6 у судове засідання для участі в апеляційному розгляді, а також щодо повторного дослідження обставин, встановлених під час кримінального провадження. Суд апеляційної інстанції забезпечив належним чином участь обвинуваченого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
У процесі перевірки матеріалів кримінального провадження колегія суддів не встановила процесуальних порушень при збиранні, дослідженні і оцінці доказів, які б ставили під сумнів обґрунтованість висновків судів про доведеність вини
ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України, та правильність кваліфікації його дій.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суди нижчих інстанцій дотрималися вимог статей 10 22 КПК України та врахували практику Європейського суду з прав людини, створивши необхідні умови для виконання учасниками процесу своїх процесуальних обов`язків і здійснення наданих їм прав. Сторони користувалися рівними правами та свободою у наданні доказів, дослідженні та доведенні їх переконливості перед судом. Клопотання всіх учасників процесу розглянуто у відповідності до вимог КПК України.
Покарання, призначене ОСОБА_6 , за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень, воно відповідає вимогам статей 50 65 КК України.
Підстав, передбачених ст. 284 КПК України, для закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_6 не встановлено.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які були б підставами для зміни чи скасування судових рішень, не виявлено.
За таких обставин, колегія суддів підстав для задоволення касаційної скарги захисника ОСОБА_7 та скасування судових рішень щодо ОСОБА_6 не знаходить.
Керуючись ст. ст. 436 438 КПК України, Суд
ухвалив:
Вирок Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 31 жовтня
2022 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від 25 квітня 2023 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу його захисника - адвоката ОСОБА_7 - без задоволення.
Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3