ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 лютого 2022 року
м. Київ
cправа № 15/143-б(910/11414/21)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. - головуючого, Білоуса В.В., Картере В.І.,
за участі секретаря судового засідання Багнюка І.І.
учасники справи:
позивач (боржник) - Товариство з обмеженою відповідальністю "Едвансед Ресьоч Енд Девелопмент Груп" в особі ліквідатора боржника Реверука П.К.,
представник -Гончарук А.М., адвокат, ордер № 1203762 від 25.01.2022,
відповідач - ОСОБА_1 ,
представник відповідача - Правдивий В.І., адвокат, довіреність НМВ № 688879 від 11.08.2021),
відповідач - ОСОБА_2
представник відповідача - Правдивий В.І., адвокат, довіреність НМВ № 688880 від 11.08.2021
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги
ОСОБА_2 та ОСОБА_1
на постанову Північного апеляційного господарського суду (за результатами перегляду ухвали Господарського суду міста Києва від 19.08.2021 щодо відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову)
від 09.11.2021
у складі колегії суддів: Пантелієнко В.О. - головуючий, Копитова О.С., Поляков Б.М.,
у справі № 910/11414/21 за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Едвансед Ресьоч Енд Девелопмент Груп" в особі ліквідатора боржника Реверука П.К.
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лонг-Буд"
ОСОБА_1
ОСОБА_2
за участі третіх осіб:
Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"
Приватного нотаріуса Звенигородського районного нотаріального округу Черкаської області Побіянської Неллі Борисівни
про скасування реєстраційних записів та витребування майна з чужого незаконного володіння
в межах справи № 15/143-б
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Едвансед Ресьоч Енд Девелопмент Груп"
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ.
1. Постановою Господарського суду міста Києва від 07.02.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю "Едвансед Ресьоч Енд Девелопмент Груп" (далі - боржник, ТОВ "Едвансед Ресьоч Енд Девелопмент Груп") визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого.
2. ТОВ "Едвансед Ресьоч Енд Девелопмент Груп" в особі ліквідатора боржника Реверука П.К. звернулось до господарського суду першої інстанції, в провадженні якого знаходиться справа про банкрутство ТОВ "Едвансед Ресьоч Енд Девелопмент Груп", з позовною заявою про скасування реєстраційних записів та витребування майна з чужого незаконного володіння в межах справи № 15/143-б.
3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2021 відкрито провадження у справі № 15/143-б (910/11414/21).
Короткий зміст вимог заявника
4. 18.08.2021 від ТОВ "Едвансед Ресьоч Енд Девелопмент Груп" в особі ліквідатора боржника Реверука П.К. надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просив суд накласти арешти на спірне нерухоме майно, яке є предметом позову, оскільки, на думку заявника, існує ймовірність відчуження спірного майна, що зробить неможливим виконання рішення місцевого суду.
Розгляд справи місцевим господарським судом та прийняте ним рішення
5. Ухвалою 18.08.2021 Господарський суд міста Києва відмовив у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Едвансед Ресьоч Енд Девелопмент Груп" в особі ліквідатора боржника Реверука П.К. про забезпечення позову (том 1, а. с. 108 - 110).
5.1. Місцевий господарський суд, з огляду на положення статей 73 136 137 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зазначив, що заявник у своїй заяві про вжиття заходів до забезпечення позову, на підтвердження припущень щодо існування загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду у разі задоволення позову, не зазначив та не додав до неї докази на підтвердження власних доводів, викладених у заяві.
5.2. За встановлених обставин, місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність обґрунтованих підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення та не визнав за необхідне накласти арешт на майно, яке вибуло з власності заявника.
Розгляд справи в суді апеляційної інстанції та прийняте ним рішення
6. Постановою від 09.11.2021 Північний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу АТ КБ "Приватбанк" задовольнив частково;
ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.08.2021 скасував, прийняв нове рішення, яким заяву ТОВ "Едвансед Ресьоч Енд Девелопмент Груп" в особі ліквідатора Реверука П. К. про забезпечення позову задовольнив частково;
заборонив вчиняти дії щодо відчуження та оформлення майнових прав до набуття чинності судовим рішенням за позовом на наступні об`єкти нерухомого майна:
1. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1665198271102; об`єкт нерухомого майна: комплекс будівель та споруд, об`єкт житлової нерухомості: Ні; складові частини об`єкта нерухомого майна: навіс, П; тин, 2; яма для гасіння вапна, 5;
2. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1461165971102; об`єкт нерухомого майна: комплекс нежитлових будівель та споруд, об`єкт житлової нерухомості: Ні; складові частини об`єкта нерухомого майна: склад, Л загальна площа (кв.м): 145.7, матеріали стін: цегла; склад, М загальна площа (кв.м): 169.9, матеріали стін: цегла;
3. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1461072671102; об`єкт нерухомого майна: комплекс будівель та споруд, об`єкт житлової нерухомості: Ні; складові частини об`єкта нерухомого майна: склад, Н загальна площа (кв.м): 301.6, матеріали стін: цегла; сторожка, О загальна площа (кв.м): 4.5, матеріали стін: цегла; тин, 2;
4. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1665141471102; об`єкт нерухомого майна: комплекс будівель та споруд, об`єкт житлової нерухомості: Ні; складові частини об`єкта нерухомого майна: склад, К загальна площа (кв.м): 135.5; тин, 2; тупік залізної дороги, 6; ворота з хвірткою, 10 (том 3, а. с. 60 - 64).
6.1. Апеляційний суд встановив, що під час ліквідаційної процедури ліквідатору стало відомо, що за ТОВ "Едвансед Ресьоч Енд Девелопмент Груп" був зареєстрований на праві приватної власності комплекс нежитлових будівель та споруд, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 17.06.2008, виданим на підставі рішення виконавчого комітету Ватутінської міської ради №315 від 28.05.2008.
6.2. Судом встановлено, що зазначений комплекс нежитлових будівель та споруд перебуває в іпотеці у кредитора АТ КБ "Приватбанк" на підставі Договору іпотеки №Дз 1-176/07 від 30.07.2007.
6.3. Судом з відомостей Державного реєстру речових прав власності станом на 02.07.2021 встановлено, що зазначений комплекс нежитлових будівель та споруд був розподілений на окремі частини, які були зареєстровані на праві приватної власності за третіми особами, та яким були присвоєні окремі адреси.
6.4. З огляду на зазначене, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що необхідно заборонити вчиняти дії щодо відчуження названого майна, частково задовольнивши заяву про забезпечення позову.
КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕНН Я У ВЕРХОВНОМУ СУДІ
7. ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) 27.11.2021 звернулась з касаційною скаргою до Верховного Суду на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2021 у справі № 15/143-б (910/11414/21) Господарського суду міста Києва.
8. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 15/143-б (910/11414/21) визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., судді - Жуков С.В., Банасько О.О., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.11.2021.
9. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) 27.11.2021, звернулась з касаційною скаргою до Верховного Суду на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2021 у справі № 15/143-б (910/11414/21) Господарського суду міста Києва.
10. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 15/143-б (910/11414/21) визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., судді - Жуков С.В., Банасько О.О., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.11.2021.
11. У зв`язку з відпусткою судді Жукова С.В. автоматизованою системою автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 15/143-б (910/11414/21) визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., судді - Банасько О.О., Картере В.І., що підтверджується протоколами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.12.2021.
12. Ухвалою Верховного Суду від 29.12.2021 відкрито касаційне провадження, об`єднано касаційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в одне касаційне провадження, датою проведення судового засідання визначено 25.01.2022.
13. У зв`язку з відпусткою судді Картере В.І. автоматизованою системою автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 15/143-б (910/11414/21) визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., судді - Банасько О.О., Білоус В.В., що підтверджується протоколами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.01.2021.
14. Ухвалою від 25.01.2022 Верховний Суд відклав розгляд касаційних скарг ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на 22.02.2022, 11:00.
15. У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Банаська О.О. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №15/143-б (910/11414/21) визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., судді - Білоус В.В., Картере В.І., що підтверджується протоколами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.02.2022.
16. Від ліквідатора Реверука П.К. надійшли відзиви на касаційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , в яких арбітражний керуючий просив зазначені касаційні скарги залишити без задоволення, оскаржувану постанову залишити без змін.
17. З урахуванням положень Закону України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (зі змінами), Верховний Суд дійшов висновку за можливе розглянути справу №15/143-б (910/11414/21) у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
18. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (22.02.2022) від учасників справи не надійшло обґрунтованих заяв чи клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 22.02.2022.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи скаржниці ( ОСОБА_2 )
19. Скаржниця зазначає, що підставами касаційного оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2021 (повний текст складено та підписано 11.11.2021) є неправильне застосування судом статей 136, 137, пунктів 2, 4 частини другої статті 2, статей 7, 13, 86, підпункту в) пункту 3 частини першої статті 282 ГПК України.
19.1. Скаржниця зауважила, що застосування відповідних норм права судом апеляційної інстанції було здійснено, зокрема, без урахування висновків щодо застосування таких норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 12.09.2018 у справі № 910/7912/18.
19.2. Скаржниця зауважила, що підставами касаційного оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2021 у справі № 15/143-6 (910/11414/21) також є відсутність висновків Верховного суду щодо застосування статей 136 137 ГПК України щодо застосування заходів та підстав для забезпечення позову, в яких би була здійснена правова кваліфікація необхідності застосування таких заходів та правова кваліфікація доказів, які надав чи не надав заявник для розгляду судом такої заяви про забезпечення позову.
Доводи скаржниці ( ОСОБА_1 )
20. Скаржниця зазначає, що підставами касаційного оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2021 (повний текст складено та підписано 11.11.2021) є неправильне застосування судом статей 136, 137, пунктів 2, 4 частини другої статті 2, статей 7, 13, 86, підпункту в) пункту 3 частини першої статті 282 ГПК України.
20.1. Скаржниця зауважила, що застосування відповідних норм права судом апеляційної інстанції було здійснено, зокрема, без урахування висновків щодо застосування таких норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 12.09.2018 у справі № 910/7912/18.
20.2. Скаржниця зауважила, що Північний апеляційний господарський суд не в повному обсязі з`ясував обставини, на які посилаються ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як на підставу своїх заперечень, помилково розглянув скаргу третьої особи AT КБ "Приватбанк" на ухвалу суду першої інстанції від 19.08.2021 без участі зазначених учасників справи, тим самим позбавивши цих відповідачів права змагальності сторін, оскільки судове засідання 09.11.2021 не було відкладене на іншу дату.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
21. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
22. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
23. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятними касаційні скарги щодо доводів скаржника, зазначених в пунктах 19 - 19.2., 20 - 20.2. описової частини цієї постанови.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Щодо застосування норм матеріального та процесуального права та мотивів прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги
24. Предметом касаційного перегляду є судові рішення, винесені за результатами розгляду заяви ТОВ "Едвансед Ресьоч Енд Девелопмент Груп" про вжиття заходів забезпечення позову на підставі статей 136 137 ГПК України.
24.1. Так, положеннями статті 136 ГПК України передбачено право господарського суду за заявою учасника справи вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
24.2. За змістом частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.
25. Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
25.1. Тобто, забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
25.2. Зазначені висновки щодо застосування статей 136 137 ГПК України узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19.
26. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
27. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
28. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
29. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
30. З урахуванням загальних вимог, передбачених положеннями статей 73 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову та їх оцінка судами з належним відображенням у судових рішеннях висновків здійсненої оцінки.
Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів наявні підстави вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
31. Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 21.01.2019 у справі № 902/483/18, від 28.08.2019 у справі № 910/4491/19, від 12.05.2020 у справі № 910/14149/19, від 13.01.2020 у справі № 922/2163/17.
32. Водночас, вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з приписів статей 13 15 74 ГПК України (змагальність сторін та пропорційність у господарському судочинстві, обов`язок доказування і подання доказів), господарський суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням, зокрема, того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову права цього учасника (відповідача), а відповідно, чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову у випадку, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом.
32.1. Такий правовий висновок узгоджується з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 904/5876/19, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).
Щодо суті касаційної скарги
33. Предметом спору у справі №15/143-б (910/11414/21) є комплекс нежитлових будівель та споруд, з позовом про скасування реєстраційних записів та щодо витребування яких з чужого незаконного володіння звернувся заявник (боржник), який вважає порушеним своє право власності на це майно.
35. Апеляційним судом встановлено, що за ТОВ "Едвансед Ресьоч Енд Девелопмент Груп" був зареєстрований на праві приватної власності комплекс нежитлових будівель та споруд, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 17.06.2008, виданим на підставі рішення виконавчого комітету Ватутінської міської ради № 315 від 28.05.2008.
35.1. Крім того, апеляційним судом встановлено, що зазначений комплекс нежитлових будівель та споруд перебуває в іпотеці у кредитора АТ КБ "Приватбанк" на підставі Договору іпотеки №Дз 1-176/07 від 30.07.2007.
35.2. Разом з тим, судом з відомостей Державного реєстру речових прав власності станом на 02.07.2021 встановлено, що зазначений комплекс нежитлових будівель та споруд був розподілений на окремі частини, які були зареєстровані на праві приватної власності за третіми особами, та яким були присвоєні окремі адреси. Як вбачається з поданих скаржниками касаційних скарг, факт відчуження майна боржника на користь третіх осіб ними також не заперечується.
Відтак, з огляду на наявність невирішеного спору щодо спірного майна та наявність ризиків втрати такого майна боржником, Верховний Суд погоджується з висновками апеляційного суду про наявність обґрунтованих припущень, що відповідачами за позовом можуть вчинятися дії щодо розпорядження спірним майном, які можуть призвести до ускладнення чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.
36. Щодо доводів скаржника про неповноту дослідження обставин справи і неправильну оцінку доказів, Колегія суддів зауважує, що в цій частині доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що постанова апеляційного суду прийнята без додержанням норм матеріального і процесуального права, оскільки судом враховано інформацію з відомостей Державного реєстру речових прав власності станом на 02.07.2021. Водночас, твердження скаржників зводяться до необхідності збору та оцінки доказів у справі, що, відповідно до положень статті 300 ГПК України, перебуває поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
36.1. Зазначене узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц, відповідно до якого встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.
37. У рішенні ЄСПЛ у справі "Дорани проти Ірландії" зазначено, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
ЄСПЛ неодноразово наголошував на тому, що пункт 1 статті 6 Конвенції забезпечує всім "право на суд", яке охоплює право на виконання остаточного рішення, ухваленого будь-яким судом. ЄСПЛ в контексті права на виконання остаточного рішення зауважує, що метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Крім того, тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. ЄСПЛ також звернув увагу на те, що тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (рішення ЄСПЛ від 13.01.2011 у справі "Кюблер проти Німеччини").
37.1. Отже, заходи забезпечення позову (вимог), без застосування яких існує ризик такої зміни обставин, внаслідок якої подальше ухвалення остаточного рішення суду на користь заявника вже не призведе до захисту прав або інтересів заявника, за яким він звертався до суду, слід розглядати як такі, що охоплені "правом на суд".
38. Крім того, твердження скаржників про те, що вони були позбавлені права на представництво в апеляційному суді є необґрунтованими з огляду на таке.
38.1. Відповідно до частини першої статті 42 ГПК України, учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
38.2. З матеріалів справи вбачається, що скаржниками було подано відзиви на апеляційну скаргу (том 1, а. с. 201-206, 207-216), а представник зазначених осіб - Правдивий А.І. приймав участь у судових засіданнях, що підтверджується розписками про ознайомлення та протоколами судових засідань (том 1, а. с. 242; том 2, а. с. 238-239, 240). Отже, скаржники не були позбавлені права ознайомитись з матеріалами справи, подати власні доводи та заперечення.
38.3. Водночас Верховний Суд звертає увагу, що частиною першою статті 140 ГПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
38.4. Крім того, частинами третьою - четвертою визначено підстави для виклику сторін для надання доказі, додаткових пояснень та/чи призначення розгляду заяви про забезпечення доказів у судовому засіданні. Разом з тим, системний аналіз зазначених положень статті 140 ГПК України дає підстави для висновку про те, що виклик особи, що подала заяву про забезпечення позову та призначення розгляду заяви про забезпечення позову у судовому засіданні є правом суду, а не прямим обов`язком.
Враховуючи зазначене, Верховний Суд вважає висновки суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову такими, що відповідають встановленим обставинам справи, приписам процесуального законодавства та висновкам Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
39. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
40. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 309 ГПК України).
41. Згідно з частиною другою статті 309 ГПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
42. На підставі викладеного, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційних скарг ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та залишення оскаржуваної постанови апеляційного суду без змін.
Судові витрати
43. У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенні без змін рішень судів попередніх інстанцій, витрати зі сплати судового збору за подання касаційних скарг покладаються на скаржників.
На підставі викладеного та керуючись статтями 240 300 308 309 315 317 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2021 у справі №15/143-б (910/11414/21) залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В.Я. Погребняк
Судді В.В. Білоус
В.І. Картере