ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2024 року

м. Київ

справа № 160/10515/22

адміністративне провадження № К/990/14322/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Тацій Л.В.,

суддів: Рибачука А.І., Стрелець Т.Г.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу № 160/10515/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) "АТБ-МАРКЕТ" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові Львівської міської ради про визнання протиправними та скасування приписів, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.09.2022 (головуючий-суддя Єфанової О.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22.03.2023 (ухвалену в складі колегії суддів: головуючого судді Кругового О.О., суддів: Шлай А.В., Прокопчук Т.С.),-

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

18.04.2022 ТОВ "АТБ-МАРКЕТ" (далі також - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львів Львівської міської ради (далі також - відповідач, Інспекція ДАБК), в якому позивач просив:

визнати протиправним та скасувати припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 22.02.2022, виданий Інспекцією ДАБК;

визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 22.02.2022, виданий Інспекцією ДАБК.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним отримано два приписи відповідача від 22.02.2022, які ґрунтуються на одних і тих же матеріалах позапланової перевірки. У приписах викладено висновок про порушення ТОВ "АТБ-МАРКЕТ" пункту 3 частини першої статті 34, частини п`ятої статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" стосовно одного й того самого об`єкту нерухомого майна, за адресою: м. Львів, пр. Червоної Калини, 62А. Позивач не погоджується з цими приписами, оскільки у приміщеннях, які перебувають у його користуванні, ТОВ "АТБ-МАРКЕТ" не здійснювало будівельних робіт з реконструкції вказаного приміщення шляхом вибиття двох дверних прорізів в зовнішній огороджувальній конструкції адміністративно-торгового комплексу "Інтерсіті" (з фасаду).

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.09.2022, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.03.2023, позов задоволено.

Задовольняючи позов ТОВ "АТБ-МАРКЕТ", суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що перевірка була призначена контролюючим органом не відносно позивача, а відносно суб`єкта містобудування - ОСОБА_1 , Дочірнього підприємства "Інтергал-Буд" Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Інтергал". Водночас приписи складені щодо ТОВ "АТБ-МАРКЕТ", який не є суб`єктом містобудування.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на касаційну скаргу

Інспекція ДАБК, не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, звернулася з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.09.2022 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22.03.2023, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. У касаційній скарзі відповідач покликається на відсутність правового висновку у подібних правовідносинах.

Від ТОВ "АТБ-МАРКЕТ" до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому позивач заперечує проти задоволення касаційної скарги.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Ухвалою Верховного Суду від 08.05.2023 у задоволенні клопотання Інспекції ДАБК про відстрочення сплати судового збору відмовлено, касаційну скаргу відповідача залишено без руху.

У строк, встановлений Судом, заявник касаційної скарги усунув її недоліки.

Ухвалою Верховного Суд від 23.05.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Інспекції ДАБК.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 09.02.2022 начальником відділу інспекційної роботи В. Літавим на ім`я начальника Інспекції ДАБК (м. Львів) складена службова записка, в якій ставиться питання про надання дозволу на проведення перевірки законності проведення будівельних робіт за адресою: пр. Червоної Калини, 62А у м. Львові. У записці зазначено, що за наведеною адресою проводяться будівельні роботи з реконструкції існуючої капітальної споруди (торговий центр "Інтерсіті") на рівні першого поверху шляхом вибиття дверних/віконних прорізів в зовнішній стіні вищевказаної споруди. Проведеною перевіркою Реєстру будівельної діяльності, документів, що надають право на виконання підготовчих та будівельних робіт за вищевказаною адресою не зареєстровано. Згідно з вищенаведеним, будівельні роботи проводяться без отримання на це відповідного дозвільного документу. Таким чином встановлено факт самочинного будівництва.

09.02.2022 Інспекцією ДАБК видано наказ №97-П про проведення позапланової перевірки об`єкта будівництва "Будівельні роботи за адресою: м. Львів, пр. Червоної Калини, 62А"; предмет перевірки: дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Наказ видано відповідно до статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", пункту 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553, та службової записки начальника відділу інспекційної роботи Інспекції ДАБК від 09.02.2022 та перевірка припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 20.12.2021.

09.02.2022 видано також направлення №97-пп, згідно з яким, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 "Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю" направляється провідний спеціаліст відділу інспекційної роботи Інспекції ДАБК Грицина Ярослав Миколайович для здійснення позапланової перевірки об`єкта "Будівельні роботи за адресою: м. Львів, пр. Червоної Калини, 62А" щодо дотримання суб`єктом містобудування: ОСОБА_1 , Дочірнє підприємство "Інтергал-Буд" ТЗОВ "Фірма "Інтергал" (м. Київ, вул. Анрі Барбюса, 28Б) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на підставі наказу Інспекції ДАБК від 09.02.2022 №97-П та службової записки начальника відділу інспекційної роботи Інспекції ДАБК від 09.02.2022 та перевірка припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 20.12.2021, виданого ОСОБА_1 . Строк дії направлення з 09.02.2022 до 22.02.2022.

Листом від 11.02.2022 №0006-вих-13065 відповідач повідомив ТОВ "АТБ-МАРКЕТ" про проведення позапланового заходу, а також про те, що представник позивача повинен прибути до Інспекції ДАБК 22.02.2022 за адресою: м. Львів, вул. Угорська, 7а та надати наявну інформацію і документи щодо об`єкта будівництва.

За результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності замовником - ТОВ "АТБ-МАРКЕТ" складений акт №97-п від 22.02.2022.

В акті перевірки зазначено, що в ході проведення перевірки в період з 09.02.2022 по 22.02.2022 встановлено наступне.

Відповідно до договору оренди нерухомого майна від 14.12.2022 Дочірнє підприємство "Інтергал-Буд" ТОВ "Фірма Інтергал" передало в тимчасове оплатне володіння і користування ТОВ "АТБ-МАРКЕТ" нежитлові приміщення першого поверху №2, 3, 3а, 3б, №№4-36, І, ІІ, загальною площею 1125,5 кв.м., що розташовані у будівлі адміністративно-торгового комплексу загальною площею 9755,8 кв.м. за адресою: м. Львів, пр. Червоної Калини, 62А. При вході на об`єкт за адресою: м. Львів, пр. Червоної Калини, 62А встановлено, що ТОВ "АТБ-МАРКЕТ" за адресою: м. Львів, пр. Червоної Калини, 62А у приміщенні, яке перебуває у його користуванні проведено будівельні роботи з реконструкції вказаного приміщення шляхом вибиття двох дверних прорізів в зовнішній огороджувальній конструкції адміністративно-торгового комплексу "Інтерсіті" (з лицьової сторони будівлі) без отримання дозволу на виконання будівельних робіт за класом наслідків СС2. Згідно з Реєстром будівельної діяльності, станом на момент проведення даної перевірки відомості про реєстрацію документів, що дають право на виконання будівельних робіт за вищевказаною адресою відсутні. Проведено, фото, відео фіксацію об`єкта будівництва.

У вказаному акті перевірки контролюючим органом відображений висновок про порушення замовником - ТОВ "АТБ-МАРКЕТ" пункту 3 частини першої статті 34, частини п`ятої статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"; абзацу 2 пункту 3 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

Крім того, 22.02.2022 складений протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідно до якого розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності мав відбутися 03.03.2022 о 9 год. 30 хв. у приміщенні Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові (79034, м. Львів, вул. Угорська, 7а).

Крім цього, 22.02.2022 Інспекцією ДАБК винесені:

- припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, згідно з яким, ТОВ "АТБ-МАРКЕТ" з дати отримання даного припису має зупинити виконання будівельних робіт на об`єкті за адресою: м. Львів, пр. Червоної Калини, 62А до моменту усунення виявлених порушень;

- припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, відповідно до якого, ТОВ "АТБ-МАРКЕТ" в двомісячний термін з дня отримання даного припису має усунути вищезазначені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, зазначені у даному приписі.

Не погодившись із приписами відповідача ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» звернулось до суду з цим позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Перевіряючи у межах повноважень, визначених частинами першою - другою статті 341 КАС України, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам учасників справи, висловленим у касаційній скарзі та відзиві на неї, Верховний Суд виходить з такого.

Статтею 1 Закону України від 16.11.1992 № 2780-XII «Про основи містобудування» визначено, що містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об`єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об`єктів містобудування, спорудження інших об`єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об`єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.

Статтею 6 цього Закону унормовано, що законодавство України про містобудування складається з Конституції України, цього Закону, законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про архітектурну діяльність» та інших нормативно-правових актів, що видаються на їх виконання.

Закон України від 20.05.1999 № 687-XIV «Про архітектурну діяльність» (далі-Закон 687-XIV) визначає правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності і спрямований на формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 687-XIV будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Своєю чергою, Закон України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог статті 41 Закону № 3038-VI Кабінет Міністрів України постановою від 23.05.2011 №553 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» затвердив Порядок №553, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

За приписами пункту 5 вищенаведеного Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки (пункт 7 Порядку № 553).

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва (пункт 9 Порядку № 553).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у направленні на проведення позапланової перевірки вказано, що така перевірка призначена щодо об`єкта "Будівельні роботи за адресою: м. Львів, пр. Червоної Калини, 62А" щодо дотримання суб`єктом містобудування: ОСОБА_1 , Дочірнє підприємство "Інтергал-Буд" ТЗОВ "Фірма "Інтергал" (м. Київ, вул. Анрі Барбюса, 28Б) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на підставі наказу Інспекції ДАБК від 09.02.2022 №97-П та службової записки начальника відділу інспекційної роботи Інспекції ДАБК від 09.02.2022 та перевірка припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 20.12.2021, виданого ОСОБА_1 .

Отже, у направленні на проведення перевірки чітко зазначено мету перевірки та суб`єктів містобудування, які підлягають перевірці - ОСОБА_1 , Дочірнє підприємство "Інтергал-Буд" ТЗОВ "Фірма "Інтергал".

Водночас, направлення на проведення позапланової перевірки відносно ТОВ "АТБ-МАРКЕТ" не складалось.

При цьому, акт перевірки та відображені у ньому порушення, а також приписи складені відносно ТОВ "АТБ-МАРКЕТ".

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про порушення процедури проведення перевірки, що є самостійною і достатньою підставою для визнання незаконним її проведення і, як наслідок, зумовлює скасування рішень, прийнятих за результатами проведення заходу державного архітектурно-будівельного контролю.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 15.04.2021 у справі №0940/1843/18.

Крім того, у справі, що розглядається, відповідач стверджує про порушення ТОВ «АТБ - МАРКЕТ» частини п`ятої статті 26, пункту 3 частини першої статті 34 Закону № 3038-VI, пункту 5 Порядку № 466, а саме проведення будівельних робіт за відсутності дозвільних документів. За висновками перевіряючих, об`єкт будівництва належить до класу наслідків (відповідальності) СС2.

Відповідно до частини п`ятої статті 26 Закону № 3038-VI проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 4-1) проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об`єктів (крім об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об`єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування); 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Згідно із пунктом 3 частини першої статті 34 Закону № 3038-VI, замовник має право виконувати будівельні роботи після видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».

Згідно із пунктом 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 (далі- -Порядок № 466) будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та видачі замовнику дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».

Своєю чергою, за визначенням, наведеним у статті 1 Закону № 3038-VI, під замовником слід розуміти фізичну або юридичну особу, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Так, у справі № 340/2522/21 (постанова від 26.04.2023) Верховний Суд дійшов висновку, що набуття фізичною або юридичною особою статусу замовника будівництва має місце за одночасного виконання таких умов: 1) перебування у власності або користуванні у такої особи земельної ділянки, на якій плануються або здійснюються будівельні роботи; 2) саме цей користувач або власник земельної ділянки має намір на здійснення будівельних робіт, про що свідчить подання у встановленому порядку відповідної заяви.

Такий висновок також узгоджується із правовою позицією, що міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 07.05.2020 у справі № 810/2954/16.

Згідно із приписами пункту 1 Порядку №553 під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю щодо суб`єктів містобудування (юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) на об`єктах будівництва органи державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, пункту 3 статті 22 «Прикінцеві положення» Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Відповідно до пункту 2 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:

1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;

2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;

3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Відповідно до пункту 9 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Згідно із положеннями пункту 13 Порядку № 553 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані, зокрема, ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством.

Суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право, зокрема, бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до пункту 17 Порядку № 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (пункт 20 Порядку № 553).

Отже зміст наведених правових норм дає підстави дійти висновку, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється щодо суб`єктів містобудування, якими, зокрема, є замовники.

Разом з тим, на кожному конкретному об`єкті будівництва можуть знаходитися (виконувати роботи) суб`єкти містобудування, перелічені у пункті 1 Порядку № 533.

Отже, при проведенні перевірки об`єкта будівництва можуть бути виявлені порушення зі сторони одного або декількох суб`єктів містобудування, а саме: замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 15.11.2019 у справі № 750/4346/16-а.

Відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб`єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлює Закон України від 14.10.1994 № 208/94-ВР «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (далі - Закон № 208/94-ВР), за загальними положеннями якого, наведеними у статті 1 цього Закону, правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Вчинення суб`єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Згідно із абзацом другим пункту 3 частини другої статті 2 Закону № 208/94-ВР, на підставі якої у спірних правовідносинах прийнято оскаржувану постанову, суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання: на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми наслідками (СС2), - у розмірі трьохсот сімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Отже, зазначена норма закону передбачає відповідальність за порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності суб`єктів містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або тими, хто виконує функції замовника і підрядника одночасно.

Такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 20.03.2018 у справі № 818/1203/17, від 17.04.2018 у справі № 804/1845/16 та від 20.06.2023 у справі № 420/4540/22.

Разом з цим, судами попередніх інстанцій встановлено, що за договором оренди нерухомого майна від 14.12.2021, посвідченим приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Коваленко Л.О та зареєстрованим в реєстрі за №4262, Дочірнє підприємство "Інтергал-Буд" Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Інтергал" (орендодавець) передало, а ТОВ "АТБ-МАРКЕТ" (орендар) прийняло в тимчасове оплатне володіння і користування наступне нерухоме майно: нежитлові приміщення першого поверху: №2, 3, 3а, 3б, №№4-36, І, ІІ, загальною площею 1125,5 кв.м., що розташовані у будівлі адміністративно-торгового комплексу загальною площею 9755,8 кв.м за адресою: Львівська область, місто Львів, пр. Червоної Калини, 62-А.

Зазначене майно передано відповідно до акту від 14.12.2021 прийому-передачі до договору оренди нерухомого майна від 14.12.2021.

Отже суди констатували, що на момент проведення перевірки, позивач був лише орендарем окремих приміщень за адресою: місто Львів, пр. Червоної Калини, 62-А (без земельної ділянки), які передані в строкове платне користування та власником яких є Дочірнє підприємство "Інтергал-Буд" Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Інтергал".

Враховуючи, що у користуванні ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» за адресою місто Львів, пр. Червоної Калини, 62-А перебуває тільки частина приміщення (без оренди земельної ділянки), а також зазначення у направлені іншого суб`єкта господарювання, суди дійшли обґрунтованого висновку про невиконання відповідачем обов`язку щодо повного та об`єктивного з`ясування обставин під час перевірки.

Колегія суддів наголошує, що в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.

За правилами статей 72 73 76 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

При вирішенні цього спору, колегія суддів вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом.

Водночас зважаючи на те, що відповідачем належних та допустимих доказів на підтвердження того, що саме позивач, у розумінні Закону № 3038-VI, є замовником будівництва за адресою місто Львів, пр. Червоної Калини, 62-А , та провадить містобудівну діяльність не надав, колегія суддів, з урахуванням конституційного принципу правової держави «усі сумніви щодо доведеності вини особи слід тлумачити на її користь», погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що оскаржувані приписи не відповідають критеріям, визначеним статтею 2 КАС України, прийняті не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Правова позиція стосовно того, що до відповідальності за порушення у сфері містобудування можливо притягнути лише суб`єктів містобудування, а також що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється виключно щодо суб`єктів містобудування міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 12.09.2018 у справі № 804/2419/16, від 23.11.2018 у справі № 804/1844/16, від 24.09.2019 у справі № 750/8014/16-а, від 30.09.2019 у справі № 465/6000/16-а.

Натомість доводи касаційної скарги відповідача зводяться виключно до переоцінки обставин справи, наданої судами першої та апеляційної інстанцій.

Касаційна скарга не містить інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) у відзиві на позов та апеляційній скарзі, з урахуванням яких судами вже надана правова оцінка встановленим обставинам справи. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права касаційна скарга відповідача не містить.

Згідно із статтею 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 341- 343 349 350 355 356 359 375 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.09.2022 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22.03.2023 у справі № 160/10515/22- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.В. Тацій

Судді А.І. Рибачук

Т.Г. Стрелець